Справа №442/2470/13-ц

Провадження №2/442/974/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.

при секретарі - Галин Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк», з участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк» звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 19939,11 гривень. В обґрунтування позову посилається на те, що 07.09.2007 року Акціонерний комерційний Банк «Правекс Банк», який 23.09.2009 року було перейменовано на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2411-001/07Ф. Згідно умов Кредитного договору, позивачем було надано відповідачу право скористатися кредитом на загальну суму 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень зі строком повернення до 07.09.2017 року із сплатою 14,99 відсотків річних за користування кредитом (пункти 1.1, 1.2 кредитного договору). Відповідач, у свою чергу, зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати інші свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі.

Крім цього, 07.09.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №2411-001/07Ф з метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №2411-001/07Ф від 07.09.2007 року. Відповідно до умов даного договору поруки ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_1 і зобов'язалась нести перед ПАТ КБ «Правекс-Банк» солідарну майнову відповідальність за виконання у повному обсязі взятих на себе позичальником зобов'язань за кредитним договором.

За договором іпотеки № 2411-001/07Ф від 07.09.2007 року, для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 передав у заставу належне на праві власності майно: квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 10.12.2012 року за відповідачем наявна заборгованість в сумі 211 308,04 (двісті одинадцять тисяч триста вісім) гривень 04 копійок, яку просить стягнути з відповідачів солідарно та покласти на них судові витрати.

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Правекс-Банк», третьої особи - ОСОБА_1 про визнання договору поруки № 24211-001/07Ф від 07.09.2007 року - припиненим.

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідно до Договору поруки №24211-001/07Ф від 07.09.2007 року вона, ОСОБА_2 є поручителем за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором №2411-001/07Ф від 07 вересня 2007 року, укладений між ним та ПАТ КБ «Правекс Банк».

У відповідності до Свідоцтва про зміну імені з 29.09.2011 року її прізвище змінено з ОСОБА_2 на ОСОБА_2.

Як вбачається з додатку до первісного позову ПАТ КБ «Правекс Банк» до неї, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а саме з Розрахунку загальної заборгованості від 10.12.2012 року та від 17.05.2013 року позичальник за кредитним договором, ОСОБА_1, неналежно виконує основне зобов'язання, а саме - з 01.04.2009 року по даний час не здійснює проплату на погашення кредиту. А з 01.07.2010 року не здійснює проплату на погашення відсотків за кредит, згідно нового розрахунку від 17.05.2013 року з 01.04.2011 року. Відповідно з 13.05.2009 року Банк нараховує пеню за несвоєчасне погашення кредиту, а з 21.05.2011 року нараховує пеню за несвоєчасне погашення відсотків.

Тільки 12 грудня 2012 року Банком направлену їй, поручителю, вимогу про виконання основного зобов'язання, сплатити заборгованість в сумі 211 308,04 грн.

Звернення Банку з первісним позовом, зокрема, до неї, як до поручителя, про стягнення заборгованості за Кредитним договором є безпідставним. Вимога Банку до неї про виконання основного зобов'язання за Кредитним договором є незаконною, так як Договір поруки є припиненим з наступних підстав:

По-перше, відповідно до ч.4 статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Банк більше як три роки (з 2009 року по 12.12.2012 р.) не звертався до неї, як до поручителя, з вимогою про виконання зобов'язань за Кредитним договором, крім того нараховував пеню протягом усього цього часу. З такою вимогою Банк звернувся вперше до неї 12 грудня 2012 року про виконання основного зобов'язання за Кредитним договором, а з позовною заявою до суду - 15.03.2013 року.

По-друге, у розрахунках загальної заборгованості від 10.12.2012 року та від 17.05.2013 року зазначена історія зміни процентної ставки:

З 07.09.2009 року-14,99%

З 20.06.2008 року-18,5%

З невідомих їй причин відсоткова ставка була збільшена в односторонньому порядку без жодних повідомлень про це.

У Вимозі Банку від 12.12.2012 року зазначено, що Банк звертається до неї з вимогою про погашення заборгованості на підставі кредитного договору з подальшими змінами та доповненнями. При тому, що таке правове твердження є нікчемним виходячи з чинного цивільного законодавства.

По-третє, у Кредитному договорі та додатках до нього є певні суперечності (двозначні та нечіткі положення), а саме: у графіку погашення кредиту зазначена цифра 1260,00 грн., а у додатку до Кредитного договору оформленого у таблиці - 1250,00 грн.

У Клопотанні від 20.05.2013 року не зрозумілим є 2,3,4 абзаци, в яких йде мова про визначення загальної суми заборгованості.

Відповідно до ч.8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

По-четверте, умови Кредитного договору, а саме п. 7.1.2., 7.1.9,9.11 є несправедливими.

На підставі п. 3,6,11 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про:

3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

6) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається;

11) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;

Пунктом 7.1.2 Кредитного договору передбачено, що Банк має право в залежності від зміни кредитної політики Банку змінити розмір процентної ставки за користування кредитом, письмово попередивши позичальника про зміну процентної ставки на протязі 7 календарних днів від дати введення нової ставки.

П.7.1.9 Кредитного договору передбачено, що Банк має право без згоди Позичальника в односторонньому порядку змінити чи доповнити умови даного договору, в односторонньому порядку розірвати його і направити в адрес позичальника лист про розірвання договору чи з викладенням змін чи доповнень.

Більше того п. 9.11. Кредитного договору зазначає, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов даного договору Позичальник несе відповідальність незалежно від його вини. Вищезазначені умови є неприпустимими з точки зору цивільного законодавства, зокрема з положень ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому змушена звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення. Також ним подано заперечення на зустрічний позов ОСОБА_2 в якому він вказує на те, що відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

П. 4.1 Договору поруки № 2411-001/07А від 07.09.2007 року передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 07.09.2020 року.

Згідно п. 1.2 Кредитного договору №2411-001/07Ф від 07.09.2007 року передбачено, що кредит надається позичальнику строком з 07.09.2007 року до 07.09.2017 року, а згідно п. 4.1 даного договору, кредит підлягає поверненню у строк до 07.09.2017 року.

З огляду на викладене випливає, що ПАТ КБ «Правекс-Банк» має право пред'явити вимогу до ОСОБА_2 (як поручителя ОСОБА_1) у строк встановлений договором поруки, тобто до 07.09.2020 року, що співвідноситься з положенням ст. 559 ЦК України, а тому посилання ОСОБА_2 на те, що договір поруки є припиненим через пропуск строку вимоги за вказаним договором не відповідає положенням договору та закону.

По-друге, посилання ОСОБА_2 на той факт, що у зв'язку з простроченням виконання основного зобов'язання Позичальником у 2009 році, у ПАТ КБ «Правекс-Банк» виникло право на дострокове повернення заборгованості за кредитом, а тому відповідно і право вимоги до поручителя виникло в той же період, також не відповідають дійсності з огляду на наступне.

В Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

П. 4.3 Кредитного договору №2411-001/07Ф від 07.09.2007 року передбачено порядок дострокового повернення кредиту за вимогою Банку.

З огляду на ст. 559, 526, п. 4.3 Кредитного договору випливає, що право на дострокове повернення кредиту виникає лише після здійснення ПАТ КБ «Правекс-Банк» певних дій, а саме направлення вимог Боржникам та невиконання даних вимог Боржниками. Тому, право на дострокове повернення кредиту у ПАТ КБ «Правекс-Банк» виникло після тою, як боржниками не було виконано вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а тому посилання ОСОБА_2 на факт пропуску строку вимоги є безпідставним та абсолютно необгрунтованим.

По-третє, підписуючи договір поруки №2411-001/07Ф від 07.09.2007 року, ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Правекс-Банк» домовились, що на підставі п. 1.3 договору поруки, поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за кредитним договором зобов'язання позичальника, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, у випадку внесення позичальником та кредитором змін та доповнень до кредитного договору або у випадку внесення змін до кредитного договору та/або до даного договору кредитором в односторонньому порядку.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, можна дійти висновку, що Договір поруки №2411-001/07Ф від 07.09.2007 року є чинним, на момент розгляду справи сторонами не розірваний, у судовому порядку недійсним не визнаний, у зв'язку з чим, у позові ОСОБА_2 має бути відмовлено.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не повідомивши причин, хоча повістка йому була направлена своєчасно на останню відому судові адресу і, керуючись ст. 224 ЦПК України, суд вважає цю особу повідомленою про час та місце судового засідання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що первісний та зустрічний позов є підставними, первісний підлягає до часткового задоволення, а зустрічний - до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається з кредитного договору № 2411-001/07Ф, 07.09.2007 року між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», який 23.09.2009 року було перейменовано на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов якого останньому було надано право скористатися кредитом на загальну суму 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень зі строком повернення до 07.09.2017 року із сплатою 14,99 відсотків річних за користування кредитом (пункти 1.1, 1.2 кредитного договору). Відповідач, у свою чергу, зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати інші свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі.

За договором іпотеки № 2411-001/07Ф від 07.09.2007 року, для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 передав у заставу належне на праві власності майно: квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 4.2 Кредитного договору, Відповідач-1 зобов'язався погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів відповідно до графіку погашення кредитної заборгованості, встановленого в п. 4.1 кредитного договору.

Згідно пункту 4.2 Кредитного договору, Відповідач-1 зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) у строк до 10 числа місяця включно, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також у момент повернення кредиту.

