Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 110/4996/13-а
15.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Лядової Т.Р. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим (суддя Халдєєва О.В. ) від 19.11.13 у справі № 110/4996/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до УДАІ при ГУ МВС України в АР Крим (вул. Київська, 152-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
Інспектора ДПС ДАІ при УДАЇ - сержанта міліції ОСОБА_3 (вул. Київська, буд.152-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 19.11.13 адміністративний позов ОСОБА_2 до УДАІ ГУ МВСУ в АР Крим, інспектора ДПС ДАІ при УДАІ сержанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - залишено без розгляду (арк. с. 4).
Повернуто до державного бюджету м. Красноперекопська р/р 31210206700020, ЄДРПОУ 37786055 МФО 824026, банк ГУ ДКС України в АР Крим м. Сімферополь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, сплачено ним судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. за квитанцією № ПН2814 від 12.11.2013 року, призначення платежу: 101;2719516295;22030001;ОСОБА_2 судовий збір Красноперекопський міськрайонний суд АРК, код ЄДРПОУ 26538659.
Не погодившись з даною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 19.11.13 та прийняти нове рішення по справі (арк. с. 9-15).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова про адміністративне правопорушення серії АА2 №254736 від 16.10.2013 направлена на адресу позивача 30.10.2013 (згідно штемпелю установи пошти на конверті), тобто через 14 діб після винесення цієї постанови, а отримана тільки 28.11.2013, позовна заява подана 14.11.2013 до Красноперекопського міськрайонного суду про скасування постанови серії АА2 № 254736 від 16.10.2013 після отримання листа від ГУ МВС України АР Крим Роти дорожньої - патрульної служби ДАІ при УДАІ 06.11.2013 вихідн. №11/37-1343 від 25.10.2013 (дата на штемпелю 25.10.2013), тобто з моменту отримання листа від відповідача до направлення позову пройшло 9 діб, до цього часу позивач не міг знати, що його притягнуто до адміністративної відповідальності.
В судове засідання, призначене на 15.01.2014, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
16.10.2013 постановою інспектора ДПС роти ДПС ДАІ при УДАІ в АР Крим серії АА2 № 254736 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. (арк. с. 12).
Згідно даних позивача, 14.10.2013 він надсилав поштою клопотання про перенесення розгляду справи з 16.10.2013 року у зв'язку з його відрядженням та направлення адміністративної справи для розгляду у м. Красноперекопськ, в матеріалах справи яке відсутнє.
06.11.2013 позивач отримав лист із відповіддю від ГУ МВСУ в АР Крим, згідно якого клопотання надійшло на адресу до роти ДПС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в АР Крим 18.10.2013, тобто після розгляду адміністративної справи АВ2 №688472 та задоволенню не підлягає; постановою АА2 №254736 від 16.10.2013 позивача визнано винним у скоєнні адміністративного проступку за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень; у разі незгоди з постановою Державтоінспекції, вона може бути оскаржена у відповідності до статей 287-293 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позовну заяву відповідно до поштового штемпелю на конверті надіслав до суду 14.11.2013 (арк. с. 14).
14.11.2013 (згідно штемпелю установи пошти на конверті) позивач звернувся до суду з позовом до УДАІ при ГУ МВС України в АР Крим, Інспектора ДПС ДАІ при УДАЇ - сержанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та відновлення строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення прийнята відповідачем 16.10.2013 в направлена на адресу позивача 30.10.2013, позивач звернувся до суду, 14.11.2013 тобто з пропуском строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, постанова про адміністративне правопорушення серії АА2 №254736 прийнята 16.10.2013 направлена на адресу позивача 30.10.2013 (згідно штемпелю установи пошти на конверті), через 14 діб після винесення цієї постанови, а отримана ним тільки 28.11.2013, позовна заява подана 14.11.2013 до Красноперекопського міськрайонного суду про скасування постанови серії АА2 № 254736 від 16.10.2013 після отримання листа від ГУ МВС України АРК Роти дорожньої - патрульної служби ДАІ при УДАІ 06.11.2013 вихідн. №11/37-1343 від 25.10.2013 (дата на штемпелю 25.10.2013), тобто з моменту отримання листа від відповідача до направлення позову пройшло 9 діб, до цього часу позивач не міг знати що його притягнуто до адміністративної відповідальності. Лист був відповіддю на клопотання позивача про відстрочку розгляду адміністративної справи без його участі.
Доводи позивача заслуговують на увагу та приймаються колегію суддів до уваги.
За таких обставин, позивач не мав можливості дізнатись раніше про постанову про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим був позбавлений можливості своєчасно її оскаржити.
Оскільки позивач про оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення дізнався лише 06.11.2013, однак отримав її 28.11.2013, з позовом звернувся 14.11.2013, з урахуванням положень частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, строк звернення до суду ним не пропущено.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин не відповідає вищезазначеним вимогам Кодексу адміністративного судочинства, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в порядку пункту 4 частини першої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 99, 100, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 204, пунктом 6 частини першої статті 205, статтями 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 19.11.13 у справі № 110/4996/13-а- задовольнити.
2. Ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 19.11.13 у справі № 110/4996/13-а скасувати.
3. Направити справу № 110/4996/13-а для продовження розгляду до Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу оскарженню не підлягає в порядку статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Т.Р.Лядова
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна