ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

За позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Павлоград Дніпропетровської області

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області

про звернення стягнення на активи в сумі 70 грн. 00 коп.

      Суддя -Стрелець Т. Г.

                                                                        Секретар судового засідання -Хохлова Т. А.

Представники:

від позивача: Марікуца О.Б., довіреність № 15024/10 від 26.06.2006р., начальник юридичного відділу; Мельник В.В., довіреність №31141/10 від 12.12.05р., державний податковий інспектор;

від відповідача: представник не з'явився

Суть спору:

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області (у подальшому -позивач) звернулась до господарського суду з вимогою звернути стягнення на активи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (у подальшому -відповідач) для погашення податкового боргу зі сплати єдиного податку в сумі 70 грн. 00 коп. 

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем були порушені строки сплати єдиного податку, а також на те, що відповідачем не були виконані перша та друга податкова вимоги. Також позивач зазначає, що відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (у подальшому -Закон №2181) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Відповідач правом на надання заперечень на позовну заяву не скористався, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвала суду направлялися за юридичною адресою, яка значиться у Свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

У судовому засіданні 07.12.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши докази, подані позивачем, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1, зареєстрований виконавчим комітетом Павлоградської міської ради як фізична особа-підприємець, 06.09.2005р. і йому був присвоєний ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1.

21.09.2005р. відповідачем отримано свідоцтво про сплату єдиного податку № НОМЕР_2 з виду діяльності: реклама.

Відповідно до рішення Павлоградської міської ради 28 сесії IV скликання встановлені ставки єдиного податку з даного виду діяльності в розмірі 70 грн.

Станом на 24.10.2006р. за обліковими даними Західно-Донбаської ОДПІ, відповідач має податковий борг зі сплати єдиного податку на загальну суму 70 грн., заборгованість утворилася у зв'язку із несвоєчасною та неповною сплатою сум єдиного податку за 2005 рік, у встановлені строки.

Суми податкового боргу підтверджуються розрахунками суми позову, наданими позивачем у матеріали справи, і обліковими картками відповідача.

Відповідачем не надано у матеріали справи доказів погашення податкового боргу або доказів оскарження податкових зобов'язань з ПДВ в апеляційному порядку.

21.10.2005р. відповідачу була направлена поштою перша податкова вимога № НОМЕР_3 на суму 70,00 грн.

Другу податкову вимогу № НОМЕР_4 від 08.12.2005р. про необхідність сплатити податковий борг з єдиного податку було також направлено поштою, однак було повернуто до податкового органу у зв'язку з тим, що боржник за даною адресою не мешкає.

Західно-Донбаською ОДПІ було складено акт від 13.01.2006р. про розміщення податкових вимог на дошці об'яв.

Відповідач не надав у матеріали справи доказів виконання ні першої, ні другої податкової вимог.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 (у подальшому -Указ №727) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пунктом 5 Указу № 727 передбачено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Згідно з п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до абз. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. п. 4.2, 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 п 5.2 ст. 5 Закону № 2181.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав у матеріали справи належні і допустимі докази наявності у відповідача податкового боргу з єдиного податку. Водночас, відповідач не спростував наявність зазначеного податкового боргу.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

Задовольнити позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області повністю.

Звернути стягнення на активи Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_5, р/рахунки в установах банків відсутні) на користь місцевого бюджету (отримувач: відділення Державного казначейства у м. Павлограді р/рахунок 34216379600032, код податку 16050200, банк “Казна-Дніпро”, МФО 805012, УДКУ по м. Павлограду, код 24237540) у сумі 70 грн. 00 коп. податкового боргу зі сплати єдиного податку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                    Т. Г. Стрелець

22.12.2006р.