Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/154/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Ревякіна О.В.

Доповідач Карпенко О. Л.

УХВАЛА

іменем України

15.01.2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - Карпенка О.Л.,

суддів - Гайсюка О.В., Мурашка С.І.,

за участю секретаря - Савченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. В обґрунтування позову зазначала, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 28 листопада 1992 року. Від шлюбу вони мають малолітнього сина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З вересня 2013 року відповідач проживає окремо від неї та сина і не надає допомоги на його утримання, постійної роботи не має, його дохід мінливий, а тому вона просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі: по 500 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону до повноліття сина.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2013 року позов задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону починаючи з 22 жовтня 2013 року до 27 серпня 2014 року. В задоволенні решти вимог - відмовив.

Частково не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну каргу в якій він клопоче про скасування рішення в частині розміру стягуваних аліментів і ухвалення нового рішення про стягнення з нього аліментів у розмірі 200 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд неповно врахував його майновий стан, який не дає йому можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, а тому вважає рішення незаконним і необґрунтованим.

У судовому засіданні, в суді апеляційної інстанції, яке відбувалося в режимі відеоконференції, відповідач підтримав апеляційну скаргу і додатково пояснив, що протягом останніх двох років він приймає участь у польових роботах, які проводяться місцевими сільгоспвиробниками, але без оформлення трудових договорів. Така робота приносить йому заробіток близько 55 - 70 грн. на день. Кількість відпрацьованих днів є різною в залежності від тривалості робіт. Крім того, він отримує від належної йому земельної ділянки у розмірі 3603 грн., на обліку в центрі зайнятості він не перебуває, державну допомогу не отримує і за її призначенням не звертався. Частково перебуває на утриманні іншої, не названої ним, особи.

Позивача доводи апеляційної скарги не визнала і просила відмовити в її задоволенні, пославшись на те, що на час розгляду справи відповідач неофіційно працював ще охоронцем ставка і отримував заробітну плату.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції встановив і матеріалами справи підтверджується, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 листопада 1992 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився ОСОБА_4, батьками якого являються сторони по справі.

Відповідач проживає окремо від позивача та їх сина ОСОБА_4, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, домовленість щодо його участі у витратах на дитину між сторонами відсутня.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

Відповідно до ст. 182 цього ж Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 184 СК України передбачено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач не має постійного місця роботи, його дохід є нерегулярним та мінливим, а тому, за заявою позивачки, враховуючи положення ч. 1 ст. 184 СК України, обґрунтовано визначив розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховував матеріальне положення відповідача а також ті обставини, що він інших утриманців не має, фізично здоровий, працездатного віку, а тому спроможний платити аліменти як на утримання сина у розмірі 400 грн. щомісячно.

Посилання відповідача на розмір задекларованого ним доходу за 2012 рік, отриманого від належної йому земельної ділянки у розмірі 3603 грн., не доводить, що це є єдиним джерелом його доходу з якого можуть бути сплачені аліменти.

Так, згідно пояснень відповідача, наданих у судовому засіданні, він виконує оплачувані роботи за індивідуальними домовленостями з іншими людьми, а також виконує оплачувані польові сільськогосподарські роботи, але без оформлення трудового договору.

Крім того, відповідач не позбавлений можливості звернутися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції за наданням йому послуг у працевлаштуванні, або статусу безробітного, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», та призначення відповідної допомоги згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Твердження відповідача про те, що він частково перебуває на утриманні іншої особи не підтверджені жодним доказом, а тому не можуть бути враховані судом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: