Справа № 119/8581/13-ц
2/119/230/14
Справа №119/8581/13
2/119/230/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2014 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді: Бойко З.О., при секретарі: Джалілові А.Д., з участю представника третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до автогаражного кооперативу «Москвич-Ф», третя особа: ОСОБА_2 про визнання частково недійсним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, встановлення факту спільного будівництва гаража, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, звернулася до суду із позовом до автогаражного кооперативу «Москвич-Ф» про визнання рішення правління кооперативу від 16 січня 2013 року частково недійсним в частині відмови у задоволенні заяви про прийняття її в члени кооперативу, зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про прийняття її в члени кооперативу замість її чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та прийняти її в члени даного кооперативу. Крім того, в додаткових позовних вимогах позивач просить встановити факт спільного будівництва гаража № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Москвич-Ф» нею та її чоловіком ОСОБА_3 в період шлюбу та визнати вказаний гараж спільною сумісною власністю.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 1967 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. Її чоловік був членом автогаражного кооперативу «Москвич» і мав у власності гараж № НОМЕР_1, який вони збудували за власні кошти та власними силами. ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік помер. Позивач вказує, що вона та їхній син ОСОБА_2 звернулися у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, однак оформити права на гараж не змогли, оскільки гараж не зданий в експлуатацію та за чоловіком позивача право власності на гараж у встановленому законом порядку зареєстровано не було. Позивач звернулася до голови правління АГК «Москвич» із заявою про прийняття її в члени кооперативу замість її покійного чоловіка, однак рішенням правління від 16 січня 2013 року їй було відмовлено у задоволенні її заяви, тоді як заява їхнього сина ОСОБА_2 задоволена та він прийнятий у члени кооперативу. Зазначене рішення в частині відмови у задоволенні її заяви позивач вважає недійсним та просить зобов'язати відповідача повторно розглянути питання про прийняття її в члени кооперативу замість її чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та прийняти її в члени даного кооперативу. Крім того, посилається на ту обставину, що спірний гараж вони будували з покійним чоловіком разом в період перебування у шлюбі, тому просить суд встановити факт спільного будівництва гаража та визнати його спільною сумісною власністю.
Ухвалою суду від 14 січня 2014 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання гаража № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Москвич-Ф» спільною сумісною власністю закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
У судове засідання від представника позивача надійшла телефонограма, в якій просить розглянути справу без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. До суду надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи ОСОБА_4 у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечувала, посилалась на ту обставину, що позивач вже зверталась до суду з вимогами до відповідача про переоформлення на неї спірного гаража, визнання гаража спільною сумісною власністю подружжя та прийняття її в члени кооперативу, однак рішенням суду у задоволенні її вимог було відмовлено. На даний час ОСОБА_2 прийнятий у члени кооперативу, оскільки він має автомобіль, а позивач будь-яких документів, які б підтверджували наявність у неї транспортних засобів, не надала. Просила відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведено в ст.16 ЦК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 був членом автогаражного кооперативу «Москвич» і за ним був закріплений гараж №НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть , виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи, право власності на спірний гараж в автогаражному кооперативі «Москвич» за ОСОБА_3 зареєстровано не було. Відомостей про те, що право власності на гараж № НОМЕР_1, який є нерухомим майном, було зареєстроване у встановленому законом порядку і включено до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, матеріали справи не містять.
З положень Статуту автогаражного кооперативу «Москвич» вбачається, що метою кооперативу є задоволення потреб в будівництві і експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів.
Відповідно до п. 3.2 Статуту кількість членів кооперативу не може перевищувати кількість гаражів.
Згідно з пунктом 3.3 Статуту вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття рішення і його затвердження визначається Статутом кооперативу. У разі смерті члена кооперативу першочергове право на вступ до АГК надається спадкоємцю померлого відповідно до вимог чинного законодавства, що передбачено п.3.4 Статуту.
Відповідно до вимог ст. ст. 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
Із Статуту АКГ «Москвич» не вбачається, що право на членство в кооперативі є спадковим. В Статуті зазначено, що спадкоємці, які прийняли спадщину, мають першочергове право на вступ до кооперативу. Тобто, членство в кооперативі є особистим правом особи, яке в порядку спадкування не переходить до спадкоємців.
Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання оскаржуваного нею рішення частково недійсним, зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про прийняття її в члени кооперативу замість її чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та прийняття її в члени даного кооперативу задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог позивача щодо встановлення факту спільного будівництва гаража, то також суд не бачить підстав для їх задоволення, оскільки обраний спосіб захисту права позивача не передбачений статтею 16 ЦК України, яка містить загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя З.О.Бойко