Судове рішення #3481664

Справа 2-а-99/2008 р.

 

 

ПОСТАНОВА

іменем України

 

08 грудня 2008 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі : головуючого - судді Гончарука О.Н.,

                            за участю секретаря - Раковець Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, про зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку до пенсії як дитині війни 

 

Особи, які брали участь у справі:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі в особі його представника Бучарової Наталії Миколаївни,

 

встановив:

         У поданій до суду 20 листопада 2008 року позовній заяві позивач зазначає, що він є дитиною війни.

         У зв'язку з цим, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року (далі Закон №2195-IV), відповідачем йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         У 2006-2007 роках йому така допомога не виплачувалась, оскільки дія ст.6 згаданого Закону Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік» була призупинена.

         Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення цих Законів визнані неконституційними.

         Не зважаючи на це, відповідач перерахунок його пенсії не зробив, чим порушив його право на отримання доплати до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону №2195-IV, про що він дізнався із засобів масової інформації.

         Просить суд постановити рішення, яким поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену таку допомогу за 2006-2007 рр. в сумі 2 733 грн. 30 коп. та за 9 місяців 2008 р.- 866 грн. 70 коп. Всього 3 600 грн.

         Відповідач подав до суду письмове заперечення на позовну заяву в якому зазначає, що згідно ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" Управління провело підвищення до пенсій відповідно до ст.6 Закону №2195-IV і виплачує таке підвищення особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

У 2008 році згідно вимог п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», дітям війни Управлінням нараховано та виплачено підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що становить 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 

Інших виплат дітям війни чинним законодавством не передбачено.

Крім цього, Управління не може бути належним відповідачем  у даній справі, оскільки не є розпорядником коштів Державного бюджету України та не наділено правом приймати законодавчі акти загальнодержавного значення.

         У судовому засіданні позивач позовні вимоги збільшив.

         Просить зобов'язати відповідача виплатити йому надбавку до пенсії за період з 01 січня 2006 р. по 31 грудня 2008 р.

         Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених в запереченні на позов.

Просить в задоволенні позову відмовити.

Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

         Як вбачається з пенсійного посвідченням НОМЕР_1, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Камінь-Каширської райдержадміністрації ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.4),  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни.

         У зв'язку з цим, він в силу ст.6  Закону  №2195-IV, має право на  підвищення розміру пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком, визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої,  за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі передбаченого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Такий прожитковий мінімум  у 2007 році згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено на рівні: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень, у 2008 році згідно ст.58 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік» на рівні з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Як пояснила суду представник відповідача, ОСОБА_1, як дитині  війни, підвищення до пенсії  у 2006 - 2007 рр. не виплачувалось, а у 2008 році виплачувалось відповідно до Закону №2195-IV в редакції із змінами, передбаченими п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Цим Законом було встановлено виплату дітям війни у 2008 році у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року положення п.12 статті 71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та рішенням цього ж Суду №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Згадані Закони  в силу ст. 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на наведене, враховуючи те, що Рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня  2008 року повинна нараховуватись і виплачуватись  доплата до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачає ст.6 Закону №2195-IV ( в ред.2004 року).

Твердження представника відповідача про те, що Управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не є розпорядником коштів Державного бюджету України, безпідставне, оскільки згідно п.2.1 „Положення  про   управління   Пенсійного   фонду  України   в районах, містах і районах у містах", одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій.

Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача провести йому доплату до пенсії як дитині війни за 2006 р. задоволенню не підлягають так як ст. 110 Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону №2195-IV, запроваджуються поетапно за результатами виконання у першому півріччя, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

         Такого порядку Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначав і з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету його не погоджував.

Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік» неконституційним не визнавався.

         Суд, вирішуючи питання про поновлення річного строку звернення до суду за захистом порушеного права, початком якого є 09 липня 2007 року, приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 такий строк дотримано.

         Як пояснив суду позивач, про порушення належного йому, як дитині війни, права на підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст.6 Закону №2195-IV, він дізнався із статті, опублікованій у газеті «Волинь-нова»  25 жовтня 2008 року. Згадана дата в силу ст.99 КАС України є днем, з якого обчислюється річний строк для звернення до адміністративного суду.

         Суд з відповідача судового збору  не стягує,  оскільки в силу п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються.

         Керуючись ст. ст.10, 11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп, суд

постановив:

         Позов задовольнити частково.

         Пропущений ОСОБА_1 річний строк звернення до суду за захистом порушених прав з 09 липня по 20 листопада 2007 року поновити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та зобов`язати це Управління провести доплату до пенсії як дитині війни з 22 травня по 31 грудня 2008 року в розмірі, передбаченому ст.6 згаданого Закону.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

 

         Головуючий-підпис

         Оригіналу відповідає

 

         Суддя Камінь-Каширського

         районного суду                                                          О.Н. Гончарук

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація