ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2014 р. (10:46) м.Сімферополь Справа №801/10765/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму в складі головуючого судді Радчук А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімовій Т.Є., представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - Гомель А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до Кримської митниці Міндоходів
про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій.
Суть спору. ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Кримської митниці Міндоходів (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 25.10.13 про відмову у наданні дозволу щодо передачі права використання митного режиму "тимчасове ввезення" транспортного засобу, а також зобов'язання надання такого дозволу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 05.07.2013 здійснив тимчасове ввезення транспортного засобу МЕRSEDES ВЕNZ (модель - 600, рік випуску - 2007, ідентифікаційний НОМЕР_1, колір - чорний, реєстраційний НОМЕР_2 ТВК, об'єм двигуна, тип палива - 5513 см3, бензин, № кузова НОМЕР_3 Кримську митницю (далі - відповідач).
Далі, 04.10.2013 позивачем направлено відповідачу заяву із додатками з метою отримання дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення вказаного транспортного засобу ОСОБА_4, який є громадянином України.
Листом відповідача за вих.№07-27/3250 від 25.10.2013 позивачу відмовлено у наданні дозволу передачі права використання митного режиму «тимчасове ввезення» зазначеного транспортного засобу.
На думку позивача вказана відмова є протиправною з огляду на те, що під час прийняття даного рішення відповідачем не враховано положення п. "b" ст. 7 Додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення транспортних засобів, згідно яких транспортні засоби, приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Також пунктом 4 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, передбачена процедура передачі права використання митного режиму тимчасового ввезення.
Ухвалами суду від 27.11.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила останні задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог пояснив, що вказаний автомобіль ввезений на митну територію України для особистого користування громадянином - нерезидентом ОСОБА_3, що мешкає в США та транспорт прямував по «зеленому» коридору. Заявлено митний режим «тимчасове ввезення» до 1 року відповідно до вимог частини 1 статті 380 Митного кодексу України.
Згідно ж вказаної норми національного законодавства України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. З огляду на викладене прийнято рішення про відмову у наданні дозволу позивачу, щодо передачі права використання митного режиму "тимчасове ввезення" транспортного засобу ОСОБА_4.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.1 Митного кодексу України за № 4495-VI від 13 березня 2012 року, в редакції на час вчинення оскаржуваних дій (далі - МК України), митні органи є спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи.
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку встановленому КАС України.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням начальника Кримської митниці Міндоходів, відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу про передачу права використання митного режиму "тимчасове ввезення" транспортного засобу - МЕRSEDES ВЕNZ (модель - 600, рік випуску - 2007, ідентифікаційний НОМЕР_1, колір - чорний, реєстраційний НОМЕР_2 ТВК, об'єм двигуна, тип палива - 5513 куб.см, бензин, № кузова НОМЕР_1 громадянину України - ОСОБА_4.
Позивач не погодився із вказаним рішенням посадових осіб Кримської митниці і вважає що останніми порушено його права, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання дій відповідача протиправними суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Перевіривши обґрунтованість позовних вимог позивача, а також надавши правової оцінки спірним діям та рішенню відповідача суд зазначає наступне.
Автомобіль марки МЕRSEDES ВЕNZ (модель - 600, рік випуску - 2007, ідентифікаційний НОМЕР_1, колір - чорний, реєстраційний НОМЕР_2 ТВК, об'єм двигуна, тип палива - 5513 куб.см, бензин, № кузова НОМЕР_1 ввезений на митну територію України 05.07.2013 в пункті пропуску «Крим» м. Керч, для особистого користування громадянином - нерезидентом ОСОБА_3, що мешкає в США та транспорт прямував по «зеленому коридору». Заявлено митний режим «тимчасове ввезення» до 1 року відповідно до вимог частини 1 статті 380 Митного кодексу України.
Згідно статті 366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Частиною 1 статті 380 Митного кодексу України встановлено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
В свою чергу частиною 4 статті 380 Митного кодексу України встановлено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Із вказаних норм національного права України вбачається, що тільки позивач, як нерезидент може використовуватися на митній території України тимчасово ввезений ним транспортний засіб, для його особистих потреб і не можуть використовуватись для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектований, а також відчужений чи переданий у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
В свою чергу в обґрунтування свого позову позивач посилався на вимоги Конвенції про тимчасове ввезення та Додатків A, B.1 - B.9, C, D та E до неї, прийнятих 26 червня 1990 року у м. Стамбулі (додаються) до якої приєдналась України згідно із Законом України «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення» від 24 березня 2004 року за № 1661-IV.
Відповідно до положень п."b" ст. 7 Додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення, транспортні засоби приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна Договірна сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.
Уважно проаналізувавши вказану норму міжнародного права суд зазначає, що останнє передбачає право, а не обов'язок в даному випадку Кримської митниці Міндоходів, надати відповідний дозвіл, щодо використання особою, яка постійно проживає на території України правами користувача на тимчасове ввезення, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення. Проте, як зазначалось вище, нормами національного законодавства України відповідачу заборонено надавати таких дозвіл.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладені вище обставини суд прийшов до висновку, що відповідач скориставшись своїм правом, яке надане йому міжнародними правовими нормами, прийняв обґрунтоване та законне, з огляду на норми національного законодавства України, рішення, щодо відмови у наданні дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення вказаного транспортного засобу ОСОБА_4, у зв'язку із чим в задоволенні позову відмовляє у повному обсязі.
Під час судового засідання, яке відбулось 14.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 20.01.2014.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.