Справа № 2607/6981/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Трегубенко Л. О. ,

при секретарях - Лемішко А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у загальній сумі 107902 грн. 50 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ПАТ «Діамантбанк», звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, із урахуванням уточнень від 05.09.2012 р., про відшкодування матеріальної шкоди у загальній сумі 107902 грн. 50 коп..

Обгрунтовує позовні вимоги тим, що являється комерційним банком, діє на підставі банківської ліцензії №125 від 19.10.2011 р та Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій № 125 від 19.10.2011 р. Національного банку України.

Одними з таких операцій є, зокрема, операції з банківськими металами, а саме: продаж фізичним особам - резидентам і нерезидентам банківських металів за готівкові кошти в національній валюті України - гривні (підп. «б)» п. 5.2. розділу V Положення про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженого постановою Правління НБУ від 06.08.2003 р. № 325.

Наказом голови Правління ПАТ «Діамантбанк» від 17.05.2012 р. № 214-К відповідачка була переведена з посади касира - контролера старшим касиром - контролером каси перерахунку операційного управління центральної дирекції банку, до функціональних обов»язків якого, окрім іншого, входить виконання функцій, безпосередньо пов»язаних з операціями з готівкою в національній та іноземній валюті і цінностями, того ж дня з нею уклали договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

14.02.2012 р., виконуючи свої трудові обов'язки, відповідачка проявила неуважність при роботі з касовими документами з видачі срібла та прийняла їх за документи з видачі золота, внаслідок такої службової недбалості помилково видала клієнту золотий злиток, вагою 250 грам замість срібного злитку вагою 250 грам, що заподіяло майнову шкоду в розмірі 108500 грн., складає різницю вартості 250 грам золота та 250 грам срібла, та було виявлено і зафіксовано актом ревізійної комісії від 14.02.2012 р..

Відповідно до розпорядження заступника голови Правління банку № 94рм від 14.02.2012 р. вартість 250 грам золота та 250 грам срібла при їх купівлі станом на 14.02.2012 р. становили відповідно 111475 грн. та 2975 грн..

Відповідачка свою вину визнала, 14.02.2012 р. надала пояснення, що золоті злитки отримала під звіт з оформленням відповідного запису в книзі обліку прийнятих і виданих цінностей, і помилково видала замість срібного, тому має нести повну матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.

Позивач просив позов задовольнити.

Відповідачка, ОСОБА_1, позов не визнала, представник на підставі довіреності, ОСОБА_3, у письмових запереченнях навів наступні підстави.

Зокрема, що станом на 14.02.2012 р. Посадовою інструкцією старшого касира-контролера не було передбачено функцій щодо зберігання, переміщення чи видачі клієнтам банківських металів, і створення касових документів на їх видачу.

Відповідно до п. 3.1 цієї Посадової інструкції до функціональних обов»язків старшого касира-контролера входить контроль наявності підписів відповідальних виконавців, які здійснюють оформлення та контроль касових операцій в касових документах, що можливо лише після завершення таких операцій.

14.02.2012 р. відповідачку незаконно, у порушення ст. 33 КЗпП, без її згоди, тимчасово перевели на посаду касира, до функціональних обов»язків саме якого входить безпосередня робота з клієнтами, у тому числі видача валюти та банківських металів, виконання незвичної роботи іншого працівника, не обумовленої трудовим договором, призвело до того, що припустилася помилки: невірно прочитала назву металу, зазначену у квитанції: «XAU» замість «ХАG», що й спричинило виникнення шкоди.

Покладення повної матеріальної відповідальності, посилаючись на укладений з відповідачкою договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за посадою старшого касира-контролера безпідставні, оскільки вона відповідає за цінності (п.1 договору), отримані у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків саме за цією посадою, а договору про прийняття на себе відповідальності за посадою касира не підписувала, у книзі обліку прийнятих та виданих цінностей запис за 14.02.2012 р. про отримання банківських металів під звіт на суми 111475 грн. та 2 975 грн. відсутній.

