АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1622/16009/2012
Номер провадження 22-ц/786/127/14
Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В.
Доповідач Дорош А. І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів: Бондаревської С.М., Буленка О.О.,
при секретарі Ачкасової О.Н.
з участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_3
на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення боргу,-
В С Т А Н О В И Л А:
22.11.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу. Свої вимоги мотивував тим, що 12.06.2008 р. ОСОБА_5 взяв у нього у борг кошти в сумі 6 000 доларів США на строк до 12.08.2008 р., 19.06. 2008 р. відповідач також взяв у нього в борг кошти в сумі 6 000 доларів США на строк до 27.12.2008 р. та 14 000 Євро на строк до 19.06.2009 р., однак на даний час їх так і не повернув.Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 23.08.2012 р. справа за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 192 КК України провадженням закрита у зв»язку із закінченням строків давності. Просив суд стягнути з ОСОБА_5 на свою користь борг за договорами позики всього у сумі 238 658,60 грн.
06.03.2013 р. ОСОБА_1 подав заяву про уточнення та зміну позовних вимог до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Вказав, що у ході досудового та судового слідства у кримінальній справі борг не був йому повернутий. Боргові розписки були написані не лише ОСОБА_5, а й його дружиною ОСОБА_3 Просив суд стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на свою користь суму в рощмірі 12 000 доларів США, які є еквівалентними 95916,00 грн., та 14 000 Євро, які є еквівалентні 142742,60 грн., а всього 238 658,60 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 238 658, 60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь держави судовий збір в сумі 2386, 58 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить вищевказане заочне рішення місцевого суду скасувати на ухвалити нове рішенння про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись неповне з'ясування місцевим судом обставини, що мають істотне значення для справи, та невірне застосування норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 12.06.2008 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 взяли у ОСОБА_1 у борг кошти в сумі 6 000 доларів США на строк до 12.08.2008 р., 19.06.2008 р. відповідачі також взяли у нього в борг кошти в сумі 6 000 доларів США на строк до 27.12.2008 р. та 14 000 Євро на строк до 19.06.2009 р., що підтверджується розписками ( а.с.7-9).
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 23.08.2012 р. провадження у справі по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України закрито у зв'язку із закінченням строків давності (а.с.5-6).
Загальна сума заборгованості за договорами позики становить 238 658,60 грн., яка не повернута позивачу.
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що наявність у позивача (позикодавця) оргиналів письмових розписок свідчить про те, що позики не повернуті.
Проте, повністю з таким висновком місцевого суду погодитися неможливо, виходячи з наступного.
Відповідач ОСОБА_5 ухвалене судове рішення не оскаржив, тобто згоден з ним.
Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позтикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Як вбачається із оригіналу договору позики від 12.06.2008 р., укладеного у письмовій формі між позикодавцем ОСОБА_1 та позичальником ОСОБА_5, останній взяв у борг у ОСОБА_1 гроші в сумі еквівалентній 6 000 доларів США з поверненням до 12.08.2008 р. (а.с. 33).
Далі, згідно оригіналу договору позики від 19.06.2008 р., укладеного у письмовій формі між позикодавцем ОСОБА_1 та позичальниками ОСОБА_5 та ОСОБА_3, останні взяли у борг у ОСОБА_1 гроші в сумі 6 000 доларів США з поверненням до 27.12.2008 р. (а.с. 34).
Далі, згідно оригіналу договору позики від 19.06.2008 р., укладеного у письмовій формі між позикодавцем ОСОБА_1 та позичальниками ОСОБА_5 та ОСОБА_3, останні взяли у борг у ОСОБА_1 гроші в сумі 14 000 Євро з поверненням до 19.06.2009 р. (а.с. 35).
Отже, за змістом боргових розписок, ОСОБА_5 особисто позичив у ОСОБА_1 гроші в розмірі 6 000 доларів США та спільно з дружиною ОСОБА_3 позичив гроші у розмірі 6 000 доларі США та 14 000 Євро.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 192 КК України, дослідженою колегією суддів, 16.06.2011 р. ОСОБА_1 пред»явив позов до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди від злочину, в якому просив визнати себе цивільним позивачем та стягнути з ОСОБА_5 на свою користь матеріальну шкоду в сумі 14 000 Євро та 12 000 доларів США ( т.1 а.с. 182).
06.07.2012 р. пред»явлено обвинувачення ОСОБА_5 у скоєнні злочинів відносно ОСОБА_1, передбачених ст. 192 ч.2 КК України, (т. 4 а.с.201-204).
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 23.08.2012 р. провадження у справі по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України закрито у зв'язку із закінченням строків давності, що не є реабілітуючою підставою (т. 4 а.с.246-249).
Ухвалюючи судове рішення, місцевий суд залишив поза увагою ту обставину, що обвинувачення у кримінальній справі за ч. 2 ст. 192 КК України пред»явлено лише відносно ОСОБА_5 та закрита провадженням відносно нього у зв»язку із закінченням строків давності. Відносно ОСОБА_3 кримінальна справа не порушувалася, обвинувачення у скоєнні злочинів їй не пред»являлося, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав покладення на неї цивільно-правової відповідальності за позовом ОСОБА_1
Крім цього, місцевий суд залишив поза увагою ту обставину, що згідно договору позики від 12.06.2008 р. ОСОБА_3 не є стороною у договорі.
При подачі апеляційної скарги відповідач ОСОБА_3 не сплатила судовий збір, посилаючись на те, що позивачем при подачі позову він не сплачувався, однак, позивач звільнений від його сплати при подачі позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину. Відповідач ОСОБА_3 не звільнена від сплати судового збору, тому він підлягає стягненню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у рішенні місцевого суду має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п. 3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2013 року у частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу за договорами позики та судових витрат - скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині по суті позовних вимог.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики - відмовити за безпідставністю.
В іншій частині заочне рішення місцевого суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 193,29 грн. за подання та розгляд апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
С У Д Д І :