ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2013 р. (16:10) м.Сімферополь Справа №801/9455/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., суддів Євдокімової О.О., Кудряшової А.М., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., без участі представників сторін, розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"
до Державної інспекції України з контролю за цінами
про визнання протиправними та скасування рішення і припису.
Суть спору. Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами (далі- відповідач) про скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін від 19.09.2013 за №14 та скасування припису про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 19.09.2013 за №14, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення та припис винесені в порушення норм чинного законодавства.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2013 відкрито провадження по справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача під час розгляду справи позовні вимоги підтримував у повному обсязі, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлявся своєчасно та належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника. Згідно письмових заперечень, позовні вимоги не визнали у повному обсязі підтримавши виявлені під час перевірки порушення за наслідками чого складені спірні припис та рішення.
Приймаючи до уваги, що від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за відсутності їх представників, та оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд з урахуванням вимог ст.ст.122,128 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Закон, який визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є Закон України "Про ціни та ціноутворення" № 5007- VI від 21.06.2012 року (далі - Закон №5007).
Частиною 1 статті 7 Закону №5007 встановлено, що реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №5007, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами є органом державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Уповноважений орган у відповідності до пункту 6 частини 1 статті 18 Закону №5007 має право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
У відповідності до пункту 1 Положення "Про Державну інспекцію України з контролю за цінами", затвердженого Указом Президента України від 30.03.12 за №236/212, таким центральним органом виконавчої влади є Державна інспекція України з контролю за цінами.
Оскільки відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень, отже зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.
Судом встановлено, що в період з 03.08.2013 до 16.08.2013 посадовими особами відповідача проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт перевірки за №027.
Вказаною перевіркою встановлено зростання ціни на борошно вищого та першого гатунку більш, ніж на 1 % протягом місяця, а також не декларування зростання цін, що призвело до отримання необґрунтованої виручки від продажу борошна: вищого ґатунку в сумі 342 380,75 грн., першого ґатунку в сумі 385 064,33 грн., всього 727 445 грн. 08 коп. при наступних обставинах.
Оптово-відпускні ціни зросли за період з лютого2008 року до вересня 2013 року з врахуванням того, що підприємство, реалізувало борошно виготовлене з комерційного зерна в період з 01.11.11 до 31.12.11, та з 01.08.13 по 31.08.13 на борошно
- вищого ґатунку на 12%;
- першого ґатунку на 22,5%.
Ціна реалізації борошна вищого і першого ґатунків згідно вимог Постанови КМУ від 17.10.2007 за № 1222 з врахуванням зростання ціни на 1% на місяць повинна була скласти за період з 01.01.11 - 31.11.11, та з 01.08.13 - 31.08.13:
- вищого ґатунку - 2500,00 грн/тн + 2% (реалізація = 2550,00грн/тн.);
- першого ґатунку - 1877,00 грн/тн+2% = 1914,00грн/тн; Фактично ціна реалізації за період з 01.08.13 по 31.08.13 склала:
- борошна вищого ґатунку - 2800,00 грн/тн з ПДВ;
- борошна першого ґатунку - 2300,00 грн/тн з ПДВ.
В зв'язку з тим, що підприємство не задекларувало підвищення цін на борошно було порушено вимоги щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін відповідно до підпункту 1 пункту 1 статі 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення».
На підставі виявлених порушень відповідачем 19.09.13 винесені спірні рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін за №14 та складено припис №14, в якому викладено, що позивач не задекларував зростання цін, що призвело до отримання необґрунтованої виручки від продажу борошна: вищого ґатунку в сумі 342 380,75 грн., першого ґатунку в сумі 385 064,33 грн., всього 727445 грн. 08 коп., чим порушені вимоги п. 22 Постанови КМУ від 17.10.2007 № 1222 із змінами, внесеними Постановою КМУ від 06.08.2008, та п. 2 Постанови Ради Міністрів АР Крим № 4 від 10.01.2008 з доповненнями та змінами.
Позивач не погодився із вказаними приписом та рішенням відповідача, рахує їх протиправними та просить скасувати.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Перевіривши правомірність дій та рішень відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно пункту другого ст.16 Закону №5007, «Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами».
Поняття оптової ціни продовольчого товару та оптово-відпускної ціни, визначені у Постанові Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 за № 373 "Про затвердження Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання" із відповідними змінами та доповненнями (далі - Постанова №373).
В пункті 2 Постанови №373 передбачено, що «оптова ціна продовольчого товару - економічно обґрунтована вартість одиниці продовольчого товару, розрахована на підставі повної планованої собівартості виробництва з урахуванням визначеного уповноваженим органом з регулювання цін нормативу рентабельності без податку на додану вартість або інших податків, зборів, що нараховуються суб'єкту господарювання - покупцеві товару;
«оптово-відпускна ціна - фактична ціна, що застосовується у розрахунках за товари, які поставляються (реалізуються) суб'єктами господарювання з метою їх використання у підприємницькій діяльності, з урахуванням податку на додану вартість і транспортних витрат».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 № 1222 "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" визначено механізм попереднього декларування зміни оптово-відпускних цін на окремі продукти харчування у випадку, якщо загальне зростання ціни перевищує 1 відсоток протягом місяця.
Як же встановлено під час розгляду справи, позивачем відповідності до Постанови КМ України № 373 від 17.04.2008, проводились господарські операції із реалізації продукції власного виробництва, а саме: борошна пшеничного вищого та першого ґатунку.
Також встановлено, що відповідно до пункту 2 вказаної вище постанови КМ України від 17.04.2008 № 373 та Наказу Міністерства економіки України від 13 серпня 2008 року за № 341, Інструкції про заповнення і застосування декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання» (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2008 за N 767/15458) декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, надавались контрагентам (покупцям), чим проводилось декларування оптово-відпускної ціни на борошно. На підтвердження зазначеного суду надані суду копії відповідних наказів; видаткових накладних, а також декларацій оптової ціни.
З огляд на викладені правові норми, суд погоджується із поясненнями позивача, що в своїй господарській діяльності в серпні 2013 року він не зобов'язаний був застосовувати задекларовані ним ціни на борошно 2008 року. Зростання ж поточної оптово-відпускної ціни борошна позивачем у серпні 2013 року взагалі не відбувалось та про останнє, а ні в акті перевірки, а ні в письмових запереченнях відповідачем не зазначено.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки відповідачем не доказано зростання у позивача ціни на борошно із перевищенням 1 відсотку протягом місяця, суд рахує не доведеним правомірність спірних припису та рішення відповідача, а тому вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції України з контролю за цінами № 14 від 19 вересня 2013 року.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції України з контролю за цінами № 14 від 19 вересня 2013 року.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" судовий збір в розмірі 2328,41 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Радчук А.А.
Суддя Євдокімова О.О.
Суддя Кудряшова А.М.