Справа № 2-27
2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНКИ
11 січня 2008 року
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Васильчука С. Ф.
при секретарі - Воробей Т.В.
з участю адвоката - ОСОБА_1
позивача - ОСОБА_2
представників відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Черняхові справу за позовом ОСОБА_2 до Черняхівської центральної районної лікарні про поновлення строків звернення до суду, визнання переведень в 1994 та в 1997р. незаконними, визнання записів № 13, 14 в трудовій книжці недійсними, поновлення на посаді молодшої медичної сестри фтизіатричного кабінету та зобов'язання видати довідку про роботу, -
ВСТАНОВИВ:
30.07.07р. позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому вказала, що в січні 2007 року вона звернулася з позовом до суду про визнання записів у її трудовій книжці за № 13 та 14 недійсними.
Справа тривалий час розглядалась в суді і тільки під час судових засідань в квітні 2007р. вона дізналась, що вищезазначені записи вчинені на підставі наказів № 14 від 28.03.1994р. та № 5 від 17.02.1997р., про існування яких їй відомо не було і вона з ними офіційно не ознайомлена по даний час.
Крім того, позивачка, очікуючи рішення суду першої інстанції та апеляційного суду вважала, що суд захистить її права.
З цих підстав позивачка просить суд визнати зазначені причини пропуску нею строків позовної давності звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів поважними та поновити строк звернення до суду.
Предметом позовних вимог є слідуючі обставини, вказані в позові - з 01.03.1982р. позивачка вказала, що працює на посаді санітарки флюорографічного кабінету згідно наказу № 24 від 04.03.1982р., а з 21.08.1987р. по сьогоднішній час згідно наказу № 96 від 20.08.1987р. вона по переведенню працює на посаді санітарки тубкабінету.
В жовтні 2006 року відповідач на її прохання видав їй довідку про те, що вона працювала на невідомій посаді в наркологічному кабінеті, що не відповідає дійсності. Офіційно, належним та передбаченим законом чином її ніхто і нікуди не переводив і вона до цього часу працює на посаді санітарки тубкабінету. Про наявність наказів про її переведення їй стало відомо тільки в суді.
Тому позивачка просить суд визнати переведення її з 01.04.1994р. на 0, 5 ставки молодшої медичної сестри фтизіатричного кабінету згідно наказу № 14 від 28.03.1994р.
та переведення її з 17.05.1997р. на 0, 25., ставки молодшої медичної сестри фтизіатричного кабінету на підставі наказу № 5 від 17.02.1997р. незаконними.
Поновити її на посаді молодшої медичної сестри фтизіатричного кабінету з 01.04.1994р.
Визнати записи в трудовій книжці щодо вищевказаних переведень недійсними, зобов'язати відповідача видати довідку про роботу, яку вона фактично виконувала.
Під час попереднього розгляду справи позивачка позовні вимоги підтримала частково, подавши до суду клопотання про" закриття провадження по справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсними записів № 13 та № 14 в її трудовій книжці відносно переведень та в частині зобов'язання відповідача видати довідку про роботу. Ухвалою суду від 26 листопада 2007р. провадження у справі в цій частині закрите. Ухвала вступила в законну силу.
В частині визнання незаконими наказів № 14 та № 5 про її переведення та поновлення її на роботі на посаді молодшої медичної сестри фтизіатричного кабінету позивачка та її представник позовні вимоги підтримали повністю.
Представники відповідача позов не визнали повністю, вважали, що строки позовної давності поновлювати підстав немає. Крім того, накази № 14 та № 5 видані у відповідності з вимогами закону.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, заслухавши покази свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а строки звернення до суду відновленню з слідуючих підстав:
· правовідносини регулюються ст. ст. 233, 32, 49-2, 235, 231 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України, "Про практику розгляду судами трудових спорів", "Інструкцією "Про порядок ведення трудових книжок працівників";
· з пояснень позивачки, підтверджених письмовими доказами вбачається, що згідно наказу № 96 від 20.08.1987р., запис в трудовій книжці № 12, вона переведена на посаду санітарки тубкабінету.
Згідно наказів № 14 та № 5 вбачається, що позивачка переведена з 01.04.1994р. на 0, 5 ставки санітарки тубкабінету, а з 17.02.1997р. на 0, 25 ставки санітарки цього ж кабінету та на 0, 5 ставки санітарки наркокабінету;
· вперше про порушення порядку переведення і взагалі про переведення позивачці стало відомо в жовтні 2006р., у звязку з чим у встановлений ст. 233 КЗпП України термін вона звернулася за захистом своїх прав до суду, оспорюючи незаконне переведення. Справа тривалий час розгладася судом. Було винесено позитивне щодо вимог позивачки рішення. Однак, 26.06.07р. Апеляційним судом Житомирської області рішення Черняхівського райсуду скасоване частково та винесено нове рішення. Після цього, вже 30.07.06. позивачка звернулася знову до суду за захистом своїх прав та інтересів. Тому суд приходить до переконання, що позивачка пропустила строки звернення до суду з поважних причин, враховуючи при цьому вимоги Конвенції "Про захист прав і основних свобод людини" та поновлює їх;
вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги ст. 32 КЗпП України, згідно з вимогами якої переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації допускається тільки за згоди працівника.. Тільки за згоди працівника можуть бути змінені суттєві умови праці. До суттєвих умов праці безспірно відноситься її рівень оплати, розклад чи режим, обсяг. При виданні оспорюємих наказів про переведення у ОСОБА_2 змінилися, хоча тільки в наказах, суттєві умови праці. У неї збільшився обсяг роботи -крім санітарки тубкабінету вона зобов'язана була працювати і санітаркою наркокабінету. Змінився обсяг роботи - щодо посади санітарки тубкабінету, який скоротився. Звідси змінилася заробітна плата, режим та час роботи. В порушення вимог
діючого трудового законодавства, до даного часу позивачка не ознайомлена ні з одним оспорюємим наказом особисто.
При внесенні записів в її трудову книжку відповідно до наказів № 14 та № 5 відповідач в порушення вимог Тнструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників" не повідомив взагалі позивачку про внесення цих записів, порушивши крім Інструкції умови Колективного договору даної установи.
Крім того, згідно вимог ст. 32 КЗпП України про переведення, зміну істотних умов праці, адміністрація підприємства, установи, організації зобов'язана під розпис попередити працівника за два місяці, чого відповідачем також зроблено не було.
Посилання представників відповідача на те, що наказ та повідомлення про скороченя посад та переведення вивішувався на дошці об'яв не є достатнім та передбаченою законом дією.
Згідно ст. 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган при скороченні чи звільненні, крім того, що попередити працівника за два місяці, зобов'язаний під розпис ознайомити працівника про всі вакансії та інші місця роботи на підприємстві. Цього відповідачем також зроблено не було.
Як вбачається з вищенаведеного, при переведенні позивачки згідно наказів № 14 та № 5 відповідач грубо порушив вимоги діючого законодавства щодо порядку переведень, гарантій працівника та його прав щодо того, щоб бути хоча б освідченим в тому, які накази приймаються власником підприємства щодо його роботи, тим більше її суттєвих умов.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі переведеня працівника без законних підстав, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає даний спір.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтвердили суду, що фактично позивачка з 1987 року по даний час працює санітаркою тубкабінету повний робочий день. Незважаючи на переведення, її місце роботи, графік роботи не змінилися. Вона працювала та працює повний робочий день.
Щодо показів свідка ОСОБА_9, то суд до них відноситься критично, так як вони суперечать письмовим доказам та показам інших свідків, допитаних по справі. При цьому суд враховує підлегле становище даного свідка відносно відповідача.
Понесені відповідачкою судові витрати у зв'язку з задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки - ст. 88 ЦПК України.
Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі вищенаведеного, ст. ст. 32, 49-2, 231-233, 235 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів", Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до Черняхівської центральної районної лікарні задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строки звернення до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, визнавши причину її пропуску поважною.
Визнати переведення ОСОБА_10 з 01.04.1994р. на 0, 5 ставки санітарки фтизіатричного (туберкульозного) кабінету та на 0, 5 ставки санітарки наркокабінету відповідно до наказу № 14 від 28.03.1994р. незаконним, скасувавши даний наказ в частині §18.
Визнати скорочення позивачці 0, 25 ставки санітарки фтизіатричного (туберкульозного) кабінету з 17.02.1997р. на підставі наказу № 5 від 17.02.1997р. незаконним та скасувати даний наказ в частині розділу "Фтизіатричний кабінет" запис "0, 25 посади санітарки (ОСОБА_2)".
Поновити ОСОБА_2 на попередній посаді санітарки фтизіатричного (туберкульозного) кабінету Черняхівської центральної районної лікарні.
Стягнути з Черняхівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати в сумі 7грн.50коп..
Стягнути з Черняхівської центральної районної лікарні судовий збір в сумі 8грн.50коп. на користь держави.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський райсуд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляцію та апеляції протягом 20 днів після подачі заяви..
При відсутності заяви та апеляції рішення вступає в законну силу через 10 днів після проголошення.