Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/21/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Льон С.М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д.< Суддя-доповідач По батькові >.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2014 року м. Кіровоград
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Іванов Д.Л., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2013 року в справі про притягнення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Степове Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, такий, що не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, -
ВСТАНОВИВ:
З представлених матеріалів адміністративної справи вбачається, що постановою судді Ленінського районного суду м. Кіровоград від 11 грудня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 16 листопада 2013 року, близько 08 год. 30 хв., в порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України керував автомобілем ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. В. Перспективна, в м. Кіровограді в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатами проведеного на місці зупинки огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу алкотесту «Drager».
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити постанову районного суду в частині призначення адміністративного стягнення та накласти адміністративне стягнення не пов'язане з позбавленням права керування транспортним засобом.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує на те, що суд не врахував, що він до адміністративної відповідальності притягується вперше, свою вину визнав, у вчиненому розкаюється, на утриманні має малолітню дитину, займається перевезенням пасажирів легковим автомобілем, який являється єдиним джерелом його доходу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, зваживши доводи апеляційної скарги, а також дослідивши представлені матеріали справи, вважаю, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 слід відмовити, а постанову судді районного суду залишити без змін за таких підстав.
Згідно п. 2.9 а) ПДР України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Оскільки встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП в апеляційній скарзі не оспорюються, тому підстави для перевірки їх правильності й обґрунтованості - відсутні.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В даному випадку, суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, і його вина підтверджується адміністративним протоколом серії АБ2 № 899344 від 16 листопада 2013 року, а також результатами проведеного на місці зупинки огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням алкотестеру «Драгер», а також поясненнями свідків (а.с.4-5).
При призначенні ОСОБА_3 виду адміністративного стягнення районний суд в повній мірі врахував суспільно небезпечний характер вчиненого ним правопорушення, його особу та призначив справедливе покарання, яке є достатнім для виправлення ОСОБА_3, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що районний суд не в повній мірі врахував його особу та призначив надто суворе покарання є безпідставними та констатуються порушником з формальних підстав.
На підставі вищевикладеного, висновки районного суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та доведеність його вини являються правильними і такими, що підтверджуються достовірними доказами, а тому підстав для зміни чи скасування постанови судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2013 року не вбачається.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Д.Л. Іванов