248/9995/13-ц
2/248/94/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2014 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Лутай А.М.
при секретарі - Сауніної С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення в квартиру, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 в листопаді 2013 року звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення в квартиру, який мотивує тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 4 квітня 2013 року державним нотаріусом Першої харцизької державної нотаріальної контори і зареєстрованого в реєстрі за № 180, їй на праві власності належить ? частина квартири АДРЕСА_1. Друга половина тієї ж квартири належить відповідачу, який є її рідним братом, тобто вони з відповідачем є співвласниками вищевказаної квартири. Але після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом відповідач одразу ж поміняв вхідні двері в квартиру, ключі їй не дав, і вона до теперішнього часу не може зайти в квартиру і не може нею користуватися. Відповідач пускає в квартиру сторонніх людей для проживання без її на то згоди, а їй каже, що вона не має на квартиру ніякого права. 6 листопада 2013 року вона вирішила поговорити з відповідачем про її намір вселитися в квартиру, але він став сваритися, ображав її, кинувся дратися на її доньку, яка прийшла з нею в квартиру. Вона була вимушена викликати робітників міліції, які прибули та бачили скандал, і запропонували їй звернутися до суду. Вважає, що відповідач перешкоджає їй володіти, користуватися та розпоряджуватися її часткою квартири і фактично не визнає за нею її право власності на її частку квартири. В теперішній час в неї склалися трудні сімейні обставини, їй ніде жити, тому вона має намір вселитися в квартиру і мешкати в ній, але відповідач перешкоджає їй в цьому.
Просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні нею квартирою АДРЕСА_1 та передати їй ключі від вхідної двері квартири, вселити її в спірну квартиру, а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по даній справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні через необґрунтованість та пояснив, що квартира АДРЕСА_1 раніше належала їх батьку. Після смерті батька, який помер в вересні 2012 року, він одразу замінив вхідні двері в квартирі. Ключі від нових дверей позивачу не дав, і не збирається давати та пускати її в квартири, оскільки боїться, що з квартири щось може пропасти. В спірній квартирі він проживав до серпня 2013 року. На теперішній час він живе в квартирі своєї цивільної дружини, а в спірній квартирі проживає син його цивільної дружини разом із дружиною.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24.04.2013 року і посвідченого державним нотаріусом Першої харцизької державної нотаріальної контори, позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить по ? частки квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. (а.с.6).
Технічний паспорт на спірну квартиру оформлений на ім'я ОСОБА_1 (а.с.8-10).
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що позивач по справі - є її матір'ю, а відповідач - дядьком. Квартира АДРЕСА_1 їм після смерті дідуся, який помер в вересні 2012 року. Після смерті дідуся, відповідач одразу замінив вхідні двері в квартирі, але ключі від нових дверей позивачу не дав і не пускає її в квартиру. Відповідач не живе в спірній квартирі вже давно, ще був живий дідусь. Позивач раніше жила із своїм чоловіком в будинку, тому не намагалася вселитися в квартиру, але її зараз вигнали з будинку, і їй ніде подітися, вона вимушена знімати квартиру. В спірній квартирі, на теперішній час проживає син цивільної дружини відповідача разом із сім'єю. В листопаді 2013 року вона разом із матір'ю приходили в квартиру для того, щоб домовитися, але між ними та відповідачем відбулася сварка, в ході якої відповідач накинувся на неї, і вони були вимушені викликати міліцію.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він проживає по сусідству з відповідачем. Раніше в спірній квартирі проживав відповідач разом із батьком. Вже близько року відповідач проживає в квартирі своєї цивільної дружини, а в квартирі АДРЕСА_1 живе син цивільної дружини відповідача разом із сім'єю. Від відповідача йому відомо, що він не хоче щоб сестра жила в квартирі, оскільки він сам живе в квартирі цивільної дружини і не знає, що може статися в майбутньому.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позивач ОСОБА_1, як співвласник спірної квартири, не має вільного доступу до неї та не може користуватися нею через те, що відповідач перешкоджає їй в цьому. Сам відповідач в судовому засіданні не заперечував цей факт.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.2 ст.321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших
осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Проаналізувавши вищезазначене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки порушується її право власності на спірну квартиру, та зобов'язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні позивачем ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача передати позивачу ключі від вхідної двері зазначеної квартири, а також вселити позивача в спірну квартиру.
Стосовно способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст.3 ЦПК України та 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує право.
Заявляючи вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення у належну на праві власності частину квартири та зобов'язання відповідача надати ключі від вхідної двері, позивач реалізувала своє конституційне право на володіння, користування та розпорядження майном, яке передбачено Конституцією України та нормами Цивільного Кодексу. Спосіб захисту права, який обраний позивачем, пов'язаний з вчиненням відповідачем дій, спрямованих на порушення її прав, тобто, відповідає виду порушення.
Крім того, суд, на підставі ст.88 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40грн.
Керуючись ст.ст.15,16,317,319,321,355,358,383,391 Цивільного кодексу України, ст.ст.10,11,60,88,212,213,214,215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3., усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2., квартирою АДРЕСА_1 Донецької області.
Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3., передати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2., ключі від вхідної двері квартири АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2., яка народилася в с.Койсуг м.Батайська Ростовської області, в квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3., який народився в м.Харцизьк Донецької області, ІНН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2., яка народилася в с.Койсуг м.Батайська Ростовської області, ІНН НОМЕР_2, понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Вступна і резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 16.01.2014 року. Повний текст рішення складений 21.01.2014 року.
Суддя: