Справа №1417/2645/12 16.01.2014 16.01.2014 16.01.2014
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/784/9/2014р. Головуючий 1-ї інстанції Стерльніков Д.В.
Категорія: ч. 3 cт. 185 КК України Суддя апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2014 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Дзюби Ф.С.
суддів Кваші С.В., Чернявського А.С.
за участю прокурора - Осипенко О.М.
захисника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 18.10.2013р., яким:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Привільне Баштанського району Миколаївської області, раніше судимого:
- 14.08.1998 р. Баштанським районним судом Миколаївської області за ст. ст. 140 ч. 3, 45 КК України (в ред. 1960 р.) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки і штрафом 680 грн.;
- 04.11.1998 р. цим же судом за ст. ст. 140 ч. 3, 17-140 ч. 3, 42, 43 КК України (в ред. 1960р.) до 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна;
- 06.10.2008 р. цим же судом за ст. ст. 15 ч. 3, 185 ч. 2, 75 КК України до 3 років обмеження волі з іспитовим строком 3 роки;
- 05.11.2012 р. Жовтневим районним судом Миколаївської області за ст. ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2, 186 ч. 3, 263 ч. 1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, в даний час відбуває покарання за цим вироком,
- засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 152 КК України - до 3-х років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено покарання у виді 4-х років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначених за оскаржуваним вироком та вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05.11.2012р., яким ОСОБА_3 засуджено за ст. ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2, 186 ч. 3, 263 ч. 1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі остаточно призначено до відбуття покарання у виді 6-ти років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 5000 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 152 КК України за таких обставин.
16.07.2012 року, близько 14.00 год. ОСОБА_3 з метою крадіжки чужого майна прибув до металевого вагончику (контейнеру), що належить ОСОБА_5 і розташований вздовж автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ поблизу бару "Севан" в с. Весняне Миколаївського району Миколаївської області. Знаходячись в зазначеному місці, за допомогою знайденого металевого лому, шляхом зриву навісного замка ОСОБА_3 проник до вагончику, звідки таємно викрав належне ОСОБА_5 майно, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 14150 грн., а викраденим майном розпорядився на свій розсуд.
Крім того, 16.07.2012 року, близько 21.30 год. ОСОБА_3 під час розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в лісопосадці розташованій на 127 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ поблизу с. Весняне Миколаївського району Миколаївської області, маючи умисел на задоволення своєї статевої пристрасті з ОСОБА_6, висловив їй про вказаний намір. Однак ОСОБА_6 відмовила в цьому ОСОБА_3
З метою здійснення свого злочинного умислу ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 декілька ударів долонею руки по лицю і знов зажадав від потерпілої вступити з ним в статевий зв'язок. В той же момент у конфлікт між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 втрутився ОСОБА_7, який припинив протиправні дії Павлова. Після цього ОСОБА_6 вирушила по автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в напрямку м. Миколаєва.
ОСОБА_3, бажаючи довести свій умисел спрямований на насильницьке задоволення статевої пристрасті, наздогнав ОСОБА_6, схопив рукою за шию і потягнув останню до горішнику поблизу с. Весняне Миколаївського району Миколаївської області. Знаходячись в зазначеному місці ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 2 удари кулаком в лице і зажадав від останньої зняти одяг. Побоюючись подальшого насильства з боку ОСОБА_3, ОСОБА_6 виконала його вимогу, після чого ОСОБА_3 здійснив з нею природним способом насильницький статевий акт проти її волі.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить змінити вирок районного суду призначивши йому більш м'яке покарання, так як він вважає, що йому призначене надмірно суворе покарання.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_2 в підтримку доводів апеляції, прокурора, яка вважала, що вирок необхідно залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів находить її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідженими в судовому засіданні доказами вина засудженого ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, за які його засуджено за обставин викладених у вироку, доведена і апелянтом не оспорюється, як і не оспорюється кваліфікація його дій за ст. ст. 152 ч.1 та 185 ч.3 КК України.
Що стосується покарання, то воно підсудному ОСОБА_3 призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65-67, 70 ч.ч. 1 та 4 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості скоєних злочинів, серед яких скоєно тяжкий злочин, даних про особу винного, що він характеризується негативно, неодноразово судимий за злочини проти власності і на день винесення вироку відбуває покарання за іншим вироком та обставин, що обтяжують покарання - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Апелянт не навів в апеляції, які саме обставини суд не врахував при призначенні покарання.
Підстав для зміни вироку з пом'якшенням покарання, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію підсудного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а Вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_3, без змін.
Головуючий
судді: