Дата документу 30.05.2013

Справа № 334/3440/13-к

Провадження № 1-кп/334/128/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Савченко Г.В.

при секретарі Каравайко В.В.

з участю прокурора Снігач Д.С..

адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілої - ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013080050000 476 по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, освіта базова середня, не працюючого, не одруженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого;

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 122 ч.1, 15ч.2 - 186 ч.3 КК України,

встановив:

В період часу з 23 години 30 хвилин 18.02.2013 року до 00 годин 30 хвилин 19.02.2013 року, біля будинку №6 по вул. Ладозькій в м. Запоріжжі, обвинувачений ОСОБА_4, діючи на підставі раптово виниклих через сварку неприязних відносин, завдав численних ударів руками та ногами потерпілому ОСОБА_2, спричинивши йому тілесні ушкодження, а саме: забій головного мозку середньої тяжкості з утворенням гематоми під твердою мозковою оболонкою в лівій лобовій області, закриті переломи стінок правої гайморової пазухи і кісток носа, гратчастого лабіринту праворуч, синці навколо обох очей, крововилив на білкову оболонку правого ока, рану на слизовій оболонці верхньої губи зліва, садна в області чола, на переніссі, на спинці носа, в області правого крила носа, на правій щоці, на губах, в області підборіддя, в правій тім'яній і правій тім'яно-потиличній частині голови, в лівій тім'яній області, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №663-д від 05.04.2013 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що не є небезпечними для життя, але які спричинили тривалий розлад здоров'я, протягом більше 21 дня. Вказаними діями ОСОБА_4 скоїв злочин, який кваліфікується за ст. 122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, що передбачені ст. 121 КК України, але спричинило тривалий розгляд здоров'я.

03 квітня 2013 року, приблизно о 08 годині 15 хвилин, ОСОБА_4, маючи умисел на викрадення чужого майна, проник через незачинені двері в будинок АДРЕСА_2, де таємно викрав майно особи похилого віку ОСОБА_5, 1917 року народження, а саме: гаманець, в якому знаходились гроші в сумі 130 гривень. Перебуваючи в приміщенні будинку, ОСОБА_4 був помічений потерпілою, і не зважаючи на її вимоги повернути гаманець з грошима, застосував до потерпілої насильство, яке не було небезпечним для її життя чи здоров'я:відштовхнув ОСОБА_5, внаслідок

чого вона впала, вибіг на двір, де при спробі його затримання викинув гаманець з грошима, не довівши таким чином свої дії до кінця з причин, не залежних від його волі.

Вказаними діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 15 - ст. 186 ч. 3 КК України, який кваліфікується як умисний, з корисливих мотивів, замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникнення в житло і з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав повністю, пояснив, що в ніч з 18 на 19 лютого 2013 року, проходячи біля будинку №6 по вул. Ладозькій, він зупинився поговорити зі знайомим і у нього раптово виникла сварка з ОСОБА_2, який чіплявся до нього, знаходячись у нетверезому стані. Він побив ОСОБА_2, наносячи йому удари кулаками та ногами, після чого пішов додому. Вранці 03 квітня 2013 року він проник у будАДРЕСА_2 з наміром вчинити крадіжку, перед чим впевнившись, що літня хазяйка вийшла з дому. Він взяв у кімнаті гаманець з грошима і в цей час потерпіла повернулась до будинку, стала кричати, звати на допомогу і вимагати повернути гроші. Він відштовхнув потерпілу і покинув будинок. У дворі його намагався затримати якийсь чоловік, після чого він викинув гаманець і втік.

Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, враховуючи згоду учасників судового процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При визначенні покарання суд враховує, як обставину, що пом'якшує покарання: щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання, суд вважає рецидив злочину та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Цивільні позови до початку судового розгляду не заявлені.

З урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає можливим і необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі. Підстав для застосування ст. 75 КК України немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 394,474, 475 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 122 ч.1, 15 ч.2- 186 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - по ст.. 122 ч.1 - три роки позбавлення волі, по ст. 15ч.2-186 ч.3 - чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, поглинувши менш тяжке покарання більш тяжким, визначити остаточно покарання - чотири роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 03 квітня 2013 року.

Запобіжний захід залишити засудженому ОСОБА_4 тримання під вартою.

Речові докази: СД диск та слід пальця руки зберігати в матеріалах справи, гаманець з грошима залишити у потерпілої ОСОБА_5

На вирок протягом 30 днів може бути подана апеляційна скарга в Запорізький апеляційний суд.

Суддя: Савченко Г. В.