Справа №303/5538/13-ц
2/303/2691/13
ряд. стат. звіту - 55
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2013 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого-судді Пак М.М.
при секретарі Луцьо Г.В.
з участю представника позивача Петах В.А.
третьої особи, яка заявляє самостійні
вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2
представника третьої особи, яка заявляє
самостійні вимоги ОСОБА_2 ОСОБА_3
представників відповідача Дрогальчук Ю.В.
Шітт А.В.
Петьовка С.І.
Фалес Р.С.
третьої особи ОСОБА_8
представника третьої особи ОСОБА_8 ОСОБА_9 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мукачеві Закарпатської області до територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області, треті особи : ОСОБА_2, ОСОБА_8 та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору ОСОБА_2 до територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області, треті особи : відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мукачеві Закарпатської області про визнання незаконними та скасування актів Н-5 та Н-1 від 05 серпня 2013 року спеціальної комісії про розслідування нещасного випадку, що стався 01 травня 2013 року із водієм ОСОБА_8 на автодорозі Київ - Чоп, -
встановив:
Позивач - представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Мукачево Закарпатської області Петах Віктор Антонович звернувся до суду з позовом до територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області, треті особи : ОСОБА_2, ОСОБА_8 про скасування актів Н-5 та Н-1 від 05 серпня 2013 року спеціальної комісії про розслідування нещасного випадку, що стався 01 травня 2013 року із водієм транспортного засобу ОСОБА_8 на автодорозі Київ - Чоп.
Позовні вимоги мотивує тим, що згідно наказу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі - роботодавець) №2013 - 04-24 від 24 квітня 2013 року "Про відрядження у зв'язку з виробничою необхідністю" (далі - наказ про відрядження) потерпілий водій ОСОБА_8, який працював у роботодавця за трудовою угодою, був відряджений за кордон до м.Липецька (РФ) (далі - Липецьк - Росія) з метою доставки вантажу фірмі "MARKET BUILDING" (далі вантажоотримувач). Відповідно до наказу про відрядження, потерпілий ОСОБА_8 повинен був виконати завдання роботодавця протягом 30 днів, із 24 квітня по 23 травня 2013 року, доставити вантаж, за збереження якого він ніс відповідальність, на автомобілі роботодавця, вантажоотримувачу, у м.Липець - Росія, для чого йому було видано відповідні грошові кошти та товарно - супровідні документи на вантаж.
-2-
26 квітня 2013 року потерпілий доставив вантаж на митний термінал м.Липецьк - Росія, оскільки, на митниці були вихідні дні до 06 травня 2013 року, він вирішив повернутися додому, а автомобіль і вантаж залишив на митному терміналі у м.Липецьк - Росія. При цьому потерпілий ОСОБА_8 звернувся до роботодавця за дозволом достроково припинити відрядження на вихідні дні і повернутись додому залишивши автомобіль і вантаж на митному терміналі, в чому йому було відмовлено, оскільки йому було видано кошти на весь термін відрядження за кордон на 30 днів, в тому числі і на вихідні дні. Крім того, ОСОБА_8 був відповідальний за збереження автомобіля і вантажу на весь період відрядження, а сам автомобіль був обладнаний місцем для відпочинку і потреби в поверненні останнього з відрядження на вихідні не було.
Але ОСОБА_8 незважаючи на відмову роботодавця у достроковому припиненні відрядження і повернення додому на вихідні дні, що підтверджено поясненнями роботодавця і водія ОСОБА_10 та наказом про відрядження в якому не має дозволу на припинення відрядження у вихідні дні, 29 квітня 2013 року самовільно залишив без нагляду автомобіль і вантаж на митному терміналі в м.Липецьк - Росія і на попутному транспорті повернувся на кордон Росії з Україною, де в телефонному режимі домовився з водієм ОСОБА_10, який повертався з відрядження із м.Москва (Росія), що той попутно підвезе його додому.
30 квітня 2013 року ОСОБА_8 на кордоні Росія - Україна (пропускний пункт "Бачевськ") пересів на транспортний засіб, яким керував водій ОСОБА_10 і з ним разом, в якості пасажира, повертався додому самовільно, без дозволу роботодавця, фактично припинивши відрядження та самоусунувшись від виконання завдання роботодавця у відрядженні. 01 травня 2013 року при поверненні додому ОСОБА_8 на автомобілі під керуванням водія ОСОБА_10 потрапив у дорожньо - транспортну пригоду внаслідок якої отримав тілесні ушкодження.
При розслідуванні даного нещасного випадку комісією із спеціального розслідування (далі - комісія) прийшла до висновку, що тілесні ушкодження ОСОБА_8 отримав при виконанні трудових обов'язків і нещасний випадок пов'язаний із виробництвом, мотивуючи тим, що останній повертався додому із відрядження на транспорті роботодавця і під час виконання трудових обов'язків отримав тілесні ушкодження. Так, спеціальна комісія із розслідування нещасного випадку з ОСОБА_8 послалась на нормативно - правові документи, а саме: п.15 пп.1, 5, 12 "Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 року № 1232 та абзац 3 пп.1, 5 "Про відрядження працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання" та абзац 3 п.1.7 "За наявності декількох видів транспорту, що зв'язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація може запропонувати відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції працівник самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту", Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 13.03.1998 року №59.
Даний висновок вважають незаконним, тобто нормативні документи, на які посилається комісія, не відповідає обставинам та зібраним комісією матеріалам під час розслідування цього нещасного випадку. Зокрема , відповідно до п.15, пп.1, 5, 12 "Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" обставини, за якими нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом і складається акт за формою Н-1, на які посилається комісія, є: виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні (п.1, п.15); проїзд на роботу чи з роботи на транспортному зсобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобу, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору (п.5 п.15); прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з встановленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми.
Вказує на те, що пославшись на вищевказані пункти комісія хибно їх трактувала, оскільки ОСОБА_8 відповідно до наказу про відрядження повинен був виконати завдання роботодавця протягом 30 днів, із 24 квітня по 23 травня 2013 року, доставити вантаж, за збереження і доставку вантажоотримувачу фірмі "MARKET BUILDING", яка знаходиться у м.Липецьк - Росія він ніс відповідальність, для чого йому було видано відповідну суму грошових коштів та товарно - супровідні документи на вантаж. Але він самоусунувся від виконання завдання роботодавця оскільки, незважаючи на відмову роботодавця ОСОБА_8 припинення достроково відрядження і повернення додому на вихідні дні 29 квітня 2013 року, самовільно залишив автомобіль та вантаж на митному терміналі за межами України у м.Липецьк - Росія, не передав вантаж вантажоотримувачу і на попутному транспорті повернувся на кордон Росії з Україною, де в телефонному режимі домовляється з водієм ОСОБА_10, який повертався з відрядження із м.Москва (Росія), що той його попутно підвезе додому. Тобто, ОСОБА_8 слідуючи додому на попутному автотранспорті під час нещасного випадку не виконував трудові обов'язки знаходячись у відряджені, оскільки він не виконав поставлене перед ним завдання
-3-
роботодавцем у відряджені, а саме: не передав вантаж - вантажоотримувачу та не повернув транспортний засіб роботодавцю, а достроково без дозволу роботодавця припинив відрядження, залишив автомобіль і вантаж за межами України і повертався додому в Україну.
Також вказує на те, що ОСОБА_8 не повертався із відрядження на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобу, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору, як трактує комісія, оскільки він сам без дозволу роботодавця припинив відрядження із за кордону, не доставив вантаж вантажоотримувачу, залишив автомобіль і вантаж у чужій країні і за усною домовленістю по телефону із водієм ОСОБА_10 на автомобілі, яким керував останній, повертався попутно пасажиром додому, де по дорозі потрапив в ДТП і отримав тілесні ушкодження.
При розслідуванні нещасного випадку з ОСОБА_8 комісія відхилила пояснення роботодавця та водія ОСОБА_10, та вимоги наказу про відрядження потерпілого, згідно якого останній не вправі був достроково самовільно залишати відрядження за кордоном на вихідні дні, при цьому, із яких причин відхилено комісією ці обставини в мотивувальній частині Актів Н-5 і Н-1 комісією не вказано. Висновок комісії побудований на поясненні потерпілого ОСОБА_8 і на суб'єктивних припущеннях членів комісії, які підписали акт, і який не підтверджений матеріалами розслідування та не обставинами нещасного випадку, який не може бути пов'язаний з виробництвом у зв'язку з тим, що на момент настання нещасного випадку потерпілий не виконував трудові обов'язки за режимом роботи підприємства, самовільно повернувся передчасно на територію України у вихідні та святкові дні із відрядження за кордон, на територію України, що не було передбачено наказом роботодавця про відрядження потерпілого, як не було і договору про те, що потерпілий повинен повертатись із відрядження на попутному транспорті залишивши вантаж і транспорт не передавши його вантажоотримувачу.
Разом з цим, згідно п.16, п.2 Порядку обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належить використовувати підприємством. Вважають, що потерпілий ОСОБА_8 використовував в особистих цілях без відома роботодавця транспортний засіб роботодавця, який потрапив у ДТП, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження, у зв"язку з чим даний нещасний випадок комісія повинна була визнати таким, що не пов'язаний з виробництвом, а так відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Мукачево змушене звернутися до суду з вищевказаним позовом і просить скасувати висновок комісії спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_8, 01 травня 2013 року, з підстав, що нещасний випадок з потерпілим стався не при виконанні ним трудових обов'язків (завдання роботодавця у відрядженні), а в результаті невиконання потерпілим завдання роботодавця у відрядженні за кордоном, самовільного припинення відрядження за кордоном та повернення без дозволу додому на попутному транспорті, залишення автомобіля та вантажу за кордоном не передавши його вантажоотримувачу та згідно п.16, п.2 Порядку визнати нещасний випадок з ОСОБА_8 як такий, що непов'язаний з виробництвом, а також скасувати акт за формою Н-1 від 05 серпня 2013 року про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом ОСОБА_8
Третя особа ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області, треті особи: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мукачеві Закарпатської області, ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування актів Н-5 та Н-1 від 05 серпня 2013 року спеціальної комісії про розслідування нещасного випадку, що стався 01 травня 2013 року із водієм ОСОБА_8 на автодорозі Київ - Чоп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що його наказом № 2013 - 04-24 від 24 квітня 2013 року "Про відрядження у зв'язку з виробничою необхідністю" водій ОСОБА_8 був відряджений за кордон до м.Липецька Російська Федерація для доставки вантажу фірмі "MARKET BUILDING", відповідно до якого він, як водій транспортного засобу, повинен був виконати завдання по доставці вантажу, за який ніс відповідальність за збереження вантажу на його автомобілі, одержувачу вантажу - фірмі "MARKET BUILDING", яка знаходиться у м.Липецьк - Росія, для чого було видано відповідні грошові кошти та товаро - супровідні документи на вантаж в термін 30 днів, із 24 квітня по 23 травня 2013 року.
26 квітня 2013 року ОСОБА_8 доставив вантаж на митний термінал у м.Липецьк (Росія) про що йому доповів в телефонному режимі, а також сказав, що на митниці встановлено вихідні дні до 06 травня 2013 року і попросив у йнього, ОСОБА_2, дозвіл на ці вихідні дні повернутись в Україну залишивши вантаж і автомобіль на митному терміналі у м.Липецьк (Росія). У даному проханні він
-4-
відмовив ОСОБА_8, оскільки йому було видано кошти на весь термін відрядження за кордон на 30 днів,
в тому числі і на вихідні дні,і крім того він був відповідальний за збереження автомобіля і вантажу за весь період відрядження до передачі його вантажоотримувачу. Автомобіль, в якому ОСОБА_8 знаходивяс у відрядженні, був обладнаний місцем для відпочинку і потреби в поверненні водія з відрядження на вихідні дні не було. Але незважаючи на його категоричну відмову в поверненні додому ОСОБА_8 29 квітня 2013 року самовільно залишив автомобіль і вантаж на митному терміналі в м.Липецьк - Росія і на попутному транспорті повернувся на кордон Росії з Україною, де в телефонному режимі домовився з водієм, який теж працював у нього, і який повертався із відрядження із м.Москва (Росія) про те, що той попутньо підбере його і підвезе додому. 30 квітня 2013 року ОСОБА_8 на кордоні Росія - Україна на пропускному пункті "Бачевськ" пересів на транспортний засіб, яким керував водій ОСОБА_10 і разом з цим водієм, в якості пасажира повернувся додому. По дорозі додому 01 травня 2013 року автомобіль потрапив у ДТП, ОСОБА_8 будучи в цьому автомобілі пасажиром отримав тілесні ушкодження.
