ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2014 р. Справа № 635/9363/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського районного суду від 05.11.2013р. по справі № 635/9363/13-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Русько-Тишківської сільської ради
про визнання протиправною бездіяльності,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі за текстом - ФОП ОСОБА_1), звернувся до Харківського районного суду з адміністративним позовом до Русько-Тишківської сільської ради (надалі за текстом - відповідач), в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Русько-Тишківської сільської ради щодо ненадання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,4000 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Харківського районного суду від 05.11.2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Русько-Тишківської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського районного суду від 05.11.2013 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 про державну реєстрацію, що видане 03.10.2000 року.
11 липня 2003 року між Територіальною громадою села Руські Тишки в особі Русько-Тишківської сільської ради та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини Дитячого садка на 140 місць за адресою: АДРЕСА_1, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу(а.с.33).
Як свідчать письмові докази, у технічному паспорті на громадський будинок Дитячий садок на 140 місць за адресою: АДРЕСА_1, що виготовлений Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» станом на 14.03.2012 року, власниками по 1/2 частині вказані ОСОБА_1 та Територіальна громада села Руські Тишки в особі Русько-Тишківської сільської ради (а.с.35).
27 липня 2013 року позивач звернувся із заявою до Русько-Тишківської сільської ради, в якій, керуючись статтею 128 Земельного кодексу України, просив передати йому у приватну власність земельну ділянку площею 0,4000 га, яка розташована по АДРЕСА_1, що необхідна позивачу для обслуговування 1/2 частини вищезазначеної будівлі (а.с.8-9).
Відповідач у листі від 29 серпня 2013 року вих.№ 02-21/527 зазначив, що постійною комісією з питань ЖКГ, благоустрою, будівництва, депутатської етики, земельних питань, законності і правопорядку була розглянута заява позивача, та на підставі ст.121 Земельного Кодексу України передати позивачу земельну ділянку площею 0,4000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 у власність неможливо (а.с.10).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством не передбачено такого захисту прав, як зобов'язання прийняти рішення на користь особи.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Стаття 4 Конституції України визначає, що право власності на землю гарантується, це пpaво набувається та реалізується громадянами виключно у відповідності до закону.
Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі iз земель державної i комунальної власності, приватизації земельних ділянок, раніше наданих їм в користування, i по іншим підставам.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування" відповідно до Конституції України.
Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, у власність та передача земельних ділянок в оренду передбачено Земельним кодексом України.
Відповідно до ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 128 ЗК України врегульовано порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам.
Так, згідно з ч.2, ч.3, ч.5 ст. 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Водночас, п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються, відповідно до Закону, питання регулювання земельних відносин.
Згідно ч.5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Русько-Тишківською сільською радою порушено порядок розгляду заяви позивача, а саме, відповідь позивачу на заяву від 23.07.2013р. надана листом, в порушення вимог ст.ст. 26, 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Колегія суддів зауважує, що, у відповідності до приписів ч.3 ст.128 ЗК України, орган місцевого самоврядування (відповідач) у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Таким чином, у вищезазначеному листі відповідачем, в порушення приписів ч.3 ст.128 ЗК України, не наведено обґрунтованих причин відмови в продажу земельної ділянки. Окрім того, позивачу відмовлено в передачі у власність земельної ділянки, з огляду на приписи ст.121 ЗК України, якими визначаються норми безоплатної передачі земельної ділянки, незважаючи на те, що позивач звертався з заявою з дотриманням приписів ст.128 ЗК України. Тобто, дана обставина не врахована відповідачем при розгляді заяви.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і з метою повного захисту інтересів позивача визнати протиправною бездіяльність Русько-Тишківської сільської ради при розгляді заяви позивача від 23.07.2013р. про надання земельної ділянки у власність та зобов'язати відповідача розглянути заяву від 23.07.2013р. про надання земельної ділянки у власність, з дотриманням приписів ст.128 ЗК України.
Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Русько-Тишківської сільської ради при розгляді заяви позивача від 23.07.2013р. про надання земельної ділянки у власність та зобов'язання відповідача розглянути заяву від 23.07.2013р. про надання земельної ділянки у власність, з дотриманням приписів ст.128 ЗК України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського районного суду від 05.11.2013р. по справі № 635/9363/13-а прийнята без дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського районного суду від 05.11.2013р. по справі № 635/9363/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Русько-Тишківської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Русько-Тишківської сільської ради щодо розгляду заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 23.07.2013 року про передання земельної ділянки у власність.
Зобов'язати Русько-Тишківську сільську раду розглянути заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 23.07.2013р. про передання земельної ділянки у власність.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.