АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/774/28/14 Головуючий у І інстанції Скиба С.А.

Категорія КК: ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 309 Доповідач Крот С.І.

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Крот С.І.,

суддів Косенка Л.М., Кір'яка А.В.,

за участю прокурора Заворотної О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську 14 січня 2014 року кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 вересня 2013 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України, направлено на додаткове розслідування.

Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України, направлена прокурору м. Дніпродзержинська для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства.

ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що він 09 листопада 2010 року о 18.00 годині, перебуваючи в районі 11 мікрорайону лівого берега м. Дніпродзержинська у невстановленої слідством особи незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,02 грама, після чого став незаконно зберігати його за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 без мети збуту.

19 січня 2011 року, приблизно о 17.00 годині, ОСОБА_1 дозволив ОСОБА_2 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 незаконно вжити принесену з собою психотропну речовину «метамфетамін» шляхом внутрішньовенної ін'єкції.

20 січня 2011 року ОСОБА_1 за тією ж адресою дозволив ОСОБА_3 незаконно вжити принесений з собою особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований» шляхом внутрішньовенної ін'єкції.

16 січня 2011 року ОСОБА_1 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 11,3 грама, після чого став незаконно зберігати за місцем свого постійного проживання без мети збуту.

20 січня 2011 року співробітниками міліції в ході проведення огляду за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження, в сухому подрібненому вигляді масою 11,7 г, що є особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс (марихуана), маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 11,11 г і один медичний шприц з речовиною коричневого кольору об'ємом 0,3 мл, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,012 г (згідно висновку спеціаліста № 285 від 22 січня 2011 року «Речовина масою 11,9 грам, є особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс (марихуана), маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 11,3 грама. Рідина об'ємом 0,5 мл містить небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,02 грама»), які ОСОБА_1 незаконно зберігав за місцем свого проживання без мети збуту.

Своє рішення про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування суд мотивував тим, що розслідуючи цю справу орган досудового слідства не виконав у повному обсязі вимог ст.ст. 22, 64 КПК 1960 року, внаслідок чого перевірку прокурором заяви ОСОБА_1 за фактом застосування недозволених методів працівниками дізнання і слідства проведено формально, не дана оцінка діям співробітників міліції, які проводили огляд приміщення без постанови суду, залишилися не з'ясованими такі обставини справи, як дата та місце придбання ОСОБА_1 наркотичних засобів, не перевірені обставини проведення огляду квартири обвинуваченого, не з'ясовано чи добровільно давав згоду на проведення огляду приміщення, не перевірено чи надходили повідомлення про злочин на телефон 02 черговій частині Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області та чи направлялась чергова група за даною адресою, чи затримувався ОСОБА_1 перед проведенням огляду приміщення, чи встановлювався дійсний власник квартири на момент проведення огляду.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту судового слідства, посилаючись на те, що суд помилково прийшов до висновку, що органи досудового слідства допустили неповноту та неправильність, яка не може бути усунута під час судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, думку прокурора Заворотної О.В., яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК 1960 року суд може повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти чи неправильності досудового слідства лише в тому випадку, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. У рішенні суду має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час цього. При цьому суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу і надавати переваги одним доказам перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також, шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК 1960 року). Про це зазначено також у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11 лютого 2005 р. № 2.

Розглядаючи справу щодо ОСОБА_1 суд першої інстанції не дотримався цих вимог закону та рекомендацій Пленуму Верховного Суду України, якими регламентовано повернення справи на додаткове розслідування.

Колегія суддів вважає, що наведені вище обставини, які вказані судом в постанові, не є підставою для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки суд мав можливість усунути вказану в постанові неповноту та неправильність в стадії розгляду справи самостійно, при необхідності в тому числі і шляхом допиту осіб, виконання відповідних слідчих дій в порядку ст. 315-1 КПК 1960 року та проведення інших заходів, направлених на повне та всебічне з'ясування обставин справи. Також суд може та повинен самостійно дати відповідну оцінку вказаним доказам по справі, які привести у вироку та прийняти законне рішення, що передбачено ст. 323 КПК 1960 року.

Як вбачається з матеріалів справи, заяви ОСОБА_1 про застосування до нього на досудовому слідстві неправомірних дій співробітниками міліції неодноразово перевірялись прокуратурою м. Дніпродзержинська і підтвердження не знайшли, в зв'язку з чим в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції було відмовлено (т. 1 а.с. 172-173, т. 3 а.с. 53-54). Свій висновок про формальність перевірки версії обвинуваченого про застосування до нього в ході досудового слідства співробітниками міліції неправомірних дій, суд належним чином не мотивував, а тому дана обставина не може являтись підставою направлення справи на додаткове розслідування. Крім того, в разі необхідності, суд може ще раз перевірити дану обставину шляхом дачі доручення в порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК 1960 року.

Із постанови суду також вбачається, що однією з підстав направлення справи на додаткове розслідування суд вказав на не встановлення органом досудового слідства часу та місця придбання ОСОБА_1 наркотичних засобів.

Однак, це ствердження суду є безпідставним, суд в постанові необгрунтовано послався на те, що при проведенні досудового слідства не встановлений час та місце придбання ОСОБА_1 наркотичних засобів, оскільки викладені дані про дату, час та місце придбання ОСОБА_1 наркотичних засобів для особистого вживання вказані виходячи з показань останнього, в яких він визнавав свою вину, під час досудового слідства по кримінальній справі. При цьому слідчим під час провадження досудового слідства проводились оперативно-розшукові дії, спрямовані на встановлення особи, у якої ОСОБА_1 придбав наркотичний засіб. Крім того, матеріали відносно осіб, які збули ОСОБА_1 наркотичні засоби, виділені з кримінальної справи для проведення додаткової перевірки, про що 09 березня 2011 року та 21 квітня 2011 року винесені відповідні постанови.

Крім того, не слушними також є і інші обставини, які зазначив суд в своїй постанові при поверненні справи на додаткове розслідування. Так, перевірити обставини проведення огляду квартири обвинуваченого, з'ясувати чи добровільно давав згоду на проведення огляду приміщення, перевірити чи надходили повідомлення про злочин на телефон 02 черговій частині Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області та чи направлялась чергова група за даною адресою, чи затримувався ОСОБА_1 перед проведенням огляду приміщення, чи встановлювався дійсний власник квартири на момент проведення огляду не може служити підставою для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки саме на суд покладено обов'язок згідно зі ст. 257 КПК 1960 року безпосередньо дослідити зібрані у справі докази, та відповідно до вимог ст. 323 КПК 1960 року дати їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки в постанові суду не зазначено переконливих доказів неповноти або неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунуті у судовому засіданні судом самостійно шляхом ретельного допиту підсудних, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК 1960 року та дослідження інших зібраних у справі доказів, колегія суддів вважає ухвалу про направлення справи на додаткове розслідування такою, що не відповідає закону і тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно більш ретельно дослідити обставини справи, дослідити всі докази, які є в матеріалах справи, дати їм належну оцінку в сукупності і прийняти законне і обгрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу Х1 «Перехідні положення» КПК, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той самий суд.

Раніше обраний судом запобіжний захід у виді підписки про невиїзд відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.

Судді: