Справа № - 1-32/2007 р.

 

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

03 грудня 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Степура А.А., при секретарі Вороніній О.І., за участю прокурорів Ландара Є.О., Ярошенка Р.О., Сеннікова А.Б., Рябих С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Кіровоград, громадянки України, українки, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 124-1 КК України (в редакції 1960 року) та частиною 2 статті 149 КК України , -

 

ВСТАНОВИВ:

 

                ОСОБА_1 вчинила злочин проти волі, честі та гідності особи при наступних обставинах.

В 1999 році ОСОБА_1 вступила у попередню змову про продаж осіб жіночої статі, для їх подальшої сексуальної експлуатації в м. Москва, Російської федерації з особами молдавської національності на імена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які займалася звідництвом для розпусти на території м. Москва Російської федерації і продажем осіб жіночої статі іншим сутенерам Москви. Особи на імена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язувалися оплачувати проїзд з України в Росію осіб жіночої статті, а ОСОБА_1 зобов'язана була вербувати жінок на території України, зокрема в смт. Смоліно. Згідно домовленості, ОСОБА_1 за продаж осіб жіночої статі особам на імена  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинна була отримувати матеріальну винагороду. 

1 Епізод. В  травні-червні   1999  року, ОСОБА_1, перебуваючи  в смт. Смоліно Маловисківського  району Кіровоградської  області, шляхом входження у довіру та обману неповнолітньої ОСОБА_4, з якою раніше була знайома,  застосовуючи психологічний вплив,  а саме,  користуючись матеріальними проблемами   потерпілої  та  обман, завербувала  її,   довівши  їй  завідомо неправдиву інформацію стосовно можливості заробити велику суму грошових коштів за короткий термін працюючи повією в м.Москві, запропонувала їй виїхати в Російську Федерацію, запевнивши про свої можливості у нормальних  умовах її праці, переконавши в тому, що сама займається проституцією в м.Москві, тобто повідомила завідомо неправдиві дані щодо умов та оплати праці. ОСОБА_4 погодилася  на висунуту пропозицію. З метою відправки  ОСОБА_4 до Москви для заняття проституцією, ОСОБА_1 в серпні 1999 року запросила останню до себе додому, де в той час знаходилися сутенери  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і познайомила їх. В середині серпня ОСОБА_1, зустрівши ОСОБА_4 в смт.Смоліно, повідомила, що останній необхідно поїхати в с.Злинку, Маловисківського району, Кіровоградської області, де на той час мешкали сутенери ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою подальшого переїзду з ними в м.Москву, для зайняття там проституцією.  ОСОБА_4 за вказаною адресою зустрілася з сутенерами ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Тим самим ОСОБА_1 оплатно передала неповнолітню ОСОБА_4 особам, що займаються звідництвом для розпусти та подальшої сексуальної експлуатації.

16.08.1999 року сутенери на імена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_1, купивши неповнолітній ОСОБА_4 квиток на потяг „Одеса-Москва",  відправили її до м. Москви. Для супроводу та переправлення неповнолітньої ОСОБА_4 через державний кордон України разом з нею виїхала сутенер на ім'я ОСОБА_2. Прибувши до м.Москви, Російської Федерації, сутенер на ім'я ОСОБА_2 відвезла неповнолітню ОСОБА_4 на квартиру, де остання проживала з 17.08.1999 року, і протягом півтора тижнів, сексуально експлуатувалася,  при цьому в неї забрали свідоцтво про народження, вона не мала права вільно пересуватися, до неї застосовувалися фізичне, психологічне та сексуальне насильство і, незважаючи на її постійну сексуальну експлуатацію, потерпіла віддавала борг за її переміщення через державний кордон України до м.Москви. В кінці серпня 1999 року, ОСОБА_4, втекла від сутенера на ім'я ОСОБА_2 та повернулася на Україну.

За продаж ОСОБА_4 до Російської федерації для подальшої сексуальної експлуатації ОСОБА_1, за домовленістю з сутенерами на імена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинна була отримати від них матеріальну винагороду, але останні, обдуривши її грошей не заплатили.

 

2 Епізод. В травні-червні 1999 року, ОСОБА_1, за попередньою змовою з сутенерами на імена ОСОБА_5 та ОСОБА_2, перебуваючи в смт.Смоліно,  Маловисківського  району  Кіровоградської  області, шляхом входження у довіру та обману ОСОБА_6, застосовуючи психологічний вплив, а саме, користуючись матеріальними  проблемами  потерпілої та  обман,  завербувала її,   довівши  їй  завідомо неправдиву інформацію стосовно можливості заробити велику суму грошових коштів за короткий термін, працюючи повією в м.Москві, запропонувала їй виїхати в Російську Федерацію, запевнивши про свої можливості у нормальних умовах її праці, переконавши в тому, що сама займається проституцією в м.Москві, тобто повідомила завідомо неправдиві дані щодо умов та оплати праці. ОСОБА_6   погодилася на висунуту пропозицію.

 З метою відправки ОСОБА_6 до Москви для заняття проституцією, ОСОБА_1 в серпні 1999 року запросила останню до себе додому, де в той час знаходилися сутенери ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і познайомила їх. В середині серпня 1999 року, ОСОБА_1, В середині серпня ОСОБА_1, зустрівши ОСОБА_6 в смт.Смоліно,  повідомила, що останній необхідно поїхати в с.Злинку, Маловисківського району, Кіровоградської області, де на той час мешкали сутенери ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою подальшого переїзду з ними в Москву, для зайняття там  проституцією.  ОСОБА_6 за вказаною адресою зустрілася з сутенерами ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Тим самим ОСОБА_1 оплатно передала ОСОБА_6 особам, що займаються звідництвом для розпусти та подальшої сексуальної експлуатації.

 16.08.1999 року сутенери на імена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_1, купивши ОСОБА_6 квиток на потяг „Одеса-Москва",     відправили останню до м.Москви. Для супроводу та переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України разом з нею виїхала сутенер на ім'я ОСОБА_2.   

Прибувши до м.Москви, Російської Федерації, сутенер на ім'я ОСОБА_2 відвезла ОСОБА_6 на квартиру, де остання з 17.08.1999 року, протягом 4 днів, сексуально експлуатувалася,  при цьому в неї забрали паспорт, вона не мала права вільно пересуватися, до неї застосовувалися фізичне, психологічне та сексуальне насильство та, незважаючи на її постійну сексуальну експлуатацію, мала віддавати борг за її переміщення через державний кордон України до м.Москви. Через чотири дні після приїзду до м.Москви, ОСОБА_6 втекла від сутенера на ім'я ОСОБА_2 до одного з клієнтів, якому надавала послуги сексуального характеру і разом з ним спільно проживати, а через 2 роки повернулася на Україну.

За продаж ОСОБА_6 до Російської Федерації для подальшої сексуальної експлуатації ОСОБА_1 за домовленістю з сутенерами на імена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинна була отримати від них матеріальну винагороду, але останні, обдуривши її, грошей не заплатили.

 

На початку 2001 року, ОСОБА_1,  вступила у попередню змову про продаж осіб жіночої статі, для їх подальшої сексуальної експлуатації в м. Москві, Російської Федерації з сутенером на ім'я ОСОБА_7, який займався звідництвом для розпусти на території м. Москви, Російської Федерації і продажем осіб жіночої статі іншим сутенерам Москви. Сутенер на ім'я ОСОБА_7 зобов'язувався оплачувати проїзд з України в Росію осіб жіночої статі, а ОСОБА_1 зобов'язана була вербувати жінок на території України, зокрема в смт. Смоліно, Маловисківського району Кіровоградської області та м. Кременчуці Полтавської області. За домовленістю, ОСОБА_1 за продаж осіб жіночої статі сутенеру на ім'я ОСОБА_7, повинна була отримувати від нього, приїжджаючи в м.Москву, гроші в сумі 300 доларів США за кожну продану нею особу жіночої статі.

 

3 Епізод.  В середині лютого 2001 року, ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з сутенером на ім'я ОСОБА_7,  перебуваючи в с.Нововознесенка, Маловисківського району Кіровоградської області зустрілася по місцю проживання з раніше знайомою ОСОБА_8. Шляхом входження у довіру та обману ОСОБА_8, застосовуючи психологічний вплив, а саме, користуючись   матеріальними   проблемами   потерпілої   та   обман,   довівши   їй   завідомо неправдиву інформацію стосовно можливості заробити велику суму грошових коштів за короткий термін, надаючи послуги сексуального характеру чоловікам в м.Москва, Російської федерації за гроші, завербувала ОСОБА_8, запропонувавши їй виїхати в Москву, запевнивши про свої можливості організувати нормальні умови її праці в сутенера на ім'я ОСОБА_7, тобто повідомила завідомо неправдиві дані щодо умов та оплати праці. ОСОБА_8  погодилася на висунуту пропозицію.

  За телефонним дзвінком ОСОБА_1, в середині лютого 2001 року, сутенер на ім'я ОСОБА_7, через провідника потягу «Москва - Одеса» передав ОСОБА_1 гроші в сумі 100 доларів США, для купівлі квитків та перевезення ОСОБА_8 до м.Москви.

 22.02.2001 року, ОСОБА_1, за попередньою змовою з сутенером на ім'я ОСОБА_7,  посадила ОСОБА_8 в потяг „Одеса-Москва",  переправивши таким чином ОСОБА_8 через державний кордон України. Проконтролювавши посадку ОСОБА_8, ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомила сутенеру на ім'я ОСОБА_7 про час приїзду та прикмети потерпілої, тим самим оплатно передавши її особі, що займається звідництвом для розпусти.

По приїзду ОСОБА_8 до м.Москви, Російської Федерації, її зустріли водій на ім'я ОСОБА_9 та жінка сутенера ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_10. І в в період часу з 23.02.2001 року до початку березня 2002 року ОСОБА_8  сексуально експлуатувалася,  при цьому не мала права вільно пересуватися та, незважаючи на її постійну сексуальну експлуатацію  мала віддавати борг, за її переміщення через державний кордон України до м.Москви Російської Федерації. На початку березня 2002 року ОСОБА_8 втекла від сутенера на ім'я ОСОБА_7 та повернулася  Україну.

За продаж ОСОБА_8 до Москви для подальшої сексуальної експлуатації ОСОБА_1 за домовленістю з сутенером на ім'я ОСОБА_7 повинна була отримати грошову винагороду в сумі 500 доларів США, але останній їй грошей не заплатив.

 

4 епізод.  В середині лютого 2001 року, повторно, ОСОБА_1, за попередньою змовою з сутенером на ім'я ОСОБА_7,  та перебуваючи в своїй квартирі,  за адресою: АДРЕСА_2, запросила до себе погостювати раніше знайому ОСОБА_11.   Шляхом входження у довіру та обману ОСОБА_11, застосовуючи психологічний вплив, а саме, користуючись матеріальними проблемами потерпілої та обман, довівши їй завідомо неправдиву інформацію стосовно можливості заробити велику суму грошових коштів за короткий термін, надаючи послуги сексуального характеру чоловікам в м. Москві, Російської Федерації за гроші, завербувала ОСОБА_11, запропонувавши їй виїхати в м.Москву, запевнивши про свої можливості організувати нормальні умови її праці в сутенера на ім'я ОСОБА_7, тобто повідомила завідомо неправдиві дані щодо умов та оплати праці. ОСОБА_11 погодилася на висунуту пропозицію.

  За телефонним дзвінком ОСОБА_1, в середині лютого 2001 року сутенер на ім'я ОСОБА_7, через провідника потягу «Москва - Одеса» передав ОСОБА_1 гроші в сумі 100 доларів США, для купівлі квитків та перевезення ОСОБА_11 до м.Москви.

24.02.2001 року, ОСОБА_1,  за попередньою змовою з сутенером на ім'я ОСОБА_7 посадила ОСОБА_11 в потяг „Одеса-Москва",  переправивши таким чином ОСОБА_11 через державний кордон України. Проконтролювавши посадку ОСОБА_11, ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомила сутенеру на ім'я ОСОБА_7 про час приїзду та прикмети потерпілої, тим самим сплатно передавши її особі, що займається звідництвом для розпусти.

По приїзду ОСОБА_11 до м.Москви, Російської Федерації, її зустріла жінка сутенера ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_10. З 25.02.2001 року, протягом трьох місяців, ОСОБА_11  сексуально експлуатувалася,  при цьому в неї забрали паспорт, вона не мала права вільно пересуватися, до неї застосовувалися фізичне, психологічне та сексуальне насильство та, незважаючи на її постійну сексуальну експлуатацію, мала віддавати борг за її переміщення через державний кордон України в м.Москву. Через три місяці після приїзду в м.Москву ОСОБА_11 втекла від сутенера на ім'я ОСОБА_7 до знайомого чоловіка, який на той час працював в м. Москва і почала разом з ним спільно проживати, а через 2 місяці повернулася на Україну.

За продаж ОСОБА_11 до Москви для подальшої сексуальної експлуатації ОСОБА_1 за домовленістю з сутенером на ім'я ОСОБА_7 повинна була отримати грошову винагороду в сумі 300 доларів США, але останній їй грошей не заплатив.

 

5 Епізод. на початку 2002 року, ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з сутенером на ім'я ОСОБА_7, перебуваючи в смт. Смоліно Маловисківського району Кіровоградської області, зустрілася з раніше знайомою ОСОБА_12. Шляхом входження у довіру та обману ОСОБА_12, застосовуючи психологічний вплив, а саме, користуючись матеріальними проблемами потерпілої та обман, довівши їй завідомо неправдиву інформацію стосовно можливості заробити велику суму грошових коштів за короткий термін, надаючи послуги сексуального характеру чоловікам в м.Москві, Російської Федерації за гроші, завербувала ОСОБА_12, запропонувавши їй виїхати в м.Москву, запевнивши про свої можливості організувати належні умови її праці в сутенера на ім'я ОСОБА_7, тобто повідомила завідомо неправдиві дані щодо умов та оплати праці. Під час розмови ОСОБА_12 відмовилася їхати до Москви працювати повією. В квітні 2002 року ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_12 та знову запропонувала займатися проституцією в м.Москві на вигідних для неї умовах. ОСОБА_12  погодилася на цю пропозицію.

За телефонним дзвінком ОСОБА_1, в квітні 2002 року сутенер на ім'я ОСОБА_7, через провідника потягу «Москва - Кривий Ріг» передав ОСОБА_12 гроші в сумі 150 доларів США, для купівлі квитків та приїзду ОСОБА_12 до м.Москви.

В квітні 2002 року, ОСОБА_12, на отримані від сутенера на ім'я ОСОБА_7 грошові кошти, купила квиток та потягом «Кривий Ріг-Москва» приїхала через державний кордон України до м.Москви.  Сама ОСОБА_1 в м.Москву не виїхала, а повідомила по телефону сутенера на ім'я ОСОБА_7 про час приїзду та прикмети ОСОБА_12, і її зустрів водій сутенера ОСОБА_9. В м.Москві, в період часу з квітня 2002 року до 6 червня 2002 року, ОСОБА_12 сексуально експлуатувалася, при цьому в неї забрали паспорт, вона не мала права вільно пересуватися, до неї застосовувалися фізичне, психологічне та сексуальне насильство та, незважаючи на її постійну сексуальну експлуатацію, мала віддавати борг за її переміщення через державний кордон України до м.Москви. 06.06.2002 року ОСОБА_12 вмовила сутенера на ім'я ОСОБА_7, щоб він відпустив її додому, та отримавши його згоду 07.06.2002 року повернулася до України.

За продаж ОСОБА_12 до Москви для подальшої сексуальної експлуатації ОСОБА_1 за домовленістю з сутенером на ім'я ОСОБА_7 повинна була отримати грошову винагороду в сумі 500 доларів США, але останній їй грошей не заплатив.

 

6 Епізод. В березні-квітні 2004 року, ОСОБА_1, повторно,  за попередньою змовою з сутенером на ім'я ОСОБА_7,  перебуваючи в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області в гостях у своєї подруги ОСОБА_13, шляхом входження у довіру та обману ОСОБА_13, застосовуючи психологічний вплив, а саме, користуючись матеріальними проблемами  потерпілої та обман, довівши їй завідомо неправдиву інформацію стосовно можливості заробити велику суму грошових коштів за короткий термін, надаючи послуги сексуального характеру чоловікам в м.Москві, Російської Федерації за гроші, завербувала ОСОБА_13, запропонувавши їй виїхати в м.Москву, запевнивши про свої можливості організувати нормальні умови її праці в сутенера на ім'я ОСОБА_7, тобто повідомила завідомо неправдиві дані щодо умов та оплати праці. ОСОБА_13  погодилася на висунуту пропозицію.

 За телефонним дзвінком ОСОБА_1, в березні - квітні 2004 року сутенер на ім'я ОСОБА_7, через систему „Вестерн Юніон" вислав ОСОБА_1 гроші в сумі 100 доларів США,  для перевезення ОСОБА_13 до м.Москви.

В березні-квітні 2004 року, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з сутенером на ім'я ОСОБА_7, на потязі „Кривий Ріг-Москва", повезла ОСОБА_13 до м.Москви, переправивши таким чином ОСОБА_13 через державний кордон України.  По дорозі ОСОБА_1 зателефонувала сутенеру на ім'я ОСОБА_7 та повідомила йому про час приїзду та прикмети потерпілої, а по приїзду до м.Москви познайомила ОСОБА_13 з сутенером на ім'я ОСОБА_7, який зустрічав їх на залізничному вокзалі, тим самим оплатно передавши її особі, що займається звідництвом для розпусти.

Прибувши до м.Москви, Російської Федерації, ОСОБА_13, в період часу з березня-квітня 2004 року, на протязі двох з половиною місяців сексуально експлуатувалася. При цьому вона не мала права вільно пересуватися, та, незважаючи на її постійну сексуальну експлуатацію, мала віддавати борг за її переміщення через державний кордон України в Москву. Через два з половиною місяців після приїзду до м.Москви ОСОБА_13 втекла від сутенера на ім'я ОСОБА_7 до ОСОБА_1, де проживала деякий час, а влітку 2006 року повернулася на Україну.

За продаж ОСОБА_13 до Російської федерації для подальшої сексуальної експлуатації ОСОБА_1 за домовленістю з сутенером на ім'я ОСОБА_7 в квітні 2004 року в м.Москва отримала від нього грошову винагороду в сумі 400 доларів США, що, згідно довідки Національного банку України становить 2131,72 грн., які використала на особисті потреби.

 

Крім того, ОСОБА_1, перебуваючи в злочинній змові про продаж осіб жіночої статі, для їх подальшої сексуальної експлуатації в м. Москві, Російської Федерації з сутенером на ім'я ОСОБА_7, який займався звідництвом для розпусти на території м. Москви, Російської Федерації і продажем осіб жіночої статі іншим сутенерам м.Москви, вступила у злочинну змову з жителями міста Кременчука Полтавської області  ОСОБА_14 та ОСОБА_15. За домовленістю з сутенером на ім'я ОСОБА_7, останній зобов'язувався оплачувати проїзд з України в Росію осіб жіночої статі, а ОСОБА_1 зобов'язана була вербувати жінок на території України, зокрема в м. Кременчуці Полтавської області. Згідно домовленості, ОСОБА_1 за продаж осіб жіночої статі сутенеру на ім'я ОСОБА_7, повинна була отримувати від нього, по приїзду до м.Москви, гроші в сумі 500 доларів США за кожну продану нею особу жіночої статі. За домовленістю з ОСОБА_15  та ОСОБА_14, ОСОБА_1 зобов'язувалася оплачувати проїзд з України в Росію осіб жіночої статі, контролювати їх перевезення та передавати сутенеру на ім'я ОСОБА_7, а ОСОБА_15 та ОСОБА_14 зобов'язані були вербувати жінок на території України, зокрема в м. Кременчуці Полтавської області для сутенера на ім'я ОСОБА_7. Згідно домовленості, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 за продаж осіб жіночої статі сутенеру на ім'я ОСОБА_7, через ОСОБА_1 повинні були отримувати від неї або сутенера, через систему „Вестерн он" грошові кошти в сумі 100 доларів США за кожну продану ними особу жіночої статі.

 

7 Епізод. З цією метою, в 2004 році, ОСОБА_14 познайомила ОСОБА_1 вдома за адресою: АДРЕСА_3, з ОСОБА_16, а ОСОБА_1, шляхом   входження   у   довіру   та   обману   ОСОБА_16, застосовуючи психологічний вплив, а саме, користуючись матеріальними проблемами потерпілої та обман, ївши їй завідомо неправдиву інформацію стосовно можливості заробити велику суму нових коштів за короткий термін, надаючи послуги сексуального характеру чоловікам в м.Москві, Російської Федерації за гроші, завербувала ОСОБА_16, запропонувавши їй виїхати до м.Москви, запевнивши про свої можливості організувати нормальні умови її праці в сутенера на ім'я ОСОБА_7, тобто повідомила завідомо неправдиві дані щодо умов та оплати праці. ОСОБА_16   погодилася на висунуту пропозицію.

  За телефонним дзвінком ОСОБА_1, в кінці липня 2004 року сутенер на ім'я ОСОБА_7, через систему „Вестерн Юніон" вислав ОСОБА_1 гроші в сумі 200 доларів США,   для купівлю квитків на потяг ОСОБА_16 та підшукування та вербування інших дівчат.

 В кінці липня 2004 року, ОСОБА_1, придбавши ОСОБА_16 квиток на потяг „Кременчук-Москва" та повідомивши сутенеру про час приїзду, перевезла потерпілу до м.Москви, контролюючи її в потязі та переправивши таким чином через державний кордон України, а в м.Москві, на вокзалі передала сутенеру на ім'я ОСОБА_7, тим самим оплатно передавши її особі, що займається звідництвом для розпусти.

 Після чого, ОСОБА_16, період часу з кінця липня 2004 року до середини жовтня 2004 року, сексуально експлуатувалася, при цьому не мала права вільно пересуватися та, незважаючи на її постійну сексуальну експлуатацію,  мала віддавати борг, за її переміщення через державний кордон України в Москву.

В середині жовтня 2004 року ОСОБА_16 вмовила сутенера на ім'я ОСОБА_7 відпустити її додому, після чого повернулася на Україну.

За продаж ОСОБА_16 до Москви для подальшої сексуальної експлуатації ОСОБА_1 за домовленістю з сутенером на ім'я ОСОБА_7 повинна була отримати грошову винагороду в сумі 500 доларів США, і в середині серпня 2004 року отримала в м.Москва від сутенера на ім'я ОСОБА_7 400 доларів США, що, згідно довідки Національного банку України становить 2126,40 грн., які використала на особисті потереби.

 

8 Епізод. На початку серпня 2004 року, ОСОБА_1, шляхом входження у довіру та обману ОСОБА_17, яку привезла до м.Кременчука з с.Теофілівка Бернадського району, ВОСОБА_4цької області, діючи разом з ОСОБА_15, застосовуючи психологічний вплив, а саме, користуючись матеріальними проблемами потерпілої та обман, завербувала її, довівши їй завідомо неправдиву інформацію стосовно можливості заробити велику суму грошових коштів за короткий термін, працюючи продавцем в м.Москві, запропонувала їй виїхати в Російську Федерацію, запевнивши про свої можливості у нормальних умовах її праці, переконавши в тому, що сама проживає та працює в Москві, тобто повідомила завідомо неправдиві дані щодо виду виконуваної роботи, умов та оплати праці.ОСОБА_17 погодилася а висунуту пропозицію.

 За телефонним дзвінком, на початку серпня 2004 року сутенер на ім'я ОСОБА_7, через систему „Вестерн Юніон" вислав ОСОБА_1 гроші в сумі 200 доларів США, для перевезення ОСОБА_17 до м. Москви.

 

04.08.2004 року, ОСОБА_1, придбала потерпілій квиток на потяг  «Кременчук-Москва», на якому особисто перевезла ОСОБА_17 до м.Москви, де на залізничному вокзалі передала охоронцю сутенера ОСОБА_7 - ОСОБА_18, переправивши таким чином ОСОБА_17 через державний кордон України та оплатно передавши її особі, що займається звідництвом для розпусти.

Прибувши в м.Москва, Російської федерації, ОСОБА_17 з 05.08.2004 року, протягом 10 днів, сексуально експлуатувалася, при цьому не мала права вільно пересуватися, до неї застосовувалися фізичне, психологічне та сексуальне насильство та, незважаючи на її постійну сексуальну експлуатацію, мала віддавати борг у сумі 1000 доларів США, за її переміщення через державний кордон України до м.Москви.

В середині серпня 2004 року,ОСОБА_17, забравши з квартири, в якій проживала, свій паспорт, забраний у неї охоронцем, втекла від сутенера на ім'я ОСОБА_7.

За продаж ОСОБА_17 до Російської Федерації, для подальшої сексуальної експлуатації, ОСОБА_1 за домовленістю з сутенером на ім'я ОСОБА_7 повинна була отримати грошову винагороду в сумі 500 доларів США, але сутенер на ім'я ОСОБА_7 через систему „Вестерн Юніон" вислав 100 доларів США в м.Кременчук для ОСОБА_15, а ОСОБА_1 грошові кошти не заплатив.

 

9 Епізод. На початку серпня 2004 року, ОСОБА_1,  за попередньою змовою з ОСОБА_15 та сутенером на ім'я ОСОБА_7, шляхом входження у довіру та обману ОСОБА_19, яку привезла до м.Кременчука з смт.Гайворон, Кіровоградської області, діючи спільно з ОСОБА_15, застосовуючи психологічний вплив, а саме, користуючись матеріальними проблемами потерпілої та обман, завербувала її, довівши їй завідомо неправдиву інформацію стосовно можливості заробити велику суму грошових коштів за короткий термін, працюючи повією в м.Москві, запропонувала їй виїхати в Російську Федерацію, запевнивши про свої можливості у нормальних умовах її праці, переконавши в тому, що сама проживає та працює в м.Москві, тобто повідомила завідомо неправдиві дані щодо виду виконуваної роботи, умов та оплати праці.ОСОБА_17   погодилася на висунуту пропозицію.

 04.08.2004 року, ОСОБА_1, яка придбала потерпілій квиток на потяг   «Кременчук-Москва», на якому особисто привезла ОСОБА_19 до м.Москви, де на залізничному вокзалі передала охоронцю сутенера на ім'я ОСОБА_7 - ОСОБА_18,  переправивши таким чином ОСОБА_19 через державний кордон України та  оплатно передавши її особі, що займається звідництвом для розпусти.

Прибувши   в   м.Москва,   Російської   Федерації,  ОСОБА_19 з 05.08.2004 року до середини березня 2006 року сексуально експлуатувалася, при цьому не мала права їо пересуватися, до неї застосовувалися фізичне, психологічне та сексуальне насильство зважаючи на її постійну сексуальну експлуатацію, мала віддавати борг в сумі 1000 доларів США, за її переміщення через державний кордон України до м.Москви.

В середині березня 2004 року, ОСОБА_19, втекла з квартири в якій проживала від сутенера на ім'я ОСОБА_7 та 3.04.2006 року повернулася на Україну.

За продаж ОСОБА_19  до Російської Федерації для подальшої сексуальної експлуатації ОСОБА_1 за домовленістю з сутенером на ім'я ОСОБА_7 повинна була отримати грошову винагороду в сумі 500 доларів США, але сутенер на ім'я ОСОБА_7 через систему „Вестерн Юніон" переслав 100 доларів США в м.Кременчук для ОСОБА_15, а  ОСОБА_1 грошові кошти не заплатив.

Загалом ОСОБА_1 від вказаної вище незаконної діяльності отримала матеріальний прибуток на загальну суму 9600,41 грн., які використала на особисті потреби та забезпечення переміщення потерпілих до м.Москви, Російської Федерації для подальшої сексуальної експлуатації.

 

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала повністю, пояснивши, що в травні-червні 1999 року, перебуваючи в смт. Смоліно, зустріла раніше знайому ОСОБА_4. Знала, що ОСОБА_4 неповнолітня.ОСОБА_4 знала, що вона працює повією. Під час розмови остання розпитувала її про роботу повії. Вона відповіла ОСОБА_4, що працюючи повією заробила нормальні гроші, що не було проблем ні з клієнтами, ні з сутенерами, ОСОБА_4 цікавило також, яким чином можна поїхати і їй. На це вона розповіла, що виїздила в Москву працювати повією через молдаван і коли молдавани приїдуть до неї в гості, щоб просити знову поїхати в Москву, покличе її до себе та познайомить. Побачила, щоОСОБА_4 зацікавилася ідеєю поїхати в Москву, щоб займатися там проституцією. Приблизно через місяць приїхала сутенер ОСОБА_3 з своїм чоловіком ОСОБА_20. Коли вони приїхали, вона повідомила ОСОБА_4 і та прийшла до неї додому разом зі своєю подругою ОСОБА_6. Після чого вони розмовляли з ОСОБА_3 та ОСОБА_20. ОСОБА_3 та ОСОБА_20 розповідали їм, що вони будуть отримувати приблизно від 50 до 100 доларів і з цієї суми вони будуть отримувати 30%, будуть проживати на квартирі з іншими дівчатами, за яку перші місяці будуть платити вони, а потім будуть разом платити всі дівчата, їх будуть захищати від поганих клієнтів охоронці та ОСОБА_20, працювати вони зможуть скільки захочуть, але обов'язково потрібно відпрацювати три місяці, а потім зможуть поїхати, коли захочуть. Вона була присутня при розмові, але сама участі не приймала. Після розмови дівчата погодилися поїхати і домовилися з ОСОБА_3.

В 2000-2001 році вона познайомилася з сутенером на ім'я ОСОБА_7, який на початку 2001 року запропонував їй не працювати повією, а їздити підшукувати дівчат, які будуть працювати на нього, а він заплатить за це гроші у розмірі по 200-300 доларів за кожну дівчину, яку вона привезе, крім того вона зможе працювати сама на себе, під його охороною, як сутенера. Вона погодилась.

                Після цього, в лютому 2001 року вона приїхала в смт. Смоліно та познайомилася з сестрами ОСОБА_8 та ОСОБА_11. Знала, що вони живуть погано, що батьки в них алкоголіки, в квартирі ОСОБА_8 майже немає меблів і все розвалено, а ОСОБА_11 жила в приватному будинку з бабусею. Вони ніде не працювали. В ОСОБА_11 була дочка маленька, а в ОСОБА_8 було двоє маленьких дітей приблизно по 2 роки. Вона запропонувала їм поїхати в Москву, щоб працювати повіями у сутенера ОСОБА_7 Розповіла їм, що вони будуть вмзджати за 50-150 доларів, при цьому будуть отримувати 30 %. Також розповідала їм, що в ОСОБА_7 є декілька квартир, в яких дівчата живуть по 6 чоловік в квартирі. Вони будуть жити в одній з таких квартир, при цьому перший місяць за цю квартиру буде платити сутенер. Також розповідала їм, що вони повинні будуть відпрацювати гроші за перевезення в Москву, за одяг, який їм куплять та за перший місяці, гроші, які платилися за квартиру. Про те, що вона буде отримувати за їх перевезення гроші їм не казала. Також розповідала, що умови роботи та сутенер нормальні. Говорила їм, щоб на точці вони можуть самі вибирати клієнтів, з якими їм їхати, і у разі, якщо клієнт їм не сподобається, то вони можуть відмовитися. І після того як вони відпрацюють борг, то поїхати можуть в любий момент додому. ОСОБА_11 на її пропозицію погодилися. Вона повинна була отримати від сутенера ОСОБА_7 за це гроші, але не отримала їх.

Перебуваючи в смт. Смоліно в лютому 2002 року, коли відправляла до Москви ОСОБА_8 та ОСОБА_11 зустріла ОСОБА_21, з якою раніше була знайома. На той час вона проживала в Кривому Розі. Знала, що раніше ОСОБА_21 в Кіровограді займалася проституцією, то запропонувала їй поїхати до ОСОБА_7, щоб працювати там повією. При цьому їй розповідала такі ж умови роботи, що і ОСОБА_8 та ОСОБА_11. ОСОБА_21 відповіла, що вона подумає про це і можливо поїде з своєю подругою. Вона залишила їй номер свого телефону та номер телефону ОСОБА_7. Після цього повернулася в Москву. Приблизно в квітні 2002 року їй передзвонила ОСОБА_21та сказала, що вона хоче приїхати, щоб займатися проституцією, також сказала, що приїде одна. Після цього вона подзвонила ОСОБА_7, і сказала, що до нього хоче приїхати працювати дівчина з Кривого Рогу. ОСОБА_7 привіз її на квартиру, де в той час проживала вона з іншими дівчатами. Після приїзду ОСОБА_21 пропрацювала близько 2 тижнів у ОСОБА_7. Скільки вона там пропрацювала їй невідомо, але коли вона жила на квартирі, то в неї все було нормально. За ОСОБА_21 ОСОБА_7 грошей їй не заплатив.

                В березні вона поїхала на Україну до своєї матері, а потім повернулася в Москву. Коли була вдома у матері, то до матері додому з братом прийшла подруга брата, з якою він раніше зустрічався ОСОБА_13. Вона з нею познайомилися та запитала, чим вона займалася в Москві раніше і розповіла, що раніше в Москві працювала повією, а зараз займається нерухомістю. Крім того розповіла їй, що бачила сутенера ОСОБА_7 і що він знову набирає до себе дівчат, які будуть працювати повіями. Розповіла їй про умови праці. ОСОБА_13 просила, щоб вона допомогла їй поїхати в Москву працювати. Проте, що їй необхідно буде відпрацювати гроші, витрачені на дорогу говорила. Коли приїхали до Москви зустрічав ОСОБА_7, якого познайомила з ОСОБА_1, після чого він повіз її на квартиру, а вона поїхала до себе додому. Приблизно через тиждень ОСОБА_7 привіз додому та дав їй 100 доларів за ОСОБА_13. Інші пообіцяв заплатити пізніше. Пізніше вона вирішила подзвонити своїй кумі ОСОБА_14, яка на той час мешкала в М.Кременчук, Полтавської області. Сказала їй, що потрібно знайти дівчат, які б хотіли займатися проституцією. Сама поїхала до Кременчука, але з ОСОБА_14 не могли знайти дівчат для роботи. Після цього до ОСОБА_14 прийшла її подруга ОСОБА_1 і сказала, що живе з сестрою, яка її ображає, виганяє з дому, забирає гроші, які вона заробляє, працюючи на ринку реалізатором. Після цього ОСОБА_1 декілька разів приходила до ОСОБА_14. Потім вони їй запропонували поїхати в Москву працювати повією. При цьому розповіла, що працювати потрібно у знайомого ОСОБА_7, у якого раніше працювала сама. Пояснила, що вона буде отримувати непогані гроші за роботу і в квартирі вона проживатиме з 6 дівчатами, з якими раз в місяць разом повинна оплачувати проживання в квартирі. Про те, що від сутенера за неї отримає гроші не говорила. Про те, що ОСОБА_14 та ОСОБА_10 також отримають гроші не говорила. Говорила, що їй потрібно буде відпрацювати гроші, які на неї витрачені. ОСОБА_1 приходила кожного дня і кожного дня задавала питання з приводу роботи повією. Спочатку вона відмовилася їхати працювати повією, а потім погодилася. Наприкінці липня 2004 року до ОСОБА_14прийшла ОСОБА_10, яка сказала, що вона придумала, де можна знайти дівчат, яких можна вмовити займатися проституцією, але на дорогу їй потрібні гроші. ОСОБА_10 повідомила, що знайшла двох дівчат і розповіла їм про роботу. Приблизно в останніх числах липня ОСОБА_10 повернулася до Кременчука і привела додому до ОСОБА_14 двох дівчат: ОСОБА_19 та ОСОБА_17. Вони всі виїхали в Москву. Вона декілька разів приїзджала до дівчат на квартиру і бачила ОСОБА_19, ОСОБА_17 та ОСОБА_13. Сутенер ОСОБА_7 грошей їй не заплатив, сказав, що багато витратила.

 

Крім повного визнання своєї вини, вина підсудної в скоєнні встановлених судом злочинів підтверджується проголошеними під час судового засідання показаннями потерпілих, свідків по справі, а також дослідженими у ході судового слідства матеріалами кримінальної справи:

 - показами ОСОБА_15, яка під час допиту на досудовому слідстві в якості обвинуваченої пояснила, що в 2003 році вона познайомилася з ОСОБА_14. Приблизно в серпні 2004 року до ОСОБА_14 приїхала кума ОСОБА_14 ОСОБА_16, яка раніше проживала в с. Смоліно, Кіровоградської області, а на даний час мешкала в Москві і проживала разом з сутенером на ім»я ОСОБА_7, можливо його прізвище ІНФОРМАЦІЯ_2.   Під час однієї з розмов ОСОБА_16 розказала, що вона в Москві працює сутенером і їй потрібні дівчата, які б могли займатися проституцією, працюючи в Москві на неї. Також вона розповідала, що раніше вона працювала повією в м.Кіровограді, потім поїхала в Москву займатися проституцією, там познайомилася з ОСОБА_7 і на даний час працює в фірмі по нерухомості. Вона запитувала, чи немає в неї з ОСОБА_14 знайомих дівчат, які б хотіли поїхати та де в м.Кременчуці можна знайти дівчат, які займаються проституцією. ОСОБА_14 їй сказала, що такі дівчата знаходяться по вул.Київській. ОСОБА_16 після цього поїхала туди, але в неї нікого не вийшло вмовити, та і дівчата їй не сподобалися. Також ОСОБА_16 розповідала, що працювати на неї проституткою дуже вигідно: дівчата проживають в квартирі, яку вона для них знімає, вона їх кормить, тобто купує їм продукти харчування, дівчат захищають від клієнтів, так як «мамка», тобто жінка, яка безпосередньо продає дівчат клієнтам і отримує за це гроші, завжди записує номери автомобілів, на яких приїзджають клієнти, що дівчата заробляють дуже великі гроші, працюючи повіями і вона ці кошти вона їм дає, коли дівчата їдуть додому. Дівчата можуть поїхати додому, коли захочуть, проте її дівчата неодноразово поверталися до неї працювати знову, так як їм це подобалося. Крім того ОСОБА_16 розповідала, що в квартирі, де живуть дівчата постійно знаходиться охоронець, який захищає дівчат. Також вона говорила, що дівчата спочатку їдуть з клієнтом на його автомобілі, а повертаються назад на таксі. Всім дівчатам, хто приходив до ОСОБА_14додому, коли там знаходилася ОСОБА_16 остання пропонувала поїхати в Москву, займатися проституцією.  Також ОСОБА_16 їй та ОСОБА_14 пропонувала підшукувати дівчат, які б погодилися поїхати в м.Москва, до неї, щоб займатися проституцією.  Після цього ОСОБА_16 повинна було вислати кошти, необхідні для покупки квитків на поїзд і на продукти харчування дівчатам, які будуть їхати. ОСОБА_16 обіцяла спочатку їм з ОСОБА_14 по 100 доларів США, тобто всього 200, а потім, пізніше сказала, що буде платити 200 доларів кожній, тобто всього 400 доларів. Крім цього, ОСОБА_16 повинна була висилати гроші в розмірі приблизно 70 доларів на одного чоловіка на квитки та продукти харчування на дорогу. Коли дівчата приїдуть в Москву там їх зустрінуть і поселять та будуть давати нормально працювати повіями та заробляти гроші. В м.Гайворон в неї є знайома ОСОБА_22,  поїхавши в м.Гайворон, ОСОБА_22 вдома не застала і пішла до подруги ОСОБА_19. Там побачила, що ОСОБА_19 дуже бідно живе, при цьому в неї маленька донька, яку необхідно виховувати. Після цього вона почала  розмовляти з ОСОБА_19 і запитала в неї, чи немає в неї якого знайомих, які б хотіли поїхати в Москву займатися проституцією. При цьому вона розповіла ті ж умови праці, про які розповідала ОСОБА_16, а саме, що там можна гарно заробити грошей, ніхто дівчат не ображає, спокійно, дівчат захищають, платять гарні гроші і в любий момент можна повернутися назад, якщо не сподобається.  В Гайвороні вона пробула приблизно 10 днів і весь час проживала в будинку в якому живе ОСОБА_19. Коли знаходилися в барі хтось зі знайомих сказав їй, що в цьому барі працює дівчина на ім»я ОСОБА_17, яка може поїхати в Москву займатися проституцією,  мешкає в с.Теофілівка, Баршадського р-ну, ВОСОБА_4цької області, це недалеко від Гайворона.  Приїхавши в с.Теофілівка вона знайшла ОСОБА_17 та запропонувала їй поїхати в м.Москву, щоб там займатися проституцією. При цьому розповіла їй про ті умови праці проституткою, які розповідала ОСОБА_16. ОСОБА_17 сказала, що їй необхідно подумати. Через деякий час вона знову приїхала до ОСОБА_17.  Вона погодилась їхати в м.Москву. Після цього вони поїхали в Гайворон. Коли приїхали, то ОСОБА_19 також сказала, що вона хоче поїхати в Москву займатися проституцією. Наступного дня вона зателефонувала ОСОБА_16 і сказала, що вмовила поїхати двох дівчат і необхідні гроші для поїздки.  Через деякий час їй зателефонував чоловік, вона зрозуміла, що це сутенер ОСОБА_7, та пояснив, що пришле 100 доларів США, через систему Вестерн Юніон.   Наступного дня, разом з ОСОБА_19 вона пішла в банк. На паспорт ОСОБА_19 отримала 100 доларів США.  Наступного дня поїхали втрьох автобусом до Кіровограду, а звідти автобусом на Кременчук, куди приїхали 2.08.2004 року та пішли до ОСОБА_14додому. Там вона познайомила дівчат з ОСОБА_16. Також дізналася, що ОСОБА_16 з Москви вмовила поїхати ще одну дівчину на ім»я ОСОБА_16, яка в той час працювала і ринку та товаришувала з ОСОБА_14.   ОСОБА_16, взявши паспорта у ОСОБА_19 та ОСОБА_17 пішла та взяла їм квитки на той же потяг, яким їхала сама. ОСОБА_16 розповіла дівчатам про умови роботи в Москві, розхвалювала, що там дуже гарно і працюючи проституткою можна заробити великі гроші.    Наступного дня, зранку всі разом: вона, ОСОБА_14, ОСОБА_16 з Москви, ОСОБА_16, яка їхала туди, ОСОБА_19, ОСОБА_17 пішли на ринок та купили дівчатам продуктів в дорогу.  Після цього всі провели їх на вокзал, де посадили в поїзд. Через тиждень, після того як поїхали дівчата, ОСОБА_16 через систему «Вестерн Юніон» прислала їй та ОСОБА_14 гроші в сумі 300 доларів США, за те, що направили до неї дівчат, а саме ОСОБА_13, ОСОБА_19 та ОСОБА_17(т.1 а.с.32-33, 47-48, 81-83,101-103,147-151,160-164).

-  показами ОСОБА_14 ОСОБА_20, яка при допиті на досудовому слідстві в якості підозрюваної пояснила, що вона знайома з ОСОБА_15. В липні 2004 року до неї приїхала кума ОСОБА_1, яка раніше працювала повією.  ОСОБА_1 розповідала, що в неї є дуже багато знайомих дівчат, які в Москві займаються проституцією. При цьому умови роботи у цих дівчат дуже гарні: вони заробляють дуже гарні гроші, надаючи послуги інтимного характеру чоловікам за гроші, при цьому дівчатам є де жити, їх охороняють, дозволяють вільно пересуватися та їхати додому, коли вони захочуть. При розповіді ОСОБА_16 також була присутня ОСОБА_10 ОСОБА_15, яка під час перебування ОСОБА_16 в неї їздила в Гайворон, звідки привезла двох дівчат, яких звали ОСОБА_19 та ОСОБА_17, яких вона вмовила поїхати до Москви займатися проституцією, та які поїхали до Москви разом з ОСОБА_1. За цих дівчат ОСОБА_15 від ОСОБА_16 ОСОБА_1 отримала на її, ОСОБА_14, паспорт 200 доларів США. Крім того ОСОБА_1, перебуваючи в неї вмовила поїхати до Москви, щоб займатися там проституцією ОСОБА_1, яка повернулася через деякий час в Кременчук та розповідала їй та ОСОБА_15 про гарні умови праці повією в Москві.   (т.1 а.с.93-95,101-103,166-169).

 

Крім того винність обвинуваченої ОСОБА_1 поепізодно підтверджується:

 

По епізоду 1

-              показами ОСОБА_4, яка при допиті на досудовому слідстві в якості потерпілої пояснила, що  в 1999 році ОСОБА_16 зустріла її в Смоліно та під час розмови запропонувала поїхати в Москву, щоб займатися там проституцією до молдаванок на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_23. В неї на той час було тяжкий матеріальний стан, їй було 16 років, на той час ніде не працювала і повністю залежала від батьків.  У зв'язку з цим погодилася поїхати і дала свою ОСОБА_1. Після цього, приблизно через 2 місяці ОСОБА_1 запросила її додому. Там знаходилися молдаванка ОСОБА_5, яка є сутенером та її чоловік. ОСОБА_1 поговорила з ними і сказала, що хоче поїхати в Москву, щоб займатися проституцією. Разом з до ОСОБА_1 приходила ОСОБА_23,  яка потім поїхала з нею. ОСОБА_1 почала розповідати, як гарно працювати в Москві повією, що вона буде працювати в ОСОБА_5 та її сестри ОСОБА_2, що заробить гарні гроші, що її там ніхто ображати не буде. Вона дала свою згоду по поїздку в Москву, щоб займатися там проституцією Через декілька тижнів ОСОБА_1 знову зустріла її в Смоліно, сказала, що все буде нормально, щоб не лякалася і що вона сама їде в Москву. Вона розповіла, як поїхати в Злинку, Кіровоградської області, де буде чекати ОСОБА_2, яка відправить в Москву.  Через два тижні втекла з дому, взяввши з собою свідоцтво про народження. Поїхали в Злинку разом з ОСОБА_23.  Там знайшли ОСОБА_2, сестру ОСОБА_23. В неї прожили декілька днів, чекаючи поїзд Одеса-Москва.  ОСОБА_2 їй та ОСОБА_23 купила квитки на потяг. Виїжджали 16 серпня 1999 року. Разом нею та ОСОБА_23 поїхала ОСОБА_2, щоб показати дорогу, куди потрібно йти в Москві.  Приїхали до Москви наступного вечора. ОСОБА_2 на таксі відвезла  їх на зйомну квартира, де стали жити з ОСОБА_23. Там були ще дівчата. В Москві також бачила і ОСОБА_1, яка декілька разів приходила на квартиру в гості. В них була сутенером ОСОБА_2, яка була з ними весь час. В неї та Світлани відразу ж забрали документи і сказали, що повинні відпрацювати борг, тобто гроші, а витратили, щоб привезти в Москву, а потім почнуть платити гроші.  Всього пропрацювала в ОСОБА_2 приблизно півтора тижні.  ОСОБА_2 відносилася до неї та дівчат погано, вона намагалася їх бити, викидала їх речі в вікно, примушувала, не дивлячись на те, що дівчата всю ніч працювали, їх готувати їжу та прибирати в квартирі. Гроші ніхто не давав. В зв'язку з цим вона вирішила тікати. ОСОБА_23 продовжувала залишатися у ОСОБА_2. Поїхавши до клієнтів більше до ОСОБА_2 не повернулася. На базарі познайомилася з москвичем у якого залишилася жити, а через два тижні повернулася на Україну. Все, що ОСОБА_16 обіцяла, насправді, коли приїхала в Москву виявилося не так. Вони обіцяли «золоті гори», а насправді грошей ніхто не заплатив, до неї відносилися як до собаки, всіляко її ображали та принижували людську гідність, тому вважає, що ОСОБА_16, яка вмовила поїхати в Москву працювати проституткою, її обдурила (т.2 а.с.98-99).

-              показами на досудовому слідстві потерпілої ОСОБА_6, які  викладені нижче (т.2 а.с.106-107).

 

По епізоду 2 

-  показами потерпілої ОСОБА_6, яка при допиті на досудовому слідстві пояснила, що ОСОБА_1 знає з дитинства. Влітку 1999 року в неї було скрутне матеріальне становище. До неї зайшла ОСОБА_4 та розповіла, що ОСОБА_16 запропонувала їй поїхати в Москву, щоб займатися там проституцією, при цьому обіцяла дуже гарні умови. В зв'язку з скрутним матеріальним станом вона зацікавилася і разом з ОСОБА_4 пішли до ОСОБА_1 додому і запила її про умови роботи. Та пояснила, що працювати повією необхідно у молдаван. При цьому будуть нормальні умови, проживати на квартирі, будуть платити дуже гарні гроші, тобто за короткий проміжок часу роботи повією зможе заробити непогані гроші. Вона також казала, що потрібно буде відпрацювати дорогу, тобто гроші, які платяться на перевезення до Москви. Вона та ОСОБА_4 погодилась поїхати в Москву та працювати там повією.  ОСОБА_1 сказала, що потрібно поїхати в с.Злинку, Маловисківського району, Кіровоградської області, де буде чекати жінка на ім'я ОСОБА_2, яка відвезе на роботу в Москву. Сама ОСОБА_1 при цьому залишилася в Смоліно. До Злинки зі Смоліно доїхали з ОСОБА_4. Там знайшли ОСОБА_2. Вона запросила до себе додому, і сказала, щоб в неї трохи пожили, а потім поїдуть на Москву.  У ОСОБА_2 прожили близько 5 днів, після чого вона їм та собі  купила квитки до Москви. В серпні місяці 1999 року на поїзді Одеса-Москва   виїхали в Москву, їх везла ОСОБА_2, яка, як пізніше дізналася, була їх сутенером. Коли приїхали в Москву,  ОСОБА_2 на таксі відвезла на квартиру, де вони повинні були проживати. На цій квартирі, крім них, ще жило три чи чотири дівчини. Відразу ж після приїзду ОСОБА_2 забрала в неї паспорт, а в ОСОБА_4 її свідоцтво. Взагалі з квартири їм виходити дозволялося тільки в магазин, що знаходився поряд, а по місту гуляти їм не дозволяли. ОСОБА_2 встановила їй ціну приблизно 100 доларів. Вона сказала, що коли відпрацює борг за  перевезення в Москву, за кожного клієнта буде отримувати відсотки. Скільки сума боргу, коли вона її відпрацює та скільки буде отримувати процентів вона або не говорила. Проробила в ОСОБА_2 близько 4 днів. Після чого познайомилася з одним з своїх клієнтів, який запропонував жити разом, вона погодилася, бо не захотіла більше займатися проституцією. Грошей їй ніяких не заплатили, і чи відпрацювала борг не знає. Все, що ОСОБА_1 обіцяла, насправді, коли приїхала в Москву виявилося не так. Вона обіцяли «золоті гори», а насправді грошей ніхто не заплатив тому вважає, що ОСОБА_1, яка вмовила поїхати в Москву працювати проституткою її обдурила. (т.2 а.с.106-107).

-              показами допитаної на досудовому слідстві потерпілої ОСОБА_4, які викладені вище (т.2 а.с.98-99).

По 3 епізоду

-   показами потерпілої ОСОБА_8, яка під час допиту на досудовому слідстві пояснила, що ОСОБА_1 знає зі школи. В лютому 2001 року ОСОБА_1 приїхала з Москви до Смоліно. Прийшла до неї додому і запропонувала поїхати до Москви, щоб займатися там проституцією, тобто надавати інтимні послуги чоловікам за гроші.  Розповідала, що умови роботи нормальні, що будуть платити нормальні гроші, що коли захоче зможе повернутися додому, що ніхто ображати не буде, що буде жити на квартирі з іншими дівчатами, що необхідно буде відпрацювати за квиток та за перший час проживання в квартирі.  Пізніше від дівчат дізналася, що сума боргу складає приблизно 500 доларів США. Звідки така сума не знає. У зв'язку зі скрутним матеріальним становищем вирішила поїхати. Дала ОСОБА_1 паспорт, щоб вона купила квиток на потяг до Москви.   22.02.2001 року  ОСОБА_16 посадила її на поїзд, пояснивши, що її зустрінуть на вокзалі і вона виїхала в Москву.  Коли вона приїхала в Москву, її зустріли та відвезли на квартиру, де проживали інші дівчата. Після цього її вивезли на точку, де її купували чоловіки, яким вона надавала інтимні послуги за гроші. Там же познайомилася з сутенером на ім"я ОСОБА_7, якому її передала ОСОБА_1. Через декілька днів приїхала до Москви її сестра ОСОБА_11, яку також вмовила ОСОБА_1 і також стала працювати у сутенера на ім"я ОСОБА_7. Був випадок, коли ОСОБА_7 сильно побив ОСОБА_11 за те, що вона знаходилася у свого майбутнього чоловіка, який також працював в Москві. Побив сильно, так, що ОСОБА_11 декілька рів лежала та не вставала. Бували випадки з клієнтами, коли їй самій одночасно приходилося надавати послуги інтимного характеру декільком чоловікам, бувало, що клієнти її били та знущалися над нею, по декілька днів не відпускали, а примушували надавати їм послуги інтимного характеру. Тобто умови праці були не такими, які обіцяла ОСОБА_1.  В ОСОБА_7 пропрацювала до березня 2002 року, а потім втекла з іншою дівчиною та повернулася додому. В результаті поїздки грошей взагалі не заробила, бо постійно виплачувала борг, ОСОБА_7 грошей не давав і вона від нього втекла (т.2 а.с.86-87).

-  показами свідка ОСОБА_24, який при допиті на досудовому слідстві пояснив, що в 2001 році в Смоліно приїхала знайома його дружини ОСОБА_1.  Так як у його власності був легковий автомобіль, то ОСОБА_1 декілька разів його просила відвезти її та якихось дівчат на залізничну станцію в Малу Виску на потяг до м.Москви. Вона йому е платила гроші як таксистові та давала гроші на бензин (т.2а.с.77).

-          показами потерпілої ОСОБА_11, наданими нею на досудовому слідстві, які викладені нижче (т.2 а.с.72-73).

 

По епізоду 4

-  показами потерпілої ОСОБА_11, яка яка при допиті на досудовому слідстві пояснила, що в ОСОБА_1 знає зі школи. В лютому 2001 року вона  розмовляла з ОСОБА_1, яка  запропонувала їй працювати в Москві провією і таким чином заробляти гарні гроші. Розповідала, що умови роботи гарні, що жити можна буде на квартирі з іншими дівчатами - повіями, що гроші на харчування буде давати сутенер, що коли приїде повинна буде відпрацювати гроші, які витрачені були на її перевезення, а саме на дорогу.  У зв'язку зі скрутним матеріальним становищем погодилася поїхати в Москву, щоб займатися там проституцією.  Наступного дня ОСОБА_1 запросила до себе в гості її сестру ОСОБА_8.  Коли ОСОБА_8 повернулася, то сказала, що ОСОБА_1 запропонувала і їй поїхати в Москву займатися проституцією і вона погодилася, бо в неї також було тяжке матеріальне становище. ОСОБА_8 поїхала першою. На потяг в Малу Виску її возила ОСОБА_1 з якимсь чоловіком на автомобілі.  Наступного дня ОСОБА_1 відвезла і її на московський потяг, сказавши, що вона передзвонить в Москву і її зустрінуть. Наступного дня вона приїхала в Москву, і її зустріли на вокзалі та відвезли на квартиру, де жили інші дівчата - повії. Після цього вона працювала повією.   Всього в сутенера на ім'я ОСОБА_7, до якого її направила ОСОБА_1, вона працювала 2-3 місяці, а потім почала зустрічатися зі своїм односельцем ОСОБА_25, який також приїхав в Москву на заробітки. Працюючи у ОСОБА_7 останні заплатив їй близько 200-300 доларів, хоча заробляла вона значно більше. Після цього вона пішла від ОСОБА_7 та стала проживати з ОСОБА_25, з яким повернулася на Україну та одружилася. ОСОБА_8 повернулася з Москви приблизно через рік, після того, як поїхала. В результаті її поїздки вона грошей не заробила, її обдурили з приводу умов праці та кількості зароблених грошей. При цьому постійно прийшлося виплачувати якість борги, які їй нараховували. Крім того до боргу включили і суму, яку за неї ОСОБА_7 заплатив ОСОБА_1, про що вона спочатку не знала. (т.2 а.с.72-73)

-              показами потерпілої ОСОБА_8, наданими на досудовому слідстві, які викладено вище (т.2 а.с.86-87).

-  показами свідка ОСОБА_26, який під час допиту на досудовому слідстві пояснив, що в січні 2001 року він приїхав в м.Москву на заробітки. Там він зустрів ОСОБА_11, з якою зустрічався ще до поїздки в Москву. Вона  займалася в Москві проституцією. Сказала, що до Москви її вивезла знайома з Смоліно.  Також повідомила, що не хоче більше займатися проституцією і попросила разом з'їздити до її сутенера, щоб забрати паспорт. Паспорт вона забрала сама, а він чекав біля під'їзду.  На даний час вони вдвох повернулися до України та спільно проживають. (т.2 а.с.76).

-   показами свідка ОСОБА_24, наданими ним на досудовому слідстві, які викладено раніше (т.2 а.с.77).

 

По епізоду 5

-  показами потерпілої ОСОБА_21, яка при допиті на досудовому слідстві пояснила, що на початку 2002 року, приїхала в Смоліно, де зустріла ОСОБА_1.  Під час розмови ОСОБА_1 сказала, що працює в Москві повією і запропонувала їй також працювати повією. Розповіла, що працюючи повією вона зможе заробити дуже багато грошей за короткий термін, що там все буде гарно. Пояснила, що потрібно буде відпрацювати борг, куди включаються гроші за перевезення до Москви, та гроші, які дадуть на перший час.   Вона спочатку відмовилася. Але ОСОБА_1 залишила номер свого телефону. Приїхавши в Кривий Ріг продовжувала там жити та працювати. Грошей постійно не вистачало, в неї склалося скрутне матеріальне становище. В квітні 2002 року подзвонила ОСОБА_1 та запитала, чи не передумала і чи не хоче поїхати в Москву займатися проституцією. В зв'язку зі скрутним матеріальним становищем погодилася. З нею домовилися, що вона передасть грошей, на які вона купить квиток та приїде. ОСОБА_1 провідником передала 100-150 доларів США. На вокзалі в Москві ОСОБА_1 її не зустріла, а зустрів сутенер на ім'я ОСОБА_7 зі своїм водієм. Її привезли на квартиру, де проживали інші дівчата. ОСОБА_1 також знаходилася тут, вона розповіла умови роботи повією і сказала, що вона буде коштувати для клієнта 100 Доларів США.   Паспорта в неї ОСОБА_7 не забирав. Всього в ОСОБА_7 вона пропрацювала трохи більше місяця. Взагалі ОСОБА_7 забороняв виходити дівчатам з квартири, але можна було вийти в магазин, щоб купити собі поїсти та необхідні речі. Під час перебування в Москві в неї був постійний страх за своє життя, бо обстановка постійно була неспокійна, вона в Москві була ніхто її могли образити клієнти або сутенер. До цього часу в неї неспокійно з нервами, погано спить, часто нервує. ОСОБА_7 грошей за роботу не давав, і коли потрібно було щось купити, необхідно було просити в нього гроші. Гроші, які вона заробила ОСОБА_7 зберігав у себе, видаючи дівчатам лише на необхідні покупки. Також через деякий час ОСОБА_7 позабирав у дівчат паспорта, мотивуючи це тим, що якщо затримають працівники міліції, то потрібні паспорта, щоб забрати дівчат з відділку міліції. Також був випадок, коли ОСОБА_7 її побив, коли просила в нього грошей на покупку та віддати паспорт. ОСОБА_7 бив руками та ногами по тулубу та ногам, після чого вона була в синцях і приблизно неділю не виходила на роботу. Вона декілька разів говорила ОСОБА_7, що хоче поїхати додому, щоб відпочити, а потім повернеться до нього, і в кінці кінців, він купив квиток на поїзд, щоб змогла з'їздити додому.  Близько 5-6 червня 2002 року виїхала і повернулася в Кривий Ріг 7 червня 2002 року. Після цього вирішила в Москву більше не їздити. Все, що ОСОБА_1 обіцяла, насправді, коли приїхала в Москву виявилося не так. Обіцянки у всьому не відповідали дійсності і виявилися брехнею Ні умови роботи, ні плата, ні відношення до неї як зі сторони клієнтів так і зі сторони сутенера (т.2а.с.115-116).

 

По епізоду 6

- показами потерпілої ОСОБА_13, яка при допиті на досудовому слідстві пояснила, що з ОСОБА_1  познайомилася близько чотирьох років назад в Іскрівці, коли та приїхала з Москви. ОСОБА_16 приїзджала до неї в Кривий Ріг, де відпочивала та проживала в неї на квартирі.  Під час розмов ОСОБА_16 розповіла, що вона працювала в Москві повією раніше і зараз дійсно працює в агентстві по нерухомості вже досить тривалий час, бо пішла від сутенера. Також вона сказала, що раніше в неї був сутенером хлопець на ім'я ОСОБА_7, який на даний час попросив її поїхати та привезти дівчат, які будуть займатися в нього проституцією. Про умови роботи вона розповідала наступне: що в Москві, працюючи повією буде проживати на квартирі з іншими дівчатами повіями, буде працювати на сутенера і отримувати 50 відсотків тих коштів, які заробить. Також казала, що якщо не сподобається, то зможе в любий момент повернутися додому.   Після цього ОСОБА_16 на її паспорт за свої кошти придбала квиток на поїзд Кривий Ріг - Москва. Це було в період з середини березня по середину квітня.  Коли виїзджали, то ОСОБА_16 передзвонила ОСОБА_7, тобто сутенерові майбутньому і повідомила про їх приїзд. Коли приїхали в Москву, біля вагону на пероні зустрів сутенер ОСОБА_7. Відвезли її на квартиру, а ОСОБА_1 завезли до неї на квартиру. Пізніше ОСОБА_7 сказав, що за те, що її перевезли до нього він платив гроші і вона повинна йому спочатку відпрацювати 1000 доларів США.  Приблизно через 3-4 дні після приїзду вийшла працювати повією. Всього пропрацювала близько 2-2,5 місяців. Паспорт ОСОБА_7 у неї не забирав, у інших дівчат  паспорта позабирав і поховав їх десь в квартирі. Приблизно через два місяці вона посварилася на квартирі з ОСОБА_7 і він її вдарив. Після цього вирішила від нього піти. Коли його не було, а вона знаходилася в квартирі то знайшла ключі від вхідних дверей, забрала свої речі та поїхала до ОСОБА_16 додому. Після чого почала жити у ОСОБА_16, і навіть знайшла роботу та хлопця, з яким спільно проживала.   Декілька років жила в Москві, а влітку 2006 року повернулася на Україну. (т.2 а.с.57-58)

- протоколом обшуку від 21.07.2007 року, під час якого було виявлено фотокартку, де зображені ОСОБА_1 та ОСОБА_13 разом (т.2 а.с.39).

- речовим доказом по справі - фотокарткою, де зображена ОСОБА_1 та ОСОБА_13 в квартирі в м.Москві (т.2 а.с.46).

 

По епізоду 7

- показами потерпілої ОСОБА_16, яка при допиті на досудовому слідстві пояснила, що в 2002 році познайомилася з ОСОБА_14. В кінці липня на початку серпня 2004 року в гості до ОСОБА_14 приїхала ОСОБА_1, яка    запитала, чи не хочу вона поїхати працювати в Москву займатися там проституцією. Жити можна буде на квартирі з іншими дівчатами, заробляти нормальні гроші, ніяких проблем не буде.  Говорила, що спочатку повинна буде відпрацювати гроші в сумі 500 доларів США за те, що її перевезуть в Москву, працюючи повією буде заробляти близько 100 доларів за день.  ОСОБА_1 сказала, щоб вона ще подумала. Через деякий час  сказала їй, що поїде працювати в Москву. ОСОБА_1 сказала що їде в Москву через 2-3 дні і може поїхати з нею. Приблизно в 11.30 годин зустрілася в місці, яке вказувала ОСОБА_1. Вона приїхала на таксі з дівчатами ОСОБА_19 та ОСОБА_17, яких привезла з якогось села ОСОБА_10 . Поїхали на вокзал. Там ОСОБА_1 на її паспорт придбала квиток за свої кошти.  Виїхали близько 15.30 години. Наступного дня вранці, близько 10.00 години приїхали в Москву. Коли вийшли з поїзда, то всіх ОСОБА_1 підвела до хлопця, який назвався ОСОБА_7. В подальшому вона дізналася, що її сутенер. ОСОБА_16 підвела їх до нього, назвала імена, після чого пішла по своїм справам, а вони сіли з ОСОБА_7 в таксі і поїхали в район станції метро Бабушкінська, де знаходилася квартира, і жили інші дівчата.  Пізніше дізналася, що ОСОБА_7 заплатив за неї ОСОБА_1 500 доларів.  ОСОБА_7 встановив ціну 6000 рублів, за які повинна була їхати з клієнтом. Після цього працювала 2,5 місяці. За час роботи бували випадки, що її били клієнти. За весь цей час ОСОБА_7 грошей не заплатив, мотивуючи це тим, що не відпрацювала борг, який йому винна. Через 2,5 місяців вона упросила ОСОБА_7 відпустити її додому, після чого повернулася на Україну (т.1 а.с. 7-8).

 - показами свідка ОСОБА_27, яка при допиті на досудовому слідстві пояснила, що в неї є молодша сестра ОСОБА_21. Також вона знає ОСОБА_14. В кінці серпня 2004 року сестра розповіла їй, що до ОСОБА_14 з Москви приїхала її кума ОСОБА_1, прізвище якої ОСОБА_1. Пізніше сестра сказала, що ОСОБА_1, запрошує її працювати в Москві в агентстві нерухомості.  Вона в це  не повірила і тому сховала паспорт сестри. Проте та, тайком від неї знайшла паспорт та поїхала з ОСОБА_1 в Москву. Приїхавши через декілька місяців розповіла, що ОСОБА_1 дійсно хотіла продати її сутенеру, але вона відпросилася і почала жити з якимось хлопцем. Значно пізніше юна дізналася від сестри, що та дійсно займалася проституцією і вмовила її на це, ОСОБА_1, яка продала ОСОБА_13 сутенерові (т.1а.с.10-11).

-              протоколом очної ставки між підозрюваною ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_16, під час якої остання вказала на ОСОБА_1 як на особу, яка вивезла її Москви з метою подальшої сексуальної експлуатації (т.2 а.с.32-33).

 

 

- протоколом очної ставки між підозрюваною ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_15, яка вказала на ОСОБА_1, як на особу, для якої підшукувала дівчат для подальшого вивезення в Москву, а саме ОСОБА_17 та ОСОБА_19 (т.2 а.с.34-35).

-  протоколом обшуку від 21.07.2007 року, під час якого, було вилучено фотокартку де зображені разом ОСОБА_1 та ОСОБА_16 (т.2 а.с.39).

- речовим доказом по справі - фотокартками,  де зображена ОСОБА_1  та ОСОБА_1 під час перебування ОСОБА_1 в м.Кременчуці (т.2 а.с.47).

 

По епізоду 8

-  показами потерпілої ОСОБА_17, яка при допиті на досудовому слідстві пояснила, що в серпні 2004 року до неї додому приїхала ОСОБА_10, яка розповіла їй, що на даний час проживає та працює в м.Москві, Російської Федерації і запропонувала поїхати з нею туди, щоб працювати. При цьому ОСОБА_10 обіцяла їй нормальні умови праці та нормальні заробітки. В зв'язку зі склавшимся тяжким матеріальним становищем, погодилася на пропозицію ОСОБА_10. Після цього ОСОБА_10 повезла її в м.Гайоворон, де ОСОБА_10 також вмовила ОСОБА_19 поїхати в Москву займатися проституцією. Після цього втрьох вони поїхали до м.Кременчука, де ОСОБА_10 познайомила її та ОСОБА_19 з ОСОБА_16. Придбавши там квитки на поїзд вона, ОСОБА_19 та ОСОБА_16, яка їх перевозила, 4.08.2004 року виїхали до м.Москви. В Москві її зустрів охоронець на ім'я ОСОБА_25, який відвіз її в будинок, де проживали інші дівчата, що займалися проституцією і розповів, що вона повинна працювати, надаючи інтимні послуги чоловікам за гроші. Крім того вона розмовляла з сутенером на ім'я ОСОБА_7, який сказав, що за її переправлення в Росію він заплатив 1000 доларів США, які вона повинна відпрацювати, надаючи інтимні послуги чоловікам за гроші. Охоронець ОСОБА_25 та сутенер ОСОБА_7 застосовували до неї сексуальне, фізичне та психологічне насильство, примушуючи її займатися проституцією. Крім того в неї забрали паспорт та заборонили виходити з квартири. Пробувши на квартирі близько 10 днів, вона там відшукала свій паспорт, та під час одного з виїздів до чоловіка для надання йому послуг сексуального характеру втекла від сутенера, після чого залишилася проживати в Москві, а 1.05.2006 року повернулася на Україну (т.1 а.с.128-131).

-  показами свідка ОСОБА_17, яка під час допиту на досудовому слідстві пояснила, що в липні 2004 року до них додому  одногрупниця її доньки ОСОБА_17 - ОСОБА_10, яка розповідала, що живе і працює в Москві, після чого вмовила її доньку поїхати працювати в Москву продавцем, на що остання погодилася, хоча вона була проти. В її доньки було скрутне матеріальне становище, так як на той час вона офіційно ніде не працювала, грошей майже не мала. Саме з цих причин вона погодилася на пропозицію ОСОБА_10. ОСОБА_10 запевнила її, що з її донькою все буде гаразд і навіть дала номер свого мобільного телефону, який через деякий час перестав працювати. Пізніше ОСОБА_17 телефонувала їй з Москви і говорила, що в неї все нормально. Лише коли 1.05.2006 року ОСОБА_17 повернулася додому, то розповіла, що ОСОБА_10 її продала сутенерові в Москву для заняття там проституцією. І що в Москві з неї знущалися та застосовували до неї насилля, примушуючи працювати повією. Коли ОСОБА_17 була відсутня, то вона в Москву, в програму «Чекай мене» відсилала лист з проханням знайти її доньку, звідки отримала повідомлення, що її лист прийнятий до розгляду (т.1 а.с.135).

-              показами свідка ОСОБА_28, яка під час допиту на досудовому слідстві пояснила, що вона знає ОСОБА_10, яка навчалася з її донькою ОСОБА_29 в ПТУ № 35 м.Гайворон. Від доньки їй стало відомо, що ОСОБА_15 продала ОСОБА_17 та ОСОБА_19 сутенерам до м.Москви, для подальшої сексуальної експлуатації, тобто для зайняття там проституцією (т.1 а.с.179-180).

-              показами свідка ОСОБА_29, яка під час допиту на досудовому слідстві пояснила, що в ПТУ № 35 вона навчалася разом з ОСОБА_10, ОСОБА_17 та ОСОБА_19. В липні-серпні 2004 року до неї додому в м.Гайворон,  підходила ОСОБА_10  разом з ОСОБА_19. ОСОБА_10 сказала, що влаштовує ОСОБА_19 на роботу. Пізніше від когось із знайомих вона дізналася, що ОСОБА_10 продала ОСОБА_17 та ОСОБА_19 сутенерам в м.Москва для зайняття проституцією. ОСОБА_19 там поламала собі ноги тікаючи від клієнтів (т.1 а.с.181).

- протоколом очної ставки між підозрюваною ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_15, яка вказала на ОСОБА_1, як на особу, для якої  підшукувала дівчат для подальшого вивезення в Москву, а саме ОСОБА_17 та ОСОБА_19 (т.2 а.с.34-35).

- протоколами обшуків від 04.05.2007 року за місцем проживання ОСОБА_15 та ОСОБА_10, під час яких були вилучені речові докази (т.1 а.с.62-63,75).

- протоколом вилучення від 17.05.2007 року повідомлення з програми «Чекай мене», Росія» (т.1 а.с.136).

- речовими доказами по справі (т.1 а.с.67,77,137).

По епізоду 9 

- показами потерпілої ОСОБА_19, яка під час допиту на досудовому слідстві пояснила, що в липні 2004 року до неї додому в м.Гайворон, Кіровоградської області приїхала її одногрупниця по ПТУ № 35 ОСОБА_10 , яка запропонувала їй поїхати до Москви, щоб займатися там проституцією, тобто наданням інтимних послуг чоловікам за гроші. При цьому вона розповідала, що працюючи повією, за короткий термін можна заробити дуже гарні гроші, цьому повій захищають, надають житло та охороняють. В зв'язку зі скрутним матеріальним становищем вона погодилася на пропозицію ОСОБА_10.  Після цього, ОСОБА_10 її та ОСОБА_17, яку також вмовила поїхати до Москви, відвезла в м.Кременчук та познайомила там з жінкою на ім'я ОСОБА_16, яка проживає в Москві, придбала білети на потяг Кременчук-Москва і 04.08.2004 року відправила, разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_1 до Москви. Прибувши в Москву вона познайомилася з сутенером на ім'я ОСОБА_7, який повідомив їй, що за її направлення в Москву для заняття проституцією вона винна йому 1000 доларів США, які повинна відпрацювати,  займаючись проституцією. Після цього вона, протягом 18 місяців працювала у сутенера на ім'я ОСОБА_7, надаючи послуги інтимного характеру чоловікам за гроші, при цьому сама вона грошей не отримувала. До неї застосовувалася психологічне насильство з боку сутенера та фізичне та сексуальне насильство з боку клієнтів. Одного разу їй навіть прийшлося вистрибувати з балкону 3 поверху, зламавши обидві ноги, щоб втекти від клієнтів, які хотіли познущатися над нею. Через 18 місяців, після початку роботи в сутенера вона від нього втекла та 3 квітня 2006 року повернулася на Україну (т.1 а.с.109-112).

-              показами потерпілої ОСОБА_17, наданими нею на досудовому слідстві, які викладені вище (т.1 а.с.128-131).

  -                показами свідка ОСОБА_14ОСОБА_20, наданими ею на досудовому слідстві, які викладені вище (т.1 а.с.93-95,101-103,166-169).

                     -         показами свідка ОСОБА_29, яка при допиті на досудовому слідстві, пояснила, що в липні 2004 року до м.Гайворона приїхала одногрупниця її сестри ОСОБА_19 - ОСОБА_10 , яка розповіла, що працюючи повією в Москві можна заробити великі гроші вмовила її сестру поїхати до Москви, щоб займатися там проституцією. Крім того ОСОБА_10 розповідала, що в Москві в неї є знайомі, які можуть забезпечити нормальні умови праці повією дівчатам, які туди приїдуть для цього. ОСОБА_19 відразу не погоджувалася на пропозицію ОСОБА_10. Тоді ОСОБА_10 запросила ОСОБА_19 поїхати до неї в Кременчук, де обіцяла знайти їй гарну роботу, а потім, коли ОСОБА_19 поїхала, то виявилося, що ОСОБА_15 відправила її працювати в Москву повією. ОСОБА_19 знаходилася в Москві приблизно 18 місяців, а коли повернулася, то розповідала, що там, коли вона працювала повією до неї застосовувалося фізичне та сексуальне насильство, і навіть ламала ноги, тікаючи від клієнтів, які хотіли з нею познущатися (т.1 а.с.116-118).

-  показами свідка ОСОБА_30, яка при допиті на досудовому слідстві пояснила, що вона знайома з ОСОБА_14, у неї у Москві є кума ОСОБА_1, яка там проживає та працює. На даний час їй відомо, що ОСОБА_1 займається сутенерством, але в 2004 році вона про це не знала. ОСОБА_14 розповідала їй, що ОСОБА_1 працює в Москві і допомагає працевлаштуватися там дівчатам з України. ОСОБА_1 в кінці літа 2004 року приїздила до ОСОБА_14. Влітку 2004 року ОСОБА_10 їздила в Гайворон і повернулася звідти з дівчиною на ім'я ОСОБА_19, про яку ОСОБА_10 сказала, що в неї дуже великі матеріальні труднощі і що вона їде працювати продавцем в Москву.  На даний час їй відомо, що всі дівчата їздили в Москву займатися проституцією, їх вмовляли ОСОБА_16, ОСОБА_14 та її донька ОСОБА_10 , при цьому ОСОБА_14 та ОСОБА_10 лише переповідали те, що розповідала ОСОБА_1 (т.1 а.с. 172-173).

-  показами свідка ОСОБА_28, наданими нею на досудовому слідстві, які викладені вище (т.1 а.с.179-180).

-  показами свідка ОСОБА_29, наданими нею на досудовому слідстві, які викладені вище (т.1 а.с. 181).

-  протоколом очної ставки між підозрюваною ОСОБА_1 та обвинуваченою

ОСОБА_15, яка вказала на ОСОБА_1, як на особу, для якої підшукувала дівчат для подальшого вивезення в Москву, а саме ОСОБА_17 та ОСОБА_19 (т.2 а.с.34-35).

-  протоколами огляду речових доказів, а саме фотокартками, де зображена ОСОБА_19 в м.Москві, конвертом з м.Москви на ім'я ОСОБА_29, надісланого ОСОБА_19. (т. 1 а.с.191)

-  протоколами обшуків від 04.05.2007 року за місцем проживання ОСОБА_15 та ОСОБА_10, під час яких були вилучені речові докази (т.1 а.с.62-63,75).

-  речовими доказами по справі (т.1 а.с.67,77,122).

та іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

Суд дії ОСОБА_1 по 1, 2, 3, 4 епізодах ксифікуєфікує за ч.2 ст.214-1 КК України (в редакції 1960 року), так як підсудна вчинила відкрите заволодіння людиною, пов'язане з законним переміщенням за згодою особи через державний кордон України для подальшої оплатної передачі з метою сексуальної експлуатації, щодо неповнолітньої - ОСОБА_4, кількох осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, повторно, за попереднім зговором групою осіб  та по 5, 6, 7, 8, 9 епізодах - за ч.2 ст.149 КК України (в редакції 2001 року), так підсудна вчинила торгівлю людьми, здійснила інші незаконні угоди, об'єктом якої є людина, вербування, переміщення, переховування, передачу людини, вчиненими з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану особи, щодо кількох осіб: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

 Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної, у відповідності до ст.66 КК України,  суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Визначаючи міру покарання підсудному суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те, що злочини, згідно ст. 7-1 КК України (в редакції 1960 року) та ст. 12 КК України (в редакції 2001 року), відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів відповідно, особу підсудної, яка раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, згідно характеристик з місця проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно (т.2 а.с.179-180). Відповідно до  медичного  висновку ОСОБА_1 здорова,  працездатна,  примусового лікування не потребує (т.2 а.с. 178).

 

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, враховуючи перелічені вище дані про особу підсудної, її вік, тривалість часу, який минув з дня скоєння злочинів, суд визнає необхідним призначити їй покарання за частиною 2 статті 124-1 КК України (в редакції 1960 року) нижче від найнижчої межі у вигляді позбавлення волі із застосуванням вимог статті 44 КК України (в редакції 1960 року).

Приймаючи до уваги ступень тяжкості та обставини злочинів, їх наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу підсудної, а також те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народилася донька ОСОБА_31, а також зважаючи, що злочинним діями підсудної матеріальних збитків потерпілим завдано не було, і останні матеріальних претензій до ОСОБА_1 не мають, суд вважає за можливе призначити їй покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна, із застосуванням вимог ст. 79 КК України звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням.

У зв'язку з чим, постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_1 (т.2 а.с.157) та постанову про передачу цінностей на депозитний рахунок УМВС України в Полтавській області (т.2 а.с. 160) суд вважає за необхідне скасувати, а вилучені речі на цінності, відповідно до протоколу опису майна: каблучку зі золота з написом «Господи спаси і сохрани», вагою 1,38 гр.; каблучку із золота з трьома каміннями, вагою 2,53 гр.; каблучку із золота з 7 каміннями, вагою 2,28 гр.; сережки із золота, кільцями, вагою 0,68 гр. - 2 шт.; ланцюжки із золота, загальною вагою 3,98 гр. - 2шт.; підвіску у формі кола з візерунком, вагою 1,72 гр.; підвіску із золота у вигляді хрестика, вагою 0,8 гр. (т.2 а.с.159-162) - повернути підсудній.

 Речові докази по справі - перелічені в п.п.1, 2, 31 постанови про приєднання до справи речових доказів від 07.05.2007 року (т.1 а.с.67), перелічені в п.п.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 (13 фотокарток) постанови про приєднання до справи речових доказів від 27.07.2007 року (т.2 а.с.42), два аркуші паперу з записами на них номерів телефонів, конверт на ім'я ОСОБА_29, чотири фотокартки, де зображена ОСОБА_19 під час перебування в м.Москві (т.1 а.с. 122), бланк повідомлення з телепередачі «Жди меня» про отримання листа CN 07 щодо отримання заявки на розшук її дочки ОСОБА_17 (т.1 а.с. 137), касовий ордер №22 від 22.12.2005 року, електронну копію заяви ОСОБА_15 та заяву ОСОБА_15 на отримання грошових коштів через систему «Вестерн Юніон» (т.1 а.с. 185), квиток на потяг №566951 на ім'я ОСОБА_1 (т.2 а.с. 52)  - залишити в матеріалах справи;

перелічені в п.п.3-31 постанови про приєднання до справи речових доказів від 07.05.2007 року (т.1 а.с.67); мобільний телефон «Siemens A70», ІМЕІ №356470-00-033572-4 з номером на задній кришці та ІМЕІ S30880-S2770-S912-1 з пластиковою карткою оператора Київстар «АСЕ&BASE» №8938003991646279984F, мобільний телефон «Siemens С62», ІМЕІ №353419-00-163902-5, з номером на задній кришці S30880-S6880-U912 з сім картою оператора «Вeeline» №89380022202103579450 (т.1 а.с. 77) - передати власнику ОСОБА_15;

перелічені в п.п. 3-7 постанови про приєднання до справи речових доказів від 27.07.2007 року (т.2 а.с.42) - передати власнику ОСОБА_1.

 Керуючись ст. ст. 232, 234 КПК України,

 

ЗАСУДИВ :

        

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 124-1 КК України (в редакції 1960 року) та частиною 2 статті 149 КК України (в редакції 2001 року), призначивши покарання:

                - за частиною 2 статті 124-1 КК України (в редакції 1960 року), із застосуванням вимог статті 44 КК України (в редакції 1960 року), у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за частиною 2 статті 149 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити підсудній ОСОБА_1  остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

 

  На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

 

Відповідно до вимог ст. 76 КК України не період іспитового строку покласти на   ОСОБА_1 виконання наступних обов'язків:

-       не виїжджати за межи України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-       повідомляти  органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-       періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

-      

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.

Зарахувати в строк відбуття покарання, час перебування ОСОБА_1 під вартою на досудовому слідстві з 18 липня по 27 липня 2008 року включно.

 

Постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_1 (т.2 а.с.157) та постанову про передачу цінностей на депозитний рахунок УМВС України в Полтавській області (т.2 а.с. 160) - скасувати.

Вилучені речі та цінності засудженої під час опису майна: каблучку зі золота з написом «Господи спаси і сохрани», вагою 1,38 гр.; каблучку із золота з трьома каміннями, вагою 2,53 гр.; каблучку із золота з 7 каміннями, вагою 2,28 гр.; сережки із золота, кільцями, вагою 0,68 гр. - 2 шт.; ланцюжки із золота, загальною вагою 3,98 гр. - 2шт.; підвіску у формі кола з візерунком, вагою 1,72 гр.; підвіску із золота у вигляді хрестика, вагою 0,8 гр. (т.2 а.с.159-162), які передані для зберігання на депозитний рахунок УМВС України в Полтавській області, повернути ОСОБА_1.

 

Речові докази по справі - перелічені в п.п.1, 2, 31 постанови про приєднання до справи речових доказів від 07.05.2007 року (т.1 а.с.67), перелічені в п.п.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 (13 фотокарток) постанови про приєднання до справи речових доказів від 27.07.2007 року (т.2 а.с.42), два аркуші паперу з записами на них номерів телефонів, конверт на ім'я ОСОБА_29, чотири фотокартки, де зображена ОСОБА_19 під час перебування в м.Москві (т.1 а.с. 122), бланк повідомлення з телепередачі «Жди меня» про отримання листа CN 07 щодо отримання заявки на розшук її дочки ОСОБА_17 (т.1 а.с. 137), касовий ордер №22 від 22.12.2005 року, електронну копію заяви ОСОБА_15 та заяву ОСОБА_15 на отримання грошових коштів через систему «Вестерн Юніон» (т.1 а.с. 185), квиток на потяг №566951 на ім'я ОСОБА_1 (т.2 а.с. 52)  - залишити в матеріалах справи;

перелічені в п.п.3-31 постанови про приєднання до справи речових доказів від 07.05.2007 року (т.1 а.с.67); мобільний телефон «Siemens A70», ІМЕІ №356470-00-033572-4 з номером на задній кришці та ІМЕІ S30880-S2770-S912-1 з пластиковою карткою оператора Київстар «АСЕ&BASE» №8938003991646279984F, мобільний телефон «Siemens С62», ІМЕІ №353419-00-163902-5, з номером на задній кришці S30880-S6880-U912 з сім картою оператора «Вeeline» №89380022202103579450 (т.1 а.с. 77) - передати власнику ОСОБА_15;

перелічені в п.п. 3-7 постанови про приєднання до справи речових доказів від 27.07.2007 року (т.2 а.с.42) - передати власнику ОСОБА_1.

 

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб.

 

 

 

Суддя :