Справа № 1-4/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

30 січня 2008 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої суддіХрипун С.В.

при секретаріКорнелюк М.П, ОСОБА_1,

за участю прокурора Гоменюка B.C.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за

обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та

жительки м.Боярки Києво-Святошинського району Київської області вул. Сахалінська,31,

українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженої, має на утриманні неповнолітнього

сина, Ростислава, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює , раніше не судимої, у вчиненні злочину,

передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2006 року близько 06 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, керуючи, без посвідчення на право керування транспортним засобом, автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, рухаючись на ньому в світлу пору доби по вулиці Маяковського в м.Боярка Києво-Святошинського району Київської області в напрямку залізничної станції «Тарасівка», при здійсненні маневру повороту праворуч, невірно оцінила дорожню обстановку, проявила неуважність та невпоравшись з керуванням, виїхала на правий по ходу її руху тротуар, де спочатку зіткнулася з розташованим там холодильником, а потім вчинила наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка рухалась по вказаному тротуару в напрямку залізничної станції «Тарасівка».

В результаті ДТП ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забійних ран чола, перелому 1-6 ребер зправа, гемопневмоторакса зправа, розриву печінки, закритого перелому кісток тазу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 310/д від 16.08.2006 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги Правил дорожнього руху України : п.1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.1 - водій механічного транспортного засобу повинен.мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення, б) реєстраційний документ на транспортний засіб; п.2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.2.9 «а» -водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п.12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об»єктивно спроможний виявити , він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди.

Допущені ОСОБА_2 порушення вимог п.п. 1.5, 2.1 «а», «б», 2.3 «б», «г», 2.9 «а»,12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв»язку з вказаними наслідками.

Допитана в судовому засіданні підсудна свою вину у пред»явленому їй обвинуваченні визнала повністю та пояснила, що 12.07.2006 року працювала продавцем пива на залізничній станції «Тарасівка» у м.Боярка Києво-Святошинського району Київської області. Близько 19 години до неї підійшов хлопець, купив пива і запропонував їй познайомитися та разом відпочити. Вона погодилася і повідомила, що працює до 22 години, він відповів, що почекає її в машині. Після 22 години вона закінчила роботу і підійшла до машини де її чекав новий знайомий Олександр та ще один хлопець на ім»я ОСОБА_3. Вона сіла в машину і вони поїхали в м.Васильків, де біля якогось будинку висадили Олександра, який на той час був в стані сильного алкогольного сп»яніння. Потім вони з ОСОБА_3 ще декілька годин їздили по м. Васильків, пили спиртні напої, вона випила близько 300 грам горілки. За кермом автомобіля весь цей час знаходився ОСОБА_3. Після цього вони

2 приїхали в м.Боярку, прийшовши за місцем свого проживання вона посварилася з матір»ю, і тому знову сіла в автомобіль до ОСОБА_3. Вони мали намір їхати до станції «Тарасівка», але від»їхавши декілька метрів від її будинку, ОСОБА_3 зупинив автомобіль, сказав, що закінчився бензин, потім пересів на заднє пасажирське сидіння і заснув. Вона намагалася його розбудити, щоб доїхати до себе на роботу, але він спав. Потім вона сіла за кермо автомобіля, завела його ключами, які були в замку запалення. Вона хотіла доїхати до роботи на площі, що поблизу залізничної станції, де залишити автомобіль, а самій піти на роботу. Коли їй потрібно було повернути праворуч на вулицю Маяковського в м. Боярка , яка веде до залізничного переїзду, при вчиненні вказаного маневру вона різко вивернула кермо праворуч від чого автомобіль кинуло в праву сторону. Таким чином вона виїхала на тротуар, що примикав праворуч до проїзної частини по вулиці Маяковського. В цей час на тротуарі було багато людей, які йшли на потяг. Люди, побачивши автомобіль, почали розбігатися. Вона намагалася впоратись з керуванням, виїхати ліворуч на дорогу, загальмувати, але не встигла загальмувати повністю , оскільки автомобіль вдарився в холодильник, який стояв біля кіоска. Потім вона викрутила кермо лівіше і продовжила рух по тротуару. Побачила, що попереду йшла жінка в напрямку залізничної колії. Автомобіль вдарив цю жінку від чого остання впала на землю. Злякавшись, вона натисла на газ, таким чином проїхала ще кілька метрів, протягнувши жінку, яка знаходилась пі колесами. Посвідчення водія вона ніколи не отримувала, на курсах водіїв не навчалась, керувати автомобілем її навчали друзі.

Просить суворо її не наказувати. Потерпілій відшкодувала матеріальну шкоду у розмірі 600 грн. Цивільний позов визнає у повному обсязі. Крім повного визнання підсудною своєї вини, її винність у вчиненні злочину підтверджується іншими доказами дослідженими в процесі судового слідства. Так, потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що 12.07.2006 року вийшла з дому близько 6 години 15 хвилин ранку і пішла в напрямку залізничної станції «Тарасівка» в м.Боярка. По дорозі купила в кіоску газету та пішла в напрямку електропоїздів, щоб їхати на роботу. Переїзд був закритий. Почула звук автомобіля та опинилася під задніми колесами автомобіля. Далі почали збігатися люди, щоб витягнути її з під колес. Хтось викликав швидку допомогу і її забрали до лікарні. Підсудна відшкодувалап матеріальну шкоду у сумі 600 грн. Коли знаходилась на лікуванні підсудна до неї не приходила, не провідувала. Просить стягнути з підсудної на її користь 2729 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди, мотивуючи це тим, що діями підсудної їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, оскільки після травми у неї виникли негативні емоції і переживання, що спричинило втрату душевного спокою, ушкоджене здоров»я викликало тривале лікування та пов»язані з цим моральні переживання, істотно погіршились її нормальні життєві стосунки. Наполягає на суворому покаранні підсудної, пов»язане з позбавленням волі. Винність підсудної у вчиненні злочину також підтверджується іншими доказами: протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 12.07.2006 року (а.с.3-4); схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.07.2006 року (а.с.5); протоколом № 31 медичного освідування від 12.07.2006 року відповідно до якого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на момент ДТП перебувала у стані алкогольного сп»яніння без пошкодження трахеї (а.с.8); витягом з медичної карти стацірнарного хворого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що вона перебувала на лікуванні з 12.07.2006 року з діагнозом : політравма, ЗЧМТ, струс головного мозку, забита рана лобу, ЗБЧК, перелом ребер зправа, првосторонній гемопнемоторакс, ЗТЧП, розрив печінки, забій правої нирки, підкапсульна гематома правої нирки, перелом кісток тазу по типу «метелика», рвана рана н/з правої гомілки (а.с.9); висновком експерта № 310/д від 16.08.2006 року про те, що з 12.07 по 08.08.2006 року ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу струсу головного мозку, забійних ран чола, перелому 1-6 ребер зправа, гемопневмоторакса зправа, розриву печінки, закритого перелому кісток тазу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя (а.с.27-28); довідкою поліклініки Боярської центральної районної лікарні від 20.09.2006 року про те, що ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні з 12.07.по 08.08.2006 року (а.с.70); фіскальними чеками про оплату лікарських препаратів (а.с.97, 98, 99, 102, 103, 104, 105, 106, 108); товарними чеками (а.с 100, 101, 103, 111, 112, 113, 114, 115, 116,117, 118,); накладною № 1969 на доставку корсету від 23.08.2006 р. (а.с. 110); листком непрацездатності серій AAA № 877333, виданого ОСОБА_4 про те, що вона була непрацездатною у зв»язку з травмою з 08.08. по 06.09.2006 року (а.с. 178); листком непрацездатності серіїї ВК № 880896, виданого ОСОБА_4 про те, що вона була непрацездатною у зв»язку з травмою з 08.09. по 01.11.2006 року (а.с. 179); довідкою до акту огляду МСЕК 287849 від 02.11.2006 року про те, що ОСОБА_4 є інвалідом другої групи інвалідності загального захворювання (а.с.180).

3

Суд визнає, що підсудна, потерпіла давали суду правдиві показання, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в процесі судового слідства.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази зібрані по справі, суд визнає, що вина підсудної у вчиненні злочину доказана повністю, її дії судом кваліфікуються за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудної.

Призначаючи покарання підсудній, суд бере до уваги, що вчинений злочин відноситься до тяжких, підсудна за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судима, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, підпадає під дію п. б ст.1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, обставиною, що пом»якшує покарання є щире каяття, часткове відшкодування матеріальної шкоди, обставиною, що обтяжуює покарання є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп»яніння, та вважає можливим призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 у відповідності до ст.28 КПК України підлягає до задоволення у відшкодування матеріальної шкоди на її користь повністю на суму 2729 грн., зважаючи на спричинення матеріальної шкоди на зазначену суму внаслідок неправомірних дій підсудної.

Враховуючи п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями), при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приймає до уваги, що моральна шкода потерпілій спричинена неправомірними діями підсудної, моральні страждання пов'язані з перенесенням потерпілою фізичної болі у зв'язку із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, порушенням нормального життєвого ритму та стосунків з оточуючими під час лікування, стресу, порушенням спокою, відчуттям незахищеності та розчарування в людях, погіршенням умов життєдіяльності, пов'язаних з перебуванням у безпорадному, появою негативних психоемоційних почуттів, порушенням душевної рівноваги, необхідності психологічної перебудови, але також суд приймає до уваги матеріальний стан підсудної, яка не працює, не має майна, достатнього для відшкодування заподіяної шкоди, а тому суд вважає за доцільне задовольнити цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди частково у сумі 10 000 грн.

Зважаючи на те, що підсудна не має відповідного права керувати транспортними засобами, тому відсутня необхідність у застосуванні додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі викладеного, керуючись ст.323-324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі п.6 ст.1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2729 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі : посвідчення водія на ім»я ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, талон попередження, автомобіль марки ЗАЗ 110308, реєстраційний № НОМЕР_2, 2005 року випуску, зеленого кольору, телевізор супер, автомагнітолу залишити у користуванні ОСОБА_3.

Змінити міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу з тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши її з під варти в залі суду негайно.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п»ятнадцяти діб з часу його проголошення.