Справа № 2-1995/2008 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом юридичної особи виробничо-будівельного колективного підприємства «Рассвет» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач виробничо-будівельне колективне підприємство «Рассвет» звернувся до суду з вказаним позовом, згідно якого просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки ОСОБА_1 н користь ВБКП «Рассвет» заборгованість за договором позики та відсотків за користування позикою в сумі 1755 грн., судові витрати в сумі 35 грн. 55 коп., а також витрати на правову допомогу в сумі 1800 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 1 березня 2008 року між ВБКП «Рассвет» та ОСОБА_1 було укладено договір позики грошових коштів в сумі 1500 грн. За умовами зазначеного договору ОСОБА_1 зобов»язалася в строк до 30 червня 2008 року повернути суму позики, а також відсотки за користування коштами. Однак в порушення умов укладеного договору позики відповідачка у встановлений строк кошти не повернула та відсотки за користування ними не сплатила, у зв»язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
В ході судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги змінив та остаточно просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь виробничо-будівельного колективного підприємства «Рассвет» заборгованість за договором позики в сумі 55 грн. 00 коп., судові витрати в сумі 35 грн. 55 коп., а також витрати на правову допомогу в сумі 1800 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином увідомлена про час та місце слухання справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачки на підставі наявних в справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
1 березня 2008 року між виробничо-будівельним колективним підприємством «Рассвет», з одного боку, та ОСОБА_1, з іншого боку, було укладено договір позики, відповідно до умов якого ВБКП «Рассвет» надало ОСОБА_1 позику в сумі 1500 грн., а остання зобов»язалася повернути позикодавцю грошові кошти в сумі 1500 грн. та сплатити відсотки за користування коштами з розрахунку 17 відсотків на рік в строк до 30 червня 2008 року.
Згідно розписки від 1 березня 2008 року ОСОБА_1 отримала від ВБКП «Рассвет» грошові кошти в сумі 1500 грн.
Як достовірно встановлено судом, відповідачка ОСОБА_1 свої зобов»язання щодо повернення позики та відсотків за користування грошовими коштами у встановлений договором позики строк не виконала.
Таким чином відповідачем допущено неналежне виконання умов договору позики, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість перед ВБКП «Рассвет» на загальну суму 1755 грн., з якої за час судового розгляду справи відповідачкою ОСОБА_1 погашено 1700 грн.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику
(грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Положеннями статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, аналізуючи матеріали справи, документи, приймаючи до уваги пояснення представника позивача, суд вважає достовірно доведеним факт невиконання ОСОБА_1 свого зобов'язання, що випливає з договору позики, в зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за договором позики та відсотків за користування грошовими коштами, є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 88 Цивільно-процесуального Кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ВБКП «Рассвет» судовий збір в розмірі 51 грн. та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були сплачені позивачем при подачі позову до суду.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідачки на його користь 1800 грн., сплачених за надання йому правової допомоги при підготовці позовної заяви, на підтвердження сплати яких до матеріалів справи додано договір між ВБКП «Рассвет» та ОСОБА_2 про надання юридичних послуг та платіжне доручення № 1132 про сплату останньому грошових коштів за надання юридичних послуг.
Відповідно до статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Дослідивши надані суду докази на підтвердження витраченої суми на правову допомогу, суд вважає за неможливе стягнути їх з відповідача, оскільки позивачем не додано будь-яких доказів про те, що ОСОБА_2 є адвокатом чи фахівцем в галузі права, відсутні розрахунки на підтвердження сплаченої суми на правову допомогу, платіжне доручення від 1 серпня 2008 року про сплату ВБКП «Рассвет» коштів за надання правової допомоги ОСОБА_2 не містить печатки установи банку.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 81, 84, 88, 212, 213, 215 Цивільно-процесуального Кодексу України, статтями 625, статтями 1046-1053 Цивільного Кодексу України, суд , -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги юридичної особи виробничо-будівельного колективного підприємства «Рассвет» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь виробничо-будівельного колективного підприємства «Рассвет» заборгованість за договором позики та відсотки за користування позикою в розмірі 55 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь виробничо-будівельного колективного підприємства «Рассвет судовий збір в розмірі 51 грн. а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., які були сплачені позивачем при подачі позову.
В задоволенні вимог виробничо-будівельного колективного підприємства «Рассвет» про стягнення з ОСОБА_1 на користь виробничо-будівельного колективного підприємства «Рассвет» витрат на правову допомогу в розмірі 1800 грн. - відмовити.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення в десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 4 статті 295 ЦПК України.
Суддя :