Вважає, що даний нещасний випадок не був і не може бути пов'язаний з виробництвом у зв'язку з тим, що на момент настання нещасного випадку водій ОСОБА_8 не виконував завдання, яке йому було доручено наказом про відрядження, проігнорував його вказівку «заборону» повертатися додому з відрядження із за кордону додому, залишивши автомобіль і вантаж, самовільно припинив відрядження і повертаючись додому на території України потрапив у ДТП, яке не має відношення до виконання його обов'язків по відрядженню. Також не згідний з висновком спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_8, яким визнано вищевказаний нещасний випадок як такий, що стався із ним під час виконання трудових обов'язків. Тому просить його позовні вимоги задоволити, визнати незаконним та скасувати Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 01 травня 2013 року о 12 год. 50 хв. З ОСОБА_8 форми Н-5 від 31 липня 2013 року, затверджений 05 серпня 2013 року, яким визнано нещасний випадок з ОСОБА_8 як такий, що пов'язаний з виробництвом та визнати даний нещасний випадок таким, що не пов'язаний з виробництвом, а також визнати незаконним та скасувати Акт №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1, затверджений 05 серпня 2013 року, про визнання нещасного випадку з ОСОБА_8 01 травня 2013 року пов'язано з виробництвом.
В судовому засіданні представника позивача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мукачеві Закарпатської області Петах В.А. позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задоволити.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити, та пояснив суду, що ОСОБА_8, який працював у нього водієм, виконував доставку вантажу по маршруту м.Будапешт - Липецьк. Так, процес розмитнення вантажу на митниці в м.Липецьк затягнувся через вихідний день - суботу, у зв'язку з чим вантаж він не розмитнив, до початку вихідних днів з 01.05.2013 р. по 06.05.2013 р., після чого подзвонив і запитав чи можна вантаж залишити на митниці і на вихідні дні поїхати додому. У цьому проханні він йому відмовив, оскільки його автомобіль обладнано місцем для відпочинку водія та мав достатньо коштів для проведення даних вихідних, і повертатися було недоцільно, але не зважаючи на заборону ОСОБА_8 самовільно покинув транспортний засіб із вантажем на борту, без поважних на те причин чи якої-небудь службової необхідності, поїхав додому. Про те, що ОСОБА_8 повертається додому дізнався, коли він разом з водієм ОСОБА_10 були в дорозі, в м.Києві. Про випадки залишення транспортних засобів водіями, які працюють у нього, на митницях чи в іниш місцях йому не відомо.
Представник третьої особи ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі і просив їх задоволити з наведених у позові підстав.
Представники відповідача - територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області - Дрогальчук Ю.В., Шітт А.В., Петьовка С.І., Фалес Р.С. позовні вимоги позивача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мукачеві Закарпатської області та третьої особи ОСОБА_2 не визнали, подали суду заперечення на позовні заяви та просили суд в їх задоволенні відмовити. Заперечення мотивують тим, що відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон абзац 3, п.1.5 - при відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу; абзац 3, п.1.7 - за наявності декількох видів транспорту, що зв'язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація може запропонувати
відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому слід користуватися. Відповідно до пункту 15 підпункту 12 Порядку - обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається Акт за формою Н-1 є прямування потерпілого до місця чи з місця
-5-
відрядження з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми з власності. Щодо нещасного випадку з ОСОБА_8 вважають твердження позивача щодо самовільного припинення ним відрядження та використання ним автотранспорту, є необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами. Спростування цього твердження є Протокол огляду місця дорожньо - транспортної пригоди СВ Червоноармійського РВ УМВС ОСОБА_11, де відмічено, що водієм автомобіля на якому в якості пасажира їхав ОСОБА_8 був водій ОСОБА_10, який також працював водієм у ФОП ОСОБА_2 Що стосується щодо проведення самого розслідування, то відповідно до чинних законодавчих актів України з охорони праці випливає, що спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться не територіальним органом Держгірпромнагляду (як суб'єктом владних повноважнь), а комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (як колегіальним органом), яка лише створюється наказом керівника територіального управління Держгірпромнагляду і не підпорядкована йому, а тому територіальне управління Держгірпромнагляду у Закарпатській області являється неналежною стороною в справі. По-друге акти форми Н-5 та Н-1 не є правовим актом індивідуальної дії, які видаються територіальним управлінням одноосібно, як суб'єктом владних повноважень, а є актами, які складаються колегіально комісією на підставі проведеного спеціального розслідування нещасного випадку. Відповідно до п.54 Порядку, має право оскаржувати у судовому порядку не акти за формою Н-1, а рішення спеціальної комісії. Тому просять у задоволенні позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мукачево Закарпатської області та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору ОСОБА_2 відмовити.
