ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"20" січня 2014 р. Справа № 917/1922/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Пелипенко Н.М., суддя Терещенко О.І.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №170П/1-12) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 22 листопада 2013 року у справі №917/1922/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», м. Полтава, в особі Миргородської філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», м. Миргород, Полтавська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стиль», м. Миргород, Полтавська область,

про стягнення грошових коштів в сумі 21948,19 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22 листопада 2013 року у справі №917/1922/13 (суддя Плотницька Н.Б.) відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви відповідача. Позовні матеріали повернуто заявнику.

Відповідач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 22 листопада 2013 року у справі №917/1922/13 скасувати та постановити ухвалу про повернення цієї справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ «Новий стиль».

Крім того, відповідач звернувся з клопотанням (вх. 348) про відновлення строку на подання апеляційної скарги.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для прийняття апеляційної скарги відповідача до провадження та відновлення строку для подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Колегія суддів зазначає, що правовий аналіз норм чинного законодавства, свідчить про те, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений законом строк у заявника не було реальної можливості чи існували перешкоди, які завадили йому подати скаргу у визначений строк.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу було постановлено 22.11.2013 року, а апеляційну скаргу подано відповідачем до суду 27.12.2013 року, тобто з порушенням п'ятиденного строку на її подання.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги відповідач посилається на те, що дізнався про доводи і підстави прийняття оскаржуваної ухвали, а також ознайомився з повним текстом цієї ухвали лише 23 грудня 2013 року після ознайомлення представника відповідача Кримець Л.І. у суді з матеріалами справи №917/1922/13.

Як вбачається з матеріалів справи, а також не заперечується відповідачем у його апеляційній скарзі, ухвалу господарського суду Полтавської області від 22 листопада 2013 року у справі №917/1922/13 було оголошено сторонам в судовому засіданні 22.11.2013 року у присутності представника відповідача Кримець Л.І., який, до того ж, не був позбавлений права отримати копію оскаржуваної ухвали на руки, у відповідності до положень статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладені обставини та доводи заявленого відповідачем клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано обґрунтованих доказів причин пропуску строку, а із матеріалів справи не вбачається підстав для відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Інших доводів в підтвердження свого клопотання заявник апеляційної скарги суду не навів та жодним документальним доказом не аргументував.

З огляду на вищезазначене та те, що чинний Господарський процесуальний кодекс України не надає апеляційному господарському суду права на витребування додаткових доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку та не встановлює строків на відкладення процесуальних дій з метою надання можливості сторонам додатково обґрунтувати поважність пропуску таких строків, колегія суддів оцінює лише надані заявником скарги докази.

Відповідно до частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частиною 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Дана правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, викладеною в постанові Вищого господарського суду України від 16.04.2013 року у справі № 5023/5245/12.

Керуючись статтями 53, 93, пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

2. Повернути відповідачу апеляційну скаргу та додані до неї матеріали на 22 аркушах, у тому числі оригінал квитанції банку №81 від 26.12.2013 р. про сплату судового збору на 1 аркуші та поштовий конверт.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Терещенко О.І.