Справа № 761/6413/13-ц

Провадження №2/761/4033/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Солошенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1, 3-і особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль Фулл», ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, просив в порядку звернення стягнення на майно на підставі договору іпотеки, укладеного 28 жовтня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» і ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим номером 2639 із змінами і доповненнями, внесеними в зазначений договір згідно договору про внесення змін від 14 січня 2011 року, договору про внесення змін від 1 березня 2011 року, в рахунок часткового погашення боргу в сумі 4 385 000 гривень за Договором кредитної лінії №1010-02 від 7 жовтня 2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль Фулл», визнати за Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 19357762) право власності на предмети іпотеки, а саме: 4-х (чотирьох) кімнатну квартиру, площею 122,1 кв.м, вартістю 4 385 000 грн., що знаходить за адресою: АДРЕСА_1.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 7 жовтня 2010 року між ПАТ «Енергобанк» та ТОВ «Магістраль Фулл» був укладений договір кредитної лінії №1010-02 із змінами та доповненнями, внесеними в зазначений договір згідно додаткового договору №1 від 9 грудня 2010 року, додаткового договору №2 від 14 січня 2011 року, додаткового договору №3 від 1 березня 2011 року, додаткового договору №4 від 1 березня 2011 року.

Згідно з п.1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 3 500 000 доларів США на строк з 7 жовтня 2010 року по 7 лютого 2012 року на рефінансування заборгованості за кредитним договором №26 від 16 грудня 2009 року, укладеним між боржником та ВАТ «БГ Банк» та на поповнення обігових коштів.

Виконуючи взяті на себе зобов?язання, банк надав позичальнику грошові кошти в межах ліміту заборгованості в сумі 3 500 000 доларів США. Боржник в порушення умов договору здійснив лише часткову оплату кредиту. Таким чином, заборгованість ТОВ «Магістраль Фулл» перед ПАТ «Енергобанк» становить 3 499 544,51 дол. США.

Згідно з п.3.1. кредитного договору позичальник сплачує банку за користування кредитною лінією 13,5 % річних, а з 1 березня 2011 року відповідно зі змінами, внесеними згідно додаткового договору №3 від 1 березня 2011 року до кредитного договору - 12%.

У відповідності до п.3.3 кредитного договору банк нараховує відсотки, виходячи із встановленої в договорі відсоткової ставки і фактичного залишку заборгованості в останній робочий день місяця за календарний місяць, а позичальник сплачує відсотки щомісячно до 5 числа (включно) наступного за звітним місяця шляхом перерахування на їх рахунок №37397911 в банку, при цьому, датою сплати відсотків вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок в банку. База розрахунків - 365 календарних дінв. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної ії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п.3.4 та п.5.2 кредитного договору позичальник зобов?язаний забезпечити своєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, а остаточне погашення кредиту здійснити до 7 лютого 2012 року.

За приписами п.5.3 договору позичальник зобов?язався при порушенні термінів сплати відсотків або повернення кредиту сплатити пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

В порушення п.1.1, п.3.4, п.5.2 кредитного договору ТОВ «Магістраль Фулл» не сплатило відсотки за користування кредитом та не повернуло кредитні кошти у встановлені договором терміни.

З метою забезпечення виконання зобов?язання за вищевказаним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат банком було укладено договір іпотеки від 28 жовтня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 за реєстровим номером 2639 із змінами та доповненнями, внесеними в зазначений договір згідно договору про внесення змін від 14 січня 2011 року, договору про внесення змін від 01 березня 2011 року. Відповідно до даного договору ОСОБА_1 передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: 4-х-кімнатну квартиру, площею 122,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Право власності належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 26 червня 2008 року за реєстровим номером 2233. Зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 26 червня 2008 року (номер правочину 2985952, номер витягу 6147614). Право власності на квартиру зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об?єкти нерухомого майна 4 липня 2008 року за реєстраційним №1371.

Згідно п.п. 2.1.4 договору іпотеки банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо основне зобов?язання не буде виконане в строк, передбачений його умовами, в тому числі, відсотки, пеня, штрафні санкції, інші платежі, що забезпечені іпотекою, не будуть повернуті/сплачені у строки, встановлені основним зобов?язанням або достроково у випадку порушення умов основного зобов?язання, письмово попередивши про це іпотекодавця.

А також, відповідно до п.4.1 договору іпотеки, у разі порушення основного зобов?язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю висьмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов?язань, вимога про виконання порушеного зобов?язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписами п.4.3 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя; в інший спосіб, не азборонений законодавством України.

У відповідності до п.п. 4.4.1 договору іпотеки визначено способи задоволення вимог іпотекодержателя, а саме: передачі іпотекодержателю права валсності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов?язання в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Згідно п.п.4.4.4 договору іпотеки зазначено, що право визначення способу задоволення вимог належить іпотекодержателю.

Станом на 20 лютого 2013 року загальна сума заборгованості позичальника по кредиту, що підлягає поверненню, становить 4 650 337,13 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленого НБУ, становить 37 170 144,69 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 3 449 544,51 дол. США, заборгованість за відсотками - 731 787,56 дол. США, пеня за прострочення сплати кредиту - 28 319,85 дол. США, пеня за прострочення сплати відсотків - 262 417,90 дол. США, 3% річних за прострочення сплати відсотків - 19 254,1 дол. США, 3% річних за прострочення сплати кредиту - 109 013,21 дол. США.

Таким чином, виходячи з викладеного, з урахуванням вимог чинного законодавства, вважає, що може набути право власності на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Представник відповідачки проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідачка не отримувала повідомлення-вимогу, яку банк надсилав на її адресу. Крім того, спосіб захисту прав та спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, обраний позивачем, а саме: визнання права власності на предмет іпотеки в порядку звернення стягнення, не передбачений діючим законодавством. З позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном має право звернутися лише власник майна. Також оцінка, відповідно до якої вартість предмету іпотеки становить 4 385 000 грн., не може братися судом до уваги, оскільки є незаконною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, проведена без фактичного огляду предмета іпотеки.

Представник 3-ї особи - ТОВ «Магістраль Фулл» - до судового засідання не з?явився, сповіщений належинм чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв.

Представник 3-ї особи - ОСОБА_2 - проти позову заперечував з підстав, викладених представником відповідача.

Суд, вислухавши представників сторін, представника 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 7 жовтня 2010 року між ПАТ «Енергобанк» та ТОВ «Магістраль Фулл» був укладений договір кредитної лінії №1010-02 із змінами та доповненнями, внесеними в зазначений договір згідно додаткового договору №1 від 9 грудня 2010 року, додаткового договору №2 від 14 січня 2011 року, додаткового договору №3 від 1 березня 2011 року, додаткового договору №4 від 1 березня 2011 року.

Згідно з п.1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 3 500 000 доларів США на строк з 7 жовтня 2010 року по 7 лютого 2012 року на рефінансування заборгованості за кредитним договором №26 від 16 грудня 2009 року, укладеним між боржником та ВАТ «БГ Банк» та на поповнення обігових коштів.

Згідно з п.3.1. кредитного договору позичальник сплачує банку за користування кредитною лінією 13,5 % річних, а з 1 березня 2011 року відповідно зі змінами, внесеними згідно додаткового договору №3 від 1 березня 2011 року до кредитного договору - 12%.

У відповідності до п.3.3 кредитного договору банк нараховує відсотки, виходячи із встановленої в договорі відсоткової ставки і фактичного залишку заборгованості в останній робочий день місяця за календарний місяць, а позичальник сплачує відсотки щомісячно до 5 числа (включно) наступного за звітним місяця шляхом перерахування на їх рахунок №37397911 в банку, при цьому, датою сплати відсотків вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок в банку. База розрахунків - 365 календарних дінв. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної ії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п.3.4 та п.5.2 кредитного договору позичальник зобов?язаний забезпечити своєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, а остаточне погашення кредиту здійснити до 7 лютого 2012 року.

За приписами п.5.3 договору позичальник зобов?язався при порушенні термінів сплати відсотків або повернення кредиту сплатити пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

У порядку забезпечення виконання зобов?язань за вищевказаним договором між позивачем та відповідачем було укладено 28 жовтня 2010 року договір іпотеки, із внесеними у подальшому змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №2639 та в реєстрі заборон за №2640.

Відповідно до п.1.2. даного договору для забезпечення своєчасного виконання основного зобов?язання, в тому числі, по сплаті всіх сум по основному зобов?язанню, відшкодуванню збитків, завданих прострочкою виконання, сплаті пені, будь-яких інших платежів, іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку 4-х-кімнатну квартиру, площею 122,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з 4 жилих кімнат, житлова площа яких складає 78,10 кв.м, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 26 червня 2008 року за реєстровим №2233.

Згідно п.п. 2.1.4 договору іпотеки банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо основне зобов?язання не буде виконане в строк, передбачений його умовами, в тому числі, відсотки, пеня, штрафні санкції, інші платежі, що забезпечені іпотекою, не будуть повернуті/сплачені у строки, встановлені основним зобов?язанням або достроково у випадку порушення умов основного зобов?язання, письмово попередивши про це іпотекодавця.

Відповідно до п.4.1 договору іпотеки сторони домовились про те, що у разі порушення основного зобов?язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю висьмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов?язань, вимога про виконання порушеного зобов?язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписами п.4.3 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя; в інший спосіб, не заборонений законодавством України.

У відповідності до п.п. 4.4.1 договору іпотеки визначено способи задоволення вимог іпотекодержателя, а саме: передачі іпотекодержателю права валсності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов?язання в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Згідно п.п.4.4.4 договору іпотеки зазначено, що право визначення способу задоволення вимог належить іпотекодержателю.

Виконуючи взяті на себе зобов?язання, банк надав позичальнику грошові кошти в межах ліміту заборгованості в сумі 3 500 000 доларів США, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1.

Однак, позичальник умови договору виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 20 лютого 2013 року заборгованість становить 4 650 337,13 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США (1 дол.США=7,9930 грн.), встановленого НБУ, становить 37 170 144,69 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 3 449 544,51 дол. США, заборгованість за відсотками - 731 787,56 дол. США, пеня за прострочення сплати кредиту - 28 319,85 дол. США, пеня за прострочення сплати відсотків - 262 417,90 дол. США, 3% річних за прострочення сплати відсотків - 19 254,1 дол. США, 3% річних за прострочення сплати кредиту - 109 013,21 дол. США.

На виконання п.6.4. договору кредитної лінії банком на адресу позичальника було направлено вимогу про повернення повної суми заборгованості та усунення порушень за даним договором за вих.№05/01-162 від 21 січня 2013 року, яку останнім було отримано 29 січня 2013 року. Відповідно до умов п.2.1.4 договору іпотеки та вимог ст.35 ЗУ «Про іпотеку» банком на адресу іпотекодавця було також направлено письмову вимогу про усунення порушення за кредитним договором з попередженням про намір звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги за вих.№05/01-163 від 22 січня 2013 року

Проте, зобов?язання залишилося невиконаним.

За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку": - іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; - майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; - іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 цього Закону).

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору та вимог чинного законодавства, суд вважає, що у ПАТ «Енергобанк» виникло право вимоги звернення стягнення на предмет іпотеки. Правовий аналіз означених вище норм вказує на дотримання банком процедури звернення стягнення на предмет іпотеки та на можливість в даному разі такого звернення на нерухоме заставлене майно.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду передбачено нормами ст. ст. 39, 41, 42 Закону України "Про іпотеку" та ст. ст. 590, 591 ЦК України.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Енергобанк» в повному обсязі.

Доводи представника відповідача щодо того, що спосіб захисту прав та спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, обраний позивачем, а саме: визнання права власності на предмет іпотеки в порядку звернення стягнення, не передбачений діючим законодавством, позбавлені юридичного обгрунтування. Так, виходячи з положень ч.2 ст.16 ЦК України, ч.3 ст.33, ст.36, ч.1 ст.37 ЗУ «Про іпотеку» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов?язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором, що в даному разі визначено п.п.4.4.1 договору.

Посилання представника відповідача на те, що відповідачка не отримувала повідомлення-вимогу, яку банк надсилав на її адресу, не впливають на сутність вирішення спору, оскільки позивачем був виконаний п.7.6. договору іпотеки щодо належного повідомлення останньої. Крім того, відповідно до п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Не приймаються судом доводи представника відповідача щодо незгоди з оцінкою нерухомого майна, оскільки вона була проведена ТОВ «Українська оціночна компанія» відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1, 3-і особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль Фулл», ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В порядку звернення стягнення на майно на підставі договору іпотеки, укладеного 28 жовтня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» і ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим номером 2639 із змінами і доповненнями, внесеними в зазначений договір згідно договору про внесення змін від 14 січня 2011 року, договору про внесення змін від 1 березня 2011 року, в рахунок часткового погашення боргу в сумі 4 385 000 гривень за Договором кредитної лінії №1010-02 від 7 жовтня 2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль Фулл», визнати за Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 19357762) право власності на предмети іпотеки, а саме: 4-х (чотирьох) кімнатну квартиру, площею 122,1 кв.м, вартістю 4 385 000 грн., що знаходить за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» судовий збір в сумі 3441 гривні.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: