14.01.2014 Справа № 111/3870/13-ц
2/111/20/2014
РІШЕННЯ
іменем України
14 січня 2014 року смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Казацького В.В.
при секретарі Кадіровій Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Щолкінської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування ордеру на житло, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування ордеру на житло. Свої вимоги мотивує тим, що 04.02.1993 року на її ім,я Щолкінською міською радою був виданий ордер про право заняття житлової площі, а саме - кв.АДРЕСА_1, де вона проживає з 04.02.1993 року по теперішній час. У той же час рішенням виконавчого комітету Щолкінської міської ради №335 від 06.02.1998 року на ім,я відповідача ОСОБА_3 також був виданий ордер про право заняття однієї кімнати у зазначеній квартирі, про що позивачу стало відомо тільки 23.08.2013 року. Позивач вважає, що рішення виконавчого комітету Щолкінської міської ради №335 не відповідає вимогам закону, а тому дане рішення та ордер виданий на ім,я ОСОБА_3 підлягають скасуванню. За захистом своїх прав позивач звернулася до суду.
Позивач, її представник в судове засідання не з,явилися, були повідомлені. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, на задоволенні позову наполягає з наведених в ньому підстав.
Представник відповідача Щолкінської міської ради у судове засідання не з,явився, був повідомлений, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, заперечень на позов не надав.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення у пресі, заперечень на позов не надав.
Згідно ст. 197 ч. 2 ЦПК України в зв'язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.
Всесторонньо дослідивши та оцінивши матеріали справи, виходячи зі встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів, в межах заявлених вимог. Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.08.2006 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є власниками в рівних частках кімнати житловою площею 15,6 кв. м в кв. АДРЕСА_1 загальною площею 26,7 кв. м (а.с. 39). Згідно довідки КП «Щолкіно-Азов» №104 від 22.08.2013 року ОСОБА_1 проживає за адресою: АРК, АДРЕСА_1, разом із сином ОСОБА_4 Колишній чоловік ОСОБА_3 виписаний з м. Щолкіне 15.02.2001 року (а.с. 13). 04 лютого 1993 року Щолкінською міською радою на підставі рішенні №241 від 29.12.1992 року був виданий ордер на житлове приміщення у малосімейному гуртожитку №32 ОСОБА_5 (позивачу), яка працює товароведом-декоратором в ОРС, на право зайняття кв. АДРЕСА_1 житловою площею 26,49 кв. м сім,єю із чотирьох осіб - наймачу ОСОБА_5, чоловіку ОСОБА_3, свекру ОСОБА_6 та сину ОСОБА_4 (а.с. 8,11). 08 лютого 1993 року позивачем було укладено договір найму даного житлового приміщення (а.с. 9-10). Рішенням Ленінського районного суду АРК від 15.01.2007 року було визнано недійсним розпорядження органу приватизації №34 від 23.01.1998 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім,я ОСОБА_3, визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 видане на ім,я ОСОБА_3 Щолкінською міською радою 23.01.1998 року, визнано недійсною державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (а.с. 15-16, 38). Рішення набрало законної сили 25.01.2007 року. Даним судовим рішенням було встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат та що 05.11.1997 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 відбувся розподіл особових рахунків. Також даним рішенням встановлено, що за ОСОБА_3 на праві приватної власності була зареєстрована одна житлова кімната та підсобні приміщення загальною площею 21,6 кв. м, в тому числі житлова площа 12,6 кв. м в квартирі АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 23.01.1998 року №3425.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже суд вважає встановленим, що на підставі свідоцтва про право власності від 23.01.1998 року №3425 за відповідачем ОСОБА_3 на праві приватної власності була зареєстрована саме одна житлова кімната площею 12,6 кв. м в квартирі АДРЕСА_1.
Рішенням виконкому Щолкінської міської ради №335 від 06.02.1998 року було вирішено на підставі заяви відповідача ОСОБА_3 видати постійний ордер на займане ним житлове приміщення - одну кімнату житловою площею 12,7 кв. м в квартирі АДРЕСА_1, склад сім,ї - одна особа (а.с. 45). На підставі даного рішення 10 лютого 1998 року виконкомом Щолкінської міської ради був виданий ордер №3848 ОСОБА_3 (відповідачу) на право зайняття однієї кімнати житловою площею 12 кв. м в кв. АДРЕСА_1 сім,єю із однієї особи (а.с. 7), що також підтверджується листом КП «Щолкіно-Азов» №1983 від 23.08.2013 року (а.с. 14).
Відповідно до ст. 15 ЖК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті, серед іншого, 1) приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради (стаття 51); 2) видають ордери на жилі приміщення (частина перша статті 58, частина перша статті 122, частина друга статті 141). Згідно ст. 18 ЖК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.
Відповідно до ст. 51, 58 ЖК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Згідно ст. 150 ЖК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право
розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Як встановлено судом, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.01.1998 року відповідач ОСОБА_3 став власником однієї кімнати житловою площею 12,6 кв. м в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 38). Отже з даного часу зазначене житлове приміщення перестало входити до державного (відомчого, громадського) житлового фонду та стало особистою приватною власністю відповідача ОСОБА_3, а отже виконком Щолкінської міської ради не мав права розпоряджатися даним житловим приміщенням. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло видане на ім,я ОСОБА_3 було лише 25.01.2007 року на підставі відповідного рішення суду (а.с. 15-16).
Крім того слід зазначити, що відповідно до ст. 58 ЖК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення. Доказів того, що ордер на житлове приміщення у малосімейному гуртожитку №32 від 04.02.1993 року виданий на ім,я ОСОБА_5 на час видачі спірного ордеру ОСОБА_3 було змінено або скасовано матеріали справи не містять.
На підставі викладеного суд приходить до переконання, що спірні рішення виконкому Щолкінської міської ради №335 від 06.02.1998 року про видачу ОСОБА_3 постійного ордеру на займане ним житлове приміщення - одну кімнату житловою площею 12,7 кв. м в квартирі АДРЕСА_1 та ордер на житло від 10 лютого 1998 року №3848, виданий виконкомом Щолкінської міської ради ОСОБА_3 на право зайняття однієї кімнати житловою площею 12 кв. м в кв. АДРЕСА_1 сім,єю із однієї особи були прийняті з порушенням діючого на той час законодавства, а тому є незаконним та недійсним відповідно (згідно ст. 59 ЖК України) та підлягають скасуванню. Також суд звертає увагу не невідповідність змісту оскаржуваного рішення в частині зазначення розміру житлової площі кімнати, що надається, ордеру, що був виданий на підставі даного рішення.
Оскільки спірні правовідносини виникли під час дії ЦК України 1963 року та не є такими, що продовжуються на даний час, до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК України 1963 року.
Враховуючи, що згідно мотивів заяви про наявність оскаржуваного рішення та ордеру позивач дізналася лише 23.08.2013 року під час звернення до КП «Щолкіно-Азов» за довідкою про склад сім,ї і доказів протилежного суду не надано, суд знаходить можливим передбачений ст. 71 ЦК України 1963 року, ст. 59 ЖК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) строк на підставі ч.2 ст. 80 ЦК України 1963 року поновити, визнавши його причину пропуску поважною.
На підставі викладеного та керуючись ст. 15, 18, 51, 58, 59, 150 ЖК України, ст. 71, 80 ЦК України 1963 року, ст. ст. 5, 6, 10, 11, 60, 88, 197 ч.2, 212-215, 218, 223-233 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду із відповідним позовом.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Щолкінської міської ради №335 від 06.02.1998 року про видачу ОСОБА_3 постійного ордеру на займане ним житлове приміщення - одну кімнату житловою площею 12,7 кв. м в квартирі АДРЕСА_1.
Визнати недійсним та скасувати ордер №3848 від 10.02.1998 року, виданий виконкомом Щолкінської міської ради ОСОБА_3 на право зайняття однієї кімнати житловою площею 12 кв. м в кв. АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Казацький В.В.