УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2013 р.Справа № 1627/2а-3023/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області на постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 24.04.2013р. по справі № 1627/2а-3023/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії та відмову відповідача у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.01.2011 року в розмірах визначених ст. 50, ч.4 ст. 54, ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону україни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії позивачу відповідно до ч. 4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з виконанням приписів ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2011 року по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та провести виплату нарахованих сум;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії позивачу з 01.01.2011 року по третій групі інвалідності в розмірі 50% мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з виконанням приписів ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести виплату нарахованих сум.
Постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 24.04.2013р. зазначений позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Семенівському районі Полтавської області, щодо відмови перерахувати ОСОБА_1 державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 22 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно відповідно до вимог ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у Семенівському районі Полтавської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 22 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ та ст. 28 Закону україни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вже проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанов Кабінету Міністрів України № 530 "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року, № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 року, просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС (категорія 1) та інвалідом 3 групи захворювання пов'язаного з участю в ліквідації аварії. Статус позивача підтверджується наданими документами - посвідченням інваліда, посвідченням постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідкою МСЕК (а.с. 9, 11, 12).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, що діяла на час винекнення спору, державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1 для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок ії Чоробильською катастрофою, не може бути нижчою ніж 6 мінімальних пенсій за віком.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№796.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, інвалідами 3 групи додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю виплачується у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.
Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Разом з цим, 14 червня 2011 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч.1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п.4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, з 23.07.2011р. розмір основної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, визначається постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011р.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що до 23.07.2011 року законодавчо не було встановлено застосування положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у порядку та розмірах, встановлених будь - якими іншими нормативно-правовими актами, колегія суддів, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшла висновку, що до зазначеної дати при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягав розмір пенсії встановлений ст.ст.50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не Постановами Кабінету Міністрів України № 530 "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року, та № 654 від 16.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, до 23.07.2011 року позивач мав право на отримання основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, а тому дії відповідача щодо нарахування та виплати зазначеної пенсії у меншому розмірі є протиправними.
Разом з цим, здійснюючи з 23.07.2011 року нарахування та виплату позивачу основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 23.07.2011р., відповідач діяв на підставі та у спосіб, що визначені діючим законодавством.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно зобов'язав відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії в розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.01.2011р. по 22.07.2011р.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 24.04.2013р. по справі №1627/2а-3023/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили
Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бегунц А.О.