Справа № 495/7567/13-ц
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
20 грудня 2013 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої одноособово - судді Гайда-Герасименко О.Д.,
при секретарі - Завацькій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про захист порушеного цивільного права та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про захист порушеного цивільного права та визнання права власності.
В судове засідання позивачка не зявилась, але надала заяву згідно якої позовні вимоги підтримає в повному обсязі та просила справу слухати в її відсутність.
В судове засідання представник виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради не зявився, але надав заяву згідно якої не заперечує проти задоволення позовних вимог та просив справу слухати в його відсутність.
В судове засідання представник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області не зявився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється власником 5/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 вказане нерухоме майно вона отримала у спадок після ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії ВРА №205843 від 09 серпня 2010 року, посвідчене приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу, зареєстроване у реєстрі №03/2010.
Ще до вступу позивачкою в права спадкоємця попереднім власником ОСОБА_2 було самочинно збудовано наступне майно, а саме: літ.«В1» - житлова прибудова, загальною площею - 22,4 кв.м., в т.ч., житловою площею - 15,2 кв.м.; літ.«З» - сарай, розміром 2,46 х 2,80 м.; літ.«ІХ» - підвал, площею - 7,9 (в підвалі літ.«Б1»).
Після державної реєстрації права власності на спадкове майно позивачка звернулась до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради з заявою про надання довідки про погодження прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом майна по АДРЕСА_1, а саме: літ.«В1» - житлова прибудова, загальною площею - 22,4 кв.м., в т.ч., житловою площею - 15,2 кв.м.; літ.«З» - сарай, розміром 2,46 х 2,80 м.; літ.«ІХ» - підвал, площею - 7,9 (в підвалі літ.«Б1»).
05 листопада 2010 року після встановлення того, що в результаті самочинного будівництва права інших осіб не порушено, житлова прибудова закінчена будівництвом відповідає державним будівельним нормам та правилам, фасад житлової прибудови відповідає архітектурним вимогам, розміщення даного домоволодіння не суперить існуючій містобудівній документації виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради було прийнято рішення №1184 про надання позивачці ОСОБА_1 довідки про погодження прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом нерухомого майна, а саме: літ.«В1» - житлова прибудова, загальною площею - 22,4 кв.м., в т.ч., житловою площею - 15,2 кв.м.; літ.«З» - сарай, розміром 2,46 х 2,80 м.; літ.«ІХ» - підвал, площею - 7,9 (в підвалі літ.«Б1»).
На підставі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №1184 від 05 листопад 2010 року позивачці ОСОБА_1 було вирішено надати довідку про погодження прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом нерухомого майна, а саме: літ.«В1» - житлова прибудова, загальною площею - 22,4 кв.м., в т.ч., житловою площею - 15,2 кв.м.; літ.«З» - сарай, розміром 2,46 х 2,80 м.; літ.«ІХ» - підвал, площею - 7,9 (в підвалі літ.«Б1») для отримання сертифікату відповідності в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.
В серпні 2013 року позивачка звернулась до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області з заявою про прийняття в експлуатацію вищевказаного самовільно збудованого нерухомого майна, але позивачці було відмовлено в прийнятті в експлуатацію самовільно збудованого нерухомого майна, в зв'язку з чим вона була змушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом та відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Згідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до абз.3 п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами ст.376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» будівництвом об'єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об'єктів на земельній ділянці, що не була віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо. Цільове призначення або вид ви користування якої не змінено в установленому законом порядку.
Згідно п.16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами ст.376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі ч.3 ст.376 ЦК України, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.
За таких обставин суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про захист порушеного цивільного права та визнання права власності обґрунтовані, доказані і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.331, 376 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про захист порушеного цивільного права та визнання права власності - задовольнити.
Захистити цивільне право та визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: літ.«В1» - житлова прибудова, загальною площею - 22,4 кв.м., в т.ч., житловою площею - 15,2 кв.м.; літ.«З» - сарай, розміром 2,46 х 2,80 м.; літ.«ІХ» - підвал, площею - 7,9 (в підвалі літ.«Б1»), яке розташоване по АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя