НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
смт. Новомиколаївка
Іменем України
РІШЕННЯ
10 січня 2014 рокуСправа № 322/1209/13-ц
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Гасанбекова С.С.,
при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
представника Служби у справах дітей Новомиколаївської районної державної адміністрації Євмен Т.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: ОСОБА_3
треті особи: Служба у справах дітей Новомиколаївської районної державної адміністрації;
відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області
про: позбавлення батьківських прав та зміну прізвища дитини.
05 грудня 2013 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2; змінити прізвище неповнолітньому ОСОБА_7 з «ОСОБА_7» на «ОСОБА_7».
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила наступне.
З 20.08.2011 по 23.04.2013 сторони перебували у шлюбі. Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 23.04.2013 шлюб між сторонами було розірвано.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З грудня 2012 року сторони фактично припинили шлюбні відносини, із зазначеного часу позивачка ні разу не бачила відповідача, з дитиною він не спілкувався. Весь цей час дитина проживала з позивачкою, а відповідач ні разу не поцікавився здоров'ям позивачки, матеріальним та духовним станом своєї дитини.
Позивачка стверджує, що жодних перешкод відповідачу у спілкуванні з дитиною вона не чинила, про що, на її думку, свідчить відсутність відповідних заяв відповідача до суду та служби у справах дітей Новомиколаївської районної адміністрації.
Також ОСОБА_1 зазначає, що відповідач ухилявся від сплати аліментів, у зв'язку з чим, вона зверталася до суду з позовною заявою про стягнення з нього аліментів на її утримання та утримання дитини.
В обґрунтування факту ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків позивачка посилається на інформацію, надану Новомиколаївським комунальним дошкільним навчальним закладом № 3 «Теремок».
На підставі викладеного та посилаючись на положення ст.ст. 148, 150, 164, 166 СК України, позивачка просила задовольнити позов та підтримала його у судовому засіданні.
23.12.2013 судом були отримані заперечення відповідача проти позову, обґрунтовані наступним.
Відповідач вважає, що вимоги позивачки є безпідставними, необґрунтованими, надуманими і такими, що не відповідають дійсності. На думку відповідача, позивачка, використовуючи дитину, намагається завдати йому моральних потрясінь та болю.
Відповідач стверджує, що кожного разу, коли він намагався поспілкуватися з дитиною, позивачка чинила йому перешкоди, а останнього разу її родичі повідомили відповідачу, що він зможе побачити сина тільки за рішенням суду.
Також у запереченнях зазначається, що відповідач мешкає та працює в м. Києві, а позивачка лише нещодавно почала спілкуватися з ним по телефону, раніше - не відповідала на його дзвінки.
Щодо сплати аліментів відповідач зазначив, що сплачує їх своєчасно та в повному обсязі, проте мали місце деякі затримки, пов'язані з роботою бухгалтерії за місцем роботи відповідача, заборгованості по сплаті аліментів у нього немає.
Відповідач вказує, що його перебування у м. Києві, не дозволяє йому забирати дитину з дитячого садка, оскільки він має можливість приїжджати до Новомиколаївки лише у вихідні дні.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову та не визнав позову у судовому засіданні.
Від представника відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Службою у справах дітей Новомиколаївської районної державної адміністрації суду було надано висновок органу опіки та піклування Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
У судовому засіданні 10.01.2014 представником позивача суду були надані додаткові пояснення, в яких зазначено про те, що відповідач звернувся до комісії з прав дитини вже після відкриття судом провадження у даній справі, що на думку позивача, свідчить про нещирість позиції відповідача, а також вказується про те, що факт нехтування ним своїми батьківськими обов'язками також підтверджується рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 25.12.2012, з якого вбачається, що відповідач з грудня 2012 року не проживав з позивачкою та їх спільною дитиною. Позивач зазначає про необ'єктивність та необґрунтованість висновку органу опіки та піклування Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області.
Крім цього, позивачкою зазначається про те, що незважаючи на відсутність заборгованості відповідача по сплаті аліментів, він не бере участі у додаткових витратах на утримання дитини.
В судовому засіданні 10.01.2014 судом було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, а також їх представників та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
встановив:
20 серпня 2011 року сторонами було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 20.08.2011.
Сторони є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.04.2012.
Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 25.12.2012 по справі № 2/0817/352/2012 з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також аліменти на утримання позивача в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення ОСОБА_7 трирічного віку.
Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 23.04.2013 по справі № 322/225/13-ц шлюб між сторонами, укладений 20.08.2011, було розірвано.
Довідкою виконавчого комітету Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області від 07.11.2013 № 2503 підтверджується, що позивачка проживає разом з її сином за адресою: АДРЕСА_1.
Листом Новомиколаївського комунального дошкільного навчального закладу № 3 «Теремок» від 08.11.2013 № 72 підтверджується те, що позивачка оформляла її сина, ОСОБА_7 на виховання до цього закладу, вносила плату за харчування дитини, благодійні внески та несла інші витрати, приводила та забирала дитину з даного закладу, а також брала участь у батьківських зборах та забезпечила ОСОБА_7 всім необхідним для нормального розвитку та навчання.
У вказаному листі також зазначається про те, що ні завідувач, ні співробітники в закладі відповідача не бачили.
З січня по березень 2013 року відповідач працював продавцем побутової техніки в магазині «Побутова техніка» в смт. Новомиколаївка, що підтверджується характеристикою відповідача від 17.12.2013, виданою приватним підприємцем ОСОБА_8
Довідкою ПП «Ліком», м. Київ, від 25.04.2013 № 10 підтверджується, що відповідач працював у цьому підприємстві на посаді мерчендайзера з 01.04.2013.
Довідкою ПП «Ліком» від 20.12.2013 № 26 підтверджується, що відповідач працює у цьому підприємстві на посаді агент торговий з 01.06.2013.
Згідно з довідкою про середню заробітну плату (дохід) вих. № 66 від 16.12.2013, виданою ПП «Ліком», сума нарахованої заробітної плати відповідача за період з червня по листопад 2013 року склала 9 600,00 грн.
Довідкою відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області від 13.12.2013 № 5468, а також довідками відділу ДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві від 19.12.2013 № 2089/40, № 2090/40, підтверджується відсутність заборгованості відповідача по сплаті аліментів.
За місцем роботи відповідач характеризується позитивно, що підтверджується його характеристикою, підписаною директором ПП «Ліком» ОСОБА_9 На обліку у лікарів нарколога та психіатра відповідач не перебуває, що підтверджується довідкою від 17.12.2013.
20.12.2013 відповідач звернувся до комісії з питань захисту прав дитини із заявою, в якій просив визначити йому дні побачення із сином у першу та третю суботу місяця.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10, невістка позивачки зазначила, що з грудня 2012 року відповідач не приходив до позивачки та сина на свята. Дитина виховувалася позивачкою. В суботу або неділю ОСОБА_10 допомагала позивачці доглядати дитину. Свідок повідомила, що між сторонами після розірвання шлюбу склалися негативні відносини, а під час шлюбу між ними відбувалися лише дрібні сварки, проте відповідач під час перебування у шлюбі з позивачкою добре ставився до дитини.
Свідок ОСОБА_11, товариш відповідача, зазначив про те, що відповідач у розмовах із ним розповідав йому про те, як росте дитина, та пишався тим, що у нього є син. Також свідок зазначив, що 21.12.2013 він підвозив відповідача до будинку позивачки з метою зустрічі з дитиною, проте мати позивачки в грубій формі відмовила їм в цьому. Зазначені обставини підтвердила і допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12, мати відповідача, яка додатково зазначила, що на початку квітня 2013 року позивачка, знаходячись біля школи, не дала їй підійти до дитини.
Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні повідомила, що вона неодноразово чула від інших людей, не конкретизувавши від кого саме, як відповідач казав про те, що ОСОБА_7 не є його дитиною, а також зазначила, що була очевидцем сварки між сторонами восени 2012 року.
Свідок ОСОБА_14, подруга позивачки, зазначила, що вона особисто не бачила відповідача з дитиною та не чула, що казав відповідач, а також повідомила суду, що доглядала дитину лише позивачка.
Свідок ОСОБА_15, який працює разом з позивачкою, зазначив, що вона зі свого боку належним чином виконує батьківські обов'язки, проте відповідача він особисто не бачив, у зв'язку з чим, повідомити про нього нічого не зміг.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16, батько позивачки, зазначив, що відповідач недостатньо уваги приділяв дитині, оскільки надміру захоплювався комп'ютером. ОСОБА_16 повідомив, що у вересні 2013 року, коли він та позивачка разом з дитиною знаходилися в будинку його сина, відповідач запитував про дитину та просив дозволу її побачити, на що позивачка відмовила. Також свідок зазначив, що у нього з відповідачем відбулася розмова, в якій відповідач запитував, чи схожий на нього син. На запитання суду про те, чи відмовлявся відповідач будь-коли виконувати свої обов'язки щодо дитини, посилаючись на те, що ОСОБА_7 не є його дитиною, ОСОБА_16 відповів, що таких фактів не було, як не було з боку відповідача і негативного ставлення до дитини.
Дослідивши вищенаведені докази, суд при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення позову виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками та наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків,
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Проте, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Такої поведінки відповідача по відношенню до його сина, ОСОБА_7, судом не встановлено.
Так, доводи позивачки стосовно того, що відповідач не цікавиться дитиною та не відвідує її, спростовуються вищезазначеними доказами, отриманими під час розгляду справи, якими встановлено, що відповідач з квітня 2013 року проживає та працює в м. Києві, а отже з об'єктивних причин не може приділяти постійну увагу сину.
Встановленим також є факт особистих неприязних відносин між сторонами, а також декілька фактів перешкоджання позивачкою (її родичами) відповідачу у побаченні з дитиною. При цьому суд зазначає, що те, коли відповідач виявив бажання побачитися з дитиною, а саме до пред'явлення позивачем позову, чи після цього, не має значення та у будь-якому випадку не може бути підставою для перешкоджання відповідачу у зустрічі з дитиною. За таких обставин, суд визнає необґрунтованими твердження позивачки про невиконання відповідачем обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, оскільки своїми діями вона умисно перешкоджає відповідачу в цьому.
Посилання позивачки на те, що відповідач не бере участі в додаткових витратах на утримання дитини, суд визнає необґрунтованими з огляду на те, що під час судового розгляду було встановлено своєчасне та повне виконання відповідачем обов'язків щодо сплати аліментів, присуджених за вищезазначеним рішенням суду, а також те, що позивачка не зверталася ні до відповідача з проханням щодо участі у таких витратах, ні до суду з позовом про зміну розміру аліментів.
Судом також взято до уваги висновок органу опіки та піклування Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області від 20.12.2013 № 01-01-17/1169 про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, обґрунтований відсутністю підстав для цього.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для позбавлення відповідача батьківських прав відносно його сина ОСОБА_7
Стосовно позовних вимог про зміну прізвища дитини, суд зазначає, що при вирішенні цього питання, відповідно до ч. 5 ст. 148 СК України, беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Інших доводів, крім тих, що наводились в обґрунтування вимог про позбавлення відповідача батьківських прав, позивачка в обґрунтування вимог про зміну прізвища дитини не навела.
Оскільки судом не було встановлено факту неналежного виконання відповідачем батьківських обов'язків, а доводи позивачки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, суд визнає вимоги щодо зміни прізвища дитини безпідставними.
Таким чином, суд визнає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та зміну прізвища дитини - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення у повному обсязі складено 15.01.2014.
Суддя С.С. Гасанбеков