ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 грудня 2013 р. (15:49) м.Сімферополь Справа №801/8547/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:
від позивача - Вакулич Т.В., Майорова Н.М.,
від відповідача Феодосійської ОДПІ - Васильєва Н.О.,
від відповідача ДПІ м.Сімферополя - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Кримського республіканського підприємства "Вода Криму" в особі Феодосійської філії Кримського республіканського підприємство "Вода Криму"
до Державної податкової інспекції м.Сімферополя ГУ Міндоходів в АР Крим, Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору. Кримське республіканське підприємство "Вода Криму" в особі Феодосійської філії Кримського республіканського підприємство "Вода Криму" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000072201 від 25.02.2013 про нарахування штрафу за прострочення сплати податку на додану вартість за в розмірі 415264,15 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач провів виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31..12.2012. За результатами зазначеної перевірки було встановлено, що позивач порушив терміни сплати суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, про що був складено акт та прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції. Вважають це податкове повідомлення -рішення протиправним, оскільки ніяких порушень термінів сплати податкових зобов'язань за зазначений відповідачем період ними допущено не було, всі платежі здійснювались своєчасно, про що надано відповідні платіжні доручення.
Ухвалами Окружного адміністративного суду від 05.09.13 відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 15.10.2013 замінено не належного відповідача у справі - Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим на належного - Державну податкову інспекцію м.Сімферополя ГУ Міндоходів в АР Крим.
Ухвалою суду від 21.11.2013 в якості другого відповідача у справі залучено - Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів в АР Крим.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позові, просили останні задовольнити.
Представник відповідача Феодосійської ОДПІ в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог пояснила, що відповідачем на виконання вимог п.57.1 ст.57 ПК України кошти, які сплачувались позивачем зараховувались на рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю їх виникнення незалежно від напрямку їх сплати. А тому, оскільки поточна заборгованості по податковим зобов'язанням позивачем у повному обсязі не сплачувалась, на підставі пункту 126.1 ст.126 ПК України були нараховані штрафні (фінансові) санкції.
Відповідач - ДПІ м.Сімферополя, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Вислухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України
Як встановлено судом, позивач є юридичною особою та є платником податку на додану вартість.
В період з 24.01.2013 по 13.02.2013 працівниками відповідача проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31..12.2012.
За результатами перевірки складено Акт перевірки за № 384/22-1/03348086 від 15.02.2013 згідно якого виявлені порушення та донараховано:
- за п. 57.1 та и. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку па додану вартість, плату за землю та збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод. Крім того, за п. 176.2.«б» ст. 176 Кодексу, перевіркою встановлено подання з помилками податкової звітності Ф.1-ДФ про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за 4 квартал 2012.
На підставі вказаного акту та проведеної перевірки відповідачем 25.02.2013 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000072201, яким встановлено затримку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ, у зв'язку з чим відповідно до ст. 126 ПК України позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 415264,15 гривень.
Позивач не згодний із зазначеними рішенням відповідача, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом для відновлення його порушених прав.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання дій та рішення протиправними, суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Суд зазначає, що з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 за №2755, який «регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства».
Як вбачається із абзацу першого п.57.1 ст.57 ПК України «платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом».
Відповідно до пункту 87.9 ПК України «у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що платник податків повинен самостійно та у встановлені строки сплачувати податкові зобов'язання. У тому випадку, якщо у платника податків мається податковий борг, контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
В судовому засіданні із пояснень представників сторін, а також матеріалів справи беззаперечно встановлено, що на час набрання ПК України чинності у позивача мали місце не сплачені податкові зобов'язання, які знайшли своє відображення у акті перевірки, а отже контролюючі органи зобов'язані були зарахувати кошти, що сплачує позивач, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У зв'язку із викладеним сплачені позивачем за наданими платіжними документами суми зобов'язань з ПДВ у перевіряємий період часу за їх черговістю в рахунок податкового боргу.
Згідно ж із вимогами пунктом 126.1 ст.126 ПК України «у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу».
Таким чином суд рахує, що посилання позивача в обґрунтування даного позову на норми Цивільного кодексу України та іншого не спеціального законодавства для даних правовідносин, є необґрунтованими та не доведеними.
Згідно ч. 1,2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ж із наданого суду розрахунку сум штрафних санкцій, відповідачем допустимим та належним способом обґрунтовано їх розмір.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Під час судового засідання, яке відбулось 17.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 21.12.2013.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.