Третя особа ОСОБА_8 позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мукачеві Закарпатської області і третьої особи ОСОБА_2 не визнав, просив суд в їх задоволенні відмовити. Так 24 квітня 2013 року він був відряджений з м.Мукачево у м.Липецьк (Росія). Коли приїхав на таможний пост у м.Липецьк на митницю заїхав тільки після обіду, біля 16 години, але вантаж розтаможити до вихідних днів не вдалося. У зв'язку з цим він подзвонив ОСОБА_2 і запитав чи не можна поїхати додому, оскільки митниця з 01.05.2013 р. по 06.05.2013 р. працювати не буде, на що останній дав згоду, та сказав щоб він, ОСОБА_8, подзвонив водію ОСОБА_10, який є водієм з малим стажем і який сам попросив його, ОСОБА_8, щоб той допоміг проїхати м.Київ. В телефонному режимі він подзвонив ОСОБА_10 і домовилися зустрітися на кордонні. 01 травня 2013 року вони перейшли кордон Росія - Україна, і поїхали додому. В Житомирській області на автодорозі Київ - Чоп потрапили в ДТП. Також розповів суду, що неодноразово залишав транспортний засіб на митницях, про що ФОП ОСОБА_2 було відомо.
Представник третьої особи ОСОБА_8 - ОСОБА_9 позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мукачеві Закарпатської області і третьої особи ОСОБА_2, яка заявляє самостійні вимоги не визнала, просила суд в їх задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача Петах В.А., третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_12, представників відповідача Дрогальчук Ю.В., Шітт А.В., Петьовка С.І., Фалес Р.С., третьої особи ОСОБА_8, його представника ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що трудові відносини між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_8 стверджується Трудовим договором між працівником та фізичною особою № 368 від 01 травня 2010 року (а.с.65-66) та копією трудової книжки (а.с.41-43). Згідно Трудового договору працівник, ОСОБА_8, зобов'язаний виконувати роботу водія вантажні перевезення, а фізична особа ОСОБА_2, зобов'язується оплачувати працю працівника, забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці для виконання прийнятих працівником зобов'язань, обладнати робоче місце відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці, надавати необхідний інвентар, робочий одяг. Час виконання робіт установлюється по графіку, і при розподілі робочого дня на частини зазначається тривалість кожної з частини та перерва між ними. Тривалість робочого часу не повинна перевищувати у вибраному періоді нормальну тривалість робочого часу з розрахунком 40 годин на тиждень. Вихідні дні надаються за графіком. За згодою сторін конкретні дні можуть змінюватись, про що сторони сповіщають одна одну не пізніше ніж за два дні.
Згідно Наказу з 201304-24 «Про відрядження у зв'язку з виробничою необхідністю» ОСОБА_8, водій ФОП ОСОБА_2, відряджено на автомобілі марки «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_1 для доставки вантажу по маршруту «Мукачево (Україна) у Липецьк (РФ) згідно оформлених товаро - супровідних документів. Термін відрядження 30 днів з 24 квітня 2013 року по 23 травня 2013 року, та видано необхідні кошти для виконання рейсу (а.с.40).
-6-
Згідно Акту №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, ОСОБА_8 01 травня 2013 року о 12 годині 50 хвилин на 192-му км автодороги Київ - Чоп поблизу с.Андріївка Червоноармійського району Житомирської області на автомобілі марки "RENAULT MASTER", державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_10 потрапив у ДТП результаті якого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до лікувального закладу з діагнозом "Важка краніофацільна травма. Відкрита ЧМТ. Уламковий перелом лобної кістки праворуч. Забій головного мозку важкого ступеня. Травматичне пошкодження правого ока. Травматичний вивих кришталика в скловидне тіло, відшарування сіьківки" (а.с.14-18).
Згідно Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 01 травня 2013 року о 12 год. 50 хв. від 31 липня 2013 року складений спеціальною комісією утвореною наказом №437-02 від 04 липня 2013 року Територіального управління Держгірпромнагляду України у Закарпатській області вбачається, що нещасний випадок із водієм ОСОБА_8, який працював у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та який повертався з відрядження додому на транспорті роботодавця, стався під час виконання потерпілим трудових обов'язків (а.с.9-12).
Відповідно до пояснювальної записки від 16.07.2013 року ОСОБА_10, водія ФОП ОСОБА_2, вбачається, що коли він вивантажив груз від ОСОБА_2 отримав вказівку їхати додому. Будучи в дорозі йому подзвонив ОСОБА_8 і попорсив почекати на кордоні, оскільки хоче поїхати з ним додому. Останній дійстався кордону попутнім транспортним засобом біля 03 години 30 хвилин після чого вони переїхали кордон і поїхали в сторону Києва, де поїли і поїхали далі. В Житомирській області Червоноармійського району потрапили в ДТП, оскільки його засліпило сонце і відволік їдучій позаду автомобіль (а.с.34-35).
Розділом другим п.1 пп.1.1 «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.06.1999 року за №146 встановлено, що відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника підприємства після затвердження завдання, в якому визначаються мета виїзду, термін, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається його копія з перекладом), і кошторису витрат. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати 60 календарних днів.
Відповідно до пункту 15 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, це виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні (підпункт 1 Порядку); це проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору (підпункт 5 Порядку); та прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності (підпункт 12 Порядку);
Відповідно до пункту 16 підпункту 2 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є, використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками).
Враховуючи вищенаведене, та те, що ОСОБА_8 працюючи водієм у ФОП ОСОБА_2 порушив вимоги трудового законодавства, що виразилося в невиконанні останнім поставлене перед ним завдання, відповідно до Наказу №2013 - 04-24 від 24 квітня 2013 року "Про відрядження у зв'язку з виробничою необхідністю", самовільно залишив транспортний засіб з вантажем на митному контролі у м.Липецьк (РФ), не передавши його вантажоотримувачу "MARKET BUILDING", і без дозволу керівника, повернувся додому на іншому транспортному засобі, де в дорозі потрапив в дорожньо - транспортну пригоду, а також на підставі статті 139 Кодексу законів про працю України, якою встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір, судом знайдено підставність задоволення позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мукачеві Закарпатської області та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2
-7-
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевикладене, надані суду письмові докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення даного позову.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, ст. 139 КЗпП України, «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, «Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон» від 10.06.1999 року за № 146, суд ,-
вирішив:
Позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мукачеві Закарпатської області та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору ОСОБА_2 - задоволити.
Визнати незаконним та скасувати Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 01 травня 2013 року о 12 годині 50 хвилин з ОСОБА_8 форми Н-5 від 31 липня 2013 року, затверджений 05 серпня 2013 року, яким визнано нещасний випадок з ОСОБА_8 як такий, що пов'язаний з виробництвом та визнати даний нещасний випадок таким, що не пов'язаний з виробництвом.
Визнати незаконним та скасувати Акт №1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом форми Н-1, затверджений 05 серпня 2013 року про визнання нещасного випадку з ОСОБА_8 01 травня 2013 року пов'язаного з виробництвом.
Стягнути з територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області м. Ужгород, вул. Минайська,16 в користь ОСОБА_2 зареєстрованого АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 114 (сто чотиринадцять) гривень 70 копійок.
Стягнути з територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області м. Ужгород, вул. Минайська,16 в користь держави судовий збір у розмірі 114 (сто чотиринадцять) гривень 70 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий М.М.Пак