Справа № Провадження №363/547/13-Ц 22-ц/780/5015/13 Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є.

Категорія19Доповідач у 2 інстанціїПоліщук

15.01.2014

____________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А..

суддів: Малорода О.І., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянула матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення коштів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом і просив стягнути з відповідачів солідарно грошові кошти в сумі 319 720грн., обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги тим, що 16 листопада 2012 року від домовився з відповідачем ОСОБА_4, який на підставі довіреності від імені ОСОБА_3 діяв в інтересах обох відповідачів, про купівлю земельної ділянки і до укладення договору купівлі-продажу сплатив відповідачам в особі ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 40 000 доларів США. Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки в обумовлений сторонами строк укладено не було, грошові кошти набуті відповідачами безпідставно просив задовольнити позов.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 червня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 319 720 грн. та судові витрати в розмірі 3197,20 грн. і 114, 70грн.

В задоволенні позову до ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, стягнувши грошові кошти з обох відповідачів, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема в доводах апеляційної скарги зазначається про те, що судом не враховано, що земельна ділянка, за придбання якої позивачем передано відповідачам грошові кошти, набута у шлюбі і є об»єктом спільної сумісної власності подружжя.

Крім цього, судом не враховано, що ОСОБА_4 у правовідносинах із позивачем діяв в інтересах обох відповідачів в межах повноважень, визначених дорученням, виданим ОСОБА_3

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги із наступних підстав.

Відповідно до ст..213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що зі змісту довіреності від 23 червня 2011 року не можна дійти висновку про те, що земельна ділянка має статус спільного сумісного майна подружжя у розумінні вимог ст.60 і ч.3 ст.65 Сімейного кодексу України.

Суду не представлено належних, допустимих і достатніх доказів того, що у відповідача ОСОБА_3 перед позивачем виникли договірні зобов»язання.

Право позивача порушене діями відповідача ОСОБА_4, який без достатніх правових підстав утримує грошові кошти у сумі 40 000 доларів США.

Проте колегія суддів не може погодитись із висновками суду в частині відмови в позові до ОСОБА_3 із таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 1 вересня 2008 року, ОСОБА_3 на підставі рішення третейського суду від 1.08.2008року та виконавчого листа від 6.08.2008 року є власником земельної ділянки площею 1,0047 га для ведення садівництва, розташованої у Вишгородському районі, Руднє-Димерська сільська рада.

23 червня 2011 року ОСОБА_3 видала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_4 розпоряджатись та при необхідності продати належну їй на підставі державного акту вказану земельну ділянку площею 1,0047 га.

16 листопада 2012 року ОСОБА_4 видав ОСОБА_2 розписку (а.с.6), згідно якої діючи від свого імені та від імені своєї дружини ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 40 000 ( сорок тисяч) доларів США як оплату за продаж належної відповідачам земельної ділянки площею 1,0047 га та зобов»язався укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки до 15 лютого 2013 року.

В обумовлений в розписці строк сторони договір купівлі-продажу земельної ділянки не уклали.

19.02.2013 року позивач направив відповідачам лист з вимогою повернути йому грошові кошти еквівалентні 40 000 доларів США.

Вказані обставини сторонами не оспорювались.

Проте встановивши вказані обставини справи, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову до ОСОБА_3, зробив невідповідні їм висновки та неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ст..60 Сімейного кодексу України

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ст..1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Вбачається, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з 25.12.1999 року перебувають в зареєстрованому шлюбі.

За вказаних обставин відповідно до вимог ст..ст.60,61,65 Сімейного кодексу України земельна ділянка площею 1,0047 га для ведення садівництва, розташована на території Вишгородського району, Руднє-Димерська сільська рада, яка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №678524 зареєстрована на ім.»я ОСОБА_3, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зміст довіреності, виданої ОСОБА_3 23 червня 2011 року на розпорядження ОСОБА_4 вказаною земельною ділянкою, та розписки про отримання коштів, свідчить про те, що ОСОБА_4, отримуючи від позивача кошти діяв в інтересах обох відповідачів.

Тому з врахуванням правових підстав позову, вимог ст..ст. 60,61,65 Сімейного кодексу України, ст..1212 ЦК України, обставин встановлених при апеляційному розгляді справи, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст..309 ЦПК України, так як висновки суду в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_3 не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 319 720 грн.(триста дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять гривень).

Судові витрати відповідно до ст..88 ЦПК України в розмірі 4910,90грн. підлягають стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 червня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення:

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 319 720 грн.(триста дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять гривень) та судові витрати в розмірі 4910 грн. 90коп.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: