Головуючий суду 1 інстанції - Кордюкова Ж.І.

Доповідач - Соловей Р.С.

Справа № 1227/1535/2012

Провадження № 22ц/782/3762/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області

у складі: головуючого - судді Соловей Р.С.,

суддів Медведєвої Л.П., Пащенко Л.В.

при секретарі Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу

за заявою ОСОБА_2 про виправлення описки у справі за апеляційною скаргою ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 серпня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 червня 2011 року у цивільній справі №2-69/11 в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі на ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 11 листопада 2013 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» задоволено частково. Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 серпня 2013 року змінено в частині стягнення з ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на користь ОСОБА_2 середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 червня 2011 року у цивільній справі №2-69/11, зменшено суму стягненої середньої заробітної плати з 26 673,39 грн. до 15 616,80 грн. Відповідно зменшено суму стягненого з ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» судового збору з 266,73 грн. до 156,17 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Від позивача ОСОБА_2 надійшла заява, якою він просить виправити описку в мотивувальній частині рішення та математичну помилку допущену, на його думку, при проведенні розрахунку апеляційним судом середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період затримки виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 червня 2011 року. Свою заяву мотивує тим, що 13.12.2011 р. апеляційним судом Луганської області було ухвалено рішення, яким суд на підставі пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок) застосував коефіцієнти підвищення щодо розміру тарифних ставок і посадових окладів при розрахунку середньої заробітної плати . Обставини, викладені у вказаному рішенні не потребують доказування, згідно з вимогами ч. 3 ст. 61 ЦПК України (а. с. 290 - 291).

При ухваленні рішення апеляційного суду Луганської області від 11 листопада 2013 року в частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, колегія суддів керувалась приписами ст. 236 Кодексу законів про працю та п. 8 Порядку, з врахуванням встановленого рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 червня 2011 року середнього заробітку у розмірі 96,40 грн., вважаючи, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не мав правових підстав його коригувати.

Арифметичними є помилки, які мали місце при обчисленнях, арифметичних діях, що здійснювалися судом. Однак, відповідно до вказаних норм права, застосованих апеляційним судом, в рішенні апеляційного суду арифметично розрахунок проведений вірно, тобто при множенні середнього заробітку (96,40 грн.) на кількість днів вимушеного прогулу (162) результат арифметичної дії отриманий правильно - 15 616,80 грн. На інший середній заробіток, визначений у іншому судовому рішенні апеляційний суд не посилався. Отже, підстав для виправлення арифметичної помилки колегія суддів не вбачає.

Зазначені заявником ОСОБА_2 доводи щодо незастосування апеляційним судом коефіцієнтів підвищення при розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення, відповідно до п. 10 Порядку та п. 21 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суду, можуть бути доводами щодо судової помилки при оскарженні судового рішення у касаційному порядку, та не можуть бути підставами для виправлення описки в мотивувальній частині рішення.

Слід зазначити що, згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 №14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Відповідно до ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, що беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Проте, в даному випадку підстав для виправлення описки та арифметичної помилки в рішенні апеляційного суду Луганської області від 11 листопада 2013 року немає, у зв'язку з чим заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 219 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки в рішенні апеляційного суду Луганської області від 11 листопада 2013 року відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: