Дата документу 15.05.2013

Справа № 334/1419/13-к

Провадження № 1-кп/334/42/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Савченко Г.В.

при секретарі Прігожиній Г.В.

з участю прокурора Купенка А.В.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12012080010000100 за звинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2; раніше судимого:

11.04.2005 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ст. 309 ч.1 КК України до двох років позбавлення волі з випробувальним терміном один рік;

01.11.2005 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч.3 КК України до чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки і шість місяців;

17.11.2008 року при перегляді вироку засуджений Запорізьким районним судом Запорізької області до чотирьох років і шести місяців позбавлення волі; 21.02.2012 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк один рік чотири місяці і 25 днів;

12.06.2008 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 317ч.1, 309 ч.2 КК України до штрафу в сумі 600 гривень;

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України,

встановив:

28.12.2012 року обвинувачений ОСОБА_2, маючи намір на незаконне придбання і зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав речовину сіро-зеленого кольору рослинного походження, яку став зберігати при собі з метою подальшого збуту.

Цього ж дня, приблизно о 19 годині 30 хвилин, біля будинку №22 по вул.12 Квітня у м.Запоріжжі, ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи навмисно, повторно, з корисливих мотивів, за 250 гривень незаконно збув ОСОБА_3, в ході проведення оперативної закупівлі, речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта №2333 від 02.01.2013 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуана), маса якого в перерахунку на суху речовину складає 6,166 грамів.

09.01.2013року ОСОБА_2, маючи намір на незаконне придбання і зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав речовину сіро-зеленого кольору рослинного походження, яку став зберігати при собі з метою подальшого збуту.

Цього ж дня, приблизно об 11 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку №177 по пр.Леніна у м.Запоріжжі, ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи навмисно, повторно, з корисливих мотивів, за 300 гривень незаконно збув ОСОБА_3 в ході проведення оперативної закупівлі, речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта №17 від 11.01.2013 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуана), маса якого в перерахунку на суху речовину складає 9,1466 грамів. Вказаними діями ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст. 307 ч. 2 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне придбання зберігання перевезення особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, а також збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений повторно.

За наслідками досудового розслідування 15.02.2013 року прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст.307 КК України та направлено до суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування та у судовому провадженні беззастережно визнав обвинувачення в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.05. 2013 року між прокурором прокуратури м. Запоріжжя Купенко А.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні № 12012080010000100, та обвинуваченим ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання провини. У відповідності з угодою прокурор і обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, усіх істотних для даного кримінального провадження обставин і правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.. 307 ч.2 КК України. Обвинувачений в повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою провину в скоєнні вказаного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання. Узгоджуючи покарання ОСОБА_2 прокурор у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_2, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, яким шкода завдана суспільним інтересам, особу винного, який на диспансерному обліку у ЗОНД, ЗПНД не перебуває, офіційно працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 згідно ст.66 КК України є повне визнання вини, сприяння органам досудового слідства у розкритті злочину, щире каяття.

Враховуючи наведене, прокурор дійшов висновку, що при призначенні покарання ОСОБА_2 можливо застосувати норми статті 69 КК України.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_2: за ч.2 ст.307 КК України з застосуванням ст.69 КК України - три роки позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 71 КК України приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком - один місяць позбавлення волі та призначити остаточне покарання у вигляді трьох років і одного місяця позбавлення волі.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди суд бере до уваги наступні обставини:

У відповідності зі ст.ст. 468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладено угоду між прокурором і обвинуваченим про визнання вини. Прокурор в судовому засіданні, враховуючи, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КК і КПК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання. Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити, призначити узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи. При цьому ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду і строку покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винним, у відповідності зі ст. 12 КК України є тяжким, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, потерпілих від злочину немає.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії яких інших обставин, ніж передбачені в угоді. При цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеного з прокурором угоди про визнання провини, характер обвинувачення, щодо якого визнає свою провину, повністю розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК, і наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Беручи до уваги, що умови угоди про визнання провини між прокурором прокуратури м. Запоріжжя Купенко А.В. і обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам КК і КПК України, суд, враховуючи заслухані доводи учасників кримінального провадження, вважає, що є всі правові підстави для затвердження зазначеної угоди.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив злочин, який кваліфіковано за ст. 307 ч.2 КК України, згідно якої належить призначити визначене сторонами в угоді про визнання вини покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 394,474, 475 КПК України, суд

засудив:

Затвердити у кримінальному провадженні № 1201208001000100 угоду про визнання провини від 15.05.2013 року між прокурором прокуратури м. Запоріжжя Купенко А.В. і обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання провини від 15.05.2013 року покарання за ст.307 ч.2 із застосуванням ст.. 69 КК України - три роки позбавлення волі без конфіскації майна. У порядку ст. 71 КК України приєднати не відбуту частину покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 17.11.2008 року частково - один місяць позбавлення волі і остаточно призначити покарання у вигляді трьох років і одного місяця позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбуття покарання рахувати з 25 квітня 2013 року.

Запобіжний захід обрати засудженому утримання під вартою.

Речові докази по справі - пакети з каннабісом, фрагмент баклажки з пробкою,змиви з рук - знищити.

На вирок протягом 30 днів може бути подана апеляційна скарга в Запорізький апеляційний суд.

Суддя: Савченко Г. В.