Справа № 303/5286/13-ц
2/303/2588/13
ряд. стат. звіту - 20.
РІШЕННЯ
Іменем України
01 жовтня 2013 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого-судді Пак М.М.
при секретарі Луцьо Г.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Мукачівська державна нотаріальна контора про визнання договорів недійсними , -
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Мукачівська державна нотаріальна контора про визнання договорів недійсними.
Позов мотивує тим, що 24 лютого 1959 року між ним, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Під час подружнього життя, для покращення житлових умов їхньої сім'ї на території домоволодіння АДРЕСА_1, власними силами та за спільні кошти побудували житловий будинок позначений в технічному паспорті під літерою "Б" та допоміжні надвірні будівлі і споруди. Рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 10 вересня 1986 року за № 225 управлінню головного архітектора міста було надано дозвіл на виготовлення виконавчих креслень та проекту на будинок літери "Б" та навіс літери "Л" по АДРЕСА_1, а рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради від жовтня 1986 року за № 236 затверджено акт прийомки в експлуатацію даного будинку, та зобов'язано видати ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на будинок, а міжміськінвентарбюро зареєструвати за нею будинок літери "Б". Після цього рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 08 червня 1988 року за № 94 дозволено ОСОБА_3 побудувати другий поверх.
Однак, будинок літери "Б" по АДРЕСА_1 не являвся окремим будинковолодінням, а побудований на території будинковолодіння АДРЕСА_1, тому частки власників даного будинковолодіння були перераховані, внаслідок чого на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 10 грудня 1986 року за № 262 на ім'я його дружини, ОСОБА_3, було видано свідоцтво про право власності на 69/100 будинковолодіння АДРЕСА_1. Всі правовстановлювальні документи на збудований ними будинок були виготовлені на ім'я ОСОБА_3, оскільки вона займалася оформленням всіх необхідних документів на даний будинок, в якому вони проживають і по сьогоднішній день, та який являється їхньою спільною сумісною власністю.
Так, під час однієї з сварок з дружиною ОСОБА_3, остання повідомила йому, що він не має жодного відношення до вищевказаного будинку, що підтвердилося довідкою КП "Мукачівське МБТІ та ЕО", в якій вказано що 17 березня 1988 року між ОСОБА_3, та його сином, ОСОБА_4, був укладений договір дарування, згідно якого його дружина подарувала ОСОБА_4 23/100 частини будинковолодіння АДРЕСА_1, а в подальшому 23 грудня 2004 року між дружиною та сином був укладений ще один аналогічний договір дарування 23/100 будинку.
-2-
Про укладений договір дарування позивачу ОСОБА_2 відомо не було, жодної згоди, як співвласник будинковолодіння АДРЕСА_1, на укладення цих договір не давав, тому звернувся до суду з вищевказаним позовом для захисту своїх майнових прав, а також просить поновити строк позовної давності для звернення до суду, оскільки про факт існування вищевказаних договір стало відомо 19 квітня 2013 року, після звернення до КП «Мукачівське МБТІ та ЕО».
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити з наведених у позові підстав.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надіслали на адресу суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечують.
Третя особа - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, в судове засідання не з'явилася, надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, заперечила проти задоволення позовних вимог.
Третя особа - представник Мукачівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, задоволення позовних вимог залишив на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 року видане відділом ЗАГС с.Буштино Тячівського району, за актовим записом № 15 ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_3, 24 лютого 1959 року (а.с.8).
Відповідно до копії витягу з рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області від 10 вересня 1986 року за №225 "Про прибудови, гаражі, затвердження актів в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, надання дозволу управлінню головного архітектора міста на виготовлення виконавчих креслень на самовільно проведене громадянами будівництво" надано дозвіл управлінню головного архітектора міста виготовити виконавчі креслення та проекти на самовільно зведені будови ОСОБА_3 - будинок літери "Б", навіс літера "Л" (а.с.9).
Відповідно до копії витягу з рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області від жовтня 1986 року за № 236 "Про прибудови, затвердження актів прийомки в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, надання дозволу управлінню головного архітектора міста на виготовлення виконавчих креслень на самовільно проведене громадянами будівництво та дозвіл на виділення земельних ділянок під державне будівництво" затверджено акти прийомки в експлуатацію на будинок літер "Б" житловою площею 27,20 кв.м, загальною площею 42,70 кв.м з підвалом площею 12,90 кв.м побудований громадянкою ОСОБА_3 та зобов'язано міське комунальне господарство видати свідоцтво про право власності на будинок, а міжміськеінвентарбюро зареєструвати за нею будинок літер "Б" (а.с.10).
27 серпня 1986 року будинок АДРЕСА_1 був зданий у експлуатацію, що підтверджується Актом про здачі в експлуатацію індивідуального будинковолодіння (а.с.11-13).
Відповідно до рішення виконкому Мукачівської міської Ради народних депутатів за № 262 "Про зміну ідеальних частин на домоволодіння по АДРЕСА_1 дозволено оформити право власності за громадянкою ОСОБА_3 69/100 домоволодіння розташоване по АДРЕСА_1 (а.с.14).
Відповідно до витягу з рішення № 91 від 08 червня 1988 року "Про прибудови" додатково до рішення виконкому № 97 від 10 червня 1987 року дозволено ОСОБА_3 замість дозволеної мансарди, побудувати другий поверх, який складатиметься з двох житлових кімнат 16,0 кв.м та 22,0 кв.м. Житлова площа після завершення будівництва складатиме 74,0 кв.м (а.с.16)
-3-
Згідно Технічного паспорту на житловий дім індивідуального житлового фонду 46/100 частки будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 (а.с.17-20).
З довідки Комунального підприємства "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за № 895 від 19.04.2013 року вбачається, що 46/100 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1, належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 17 березня 1988 року, посвідченого Мукачівською державною нотаріальною конторою, по реєстру № 1-1469 та договору дарування від 23 грудня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 по реєстру за № 4842 (а.с.21) .
17 вересня 2013 року Мукачівським міськрайонним судом винесено ухвалу про забезпечення доказів, на виконання якої з Закарпатського обласного державного нотаріального архіву надійшла копія Договору дарування від 17 березня 1988 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений Мукачівською державною нотаріальною конторою, по реєстру за № І-1469, згідно якого ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв належні дарителю 23/100 (двадцять три сотих) частин домоволодіння з належними до нього надвірними прибудовами, що знаходяться у АДРЕСА_1 (а.с.71-72) та надійшла копія Договору дарування від 23 грудня 2004 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, по реєстру за № 4758, згідно якого дарувальник, ОСОБА_3, передала у власність, а обдарований, ОСОБА_4, прийняв у власність 23/100 (двадцять три сотих) частин будинковолодіння з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.76).
Правовідносини регулюються Цивільним та Сімейним Кодексами.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Нормами статті 60 Сімейного Кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того. Що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), а кожна річ, набута за час шлюбу, крім, речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Положеннями статті 63 Сімейного Кодексу встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановленому домовленістю між ними.
Відповідно до ч.1 та ч.3 статті 65 Сімейного Кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою, а для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово та нотаріально засвідчена.
Положення статті 368 ЦК України визначають, що спільна власність двох або більше без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Здійснення права спільної сумісної власності передбачене статтею 369 ЦК України відбувається, за правилом, якщо співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлене домовленістю між ними.
Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсний за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Частиною 3 статті 215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи вищенаведене судом знайдено підставність задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про поновлення строку позовної давності на оспорення договорів дарування, оскільки відповідно до ст. 256 та ст. 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А положеннями ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто, позивачем по справі доведено, а відповідачами не спростовано факт, що про наявність договорів дарування, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, йому стало відомо тільки при видачі КП "Мукачівським МБТІ та ЕО" довідки № 895 від 19 квітня 2013 року.
-4-
Також, судом знайдено підставність задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними, оскільки одружився він з відповідачем ОСОБА_3 24 лютого 1959 року, після чого почали набувати спільне сумісне майно, одне з яких побудували буд. АДРЕСА_1, яким розпоряджаются та проживають в ньому по сьогоднішній день. Тобто, дане майно (будинок) було набуте сторонами по справі не до реєстрації шлюбу, не одержане в дарунок або в порядку спадкування, а набувалося за рахунок спільних коштів, і тому власниками будинку чи іншого майна мають вважатися обоє подружжя - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Даний факт повинен був взятий до уваги при складанні нотаріусами договорів дарування від 17.03.1988 року та 23.12.2004 року, які на підставі Інструкцій про порядок вчинення нотаріальних дій, повинні були взяти згоду на дарування і від позивача (чоловіка ОСОБА_3.), та в яких вказано, що правочини щодо розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, які подаються для нотаріального посвідчення, підписується всіма співвласниками цього майна або уповноваженими ними особами, а при посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, якщо правовстановлювальний документ оформлений на одного із співвласників, нотаріус вимагає письмову згоду інших співвласників. З наведеного випливає, що позивач ОСОБА_2 заперечує дійсність договорів дарування, укладені між його дружиною ОСОБА_3 та ОСОБА_7, недійсніть яких ним доведено, а відповідачами не спростовано.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Враховуючи вищевикладене, надані суду письмові докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення даного позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст.60, 63, 65 СК України, ст. ст. 203, 215, 216, 267, 368, 369 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволити.
Поновити строк позовної давності на оспорення дійсності договору дарування від 17.03.1988 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого Мукачівською державною нотаріальною конторою, по реєстру за № І-1469, про дарування 23/100 (двадцять три сотих) частин будинковолодіння АДРЕСА_1, та договору дарування від 23 грудня 2004 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про дарування 23/100 (двадцять три сотих) частин будинковолодіння АДРЕСА_1.
Визнати недійсним договір дарування від 17 березня 1988 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого Мукачівською державною нотаріальною конторою, по реєстру за № І-1469, про дарування 23/100 (двадцять три сотих) частин будинковолодіння АДРЕСА_1.
Визнати недійсним договір дарування від 23 грудня 2004 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про дарування 23/100 (двадцять три сотих) частин будинковолодіння АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий М.М.Пак