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору, у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) Відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором (у відношенні строків сплати відсотків і повернення кредиту та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі), розмір відсоткової ставки збільшується на 3 % річних, починаючи з розміру, встановленого в п. 1.2 кредитного договору, а саме з 14,99%. У разі подальшого невиконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором розмір відсоткової ставки збільшується з урахуванням збільшень процентних ставок, здійснених раніше. Новий розмір відсоткової ставки встановлюється від дня, наступного за днем, в який Позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або виконав не в повному обсязі.

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту або внесення відсотків за користування кредитом, Відповідач-1 сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в п. 1.2 даного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

Відповідно до пунктів 4.3, 6.1.5, 7.1.6 Кредитного договору, Позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати належних відсотків і відшкодування збитків, заподіяних Позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання Відповідачем даного договору.

У зв'язку з виникненням прострочення з оплати відсотків за користування кредитом та повернення кредиту, 18.12.2012 року позивач звернувся до відповідачів із вимогою про необхідність погашення боргу. Проте, з боку відповідачів не було здійснено дій, направлених на виконання своїх зобов'язань та вирішення спору у позасудовому порядку.

З розрахунку заборгованості, складеного позивачем, вбачається, що станом на 10.12.2012 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем становить 211 308,04 (двісті одинадцять тисяч триста вісім) гривень 04 копійок, у тому числі:

- непогашений кредит - 127 318 (сто двадцять сім тисяч триста вісімнадцять) гривень 01 коп.;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 26 284 (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят чотири) гривень 69 коп.;

- відсотки за користування кредитом - 44 815 (сорок чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) гривень 84 коп.;

- пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 12 889 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 50 коп.

В силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана на користь іншої особи сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених договором, а відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України - наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В забезпечення своєчасного виконання боржником умов кредитного договору 07.09.2007 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №2411-001/07Ф. Відповідно до умов даного договору поруки ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_1 і зобов'язалась нести перед ПАТ КБ «Правекс-Банк» солідарну майнову відповідальність за виконання у повному обсязі взятих на себе позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконанні основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимога про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому, в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Згідно п. 4.3. Кредитного договору шляхом підписання Кредитного договорі сторони прийшли згоди до того, що у випадку виникнення у поручителя прострочення по оплаті процентів за користування кредитом чи по погашенню чергової частини кредиту відповідно до графіку погашення кредитної заборгованості строк користування кредитом вказаний в п.1.2. даного договору (07.09.2017 року), припиняється достроково на 10-й день місяця наступного за місяцем, в якому виник факт прострочення. Про припиненні строку користування кредитом Банк письмово повідомляє Позичальника.

Виходячи з вищенаведеного випливає, що Банк майже більше як три роки (з 2009 року по 12.12.2012 р.) не звертався до ОСОБА_2, як до поручителя, з вимогою про виконання зобов'язань за Кредитним договором, крім того нараховував пеню протягом усього цього часу. З такою вимогою Банк звернувся вперше до неї 12 грудня 2012 року про виконання основного зобов'язання за Кредитним договором, а з позовною заявою до суду - 15.03.2013 року.

Як вбачається з розрахунків загальної заборгованості від 10.12.2012 року та від 17.05.2013 року зазначена історія зміни процентної ставки:

З 07.09.2009 року-14,99%

З 20.06.2008 року-18,5%

Виходячи з п. 1.2. Договору поруки Кредитний договір є невід'ємною частиною Договору поруки.

У відповідності до п.2.3. Договору поруки кредитор (Банк) має право без згоди поручителя в односторонньому порядку змінити та доповнити умови даного договору та направити на адресу поручителя офіційного листа із викладенням змін та доповнень.

Відповідно до п. 10.4. Кредитного договору та 4.3. Договору поруки зміни та доповнення до договору вносяться в порядку, передбаченим договором та діючим законодавством України.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, а статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

А тому будь-які зміни та доповнення до Кредитного договору мають бути в письмовій формі.

У відповідності до ч.3 ст.1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору, а тому первісний позов є підставним та підлягає до задоволення зі стягненням з нього суми позову. Що стосується вимоги позивача про солідарне стягнення суми заборгованості, то в задоволенні такої слід відмовити, оскільки зважаючи на вищевикладене, банком в односторонньому порядку було змінено розмір процентної ставки та порушено термін пред'явлення вимоги щодо виконання основного зобов'язання за кредитним договором, а тому зустрічний позов ОСОБА_2 слід задоволити та визнати припиненим договір поруки, укладений між нею та позивачем.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2113,10 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 543, 553, 554, 559, 654, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( інд. номер НОМЕР_1) в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» 211 308,04 (двісті одинадцять тисяч триста вісім) гривень 04 копійок заборгованості за кредитним договором та 2113,10 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк», з участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим - задоволити.

Визнати припиненим договір поруки №2411-001/07Ф від 07.09.2007 року, укладений між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя