Справа № 761/21252/13-ц

Провадження №2/761/7379/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Солошенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №700/711414-KV від 27 серпня 2008 року в розмірі 639 187 доларів 95 центів, що на 16 липня 2013 року за курсом НБУ складає 5 109 029 гривень 27 копійок, та відповідно до договору іпотеки звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві приватної власності; визначити способом звернення стягнення реалізацію предмета (вказаної квартири) через прилюдні торги; встановити початкову ціну реалізації предмета іпотеки (вказаної квартири) не менше, ніж 6 762 937 гривень, яка встановлена в договорі іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07 серпня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної ліні № 700/711414-КV, відповідно до якого банк надав йому у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 500 000 доларів США, з погашенням кредиту відповідно до графіку та кінцевим терміном погашення заборгованості до 26 серпня 2018 року на умовах визначених Договором кредиту.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 700/711419ІО від 27 серпня 2008 року, відповідно до якого в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1

Однак, через неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором відновлювальної кредитної лінії, станом на 16 липня 2013 року виникла заборгованість за вказаним договором, яка становить 639 187, 95 доларів США, що еквівалентно 5 109 029, 27 грн., та складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 469 847, 19 доларів США, що еквівалентно 3 755 488, 59 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 169 340, 76 доларів США, що еквівалентно 1 353 540, 68 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем договір № 700/711414-KV від 27 серпня 2008 року не підписувався. Банком були надані кошти в розмірі, значно меншому, ніж вказано в позовні заяві. Іпотечний договір підписувався у нотаріуса, але без досягнення згоди відносно основного зобов'язання. Враховуючи, що договір № 700/711414-KV між позивачем та ним не підписувався, він є нікчемним і не потребує окремого рішення про його недійсність.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував та пояснив, що договір кредиту не укладався.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27 серпня 2008 року між Акціонерним -комерційним банком снувального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №700/711414-KV.

Згідно з п.п. 1.1, 1.1.1 Договору банк надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, на умовах визначених договором. Надання кредиту має здійснюватись окремими частинами, зі сплатою 15 процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеному у Додатку № 1 до цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 500 000, 00 доларів США, з наступним графіком зменшення максимального ліміту заборгованості кожного 20 числа місяця, починаючи з вересня 2008 року. Погашення траншів буде здійснюватись в наступному до 20 числа кожного місяця та кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до 26 серпня 2018 року.

Згідно п.1.3. Договору в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливої неустойки, а також інших витрат щодо здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, Кредитор укладає: в день укладення цього Договору - з позивальником ОСОБА_1 іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає Кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позичальнику, заставною вартістю 5 405 904, 00 гривень, що за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього Договору еквівалентно сумі 1 115 608, 48 доларів США.

Згідно п. 1.3.2. в день укладання цього Договору, з поручителем - ОСОБА_2, укладається договір поруки за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником своїх обов'язків за цим договором у повному обсязі і відповідає перед Кредитором разом з позичальником, як солідарний боржник.

Відповідно до 2.4 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму фактичної заборгованості за кредитом, у валюті кредиту за методом факт/360, де факт - фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, 360 - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Відповідно до п.п. 3.3.7, 3.3.8 Договору позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за використання Кредитом в порядку, визначеному п.п. 1.1.1, 2.4, 2.10 Договору та комісії в розмірах та в порядку, передбачених Договором; своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку визначеному п. 1.1, 2.4, 3.3.14 Договору.

Згідно п.п. 4.1 Договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4, 2.10 цього Договору, комісій, передбачених умовами цього Договору, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених п. 1.1., 3.2.3, 3.3.8.1, 3.3.14 цього Договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

У порядку забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором між позивачем та відповідачами було укладено 27 серпня 2008 року договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 6054 та в реєстрі заборон за № 6055.

Відповідно до п.1.1. даного договору іпотекодавці передають в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальника за Договором відновлювальної кредитної лінії №700/711414-KV від 27 серпня 2008 року, укладеним між іпотекодержателем та позичальником, нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Право власності іпотекодавців на предмет іпотеки підтверджується Договором купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 15 лютого 2007 року за реєстровим № 41855.

Згідно п.п. 2.4.3, 4.1 договору іпотеки банк має право у разі не виконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.2. Договору іпотеки у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим Договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

За приписами п.4.3 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя; в інший спосіб, не заборонений законодавством України.

Відповідно до п.п. 4.5, 4.5.1 договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином.

Однак, позичальник умови договору виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 16 липня 2013 року заборгованість становить 639 187, 95 доларів США, що еквівалентно 5 109 029, 27 грн., та складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 469 847, 19 доларів США, що еквівалентно 3 755 488, 59 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 169 340, 76 доларів США, що еквівалентно 1 353 540, 68 грн.

За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку": - іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; - майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; - іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 цього Закону).

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору та вимог чинного законодавства, суд вважає, що у ПАТ «Укрсоцбанк» виникло право вимоги звернення стягнення на предмет іпотеки.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду передбачено нормами ст. ст. 39, 41, 42 Закону України "Про іпотеку" та ст. ст. 590, 591 ЦК України.

Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», що має рекомендаційний характер, визначено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» в повному обсязі.

Посилання представників відповідачів на те, що кредитний договір № 700/711414-KV від 27 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 не укладався спростовуються наявним в матеріалах справи рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17.05.2013 року, яке набрало законної сили 05.09.2013 року та яким було відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним пункту договору та скасування неустойки.

Вказаним рішенням встановлено, що між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 27 серпня 2008 року було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №700/711414-KV. Умови договору ПАТ «Укрсоцбанк» виконав, надавши ОСОБА_1 кредит в розмірі 500 000 доларів США, що сторонами не заперечувалось.

За положеннями ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки обставини щодо укладення кредитного договору встановлені вказаним вище рішенням суду, що набрало законної сили, то зазначені обставини не підлягають доказуванню в зазначеній справі, в якій бере участь та ж сама особа - ОСОБА_1, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 щодо неправильного нарахування банком заборгованості судом розцінюються як надумані з метою уникнення відповідачами цивільної відповідальності за порушення кредитних зобовґязань, оскільки позивачем надані виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 на підтвердження правильності розрахунку заборгованості, який був перевірений судом.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №700/711414-KV від 27 серпня 2008 року в розмірі 639 187 доларів 95 центів, що станом на 16 липня 2013 року за курсом НБУ складає 5 109 029 гривень 27 копійок, та відповідно до договору іпотеки звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Визначити способом звернення стягнення реалізацію предмета (вказаної квартири) через прилюдні торги.

Встановити початкову ціну реалізації предмета іпотеки (вказаної квартири) не менше, ніж 6 762 937 гривень, яка встановлена в договорі іпотеки.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір в сумі 1720 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір в сумі 1720 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: