ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"14" січня 2014 р. Справа № Б13/016-10

за заявою ОСОБА_1, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Білицька меблева фабрика", смт. Коцюбинське, Київська область

про банкрутство

суддя Лопатін А.В.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

В провадженні судді господарського суду Київської області Наріжного С.Ю. знаходилась справа № Б13/016-10 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Білицька меблева фабрика".

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2010 року порушено провадження у справі № Б13/016-10 та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні на 17.05.2010 року.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 17.05.2010року, визнано ОСОБА_1 ініціюючим кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 4533720 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бичківського Костянтина Костянтиновича та зобов'язано останнього подати до суду реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Білицька меблева фабрика", призначено попереднє засідання суду на 30.08.2010 року.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 30.08.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Білицька меблева фабрика" на загальну суму 42181130,75 грн., з яких вимоги ПАТ „БМ Банк" - вимоги забезпечені заставою, які відносяться до першої черги: 5729213,48 грн. основний борг, 736460,31 грн. неустойка, 25861 грн. судові витрати, 10748754,99 грн. основний борг, 528609,51 грн. неустойка, 25812,50 грн. судові витрати; вимоги ПП"Академія стилю" 16159591,32 грн. четвертої черги, 125 грн. першої черги; вимоги ОСОБА_1 5763279,52 грн. четвертої черги; вимоги МПП "Сигнал" 509730,66грн. четвертої черги, 30704,69 грн. шостої черги, 5280,50 грн. першої черги; вимоги ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії УМГ"Київтрансгаз" 2255 грн. четвертої черги, 125 грн. першої черги; вимоги УЖКГ"Біличі" 88615,80грн. четвертої черги, 125 грн. першої черги; вимоги ОСОБА_4 1188945грн. четвертої черги, 125 грн. першої черги; вимоги СУД ЗАТ "РОКУС.К." 249187,20 грн. четвертої черги, 125 грн. першої черги; вимоги ФОПОСОБА_5 285000 грн. четвертої черги, 125грн. першої черги; вимоги ТОВ "Алекс А ЛТД" - 97715,26 грн. четвертої черги, 125грн. першої черги; вимоги ВАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" 5114,01грн. четвертої черги, 125грн. першої черги, зобов'язано кредиторів ВАТ"Білицька меблева фабрика" створити комітет кредиторів та подати господарському суду протокол зборів кредиторів і пропозиції щодо подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2010 року введено процедуру санації ВАТ "Білицька меблева фабрика", призначено керуючим санацією ВАТ"Білицька меблева фабрика" голову правління боржника Швед Вікторію Валерїївну та розпорядником майна - арбітражного керуючого Бичківського Костянтина Костянтиновича, керуючому санацією - голові правління Відкритого акціонерного товариства "Білицька меблева фабрика" Швед Вікторії Валерїївні розробити та подати на затвердження до господарського суду Київської області схвалений комітетом кредиторів план санації Відкритого акціонерного товариства "Білицька меблева фабрика" у порядку та строки передбачені ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Київської області від 22.08.2011 року визнано ВАТ „Білицька меблева фабрика" банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 22.08.2012року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бичківського Костянтина Костянтиновича, якого зобов'язано за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута подати господарському суду Київської області звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс банкрута та пояснювальну записку до нього відповідно до вимог ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №164 (4562) від 08.09.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2012 року повноваження арбітражного керуючого Бичківського К.К. як ліквідатора ВАТ „Білицька меблева фабрика" припинено та призначено новим ліквідатором банкрута Стецину Ігоря Володимировича, строк ліквідаційної процедури продовжено на шість місяців.

05.10.2012 року, як вбачається з відтиску штампа вхідної кореспонденції господарського суду Київської області, до суду звернулося ПАТ "БМ Банк" із заявою про визнання поточних кредиторських вимог до боржника на суму 6 384 429, 34 грн., що виникли з моменту порушення провадження у справі про банкрутство до відкриття ліквідаційної процедури у справі та становлять заборгованість по процентах, пені та комісійних за період з 15.04.2010року по 21.08.2011року за кредитними договорами №2006-12/DC від 03.04.2006 року та №09-2007 від 22.02.2007 року, заборгованість за якими визнана як конкурсні грошові вимоги та включена до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 17 794 583, 79грн. (том 5, а.с. 147 - 176).

12.10.2012 року до господарського суду Київської області подано заяву № КНО-23.2.2/48 від 07.10.2011 року ПАТ „Перший український міжнародний банк" про визнання грошових вимог поточного кредитора.

28.10.2011 року ПАТ "БМ Банк" подало до суду уточнення до заяви про визнання поточних кредиторських вимог, в якій просило визнати грошові вимоги до боржника, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та є забезпеченими заставою майна боржника, на загальну суму 13 512 573, 33 грн. (том 6, а.с. 81 - 86). Зокрема, заявник збільшив розмір первісно заявлених поточних грошових вимог на суму процентів, нарахованих за користування кредитними коштами відповідно до кредитного договору №2006-12/DC від 03.04.2006 року в період з 15.04.2010 року по 22.08.2011 року, що на його думку становить 7128143,99 грн.

11.01.2013 року до господарського суду надійшла заява ПАТ "БМ Банк" про уточнення суми заявлених поточних грошових вимог, відповідно до якої банк просив визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника у першу чергу задоволення грошові вимог на суму 9 815 124, 09 грн., що виникли за кредитним договором №2006-12/DC від 03.04.2006 року в розмірі 8 122 490, 39 грн. та за кредитним договором №09-2007 від 22.02.2007 року в розмірі 1692633,70 грн. (том 6, а.с. 186 - 190).

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.02.2013 року визнано грошові вимоги ПАТ "БМ Банк" до ВАТ "Білицька меблева фабрика", які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство №Б13/016-10 на суму 1246618,36 грн., зобов'язано арбітражного керуючого Стецину І.В. включити визнані судом поточні вимоги заставного кредитора ПАТ "БМ Банк" на суму 1246618,36грн. окремо до реєстру вимог кредиторів в першу чергу та врахувати їх під час проведення розрахунків, в іншій частині заявлених кредиторських вимог ПАТ "БМ Банк" відмовлено (том 6, а.с. 257 - 263).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ "БМ Банк" (далі - скаржник) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 04.02.2013 року в частині відмови у задоволенні поточних вимог кредитора на суму 4 072 049, 26 грн. та визнати спірну суму грошових вимог банку до боржника та зобов'язати ліквідатора включити її до реєстру вимог кредиторів в першу чергу задоволення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Гарник Л.Л., суддів: Верховця А.А., Доманської М.Л.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 04.02.2013 року у справі №№Б13/016-10 в частині відхилення грошових вимог ПАТ "БМ Банк" на суму 4 072 049, 26 грн. - без змін (том 7, а.с. 150 - 154).

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 03.04.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 04.02.2013 року в частині відхилення грошових вимог ПАТ "БМ Банк" на суму 4072049,26 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги скаржника про визнання спірних грошових вимог, що становлять суму відсотків, нарахованих за кредитним договором №2006-12/DC від 03.04.2006 року за період з 15.04.2010 року по 22.08.2011 року.

За результатом розгляду касаційної скарги, Вищим господарським судом України постановою від 18.06.2013 року касаційну скаргу ПАТ "БМ Банк" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року та ухвалу господарського суду Київської області від 04.02.2013 року про розгляд поточних вимог скасовано і справу передано в цій частині на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Скасовуючи вказані процесуальні документи, Вищий господарський суд України зазначив, що при новому розгляді справи суду необхідно дослідити обставини виникнення спірних грошових вимог скаржника саме в період здійснення провадження у справі про банкрутство та відповідність розрахунків процентів умовам укладених кредитних договорів та нормам цивільного законодавства, які регулюють кредитні відносини, відповідність розрахунків по пені строкам позовної давності для стягнення пені, періоду нарахування з 15.04.2010 року по 21.08.2010 року, обґрунтованість спірних кредиторських наявністю заставного забезпечення, а також з врахуванням встановленого дійти висновку про можливість визнання (відхилення) та черговість їх включення до реєстру вимог кредиторів на стадії ліквідаційної процедури.

На підставі резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 02.07.2013 року справу № Б13/016-10 передано, у порядку статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, до відділу діловодства для визначення судді, для подальшого розгляду даної справи, за допомогою автоматизованої системи документообігу.

За результатами розподілу автоматизованої системи документообігу справу №Б13/016-10 передано для подальшого розгляду судді Лопатіну А.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2013 року прийнято справу № Б13/016-10 до провадження судді Лопатіна А.В., розгляд заяви ПАТ "БМ Банк" про визнання поточним кредитором призначено на 04.09.2013 року.

03.09.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором банкрута подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням останнього у відрядженні з 03.09.2013 року по 05.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2013 року клопотання ліквідатора банкрута задоволено, розгляд заяви ПАТ "БМ Банк" про визнання поточним кредитором відкладено на 18.09.2013 року.

18.09.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором банкрута подано відзив на заяву ПАТ "БМ Банк" про визнання поточним кредитором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2013 року розгляд заяви ПАТ "БМ Банк" про визнання поточним кредитором відкладено на 09.10.2013року.

09.10.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області представник ПАТ "БМ Банк" подала заперечення на відзив арбітражного керуючого на заяву про визнання поточним кредитором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2013 року розгляд заяви ПАТ "БМ Банк" про визнання поточним кредитором банкрута відкладено на 30.10.2013 року.

У судовому засіданні 30.10.2013 року, дослідивши заяву банку про визнання останнього поточним кредитором банкрута, суд вирішив відкласти її розгляд на 12.11.2013р. та витребувати у ПАТ "БМ Банк" додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2013 року розгляд заяви ПАТ "БМ Банк" про визнання поточним кредитором банкрута відкладено на 12.11.2013 року та зобов'язано ПАТ "БМ Банк" подати до суду уточнений розрахунок відсотків за користування кредитними коштами за кожний місяць окремо з зазначенням відповідної відсоткової ставки, належним чином завірені копії договорів з усіма додатками, яким було забезпечено виконання зобов'язання банкрутом щодо сплати коштів за кредитними договорами №2006-12/DC від 03.04.2006 року та №09-2007 від 22.02.2007 року та письмові пояснення щодо правових підстав нарахування останнім пені з урахуванням положень п. 6.1.1. кредитного договору №2006-12/DC від 03.04.2006 року та п. 7.1. кредитного договору №09-2007 від 22.02.2007 року за періоди з 03.04.2006 року по 14.04.2010 року та з 22.07.2007 року по 14.04.2010 року.

12.11.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області арбітражний керуючий Стецина І.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишено судом без задоволення, оскільки повноваження арбітражного керуючого Стецини І.В. як ліквідатора ВАТ "Білицька меблева фабрика" припинились 24.03.2013року, відповідно, останній не є учасником провадження у даній справі.

Крім того, представник ПАТ "БМ Банк" подав частину документів на вимогу ухвали суду від 30.10.2013 р.

У удовому засіданні 12.11.2013 р. суд вирішив відкласти розгляд заяви ПАТ"БМ Банк" про визнання поточним кредитором банкрута на 27.11.2013 р. та зобов'язати заявника повторно подати до суду належним чином завірену копію договору з усіма додатками, яким було забезпечено виконання зобов'язання банкрутом щодо сплати коштів за кредитним договором №09-2007 від 22.02.2007р.

25.11.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник ПАТ "БМ Банк" подав документи на вимогу ухвали суду від 12.11.2013р.

26.11.2013 р. арбітражний керуючий Стецина І.В. подав клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури банкрута до 21.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. розгляд заяви ПАТ "БМ Банк" про визнання поточним кредитором банкрута відкладено, а клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури банкрута призначено на 11.12.2013 р.

11.12.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута надійшла телеграма, якою останній просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з хворобою.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2013 р. розгляд заяви ПАТ "БМ Банк" про визнання поточним кредитором банкрута відкладено на 14.01.2014 р.

Розглянувши заяву ПАТ "БМ Банк" про визнання останнього поточним кредитором банкрута, суд

встановив:

Представник ПАТ "БМ Банк" звернувся до господарського суду Київської області з заявою про визнання останнього поточним кредитором з грошовими 9815124,09 грн., що виникли за кредитним договором №2006-12/DC від 03.04.2006 р. в розмірі 8122490,39 грн., з яких 994346,40 грн. пеня, 7128143,99 грн. відсотки за користування кредитом за період з 15.04.2009 р по 21.08.2011 р. та за кредитним договором №09-2007 від 22.02.2007 р. в розмірі 1692633,70 грн., з яких 446015,34 грн. пеня та 1246618,36 грн. відсотки за користування кредитом за період з 15.04.2010 р. по 21.08.2011 р.

1. Щодо вимог ПАТ "БМ Банк" заявлених на підставі кредитного договору №2006-12/DC від 03.04.2006 р. в розмірі 8122490,39 грн., з яких 994346,40 грн. пеня, 4072049,26 грн. відсотки за користування кредитом за період з 15.04.2009 р по 21.08.2011 р.

19.01.2013 р. набрала законної сили нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до п. 1 частини 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Пунктом 3 частини 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури було прийнято до набрання законної сили нової редакції зазначеного Закону, суд при розгляді даної справи керується приписами норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання банкрутом зобов'язання щодо повернення ПАТ "БМ Банк" кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за договором не відновлювальної кредитної лінії №2006-12/DC від 03.04.2006 р. забезпечено іпотекою на підставі договору № №2006-12/DC іпотеки нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.4. вказаного договору іпотеки в редакції додаткового договору №2 від 18.12.2006 р., загальна заставна вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін становить 34444380,00 грн.

Як зазначено вище, ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 30.08.2010 р. (суддя Наріжний Ю.С.) ПАТ „БМ Банк" визнано заставним кредитором банкрута з наступними грошовими вимогами: 10748754,99 грн. основний борг, 528609,51 грн. неустойка, 25812,50 грн. судові витрати, загалом 11303177,00 грн., які виникли на підставі договору не відновлювальної кредитної лінії №2006-12/DC від 03.04.2006 р. та включені судом у реєстр вимог кредиторів у першу чергу задоволення.

Оскільки виконання банкрутом зобов'язання щодо повернення ПАТ "БМ Банк" кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за договором не відновлювальної кредитної лінії №2006-12/DC від 03.04.2006 р. забезпечено іпотекою на підставі договору № №2006-12/DC іпотеки нерухомого майна загальною заставною вартістю 34444380,00 грн., а ухвалою попереднього засідання суду ПАТ „БМ Банк" визнано заставним кредитором банкрута з грошовими вимогами у розмірі 11303177,00грн., які виникли на підставі договору не відновлювальної кредитної лінії №2006-12/DC від 03.04.2006 р., дозаявленні банком на підставі кредитного договору №2006-12/DC від 03.04.2006 р. грошові вимоги в розмірі 8122490,39 грн. не є поточними, а є грошовими вимогами, які забезпеченні заставою, тобто ПАТ "БМ Банк" у вказаній частині заявлених грошових вимог є не поточним кредитором банкрута, а кредитором, вимоги якого забезпечено заставою майна банкрута.

У п. 13 роз'яснень наданих Верховним судом України у постанові пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18 грудня 2009 року N 15 вказано, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виокремлено чотири категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом. Тому судам у провадженні у справі про банкрутство слід враховувати особливості кожної з таких категорій у виявленні кредиторів, порядку і черговості задоволення їх вимог тощо. До однієї із вказаних чотирьох категорій кредиторів відносяться кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до частини шостої ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Отже, на відміну від конкурсних кредиторів, грошові вимоги заставних кредиторів включаються в реєстр вимог кредиторів автоматично, не залежно від факту подання такими кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника. У зв'язку з цим на вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, не розповсюджуються передбачені ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство наслідки пропуску тридцятиденного строку для звернення з грошовими вимогами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.10.2013р. у справі №1/65-Б.

З огляду на вказані вище обставини, суд критично ставиться до посилань ліквідатора банкрута на той факт, що ПАТ „БМ Банк" при подачі уточнень до заяви про визнання грошових вимог поточного кредитора через канцелярію господарського суду 11.01.2013 р. було пропущено тридцятиденний строк з моменту розміщення у офіційному друкованому органі України оголошення про визнання ВАТ "Білицька меблева фабрика" банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури та, відповідно, відсутні підстави для визнання збільшених грошових вимог банку на суму відсотків за користування кредитом у розмірі 7128143,99 грн. за період з 15.04.2009 р. по 21.08.2011 р.

Як зазначено вище, ПАТ "БМ Банк" заявлено грошові вимоги до банкрута на підставі кредитного договору №2006-12/DC від 03.04.2006 р. в розмірі 8122490,39 грн., з яких 994346,40 грн. пеня та 4072049,26 грн. відсотки за користування кредитом за період з 15.04.2009 р по 21.08.2011 р.

Згідно з частинами першою та другою ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (положення про позику).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1.2. договору не відновлювальної кредитної лінії №2006-12/DC від 03.04.2006 р. у редакції додаткового договору № 12 від 28.11.2008 р. кредит надається у вигляді відкличної не відновлювальної кредитної лінії окремими частинами з остаточним терміном повернення не пізніше 30.11.2009 р.

Згідно з пунктом 1.6.1.2. зазначеного договору, проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до настання терміну, зазначеного в пункті 1.2. цього договору.

Відповідно до частини другої ст. 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з частиною другою ст. 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Подія - це один із видів юридичних фактів, з якими закон пов'язує виникнення правовідношень. Це, наприклад, землетрус, тобто явища, що відбуваються незалежно від волі людини.

З системного аналізу пунктів 1.2. та 1.6.1.2. договору не відновлювальної кредитної лінії №2006-12/DC від 03.04.2006 р. вбачається, що терміном у розумінні п.1.2. договору є саме дата 30.11.2009 р., а не дія кредитора щодо повернення кредитних коштів.

Отже, з огляду на приписи частини першої ст. 1048 ЦК України та п.п. 1.2., 1.6.1.2 договору кредиту, ПАТ "БМ Банк" мало право нараховувати відсотки за користування кредитом за договором не відновлювальної кредитної лінії №2006-12/DC від 03.04.2006 р. у редакції додаткового договору № 12 від 28.11.2008 р. до 30.11.2009 р. Проте, як вбачається з матеріалів справи, останнім нараховані відсотки за період з 15.04.2009 р по 21.08.2011 р., відповідно, сума відсотків за користування кредитом за період з 01.12.2009р. по 21.08.2011 р. нарахована кредитором неправомірно.

Вищий господарський суд України, скасовуючи ухвалу господарського суду України від 04.02.2013 р. у даній справі, у постанові від 18.06.2013 р. зазначив, що суди дійшли висновку про те, що нарахування банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до спірного договору в період з 15.04.2010 р. по 21.08.2011 р. є безпідставним з огляду на те, що відповідно до пункту 1.2. договору, строк його дії закінчився 30.03.2009 р., тим самим виключивши можливість нарахування процентів за термін фактичного користування кредитом поза терміном дії договору. Разом з тим, судами не прийнято до уваги, що відповідно до пункту 10.1 зазначеного договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому Договору (том 6, а.с. 220).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у п.1.2. договору вказано не строк закінчення його дії, а остаточний термін до якого банкрут мав повернути отриману суму кредиту.

Відповідно до частин 1-3 статті 10561 ЦК України, в редакції, що діяла з 01.01.2009року по 15.10.2010 року, згідно із Законом України №661-VI від 12.12.2008року, передбачено, аналогічно, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Судом встановлено, що банком в односторонньому порядку не було збільшено відсоткової ставки до 28 % річних за отриманий банкрутом кредит на підставі договору не відновлювальної кредитної лінії №2006-12/DC від 03.04.2006 р., що підтверджується додатковим договором № 13 від 30.01.2009 р., який підписаний представниками банку та банкрута та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

Виконавши арифметичний розрахунок відсотків за користування кредитом на підставі договору не відновлювальної кредитної лінії №2006-12/DC від 03.04.2006 р. за період з 15.04.2009 р. по 30.11.2009 р. суд визнає що аналогічний розрахунок ПАТ "БМ Банк" виконаний вірно, відповідно, суд визнає ПАТ "БМ Банк" кредитором грошові вимоги якого у розмірі 1895893,33 грн. забезпечені заставою банкрута та підлягають задоволенню у першу чергу.

Крім того, ПАТ "БМ Банк" просить визнати останнього кредитором банкрута з грошовими вимогами по пені в сумі 994346,40 грн., яку нараховано за період до порушення провадження у даній справі, за несвоєчасну сплату кредиту на підставі кредитного договору №2006-12/DC від 03.04.2006 р.

Згідно з абз. 7 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» недоїмка (штраф, пеня) не зараховується до складу грошових зобов'язань боржника. Тому згідно з частиною другою ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ці вимоги підлягають включенню окремо в шосту чергу. При цьому виокремлення сум пені з віднесенням їх до шостої черги стосується і грошових вимог, забезпечених заставою, за виключенням майнової поруки за договорами застави. Оскільки суми пені не є грошовими зобов'язаннями у розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то такі вимоги взагалі не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника - майнового поручителя.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.10.2013р. у справі №1/65-Б.

З огляду на вищевказані обставини, суд вимогу ПАТ "БМ Банк" щодо визнання останнього кредитором банкрута з грошовими вимогами по пені в сумі 994346,40 грн. залишає без розгляду, оскільки вказані вимоги є конкурсними та мали заявлятися ПАТ"БМ Банк" у місячний строк з дати розміщення оголошення про порушення провадження у даній справі у офіційному друкованому органі України, а відповідно до приписів частини п'ятої ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

2. Щодо вимог ПАТ "БМ Банк" заявлених на підставі кредитного договору кредитного договору №09-2007 від 22.02.2007 р. в розмірі 1692633,70 грн., з яких 446015,34 грн. пеня та 1246618,36 грн. відсотки за користування кредитом за період з 15.04.2010 р. по 21.08.2011 р.

У письмових поясненнях ПАТ "БМ Банк зазначає, що вказані вимоги є забезпеченими, оскільки 22.02.2007 р. між ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" (правонаступником якого є ПАТ "БМ Банк" на підставі договору про заміну кредитора у зобов'язанні від 08.10.2009 р.), заставодержатель, та гр. ОСОБА_4, заставодавець, було укладено договір застави №022/7 цінних паперів від 22.02.2007 р., відповідно до умов якого, останній забезпечує вимоги заставодержателя за кредитним договором №09-2007 від 22.02.2007 р., укладеним між заставодержателем та ВАТ"Білицька меблева фабрика" (позичальник, банкрут у справі), за умовами якого заставодержатель надає позичальнику кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії окремими частинами в сумі 6438750,00 грн. з остаточним терміном повернення не пізніше 28.02.2009 р., із сплатою 18 відсотків річних за користування кредитом (у редакції додаткової угоди від 28.08.2008 р.).

До вказаних тверджень банку суд ставиться критично, оскільки у п. 13 роз'яснень наданих Верховним судом України у постанові пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18 грудня 2009 року N15 вказано, що забезпеченими кредиторами є кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника. Відповідно, у розумінні приписів норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги банку щодо визнання останнього кредитором банкрута з грошовими вимогами по відсотках за користування кредитом, які нараховано за період 15.04.2010р. по 21.08.2011 р., є грошовими вимогами поточного кредитора.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Пунктом 7 частини першої ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

У п. 11.5. роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004 р. № 04-5/1193, вказано, що з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів. Вимоги щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Згідно із п. 10 частини першої ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими.

Суд ставиться критично до висновків арбітражного керуючого про погашення поточних грошових вимог скаржника за наслідком неподання їх у строк, визначений оголошенням про введення ліквідаційної процедури, оскільки відповідно до частини першої статті 23 Закону, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися в межах ліквідаційної процедури, тривалість якої визначається постановою про введення ліквідаційної процедури, а уточнення структури грошових вимог кредитора (річні, інфляційні, основний борг) в межах заявленої грошової суми не заборонено законодавством про банкрутство.

Крім того, суд ставиться критично до тверджень ліквідатора банкрута, які полягають у тому, що кредитор в силу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не мав права після порушення провадження у даній справі нараховувати відсотки за користування кредитом, оскільки пунктом 50 постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 р. роз'яснено про те, що оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК України проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження у справі про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові грошові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом. Те саме стосується процентів за позику та кредит (статті 1048, 1054 та 1057 ЦК).

Виконавши арифметичний розрахунок відсотків за користування кредитом на підставі кредитного договору №09-2007 від 22.02.2007 р. за період з 15.04.2010 р. по 21.08.2011 р., судом встановлено, що аналогічний розрахунок ПАТ "БМ Банк" виконаний вірно, відповідно, суд визнає банк поточним кредитором банкрута з грошовими вимогами у розмірі 1246618,36 грн., які підлягають задоволенню у четверту чергу.

Крім того, ПАТ "БМ Банк" просить визнати останнього кредитором банкрута з грошовими вимогами по пені в сумі 446015,34 грн., яку нараховано за період до порушення провадження у даній справі, за несвоєчасну сплату кредиту на підставі кредитного договору №09-2007 від 22.02.2007 р.

Вказана вимога ПАТ "БМ Банк" щодо визнання останнього кредитором банкрута з грошовими вимогами по пені в сумі 446015,34 грн. залишається судом без розгляду, оскільки вказані вимоги є конкурсними та мали заявлятися ПАТ "БМ Банк" протягом місячного строку з дати розміщення оголошення про порушення провадження у даній справі у офіційному друкованому органі України, а відповідно до приписів частини п'ятої ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Розглянувши клопотання ліквідатора банкрута про продовження строку ліквідаційної процедури ВАТ "Білицька меблева фабрика", суд вирішив його задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

У п. 86 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" вказано, що у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури без зазначення строку. Її тривалість не повинна перевищувати дванадцяти місяців. Пізніше строк ліквідаційної процедури за клопотанням ліквідатора або комітету кредиторів може бути продовжено судом, про що виноситься ухвала. Загальний строк ліквідаційної процедури не може перевищувати вісімнадцяти місяців. Ліквідатор зобов'язаний вчинити ліквідаційні заходи і передати на затвердження господарському суду звіт та ліквідаційний баланс у встановлений строк. Наслідків перевищення строку ліквідаційної процедури Закон не містить.

Як вбачається з матеріалів справи, на комітеті кредиторів банкрута 21.11.2013р. було прийнято рішення звернутися до господарського суду Київської області з клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури ВАТ "Білицька меблева фабрика" на шість місяців, яке оформлено протоколом комітету кредиторів ВАТ"Білицька меблева фабрика" від 21.11.2013 р. Вказане рішення прийнято у зв'язку з необхідністю часу для закінчення заходів щодо реалізації майна боржника та здійснення розрахунків з кредиторами.

Враховую усе вищевказане, керуючись зазначеними нормами законодавства, задля уникнення порушення прав учасників судового процесу, суд вирішив клопотання ліквідатора задовольнити та продовжити строк ліквідаційної процедури ВАТ "Білицька меблева фабрика" до 21.05.2014 р.

Зважаючи усе вищевикладене, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

ухвалив:

1. Клопотання ліквідатора банкрута про продовження строку ліквідаційної процедури ВАТ "Білицька меблева фабрика" задовольнити.

2. Продовжити ліквідаційну процедуру ВАТ "Білицька меблева фабрика" до 21.05.2014 р.

3. Продовжити термін виконання арбітражним керуючим Стециною І.В. обов'язків ліквідатора ВАТ "Білицька меблева фабрика" до 21.05.2014 р.

4. Зобов'язати ліквідатора ВАТ "Білицька меблева фабрика", протягом терміну на який продовжено ліквідаційну процедуру банкрута, подати до господарського суду Київської області звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ВАТ "Білицька меблева фабрика" та пояснювальну записку до нього.

5. Заяву Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" про визнання грошових вимог поточного кредитора задовольнити частково.

6. Заяву Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" у частинні визнання останнього кредитором банкрута з грошовими вимогами по пені у розмірі 994346,40грн. та 446015,34 грн. залишити без розгляду.

7. Визнати Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 37/122; код ЄДРПО України 33881201) кредитором Відкритого акціонерного товариства "Білицька меблева фабрика" (08298, Київська область, смт.Коцюбинське, вул. Меблева, 1; код ЄДРПО України 05509300) з грошовими вимогами у розмірі 125,00 грн. (судові витрати), які підлягають задоволенню у першу чергу, 1895893,33 грн. (вимоги забезпечені заставою майна банкрута), які підлягають задоволенню у першу чергу та 1246618,36 грн. (поточні грошові вимоги), які підлягають задоволенню у четверту чергу.

8. У задоволенні решти частини заяви Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" про визнання грошових вимог поточного кредитора відмовити.

9. Зобов'язати ліквідатора банкрута внести до реєстру вимог кредиторів ВАТ"Білицька меблева фабрика" визнані вище судом грошові вимоги ПбАТ "БМ Банк".

Копію ухвали направити учасникам судового процесу та Головному управлінню юстиції у Київській області Міністерства юстиції України (04071,

м. Київ, вул. Ярославська, 5/2, каб. 2).

Дата підписання: 20.01.2014 року.

Суддя А.В. Лопатін