Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№22-ц/778/205/14 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

при секретарі Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Запорізька міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення паркану та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, який був ними уточнений, до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення паркану та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивачі зазначали, що ОСОБА_3 належить на праві власності 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_4 належить 2/5 частини зазначеного будинку та ОСОБА_5 належить 1/5 частина зазначеного будинку. Дане домоволодіння розташовано на земельній ділянці загальною площею 600 кв.м. Відповідач ОСОБА_6 є сусідкою, за адресою АДРЕСА_2, яка у 2011 році стала проводити будівництво паркану висотою приблизно 2 метри по периметру садибної ділянки АДРЕСА_2. Побудувавши глухий паркан, відповідачка затулила вікна їх будинку, чим допустила знищення експлуатаційних якостей. У червні 2012 року вони звернулися до районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району з заявою про вирішення питання щодо законності будівлі паркана відповідачкою. 26 червня 2012 року відділом житлово-комунального господарства у їх присутності та присутності власників житлового будинку АДРЕСА_2 було проведено візуальний огляд будівель та садибних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, в ході якого виявлено будівництво паркану висотою приблизно 2 метри по периметру садибної ділянки АДРЕСА_2. З цього приводу з ОСОБА_6 проведено роз'яснювальну роботу щодо неприпустимості затуляння вікон будинку позивачів глухим парканом. 27 червня 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 надіслано листа з попередженням щодо недопущення зниження експлуатаційних якостей житлового будинку АДРЕСА_1. Проте, відповідачка продовжувала проводити будівлю паркану. Своїми незаконними діями відповідач порушує їх права, як власників будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2013 року замінено первісного відповідача ОСОБА_6 на належного відповідача ОСОБА_2.

У жовтні 2013 року позивачі уточнили своїх позовні вимоги та просили усунути їм перешкоди в користуванні власністю шляхом знесення побудованого паркану, розташованого за адресою АДРЕСА_2 на суміжній земельній ділянці між адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_2 знести побудований паркан.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2013 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користуванні власністю шляхом знесення побудованого паркану, розташованого за адресою АДРЕСА_2 на суміжній земельній ділянці між адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_2 знести побудований паркан, розташований за адресою АДРЕСА_2 на суміжній земельній ділянці між адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_7,, заперечення представника позивачів ОСОБА_8, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Нормами ст. 41 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 293 ЦК України передбачено право особи на повагу до житла і до приватного життя, на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

За змістом ст. 16 та ч. 2, ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права у спосіб, який або припинить це порушення, або відновить становище, яке існувало до порушення. У силу вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Як установлено судом, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить на праві власності 4/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (по 2/5 частки кожному), 1/5 частка зазначеного будинку належить іншій особі. Дане домоволодіння розташовано на земельній ділянці загальною площею 600 кв. м (а.с. 5-6).

Відповідачці ОСОБА_2 належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 05 грудня 2011 року, за яким будинок був їй подарований її матір'ю ОСОБА_6. Її садиба розташована на земельній ділянці, що межує з домоволодінням позивачів (а.с. 9, 81-83, 94, 107, 108-110, 147-151).

Протягом квітня-листопада 2012 року ОСОБА_2 встановила паркан висотою приблизно 2 метри по межі, що поділяє садибні ділянки сторін (а.с. 63-65).

З інформації районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району вбачається, що 26 червня 2012 року відділом житлово-комунального господарства у присутності ОСОБА_3 та у присутності власників житлового будинку АДРЕСА_2 було проведено візуальний огляд будівель та садибних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, в ході якого виявлено будівництво паркану висотою приблизно 2 метри по периметру садибної ділянки АДРЕСА_2. З цього приводу з ОСОБА_6, яка була попереднім власником цього будинку, проведено роз'яснювальну роботу щодо неприпустимості затуляння вікон будинку позивачів глупим парканом. 27 червня 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 надіслано листа з попередженням щодо недопущення зниження експлуатаційних якостей житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи, проведеної 14 травня 2013 року експертом регіонального судово-експертного бюро Лещенко К.І., встановлений бетонний паркан між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 являє собою залізобетонні наборні конструкції на бетонних стовпах, установлених на бетонному фундаменті, висота якого від землі складає 1,2 м, огорожа складається з трьох залізобетонних секцій по 0,5 кожна, загальна висота огорожі складає до 2,7 м. Встановлений паркан між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не відповідає вимогам п.3.19* ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень» і п. 3.6.4. Правил забудови м. Запоріжжя. Внаслідок установки бетонного паркану (висотою 2,7м) суттєво змінилося в сторону погіршання аерація земельної ділянки АДРЕСА_1, а також інсоляція (освітлення) внутрішніх приміщень прибудови літ. «А-1» будинку АДРЕСА_1, оскільки встановлений паркан є за своєю конструкцією суцільним і висотою 2,7 м (а.с. 58-61, 62-65, 66-69).

Відповідно до п.3.19* ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень» етажність забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будов, їх складу, огорожі ділянок, благоустрій території встановлюється місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного устаткування, інсоляції будинків і територій, інших вимог, регіональних традицій.

Згідно з п. 3.6.4. «Правил забудови м. Запоріжжя» від 30.11.2007 року №24, затверджених міською радою, нормативна висота огорожі між сусідніми ділянками не повинна бути вище 1,2 м( вище норми за згодою суміжних землекористувачів).

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку наданим суду доказам і дійшов до правильного висновку про задоволення вимог позивачів, оскільки побудований суцільний паркан висотою близько 2, 7 м не відповідає вимогам п.3.19* ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень» і п. 3.6.4. Правил забудови м. Запоріжжя.

Доводи апелянта про невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки паркану висотою 2, 7 м по їх межі не існує, безпідставні.

Дослідивши зображення на наданих відповідачкою фотокартках, на яких зображені встановлені на межі на бетонному фундаменті бетонні стовпи з відсутніми розбірними конструкціями, та фотокартками, зробленими при проведенні експертизи, на яких зафіксоване наявність бетонного паркану між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, який являє собою залізобетонні наборні конструкції на бетонних стовпах, установлених на бетонному фундаменті, колегія суддів вважає, що надані відповідачкою фотокартки, які були зроблені, як пояснив представник ОСОБА_2, після проведення експертизи, не свідчать про неправильне вибрання ракурсу експертом при фотографуванні паркану та не спростовують наявність такого паркану, що порушує законні права та інтереси позивачів, на час звернення до суду.

Необґрунтованими суд вважає і доводи апеляційної скарги про неправильність висновків суду оскільки прибудова літ. «А-1» будинку АДРЕСА_1 є самовільною та неврахування судом тієї обставини, що 1/5 частина будинку АДРЕСА_1 належить іншій особі, яка позов не заявляла. Суд дав належну оцінку таким запереченням відповідачки і правильно виходив із того, що такі заперечення не є суттєвими при вирішенні спору.

З огляду на зазначене, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: