Справа  №1-420/2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             09 грудня 2008 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Степури А.А. , при секретарях - Вороніній О.І., Коптяєвій Т.М., за участю прокурорів - Шляхова М.Ю., Рябих С.В., Могильчука О.Ю., захисника - ОСОБА_1, потерпілого - ОСОБА_2, потерпілої - ОСОБА_3,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці Полтавської області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кременчука Полтавської області, грузина, громадянина України,  одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина,    працюючого слюсарем авто гаражного кооперативу, проживаючого АДРЕСА_1,  не судимого в силу ст.89 КК України,-

у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.122 та ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

            Підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин проти життя та здоров”я особи за наступних обставин:

            24 квітня 2008 року, близько 19.00 години, ОСОБА_4, неподалік від бару «Затишок» по вул.Східній, 20 в м.Кременчуці Полтавської області, умисно наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_2, чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва та струсу головного мозку, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, так як спричинили тривалий розлад здоров'я.  

            Крім того, 19 червня 2008 року, близько 02.00 години, ОСОБА_4, за місцем проживання по АДРЕСА_1, під час сварки, умисно наніс дружині ОСОБА_3 один удар кулаком в ліву частину тулуба, в область селезінки та один удар кулаком в область лобу, завдавши останній тілесні ушкодження у вигляді закритої травми черева, розриву селезінки, що ускладнилося внутрішньочеревною кровотечею, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

            Свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів підсудний ОСОБА_4 визнав повністю та показав, що вчинив злочини за обставинами та з мотивів, що вказані в описовій частині вироку.

Оскільки ніхто із учасників судового розгляду не оспорював доказів здобутих по справі на досудовому слідстві та фактичних обставин справи,  і у суду не має сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного, суд, за згодою підсудного, його захисника, прокурора та потерпілих, в порядку ст.299 КПК України обмежив дослідження доказів по справі допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що характеризують підсудного як особу.

            Підсудний ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, які спричинили тривалий розлад здоров'я,  тому суд  його дії кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України. Також, підсудний заподіяв потерпілій ОСОБА_3 умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тому суд  його дії кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України.

            Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному, згідно ст. 66 КК України, суд визнає - визнання вини, щире каяття у вчиненому та примирення з потерпілими і добровільне відшкодування завданих збитків. 

            Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, відповідно до ст.67 КК України, суд не знаходить.

При призначенні покарання підсудному, суд в повній мірі враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме те, що злочини вчинені ним, відповідно до ст.12 КК України,  відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, всі конкретні обставини по справі, пом'якшуючі покарання обставини,  дані про особу підсудного ОСОБА_4, який за місцем проживання характеризується посередньо (а.с.129), працює, його стан  здоров'я, відповідно до висновку лікарняно-контрольної комісії працездатний, примусового лікування не потребує (а.с. 135), те що він проживає сім'єю з потерпілою ОСОБА_3 і вони мають спільну дитину - малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2, єдиним годувальником сім'ї є підсудний. 

З урахуванням вище викладеного суд вважає, що підсудному потрібно призначити покарання необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин,  у виді позбавлення волі, із застосуванням вимог статей 70, 75 КК України звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням.

            По справі потерпілим ОСОБА_2 (а.с. 26) на досудовому слідстві заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 моральної  шкоди та витрат на юридичні послуги в сумі 7150 грн. Враховуючи, що під час судового розгляду справи потерпілий заявив, що відмовляється від цивільного позову, у зв'язку з вирішенням питання у добровільному порядку, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

            Відповідно до ст.1206 ЦК України, позов прокурора м.Кременчука в інтересах держави на користь міського фінансового відділу м.Кременчука про відшкодування державних коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілих від злочину ОСОБА_3 у сумі 665, 88 грн. (а.с. 73) та ОСОБА_2 у сумі 52, 40 грн. (а.с. 27), підлягає задоволенню, тому необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь міського фінансового відділу м.Кременчука кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілих від злочину у сумі 718 грн. 28 коп.

            Керуючись ст..ст.323,324 КПК України, суд ,-

                                                                       ЗАСУДИВ:

             ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122 та ч. 1 ст. 121 КК України, призначивши  покарання:

            - за частиною 1 статті 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за частиною 1 статті 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити підсудному ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

  На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України не період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 виконання наступних обов'язків:

-     не виїжджати за межи України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-     повідомляти  органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-     періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 26) про відшкодування   моральної шкоди та витрат на юридичну допомогу залишити без розгляду.

Позов прокурора м.Кременчука (а.с. 27, 73) на користь міського фінансового відділу м.Кременчука про відшкодування коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілих від злочину задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь міського фінансового відділу м.Кременчука кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілих від злочину у сумі 718 грн. 28 коп. 

            Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя