ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 р. (10:42) м.Сімферополь Справа №2а-8370/11/0170/22

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:

Прокурор - Блохіна Г.В.,

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідачів - не з'явились,

від третьої особи Держінспекції сільського господарства в АР Крим - Запара О.В.,

від третіх осіб - не з'явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Заступника прокурора м.Ялта діючого в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища

до Лівадійської селищної ради, Управління держземагенства у м.Ялта АР Крим,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ялтинський гірсько -лісовий природний заповідник, Державна інспекція сільського господарства в АР Крим, на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

про визнання незаконним та скасування рішення №87 від 15.12.2005, спонукання до виконання певних дій.

Суть спору. Заступник прокурора м.Ялта діючи в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Лівадійської селищної ради, Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим про визнання незаконним та скасування рішення Лівадійської селищної ради №87 від 15.12.2005 про передачу земельної ділянки у власність, зобов'язання Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №068798 ОСОБА_4.

Позов мотивовано тим, що рішення Лівадійської селищної ради №87 від 15.12.2005 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки суперечить чинному законодавству з тих підстав, що земельна ділянка відносилась до земель природно-заповідного фонду та не може вилучатись без відповідного рішення Кабінету Міністрів України або Верховної Ради України відповідно до ст.150 Земельного кодексу України.

Ухвалами суду від 15.07.2011 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ялтинський гірсько -лісовий природний заповідник, Державну інспекцію сільського господарства в АР Крим, на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4. Крім того, замінено відповідача - Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим на його правонаступника - Управління держземагенства у м.Ялта АР Крим.

В судовому засіданні прокурор та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили останні задовольнити.

Представник відповідача - Лівадійської селищної ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності. Згідно письмових заперечень позов не визнали у повному обсязі.

Представник відповідача - Управління держземагенства у м.Ялта АР Крим в судове засідання не з'явився, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, письмових заперечень проти позову не надали.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, явку свого представник не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила. Згідно письмових заперечень, позовні вимоги не визнали у повному обсязі, просили в його задоволенні відмовити.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, явку свого представник не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень не надали.

Представник третьої особи - Державної інспекції сільського господарства в АР Крим в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представник третьої особи Ялтинського гірничо-лісового природного заповіднику під час розгляду справи позовні вимоги підтримувала у повному обсязі та просила останні задовольнити. В судове засідання призначене на 17.12.2013 явку свого представника не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх учасників процесу, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2005 року ОСОБА_3 звернулась із заявою до голови Лівадійської селищної ради про надання дозволу на складення проекту відведення у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на що рішенням №265 від 10.11.2005 Лівадійською селищною радою надано дозвіл на складення проекту землеустрою для будівництва житлового будинку.

Згідно висновку Ялтинського МУЗР від 01.12.2005 дана земельна ділянка за статистичним звітом Державного комітету України по земельних ресурсах "Облік землі" (форма 6-зем) рахувалась на обліку в строчці 12.3 (шифр 96) "Землі, не передані у власність не передані в користування в кордонах населеного пункту"; за видом земельних угідь - графи 25: "інші захисні насадження включаючи, єдину лісну рослинність".

Підготовлюючи проект відведення земельної ділянки ОСОБА_3 отримані необхідні висновки та отримано позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації затвердженої головою Рескомзему АР Крим.

Рішенням Лівадійської селищної ради №87 від 15.12.05 затверджено проект землеустрою відведення та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1500 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі викладеного ОСОБА_3 отримано державний акт серії ЯА№526846 про право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, яку за договором купівлі-продажу від 24.04.2007 продано ОСОБА_4 та ним отримано державний акт серії ЯЕ№068798.

Позивачі із зазначеним рішенням незгодні та просять визнати протиправним та скасувати останнє з тих підстав, що зазначена земельна ділянка, яка передана ОСОБА_3, розташована у межах земельної ділянки, що знаходиться на території Лівадійського лісництва в межах Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання рішення протиправним, суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позивних вимог судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник створений у 1973 році відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 20.02.1973р. "Про організацію нових державних заповідників і розширення чорноморського державного заповідника" на базі Ялтинського держлісгоспу.

Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику у 1978 році виданий державний акт на право користування землею серії Б № 013883, наданих для ведення насаджень лісових культур та ведення лісового господарства.

Наказом № 49 від 06.03.1973 Міністерства Лісового господарства Української РСР "Про організацію Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника …" площа земель Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника була визначена, як 14176 га .

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18 грудня 2000 року № 255 затверджено "Положення про Ялтинський гірсько - лісовий природний заповідник", в якому зазначено, що ЯГЛПЗ було створено в 1973 році на територію загальною площею 14 523,00 га, 4 лісництва з них Лівадійське лісництво площею 4 836,00 га.

У 2004 році по землях Ялтинського ГЛПЗ розроблена технічна документація по землевпорядкуванню, щодо складання документів які посвідчують право на земельні ділянки Ялтинського лісово-гірського заповідника на території Лівадійської селищної ради. Технічною документацією встановлені межі Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника на території Лівадійської селищної ради, загальною площею 4975,98 га.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Територіальні громади села, селища, міста відповідно до статті 143 Конституції України безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень), встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного Кодексу України (далі -ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно до абзацу 1 пункту 12 Перехідних Положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно до пунктів "а", "б" частини 1 статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин 6-10 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Водночас відповідно ст.15 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природні заповідники - природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і надаються заповідникам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

Заповідник є природоохоронною, науково-дослідницькою установою загальнодержавного значення, входить до складу природно-заповідного Фонду України і охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий правовий режим охорони, відтворення і використання.

Виходячи з наведеного суд вважає, що Ялтинський гірсько-лісовий природній заповідник входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Отже, Ялтинський гірсько-лісовий природній заповідник є державною установою, а всі землі, які передавалися йому з моменту створення, є державною власністю.

Як вбачається із висновку експерта №31 від 19.11.2013, надана ОСОБА_3 земельна ділянка частково знаходиться на території Лівадійського лісництва в межах Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.

Відповідно ст.150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного фонду. Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Згідно з ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" ділянки суші та водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду, віднесено до земель природно-заповідного фонду. На землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Наявність у певної ділянки суші статусу земель природно-заповідного фонду з огляду на належність її об'єкту природно-заповідного фонду, не пов'язана з наявністю правовстановлюючих чи правовстановлюючих документів щодо таких його прав на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно заповідного фонду.

Суд зазначає про те, що у 2004 році по землях Ялтинського ГЛПЗ була розроблена технічна документація по землевпорядкуванню щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки Ялтинського лісово-гірського заповідника на території Лівадійської селищної ради. Технічною документацією встановлені межі Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника на території Лівадійської селищної ради, загальною площею 4975,98 га., яка підписана, в тому числі і представником відповідача.

Виходячи з наведеного на час прийняття оскаржуваного рішення фактично були визначені межі Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника на території Лівадійської селищної ради.

Таким чином земельна ділянка, яка надавалася ОСОБА_3 знаходиться в межах Ялтинського лісово-гірського заповідника на території Лівадійської селищної ради.

Оскільки вказана земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду, тому для вирішення питання щодо надання земельної ділянки у власність необхідно дотримуватися вимог ст.150 ЗК України, тобто вказана земельна ділянка може надаватися у власність за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України (ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 17.12.2013 та у повному обсязі постанову складено 19.12.2013.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Заступника прокурора м.Ялта в інтересах Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища задовольнити.

2. Скасувати рішення 31 сесії Лівадійської селищної ради 4-го скликання від 15.12.2005 №87 Про затвердження проекту землеустрою з відводу та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АРК, АДРЕСА_1.

3. Зобов'язати Управління держземагенства у м.Ялта Автономної Республіки Крим скасувати державну реєстрацію державного акту виданого ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №068798.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.