За збереження та видачу банківських металів зі сховища безпосередньо відповідає завідувач касового вузла ОУ ЦД банку, ОСОБА_4, при видачі матеріальних цінностей не звернула увагу на назви банківських металів, зазначені у квитанції № МSAL_1790_14, тобто припустилася такої ж помилки.

Пунктом 5.8 Положення про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.08.2003 р. №325, чітко передбачено, що переміщення та передавання банківських металів під відповідальність працівників банку оформляється прибутково-видатковими ордерами, який не оформлявся.

Наявні документи свідчать про те, що шкода завдана не внаслідок неналежного виконання відповідачкою нав'язаних їй функцій, а халатним ставлення посадових осіб банку до виконання обов'язку щодо забезпечення належної організації процесу зберігання та видачі матеріальних цінностей, зокрема банківських металів.

Визначення розміру шкоди, виходячи з курсу продажу металу, що складає 111 475,00 грн. (445,90 грн. х 250 гр.), суперечить положенням ст. 130, ч. 1 ст. 135-3 КЗпП, урахована не лише собівартість металу, а й неотримана вигода, навіть за курсом купівлі металу відповідно до розпорядження банку від 14.02.2012 р. виходить сума 109 325,00 грн. (437,30 грн. х 250 гр.), що значно менше заявленої суми.

Відповідно ж до вимог закону, для визначення розміру реальної шкоди мала бути взята сума, сплачена за цей злиток, згідно первинних бухгалтерських документів, які не надані. Просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача, ПАТ «Дамантбанк» на підставі довіреності, Агафонов А.В., підтримав уточнені позовні вимоги у розмірі 107902,50 грн., з наведених у заяві підстав, просить задовольнити.

Відповідачка, ОСОБА_1, та її представник, ОСОБА_3, на підставі довіреності позов не визнали з підстав, наведених у письмових запереченнях, у задоволенні просять відмовити.

Опитана у якості свідка завідувач касового вузла ОУ ЦД банку, ОСОБА_4, показала, що до її функціональних обов»язків не входила перевірка сформованих касових документів по продажу банківських металів. 14.02.2012 р. за книгою обліку прийнятих та виданих цінностей відповідачка отримала зі сховища два золотих злитки, один з яких, вагою 250 грам замість срібного, видала клієнту, особисто виявила допущену помилку, одразу повідомила керівництво, по факту була проведена ревізія цінностей з оформленням акту про розбіжності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки та її представника, показання свідка, ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, положення ч. ч. 1, 2 ст. 134 КЗпП визначають, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

У відповідності з ст. 1351 КЗпТ письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Перелік таких посад і робіт затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 р. N 447/24, яка діє на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 р. N 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".

У абзаці другом розділу 1 Переліку зазначено, що договір про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на збереження, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва може укладатися зі старшими контролерами - касирами і контролерами - касирами; старшими касирами, касирами; а також іншими працівниками, які виконують обов»язки касирів.

Відповідно до цієї статті договори можна укладати тільки при зайнятті посад і виконанні робіт, передбачених Переліком. Якщо ж до трудових обов'язків працівників такі функції не входять, то укладення договору про повну матеріальну відповідальність буде суперечити законодавству, навіть у разі, коли посада, яку займає працівник, або робота, що він виконує, була зазначена в Переліку.

Слід звернути увагу, що договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися за наявності одночасно двох умов: 1) наявність посади, яку працівник займає, або роботи, що він виконує, у загальному Переліку; 2) виконання обов'язків згідно з посадою, виконання роботи за фахом має бути безпосередньо пов'язане зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням в процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

Суд установив, що наказами голови Правління банку від 03.09.2007 р. № 534 -К, від 03.03.2008 р. № 170-К, від 17.05.2010 р. №214-К відповідачка, ОСОБА_1, була прийнята на період з 03.09.2007 р. по 03.12.2007 р. на посаду касира каси перерахунку відділу касових операцій операційного управління центрального офісу, з 03.03.2008 р. переведена на посаду касира-контролера каси перерахунку відділу, а з 17.05.2010 р. переведена на посаду старшого касира-контролера каси дирекції, і за цими посадами з метою забезпечення цілості ввірених банком матеріальних цінностей відповідно до Переліку приймала на себе повну матеріальну відповідальність на підставі договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, що укладались відповідно до типового договору, як додатку №2 до Положення про зберігання готівки та цінностей ( т. 1 а. с. 7-9, 142).

14.02.2012 р. відповідачка, виконуючи за окремим дорученням керівництва операцію, пов»язану з відпуском клієнту за готівку в національній валюті України - гривні відповідно до (підп. «б)» п. 5.2. розділу V Положення про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженого постановою Правління НБУ від 06.08.2003 № 325, банківських металів - одного золотого злитку, вагою 100 грам, і одного срібного злитку, вагою 250 грн., проявила неуважність, помилково видала отримані під звіт золотий злиток, вагою 100 грам, і золотий злиток, вагою 250 грам, замість срібного злитку вагою 250 грам, чим завдала майнової шкоди у розмірі 108500 грн., що складає різницю вартості 250 грам золота та 250 грам срібла.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 КЗпП не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому самому підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Не може вважатися переведенням, хоча також потребує згоди працівника, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (у разі хвороби, відпустки, відрядження тощо), за яким зберігається місце роботи, без звільнення від виконання своїх обов'язків.

Пунктом 1.2. Положення про операційну касу операційного управління Центральної дирекції ПАТ «Діамантбанк» передбачено, що до завдань каси належить купівля, продаж та приймання зливків банківських металів; формування та зведення касових документів в національній та іноземній валютах та банківських металах, а серед функцій, що відносяться до компетенції цього підрозділу, є видача готівки в національній, іноземній валюті та банківських металах, касове обслуговування тощо.

Відповідно до п. п. 2.1., 3.1. Посадової інструкції старшого касира-контролера операційної каси операційного управління Центральної дирекції ПАТ «Діамантбанк», старший касир-контролер відповідає за наступні напрямки діяльності, зокрема: забезпечення діяльності операційної каси; контроль відповідності записів у документах та їх формування; забезпечення схоронності цінностей; забезпечення здійснення ( у межах компетенції) ідентифікації та вивчення клієнтів і виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; до його функціональних обов»язків входить, у тому числі: організація діяльності операційної каси ( в межах своєї компетенції); формування касових документів для працівників операційної каси по балансових рахунках; контроль наявності підписів відповідальних виконавців, які здійснюють оформлення та контроль касових операцій в касових документах; виконання інших функцій, які безпосередньо стосуються операцій з готівковою національною та іноземною валютою, цінностями; здійснення ідентифікації клієнтів під час обслуговування ( в межах своєї компетенції) тощо ( а. с. 10-13).

Підпунктом «б» п. 5.2. розділу V Положення про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженого постановою Правління НБУ від 06.08.2003 р. № 325, передбачено, що до таких операцій відносяться , зокрема, операції з банківськими металами: продаж фізичним особам - резидентам і нерезидентам банківських металів за готівкові кошти в національній валюті України - гривні.

Відповідачка за посадою старшого касира-контролера відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність №87/06-50 від 17.05.2010 р. прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення цілості матеріальних цінностей, ввірених їй банком, зобов»язалася бережно ставитися до переданих їй для збереження або для інших цілей матеріальних цінностей і вживати заходів до запобігання нанесення збитків; в) суворо дотримуватись встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання; дія цього договору поширюється на весь час роботи з майном і іншими довіреними працівнику матеріальними цінностями ( а. с. 14).

Наведене переконливо свідчить про те, що відповідачці була доручена робота касира у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, до виконання якої вона приступила, тобто погодилась, а законодавством не вимагається обов»язкова письмова згода, адже до її функціональних обов»язків віднесене й виконання інших функцій, які безпосередньо стосуються операцій з готівковою національною та іноземною валютою, цінностями, що охоплює поняття відпуску (продажу) банківських металів.

Відпуск банківських металів відбувся на підставі сформованих квитанцій №№MSAI_ 1790_12, MSAI_ 1790_14 про здійснення валютно-обмінної операції або операції з купівлі-продажу банківського металу, одна - на 250 грам «ХАG» (срібла), вартістю 2975 грн., друга - на 100 грам «XAU» (золота), вартістю 44600 грн., чим спростовуються твердження представника відповідачки, що виконання незвичної роботи іншого працівника, не обумовленої трудовим договором, призвело до помилки, якої припустилася: невірно прочитала назву металу, зазначену у квитанції: «XAU» замість «ХАG», що й спричинило виникнення шкоди ( а. с. 16, 17).

Пунктом 5.8 Положення про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.08.2003 р. №325, передбачено, що переміщення та передавання банківських металів під відповідальність працівників банку оформляється прибутково-видатковими ордерами, який не оформлявся.

Проте, запровадження в ПАТ «Діамантбанк» іншого порядку переміщення та передавання банківських металів під відповідальність працівників банку, а саме: відповідних записів у книзі обліку прийнятих та виданих цінностей, жодним чином не вплинуло на заподіяння шкоди банку шляхом видачі відповідачкою клієнту золотого злитка замість срібного, і є наслідком саме неналежного виконання трудових обов»язків, що проявилося в неуважності при роботі з документами на продаж банківських металів.

Пленум Верховного Суду України у п. п. 8, 12, 15 постанови "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" від 29 грудня 1992 р. N 14 роз'яснив, що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 1351 КЗпП може бути укладено такий договір, та чи був він укладений.

Відповідно до п. 6 ст. 134 КЗпП матеріальна відповідальність в повному розмірі покладається на працівника у випадках, передбачених окремими законодавчими актами.

За чинним законодавством така відповідальність може бути покладена, зокрема, за шкоду, заподіяну: … недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей… .

Розмір шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд визначає відповідно до ст. 135-3 КЗпП, Закону України N 217/95-ВР від 6 червня 1995 р. "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" і затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1996 р. N 1009 та від 20 січня 1997 р. N 34.

Слід зазначити, що відповідно до п. «а» ст. 1 Закону України « Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей», збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, які виконують … також валютні операції, і які є винними у … недостачі , … якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, …

нші метали платинової групи (родій, іридій, осмій, рутеній, паладій) - у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків… .

Позивач визначив розмір шкоди, виходячи з курсу купівлі металів відповідно до розпорядження заступника голови Правління банку № 94рм від 14.02.2012 р., що склало різницю вартості 250 грам золота та 250 грам срібла, у загальній сумі 107500 грн., що відповідає вимогам закону та принципу диспозитивності цивільного судочинства ( а. с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 58 та ч. 2 ст. 59 ЦПК України докази мають бути належними і допустимими.

Відповідно до ст. 138. КЗпП для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Суд, установивши фактичні обставини справи, проаналізувавши норми закону, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про достатність належних правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач належними і допустимими доказами довів наявність прямої дійсної шкоди та її розмір, заподіяної з вини відповідачки, яка при роботі з документами на продаж банківських металів, що входило до її функціональних обов»язків, допустила неуважність, внаслідок чого зі сховища банку отримала під звіт і передала клієнту замість срібного злитка вагою 250 грам золотий злиток, вагою 250 грам.

Таким чином, позовні вимоги про відшкодування завданої працівником шкоди у загальній сумі 107500 грн. доведені і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК суд присуджує з відповідачки на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1075 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідачка змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 у зв»язку з реєстрацією шлюбу, що підтверджується копією паспорту, свідоцтва про шлюб та наказу ( т. 2 а. с. 10-14).

На підставі наведеного, ст. ст. 32, 130, 131, 134, 135-1, 135-3, 138, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» (ЄДРПОУ 23362711) заподіяну майнову шкоду в розмірі 107500 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1075 грн., а всього стягнути 108575 грн. (сто вісім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять грн. коп. 00).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. О. Трегубенко