Справа №2601/20380/12

Провадження № 2/752/99/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.01.2014 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.-

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду з позовом до Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації, відповідно до якого з врахуванням заяв про збільшення позвних вимог просила суд скасувати наказ від 10.05.2012 р. № 166-к Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації про оголошення догани ОСОБА_1, скасувати наказ від 26.09.2012 р. № 577-к Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації про звільнення її з посади завідувачки Михайлівського дитячого навчального закладу «Мальва», поновлення на посаді завідувачки Михайлівського дитячого навчального закладу «Мальва» з 26.09.2012 р., стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 06.02.1985 р. вона працювала на посаді завідувачки Михайлівським дитячим навчальним закладом «Мальва». Наказом від 26.09.2012 р. № 577-к була звільнена з займаної посади за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України. Своє звільнення вона вважає незаконним, оскільки підставою для звільнення було подання прокурора району щодо ігнорування нею вимог Закону України «Про оплату праці», Положення про дошкільний заклад, Кодексу законів про працю України та використання службового становища в корисливих цілях, що завдало матеріальної шкоди на загальну суму 49919,70 гривень. Фактично звинувачуючи її у вчиненні злочину будь-якого рішення ні прокуратурою, ні судом про притягнення її до кримінальної відповідальності не приймалось.

Позивач посилається на те, що при вирішенні питання про звільнення роботодавцем був порушений порядок накладення дисциплінарного стягнення, а саме: порушені строки накладення дисциплінарного стягнення, оскільки в поданні зазначено, що події, в яких її звинувачують, мали місце в 2003-2011 р.р, а стягнення накладено 26.09.2012 р.; у неї не були відібрані пояснення перед накладенням стягнення; відповідачем були порушені вимоги закону щодо врахування перед накладенням стягнення обставин, передбачених ст..149 КЗпП України; на момент звільнення не була отримана згода профспілкової організації.

Також в обґрунтування свого позову позивач зазначає, що не погоджується і вважає незаконним наказ відповідача від 10.05.2012 р. № 166-к щодо оголошення їй догани, оскільки зазначене стягнення було накладено за невиконання пп. 3.2, 3.5, 3.6, 3.9, 3.11, 3.20, 3.39 посадової Інструкції, однак з даною інструкцією вона була ознайомлена лише 14.08.2012 р. Тобто, її було притягнуто до відповідальності за невиконання обов»язків, які на неї не покладались.

Позивач посилається на те, що незаконним звільненням їй була завдана моральна шкода, оскільки вона втратила душевний спокій і через хвилювання погіршився її стан здоров»я в зв»язку з чим вона перебувала на лікуванні. Внаслідок незаконного звільнення вона не могла влаштуватись на роботу, змінився її спосіб життя, вона залишилась без доходів. Моральну шкоду позивач оцінює в 10 000 гривень.

В ході судового розгляду позивач та її представник підтримали позовні вимоги та обґрунтування позову в повному обсязі, просили його задовольнити, посилаючись на те, що при звільненні ОСОБА_1 був порушений порядок накладення дисциплінарних стягнень, звільнення не було погоджено з первинною профспілковою організацією, перед накладенням стягнення від неї не відбирались пояснення, наказ про звільнення підписала не уповноважена особа і стягнення накладено після закінчення строку, встановленого законом для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заявленого позову, вважаючи, що накази про накладення на позивача дисциплінарних стягнень були винесені на підставі норм трудового законодавства, в зв»язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 покладених на неї обов»язків, а погодження на звільнення позивача було надано первинною профспілковою організацією в ході розгляду справи. Також представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що наказ про звільнення позивача був підписаний заступником начальника відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації в межах її повноважень в зв»язку з перебуванням на лікарняному виконуючого обов»язки начальника.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді завідувачки Михайлівського дитячого навчального закладу «Мальва» з 06.02.1985 р.

Як вбачається з матеріалів справи 10.05.2012 р. на підставі наказу начальника відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області за № 166-к ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання нею п.п.3.2, 3.5, 3.6, 3.9,. 3.11, 3.20, 3.39 Посадової інструкції завідувача дошкільного навчального закладу.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Тобто підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни.

Зі змісту наказу № 166-к від 10.05.2012 р. вбачається, що позивач була притягнена до дисциплінарної відповідальності за те, що в ході розгляду звернень батьківської громадськості та трудового колективу Михайлівського дитячого навчального закладу «Мальва» щодо діяльності керівника установи було встановлено, що остання матеріальні цінності, придбані батьками за власні кошти, не оприбуткувала з її вини, кошти, які планувалося використати для встановлення огорожі, не використані за призначенням та не поставлені на бухгалтерський облік, відсутні посадові обов»язки працівників, чіткий графік роботи, встановлено факти неправомірного нарахування заробітної плати працівникам дитячого садка у зв»язку із ліквідацією 3-ої групи, книга наказів з особового складу повністю переписана, виявлено факт відсутності завгоспа на робочому місці протягом місяця, однак заробітна плата нарахована і була виплачена, щорічні звіти керівника за підсумками навчального року не проводилися, календарне планування містить ряд зауважень. В батьківському та трудовому колективі створено несприятливий мікроклімат.

Законодавець чітко визначив підстави для застосування дисциплінарного стягнення, а саме наявність факту порушення трудової дисципліни, який в свою чергу повинен бути відповідно зафіксований.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Судом встановлено, що на адресу начальника Вінницької районної державної адміністрації надійшли звернення батьків та працівників Михайлівського дитячого навчального закладу «Мальва» щодо допущення порушення в роботі з боку завідувача виховним закладом.

На підставі зазначених звернень наказом № 198 від 24.04.2012 р. начальника відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації була створена комісія щодо їх розгляду та проведення виїзного засідання із запрошенням заявників.

За результатами проведеної перевірки було виявлено, що матеріальні цінності, придбані батьками за власні кошти не оприбутковані з вини керівника, кошти, отримані від збору батьками та працівниками яблук на території дитячого садочку та металобрухту, які планувалось використати для встановлення огорожі навколо дитячої установи, не використані за призначенням та не поставлені на бухгалтерський облік, не належним чином проводилась заміна постільної білизни, відсутні посадові обов»язки у працівників закладу, відсутній чіткий графік роботи педагогічних та технічних працівників, встановлено факти неправомірного нарахування заробітної плати працівникам дитячого садка у зв»язку із ліквідацією 3-ої вікової групи, не внесено відповідні зміни до штатного розпису, книга наказів з особового складу повністю переписана, з порушенням видавались накази по особовому складу, виявлено факт відсутності завгоспа на робочому місця протягом місяця, однак заробітна плата нарахована і була виплачена, не проводились щорічні звіти керівника за підсумками навчального року, календарне планування містить зауваження, в батьківському та трудовому колективах створено несприятливий мікроклімат, а керівник не докладає належних зусиль для його налагодження, завідуючою було розміщено оголошення про прийом на роботу працівників без наявності вакансій.

Зазначені порушення були викладені в доповідній записці, підписаній членами комісії, а також містились у зверненнях батьків та відображені в протоколі засідання батьківських зборів.

Посадові обов»язки завідувача ДНЗ «Мальва» визначені посадовою інструкцією, затвердженою начальником відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації.

Як вбачається з тексту даної посадової інструкції позивач була ознайомлена з ними 14.08.2012 р., тобто після притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиконання трудових обов»язків, що є порушенням ст.29 КЗпП України.

Натомість, обов»язки завідувача дошкільним навчальним закладом визначені в Положенні про дошкільний навчальний заклад, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. N 305, відповідно до яких Керівник дошкільного навчального закладу: здійснює керівництво і контроль за діяльністю дошкільного навчального закладу; діє від імені закладу, представляє його в державних та інших органах, установах і організаціях, укладає угоди з юридичними та фізичними особами; розпоряджається в установленому порядку майном, коштами дошкільного навчального закладу і відповідає за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази закладу; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників дошкільного навчального закладу; затверджує штатний розпис за погодженням із засновником (власником) дошкільного навчального закладу; контролює організацію харчування і медичного обслуговування дітей; затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції працівників за погодженням з профспілковим комітетом; забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних норм і правил техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і працівників; відповідає за реалізацію завдань дошкільної освіти, визначених законом України "Про дошкільну освіту", та забезпечення рівня дошкільної освіти у межах державних вимог до її змісту і обсягу; контролює відповідність застосовуваних форм, методів і засобів розвитку, виховання і навчання дітей їх віковим, психофізіологічним особливостям, здібностям і потребам; підтримує ініціативу щодо вдосконалення навчально-виховної роботи, заохочує творчі пошуки, дослідно-експериментальну роботу педагогів; організовує різні форми співпраці з батьками або особами, які їх замінюють; щороку звітує про свою діяльність на загальних зборах (конференціях) колективу закладу та батьків або осіб, які їх замінюють.

