Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3416/13-к

Номер провадження 1-кп/213/214/13

В И Р О К

Іменем України

08 січня 2014 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу в складі:

Головуючого судді Мазуренко В.В.

при секретарях Должанській О.Д., Іващенко Н.О.

за участю: прокурорів: Кіковки С.С., Шматко М.О.,

Ганського В.В., Жукової Я.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника: адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040740001335, за звинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, українця, громадянина України, освіта професійно- технічна, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, на момент затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2

в скоєнні злочину за ст. 198 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3, 07.07.2013р. приблизно о 08:00 годині, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2, не даючи заздалегідь яких-небудь обіцянок на збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_5, якого засуджено вироком Інгулецького районного суду від 18.12.2013р. за ст.ст. 185 ч.2,3 КК України, 07.07.2013р. приблизно о 01.00 годині, знаходячись в приміщенні магазину "Меблі" по вул. 27-го Партз,їзду в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, здійснив крадіжку ноутбука ASUS K50 C (K50C-C220SCENWW) вартістю 3895,02 грн., який належить ПАО "Платинум Банк", з метою подальшого збуту отримав від ОСОБА_5, якого засуджено вироком Інгулецького районного суду від 18.12.2013р. за ст.ст. 185 ч.2,3 КК України, та став зберігати при собі вказаний вище ноутбук.

В той же день 07.07.2013р. приблизно о 09:30 годині ОСОБА_6 знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_7, маючи умисел на збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, збув вказаний вище ноутбук ОСОБА_7 за 400 грн.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_3 винним себе не визнав, зазначив, що 07.07.2013р. дійсно до нього прийшов ОСОБА_5 і приніс ноутбук ASUS K50 C. ОСОБА_3 у нього спитав чи крадений він і той відповів що за нього нічого не буде. Потім він попросив допомогти продати йому вказаний ноутбук ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яким ОСОБА_3 сказав, що це ноутбук ОСОБА_5 Вони пішли до ОСОБА_7, до нього зайшов ОСОБА_3 та ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_5 залишались на вулиці. Ноутбук був у ОСОБА_3 Гроші ОСОБА_7 за ноутбук передавав ОСОБА_3 у сумі 400 грн. ОСОБА_7 вони зазначили, що ноутбук не крадений. Отримавши гроші спустились на вулицю, де ОСОБА_3 віддав ОСОБА_5 200 грн. Також ОСОБА_3 зазначив, що ноутбук ОСОБА_7 він не продав, а залишив у заставу.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 07.07.2013р. ОСОБА_3 попросив його допомогти йому продати ноутбук. Свідок зазначив, що ОСОБА_3 не знав, що ноутбук крадений. Він з ОСОБА_3, ОСОБА_9 пішли до ОСОБА_7 продавати ноутбук. До ОСОБА_7 підіймались ОСОБА_3 та ОСОБА_9, ноутбук був у ОСОБА_3 Першим від ОСОБА_7 вийшов ОСОБА_9, потім ОСОБА_3 коли вийшов віддав ОСОБА_5 200 грн., та сказав, що інші 200 грн. він взяв собі та віддасть ввечорі.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначив, що він сусід ОСОБА_3, і зустрів ОСОБА_3 07.07.2013р., і ОСОБА_3 попросив його допомогти продати ноутбук. Йому не було відомо, що ноутбук крадений, ОСОБА_3 зазначив, що це ноутбук ОСОБА_5 Свідок погодився і вони пішли до ОСОБА_7, щоб продати ноутбук. До ОСОБА_7 піднялись ОСОБА_3 та він, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 залишились на вулиці. Зазначив, що ноутбук був у ОСОБА_3, і гроші в ОСОБА_7 брав також ОСОБА_3 Свідок зазначив, що був присутнім не всю розмову, і пішов на вулицю раніше. На вулиці ОСОБА_3 віддав ОСОБА_5 200 грн., 200 грн. залишив собі, та зазначив, що поверне їх пізніше. Зазначив, що ні йому, ні ОСОБА_3, ні свідку ОСОБА_8 не було відомо, що ноутбук крадений.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 07.07.2013р. вранці, до нього прийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_3, ОСОБА_3 запропонував йому купити ноутбук ASUS K50 C. Потім ОСОБА_3 декілька разів міняв позицію, чи він хоче його продати, чи хоче залишити у заставу. ОСОБА_7 віддав ОСОБА_3 за вказаний ноутбук 400 грн. і вважав, що купив його. Пізніше ОСОБА_7 продав даний ноутбук через інтернет незнайомому хлопцю. Зазначив, що питав звідки ноутбук, і йому повідомили, що ноутбук не крадений, а іншого хлопця.

Неповнолітній свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні, в присутності законного представника, суду пояснив, що він викрав ноутбук ASUS K50 C з магазину Меблі, і в той же день, 07.07.2013р. пішов до знайомого - ОСОБА_3, щоб продати йому, або, щоб він допоміг продати вказаний ноутбук. Зазначив, що ОСОБА_3 він повідомив, що ноутбук крадений, але де він його вкрав не сказав. ОСОБА_3 погодився продати ноутбук, розмов про залишення ноутбука в заставі не було, свідок ОСОБА_5 бажав саме продати ноутбук. Свідок залишив ноутбук обвинуваченому і пішов. Пізніше він зустрів обвинуваченого, з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вони його спросили звідки ноутбук, і свідок їм відповів, що вкрав його. Вони всі пішли до ОСОБА_7 До ОСОБА_7 піднялись ОСОБА_3, в якого знаходився ноутбук, та ОСОБА_9 Потім вони спустились на вулицю, ОСОБА_3 повідомив свідка, що продав ноутбук і віддав йому 200 грн, інші 200 грн. залишив у себе, та зазначив, що поверне пізніше.

В судовому засіданні було встановлено розбіжності у свідченнях свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки свідки суду зазначали, що вони не знали, що ноутбук крадений, і що ОСОБА_3 також не знав, що ноутбук ASUS K50 C крадений. Зазначили, що ОСОБА_5 їм казав, що ноутбук його, і що він не крадений. На досудовому слідстві свідок ОСОБА_8 зазначав, що йому відповіли, на питання чий ноутбук: "все буде добре і щоб я не переймався". В судовому засіданні зазначив, що це було не так. Зазначив, що тиску на нього на досудовому слідстві співробітники міліції не здійснювали. Підтвердив, що підпис у протоколі допиту його як свідка стоїть його. Свідок ОСОБА_9 на досудовому слідстві зазначав, що на питання чий ноутбук йому відповіли "що це не моя справа", в судовому засіданні зазначив, що йому казали, що ноутбук власність ОСОБА_5, і зазначив, що ОСОБА_3 також не знав, що ноутбук крадений. В судовому засіданні зазначив, що це було не так як вказано в протоколі. Зазначив, що тиску на нього на досудовому слідстві співробітники міліції не здійснювали. Підтвердив, що підпис у протоколі допиту його як свідка стоїть його. Пояснення, як на досудовому слідстві, так і під час судового засідання свідки давали, будучи попередженими про кримінальну відповідальність.

Суд критично відноситься до пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що вони не знали, що ноутбук крадений, і що ОСОБА_3 також не знав, що ноутбук крадений, оскільки дані твердження не знайшли свого підтвердження у судовому засідання, спростовуються дослідженими по даній справі доказами. Крім того свідок ОСОБА_5 підтвердив те, що зазначав ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що ноутбук крадений, і просив ОСОБА_3 допомогти продати ноутбук.

Вина ОСОБА_3 підтверджується оголошеними в судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.20,21 том2), з яких видно, що ОСОБА_5 повідомляв ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що ноутбук крадений.

В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначав, що дійсно на прохання ОСОБА_5 продав ноутбук ASUS K50 C ОСОБА_7, зазначав лише, що не знав що він був крадений. Суд критично відноситься до невизнання ОСОБА_3 своєї вини, та оспорюванні того, що він знав, що ноутбук АSUS K50 C був викраденим. Суд вважає, що таким чином ОСОБА_3 бажав ввести суд в оману, та уникнути кримінальної відповідальності. Те, що ОСОБА_3 знав, що ноутбук ASUS K50 C крадений, повністю підтверджується поясненнями неповнолітнього свідка ОСОБА_5

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується письмовими матеріалами провадження: Заявою ОСОБА_12 від 10.07.2013р., в якій вона повідомила про крадіжку Ноутбука ASUS K50 C (K50C-C220SCENWW) з приміщення магазину "Мебельный" по вул 27 Партз,їзду, 9б, в Інгулецькому районі (а.с.5 том2), витягом з кримінального провадження №12013040740001115, відповідно до якого до ЄРДР внесено дані за ст. 185 ч.3 КК України, щодо крадіжки зазначеного вище ноутбука (а.с.3 том2). Вироком Інгулецького районного суду від 18.12.2013р., відповідно до якого ОСОБА_5 визнаний винним за ч.2,3 ст. 185 КК України, за крадіжку Ноутбука ASUS K50 C (K50C-C220SCENWW), з якого також видно, що ОСОБА_5 повідомивши, що ноутбук крадений, просив ОСОБА_3 допомогти його продати.

Досліджені в сукупності всі здобуті у провадженні докази дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ст. 198 КК України за ознаками: заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Обговорюючи питання про міру покарання ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що він скоїв злочин середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря психіатра не перебував, у лікаря нарколога перебував на обліку з травня 2006р. з приводу вживання психостимуляторів з шкідливими наслідками, знятий з під нагляду в жовтні 2008р. за відсутністю відомостей; не одружений, не працює, освіта професійно- технічна, раніше судимий:

1) 05.12.2005р., Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3, 76 КК України до 4 р. позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2р.

2) 18.09.2006р. Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 186 ч.2 КК України до 4 р. позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, приєднана частина покарання за вироком суду від 05.12.2005р. у вигляді 6 міс., позбавлення волі, до відбуття покарання визначено 4р. 6 міс. позбавлення волі. Звільнився 12.10.2010р. по відбуттю строку покарання.

3) 12.03.2013р. Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 186 ч.2 КК України до 4 р. 2міс. позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2р.

Також ОСОБА_3 вироком Інгулецького районного суду від 14.08.2013р. визнаний винним за ст. 309 ч.1 КК України, до 1 року позбавлення волі, і на підставі ст. 71 КК України частково приєднане покарання за вироком Інгулецького районного суду від 12.03.2013р., та остаточно призначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Вироком Широківського районного суду від 19.11.2013р. ОСОБА_3 визнаний винним за ст. 185 ч.2 КК України, та йому призначено покарання 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.4 КК України, частково приєднане покарання за вироком Інгулецького районного суду від 14.08.2013р., і остаточно призначено 4 роки 10 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання суд вважає рецидив злочинів; у відповідності зі ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено.

Суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, що буде сприяти його виправленню, та буде відповідати особі обвинуваченого та обставинам вчиненого злочину. На підставі ст 70 ч.4 КК України, суд вважає необхідним частково приєднати невідбуте покарання за вироком Широківського районного суду від 19.11.2013р. та остаточно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає, також відсутні підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.

Також суд вважає необхідним повідомити Інгулецький РВ КМУ, що в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 змінили свої свідчення у порівнянні з тими, які були дані ними на досудовому слідстві, через що необхідно перевірити наявність в їхніх діях складу злочину за ст. 384 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349 ч.3, 373-377 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_3 в скоєнні злочину за ст. 198 КК України та призначити покарання у вигляді 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покараннь за даним вироком і вироком Широківського районного суду від 19.11.2013р., остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання засудженому обчислювати з 14.08.2013р.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копія вироку негайно вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя В.В.Мазуренко