ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2013 р. (15:34) м.Сімферополь Справа №801/9060/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., суддів Кононової Ю.С., Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідачів- Харченко Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Ботезат О.П., Державної реєстраційної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій.
Суть спору: ОСОБА_2 (далі- позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Ботезат О.П. та Державної реєстраційної служби України із наступними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної реєстраційної служби України про відмову в державній реєстрації прав та обтяжень за №3939362 від 13.07.2013;
- зобов'язати Державну реєстраційну службу України в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Ботезат О.П. провести реєстрацію рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 03.07.2012 за №117/3227/2012.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.06.2013 позивач звернувся до Державної реєстраційної служби України із заявою про державну реєстрацію прав на нерухоме майно згідно із рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 03.07.2012 за №117/3227/2012. Спірним рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Ботезат О.П. за №3939362 від 13.07.2013 в державній реєстрації прав власності ОСОБА_2 відмовлено. Позивач вважає вказане рішення протиправним та просить поновити його права шляхом скасування рішення та зобов'язання провести державну реєстрацію за ним відповідних прав.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2013 відкрито провадження в адміністративній справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог пояснила, що будь-яке рішення Укрдержреєстр не приймав, а отже із останнім відсутній предмет спору. В свою чергу державний реєстратор самостійно приймає рішення та є відповідним суб'єктом владних повноважень і відповідає за вчинені і прийняті ним на виконання делегованих державою повноважень дії та рішення. Також повідомила, що підставою для відмови у державній реєстрації прав позивачу були ті обставини, що подані документи не надавали змоги встановити відповідність заявлених прав документами, що їх посвідчують, оскільки в рішенні Сакського міськрайонного суду АР Крим від 03.07.2012 за №117/3227/2012 зазначений кадастровий номер земельної ділянки - 01114000000001401, тоді як в наданому державному акті серії КМ № 078806 вказано кадастровий номер земельної ділянки - 0111400000000140139.
Вислухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 19.07.2004 №1952 (із змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин, далі- Закон №1952) Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять органи державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 534/23066, встановлено випадки коли державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводяться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб.
Таким чином відповідачі у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень. Спір, що виник між сторонами відповідає визначенню справи адміністративної юрисдикції і підлягає розгляду в порядку, встановленому КАС України.
В судовому засіданні встановлено, що керуючись статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктами 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Ботезат О.П. прийнято рішення №3939362 від 13.07.20013 про відмову у державній реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, що розташована: АДРЕСА_1.
Позивач не погодився із вказаним рішенням, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинення дій, суд зобов'язаний встановити: чи діяли відповідачі під час прийняття спірного рішення на підставі закону, чи являється їх дії та рішення обґрунтованим, безстороннім та добросовісним.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених позивних вимог судом встановлено, що підставою для прийняття рішення про відмову в проведенні державної реєстрації прав послугували наступні обставини.
Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим у справі № 117/3227/2012 за ОСОБА_2 визнана право власності у порядку спадкування на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0659га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 01114000000001401 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ № 078806.
У поданому ж для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно державному акті на право власності на земельну ділянку серії КМ № 078806 зазначений кадастровий номер земельної ділянки 0111400000000140139, що створює суперечності між відомостями рішення суду та державним актом на який воно посилається та не дозволяє визначити об'єкт нерухомого майна державна реєстрація прав на який заявлена.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, державна реєстрація речових прав на земельні ділянки проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
На підставі викладеного державним реєстратором зроблено висновок, що оскільки зазначений у рішенні та державному акті на право власності кадастровий номер земельної ділянки не відповідає встановленому формату, неможливо встановити факт проведення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, а тому відмовлено позивачу у реєстрації його права.
Статтею 15 вказаного Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Пунктом 5 частини 1 статті 19 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Як вбачається із частини п'ятої ст.124 Конституції України від 28.06.1996, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як вже зазначалось вище рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим у справі № 117/3227/2012 за ОСОБА_2 визнана право власності у порядку спадкування на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0659га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 01114000000001401 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ № 078806.
В описовій частині вказаного рішення суду зазначено кадастровий номер земельної ділянки 0111400000000140139, між тим в резолютивній частині рішення помилково зазначено кадастровий № 01114000000001401.
Вказана описка в рішенні суду виправлена ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2013 та зазначено, що вірним кадастровим номером є №0111400000000140139.
Зазначені рішення та ухвала Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим у справі № 117/3227/2012 набрали законної сили та підлягають виконанню на всій території України.
Проаналізувавши зазначені правові норми а також конкретні обставини, суд прийшов до висновку, що державний реєстратор при вчиненні спірних дій по державній реєстрації прав, в даному випадку визнаного судом права власності на нерухоме майно, повинен був перевірити та встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та провести державну реєстрацію за позивачем права власності на земельну ділянку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, оскільки відповідачами не доказано правомірність рішення про відмову в державній реєстрації позивачу прав та обтяжень за №3939362 від 13.07.2013 останнє є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи вимоги позивача про зобов'язання проведення реєстрації рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 03.07.2012 за №117/3227/2012 суд зазначає наступне.
Згідно вимог статті 9 Закону №1952, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Отже, оскільки суд не може підміняти орган, рішення якого оскаржується та вирішувати питання, які належать до компетенції відповідного державного органу або в даному випадку конкретного державного реєстратора, суд відмовляє в задоволенні вимог про зобов'язання проведення реєстрації рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 03.07.2012 за №117/3227/2012, однак рахує за необхідне зобов'язати Державну реєстраційну службу України в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Ботезат О.П. повторно з урахуванням вимог передбачених Законом №1952, розглянути питання щодо проведення реєстрації рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 03.07.2012 за №117/3227/2012.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).
Під час судового засідання, яке відбулось 20.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 25.11.2013.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Ботезат О.П. про відмову в державній реєстрації прав та обтяжень за №3939362 від 13.07.2013.
3. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Ботезат О.П. повторно розглянути питання щодо проведення реєстрації рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 03.07.2012 за №117/3227/2012.
4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 34,41 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Радчук А.А.
Суддя Кононова Ю. С.
Суддя Дудін С.О.