В зв»язку з чим посилання позивача на її необізнаність із своїми посадовими обов»язками суд вважає необґрунтованими.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки у ОСОБА_1 були відібрані пояснення щодо виявлених порушень в роботі, які вона виклала у доповідній записці від 28.04.2012 р., де фактично підтвердила наявність деяких порушень у її роботі, як завідувача дошкільним навчальним закладом.

З наказом № 166-к від 10.05.2012 р. ОСОБА_1 була ознайомлена у встановлений законом спосіб, про що свідчить її підпис в наказі.

З урахуванням викладених обставин суд не вбачає підстав для скасування наказу № 166-к від 10.05.2012 р. про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в зв»язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 26 вересня 2012 р. був виданий наказ в.о.начальника відділу освіти Осіпчук № 577-к про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувачки Михайлівського ДНЗ «Мальва» з 26.09.2012 р. за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов»язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення -п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Підставою для винесення зазначеного наказу стало подання про усунення порушень законодавства прокурора району від 28.08.2012 р. № 193-11-23, в якому зазначено про ігнорування завідуючою Михайлівським ДНЗ «Мальва» ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про оплату праці», «Положення про дошкільний заклад», Кодексу Законів про працю України та використання службового становища виключно у корисливих цілях.

В поданні зазначено, що ОСОБА_1 працюючи на посаді завідуючої Михайлівським ДНЗ «Мальва», протягом 2003-2011 рр. призначала на посади осіб, які взагалі не працювали, кошти, спрямовані на оплату праці привласнювала, а роботу виконували інші працівники Внаслідок зазначених дій вона заволоділа грошовими коштами на загальну суму 49419,70 гривень чим завдана матеріальної шкоди на зазначену суму працівникам, які виконували роботу за непрацюючих осіб.

Як зазначалось судом вище, в силу положень ст.147 КЗпП України підставами для застосування дисциплінарного стягнення є порушення трудової дисципліни.

Зі змісту наказу про звільнення вбачається, що підставою є подання прокурора району від 28.08.2013 р. в якому зазначається про використання ОСОБА_1 службового становища у корисних цілях, неправомірне заволодіння грошовими коштами з використанням службового становища на суму 49419,7 гривень.

Однак, викладені у поданні порушення містять ознаки службового кримінального правопорушення, але не містять посилання на те, які саме трудові обов»язки були порушені позивачем.

Матеріали справи не містять належних доказів про наявність рішення компетентного органу про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Також зі змісту подання вбачається, що порушення, які були виявлені при здійсненні прокурорської перевірки, вчинені в період 2003-2011 рік.

Відповідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючої Михайлівського ДНК «Мальва» був виданий 26.09.2012 р., тобто з пропуском строків, визначених ст.148 КЗпП України.

В силу положень ст..149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Як вбачається з матеріалів справи 26.09.2012 р. в службовому кабінеті завідувачки Михайлівського ДНЗ «Мальва» ОСОБА_1 комісією у складі заступника начальника відділу освіти, методистів та голови профспілкового комітету ДНЗ «Мальва» було запропоновано надати пояснення з приводу подання прокурора району від 28.08.2012 р., однак остання відмовилась, про що був складений відповідний акт.

Після відмови надати пояснення ОСОБА_1 був оголошений наказ про звільнення.

Тобто, пояснення витребовувались при наявності рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, що є порушенням положень ст.149 КЗпП України, оскільки дані пояснення повинні бути відібрані до прийняття відповідного рішення.

Згідно з ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника.

Відповідно до Посадової інструкції завідувача дошкільного навчального закладу «Мальва» завідувач ДНЗ призначається відділом освіти і підпорядковується начальнику відділу освіти.

Згідно з Положенням про відділ освіти Вінницької районної державної адміністрації начальник відділу освіти призначає на посаду і звільняє з посади працівників відділу, керівників навчальних закладів та установ освіти комунальної форми власності.

Михайлівський ДНЗ «Мальва» є закладом комунальної форми власності, оскільки він створений на підставі рішення Гуменської сільської ради.

Отже, саме начальник відділу освіти має право на призначення і звільнення з посади завідувача Михайлівським ДНЗ «Мальва».

Наказ № 577-к від 26.09.2012 р. про звільнення ОСОБА_1 був підписаний в.о. начальника відділу освіти Осіпчук Н.В., як зазначено в наказі.

Фактично наказ підписала заступник начальника відділу освіти Білоус Н.П.

Осіпчук Н.В., на яку відповідно до розпорядження № 27-рк від 29.08.2012 р. були покладені обов»язки начальника відділу освіти районної державної адміністрації, на час видання оскаржуваного наказу була відсутня в зв»язку з хворобою, що підтверджується листком непрацездатності.

Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ про те, що саме на Білоус Н.П. були покладені обов»язки начальника відділу з правом прийому працівників і їх звільнення на час відсутності в.о. начальника відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації Осіпчук Н.В.

Тому, в даному випадку, суд приходить до висновку що наказ про звільнення ОСОБА_1 № 577-к від 26.09.2012 р. був підписаний не уповноваженою особою.

Викладені вище порушення є підставою для скасування наказу від 26.09.2012 р. № 577-к Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувачки Михайлівського дитячого навчального закладу «Мальва».

Оскільки відповідно до положень ст.43-1 КЗпП України керівник підприємства, який призначається на посаду державними органами може бути звільнений без попередньої згоди профспілкового комітету, суд не приймає до уваги посилання позивача та її представника на те, що ОСОБА_1 була звільнення без згоди первинної профспілкової організації, як на підставу для скасування наказу про звільнення. .

Зважаючи на викладені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з порушенням норм трудового законодавства, в зв»язку з чим накази № 577-к від 26.09.2012 р. підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на роботі.

За правилами ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

При визначені розміру середньої заробітної плати, яка повинна бути стягнута на користь позивача, суд керується нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, згідно якого нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

В зв»язку з цим суд не може прийняти за основу розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який наданий позивачем, оскільки вона проводила даний розрахунок виходячи з розміру не середньоденного заробітку, а середньомісячного, що не відповідача вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р.

Відповідно до наданої підприємством довідки про доходи позивача, її заробітна плата за останні два місяці роботи становила 7689,79 гривень.

Заробітна плата за липень 2012 р. - 3569,06 гривень, заробітна плата за серпень 2012 р. - 4120,73 гривень, отже з врахування кількості робочих днів за даний період середньоденна заробітна плата становить 174,77 гривень.

Оскільки термін вимушеного прогулу з моменту звільнення позивача по день постановлення рішення становить 324 дні, середня заробітна плата, яка підлягає стягненню з відповідача за даний період, становить 56625,48 гривні.

На думку суду, підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про відшкодування їй моральної шкоди в зв»язку з незаконним звільненням.

На підставі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до роз"яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При з»ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з»ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

В зв»язку з проведенням незаконного звільнення і порушенням трудових прав, позивач зазнала душевних страждань та хвилювань, зазначені обставини призвели до втрати нормальних життєвих зв»язків, змінили спосіб її життя, оскільки після звільнення вона залишилась без доходів, через перенесені хвилювання вона перебувала на лікуванні у Вінницькій ЦРКЛ з діагнозом гіпертонічна хвороба, а отже суд приходить до висновку, що діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода.

Однак, суд вважає, що позивач в ході розгляду справи не довів свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень, даний розмір шкоди не доведений доказами у справі, в зв»язку з чим суд вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 1000 гривень, що відповідає принципу розумності і справедливості.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст..88 ЦПК України.

Також на підстав ст..367 ЦПК України суд вважає за необхідне рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу допустити до негайного виконання.

Керуючись ст..ст.3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Наказ від 26.09.2012 р. № 577-к Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувачки Михайлівського дитячого навчального закладу «Мальва» скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувачки Михайлівського дитячого навчального закладу «Мальва» Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації з 26.09.2012 р.

Стягнути з Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.09.2012 р. по день постановлення рішення суду в розмірі 56625 гривень 48 копійок.

Стягнути з Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за 1 (один місяць) допустити до негайного виконання

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час оголошення рішення суду, мають право оскаржити його протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя