ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Справа № 10/Б-932

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

Куровського С.В.,

розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області

на ухвалувід 03.09.2013 господарського суду Тернопільської області

та постановувід 23.10.2013 Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 10/Б-932 господарського суду Тернопільської області

про банкрутствозакритого акціонерного товариства "Берізка", смт. Золотий Потік Тернопільської області

голова комітету кредиторів гр. Бойцан В.І., смт. Золотий Потік Тернопільської області

арбітражний керуючийКузик Є.І. (розпорядник майна), м. Бережани

представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилася справа № 10/Б-932 про банкрутство закритого акціонерного товариства "Берізка".

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09.07.2010 затверджено укладену між боржником та кредиторами мирову угоду щодо розстрочення заборгованості.

10.04.2012 до господарського суду Тернопільської області надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області (далі - УПФ в Бучацькому районі, скаржник) про розірвання мирової угоди у зв'язку з неналежним виконанням її умов стосовно скаржника.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.05.2012, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2012, у задоволенні заяви скаржника про розірвання мирової угоди відмовлено.

02.07.2013 скаржник вдруге звернувся до господарського суду Тернопільської області з заявою про розірвання зазначеної мирової угоди з тих же підстав.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.09.2013 (суддя Півторак М.Є.) у задоволенні заяви скаржника про розірвання мирової угоди відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 (судді: Желік М.Б. - головуючий, Плотніцький Б.Д., Костів Т.С.) зазначену ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву скаржника задовольнити.

На думку заявника касаційної скарги, судами першої та апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство). Скаржник вказує на можливість розірвання мирової угоди лише щодо його грошових вимог до боржника, а не в цілому.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 Закону про банкрутство мирова угода належить до судових процедур, що застосовуються до боржника у справі про банкрутство.

Разом з тим, згідно зі статтями 1, 35 Закону про банкрутство під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також припинення зобов'язання (прощення (списання) кредиторами боргів боржника), яка оформляється угодою сторін.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 1, 4, 35 Закону про банкрутство, мирова угода одночасно є і цивільно-правовою угодою (правочином), і судовою процедурою у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону про банкрутство єдиною підставою для розірвання мирової угоди є невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.

Отже, Законом про банкрутство передбачено, що невиконання (непогашення) боржником не менш ніж третини всіх грошових вимог кредиторів тягне за собою розірвання мирової угоди, оскільки таке невиконання умов мирової угоди носить публічний характер.

У зв'язку з чим право ініціювати розірвання мирової угоди мають кредитори, що володіють не менш ніж третиною від загального розміру грошових вимог кредиторів до боржника, або кредитори, які для досягнення встановленого Законом про банкрутство розміру об'єднали свої грошові вимоги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, розмір усіх зобов'язань боржника перед кредиторами на день затвердження мирової угоди становив 785 000,88 грн.

Втім, заяву про розірвання затвердженої у справі мирової угоди подано УПФ в Бучацькому районі, вимоги якого становили 183 163 грн., тобто менше третини загального розміру всіх вимог кредиторів.

Таким чином, у разі невиконання боржником вимог такого кредитора будь-якому обсязі останній не може самостійно ініціювати процедуру розірвання мирової угоди, укладеної між всіма кредиторами та боржником, оскільки його грошові вимоги до боржника не носять публічний характер.

Більше того, судами встановлено, що на виконання умов мирової угоди заборгованість перед УПФ в Бучацькому районі боржником вже частково погашена.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні заяви УПФ України в Бучацькому районі про розірвання мирової угоди, затвердженої у справі про банкрутство ЗАТ "Берізка".

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що процедура розірвання мирової угоди раніше вже ініціювалась скаржником з тотожних підстав і ухвала суду першої інстанції про залишення заяви скаржника без задоволення була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.

На підставі вищенаведеного оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 4, 35, 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.09.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 у справі № 10/Б-932 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді О.Є. Короткевич

С.В. Куровський