Справа № 2/416/449/13-ц
Провадження № 22ц/782/4249/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Маляренко І.Б.
Суддів: Яреська А. В., Борисова Є. А.
За участю секретаря: Кушнарьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою через представника ОСОБА_2,на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 30 травня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС» про стягнення заборгованості за договором оренди, відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні вищезазначених позовних вимог ОСОБА_1
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачкою
через представника подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
Так, статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 30 травня 2013 року зазначеним вимогам відповідає не в повному обсязі.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 28.09.2002р. була власником земельної ділянки площею 5.9400 га, розташованої на території Волнухинської сільської ради Лутугинського району Луганської області.
Відповідно до наявних у матеріалах справи копій договору оренди землі,
зареєстрованого у державному реєстрі землі 24 грудня 2007р. за 040742400412, акту приймання-передачі вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 передала з оренду зазначену земельну ділянку Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю АВІС», орендна плата складала 609 грн. на рік.
Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 18 квітня
2012року за ОСОБА_4 визнано право власності на земельну ділянку площею 5.9400, яка розташована на території Волнухинської сільської ради Лутугинеького району Луганської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, пославшись на ст. 1299 ЦК України, ст.ст. 125,126 ЗК України, ст. 18 Закону України «Про оренду землі», Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацій речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», зазначив, що судове рішення, на яке посилається позивачка, є лише підставою для реєстрації прав на земельну ділянку і отримання державного акту на землю або внесення відповідних змін до державного акту землю спадкодавця.
Оскільки ж, на думку суду, позивачкою не виконано встановлених діючим законодавством умов переоформлення реєстрації договору оренди землі, її вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договором оренди є необгрунтованими.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.
Ст.ст. 1217, 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави. Діями, що свідчать про прийняття спадщини є, зокрема, подання спадкоємцем до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в
Україні є платним. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. У випадку смерті орендодавця орендна плата виплачується його спадкоємцю чи спадкоємцям, пропорційно їх часткам у власності.
Отже, оскільки, як правило, орендна плата за земельну частку (пай) виплачується один раз на рік, а також враховуючи те, що орендар фактично користується земельною часткою (паєм) протягом зазначених шести місяців, він повинен виплатити спадкоємцю померлої особи - власника земельної частки (паю) орендну плату у розмірі,
передбаченому у договорі оренди, після отримання ним свідоцтва про право на спадщину.
При виникненні спору щодо особи (осіб), яка (які) успадковує земельну частку (пай), надану в оренду, спір вирішується в судовому порядку. Орендна плата в цьому випадку виплачується особі (особам), яку (яких) визнано спадкоємцем (спадкоємцями) після відповідного рішення суду.
Як уже зазначалося вище, рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 18 квітня 2012року за ОСОБА_4 визнано право власності на земельну ділянку площею 5.9400, яка розташована на території Волнухинської сільської ради Лутугинеького району Луганської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., і за таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в частині стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю АВІС» орендної плати за користування земельною ділянкою після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
В уточненому позові ОСОБА_4 просила стягнути заборгованість по орендній платі за 2009-2012 р.р.
В суді апеляційної інстанції за погодженням з представником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю АВІС» було
встановлено, що розмір орендної плати за користування земельною ділянкою у 2009 році складав 720 грн., у 2010 році - 1526 грн., у 2011 році - 1526 грн., у 2012 році - 1526 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості з орендної плати за спірний період складає 5328 грн. І саме ця сума підлягає стягненню з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю АВІС» на користь ОСОБА_1
Разом з тим, не могло бути задоволено судом вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди, оскільки спір, що виник між сторонами, витікає з договірних правовідносин.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення пені за порушення відповідачем строків сплати орендної плати, то ухвалою апеляційного суду Луганської області задоволено заяву представника позивачки - ОСОБА_2 про залишення позовних вимог в цій частині без розгляду.
Згідно із ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої
інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав
встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального
права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України,колегія суддів -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану через представника ОСОБА_2, задовольнити частково, рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 30 травня 2013 року - змінити:залишити без змін в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС» про відшкодування моральної шкоди,в іншій частині - скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі у сумі 5328 (п'ять тисяч триста двадцять вісім) гривень.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 242.94 грн.
Рішення набирає чинності негайно, але протягом 20 днів може бути оскаржене
шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: