Судове рішення #347857
А36/156


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


10.07.06р.


Справа № А36/156

за позовом  Закритого акціонерного товариства "Дніпробуд", м.Запоріжжя 

до  Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області 

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0005172301/1/6359/10/23-1 від 10.03.2006р.

                                                                         Суддя Кожан М.П.  

               Секретар судового засідання  ГавриловоїО.В.                                                                                      

Представники сторін:

від позивача Демченко І.В. доручення № 01-1/481 від 21.06.2006р., Узунов П.К. доручення № 01-1/370 від 10.05.2006р.

від відповідача Піцик Л.В. довіреність №18107/10/100 від 21.06.2006р., Зибало Н.О. довіреність № 9760/10/100 від 31.03.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську № 0005172301/1/6359/10/23-1 від 10.03.2006р.

Відповідач у запереченнях на позов пояснив, що позов не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 22.06.2006р. оголошено перерву до 10.07.2006р.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено планову перевірку Позивача з питань правильності дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 01.07.2005р., за результатами якої складено акт № 257/93-108.

На підставі вказаного акту перевірки 22 грудня 2005 р. ДПІ в м.Дніпродзердинську винесла податкове повідомлення-рішення № 0005172301/0/49935/10/23-1, яким визначила структурному підрозділу ЗАТ «Дніпробуд»Дніпродзержинський завод залізобетонних виробів податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11746 грн, в тому числі основний платіж 9097 грн, штрафні (фінансові) санкції 2649 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, платник податків оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПІ від 09.03.2006 р. № 5886/10/25-008 скарга частково задоволена, податкове повідомлення-рішення скасоване в частині 1210 грн. визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та 429 грн. застосованої фінансової санкції.

На цій підставі 10 березня 2006 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0005172301/1/6359/10/23-1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 10107 грн, в тому числі основний платіж 7887 грн та штрафні (фінансові) санкції 2220 грн.

Вказані податкові зобов’язання визначені відповідачем у зв’язку з наступним.

Перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 5.3.6 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі-Закон №283) до складу валових витрат підприємством зайво включено утримання органу управління об'єднання ЗАТ "Дніпробуд" на суму 41945,0 грн.

Відповідно до Положення структурний підрозділ Дніпродзержинський завод залізобетонних виробів ЗАТ „Дніпробуд" (далі - ДЗЗВ ЗАТ „Дніпробуд") є структурною одиницею ЗАТ «Дніпробуд», не є юридичною особою і підприємством згідно статті 62 ГК України.

Таким чином, відповідач прийшов до висновку, що відрахування на утримання апарату управління ЗАТ «Дніпробуд»не можуть вважатись такими, що пов'язані із господарською діяльністю ДЗЗВ ЗАТ „Дніпробуд".

Крім того, перевіряючи ми зроблено висновок, що придбання тепловентілятору у ТОВ „Чотири В" (п.н. №743 від 30.12.04р.) та жалюзі у ПП. Артеменко М.А. (п.н. №53/4 від 15.09.2004р.) не є підготовкою, організацією чи веденням виробництва, позивачем безпідставно включено до складу валових витрат суми, зазначені у податкових накладних.

Суд не погоджується із вказаними висновками відповідача з наступних підстав.

Щодо витрат на утримання органів управління.

Дніпродзержинський завод залізобетонних виробів є структурним підрозділом ЗАТ „Дніпробуд" і складовою частиною юридичної особи ЗАТ „Дніпробуд". Таким чином, вказані витрати правомірно направлялись на утримання власних органів управління.

Нормальне функціонування підприємства неможливе без управлінського апарату, таким чином витрати, спрямовані на утримання органів управління, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства, і на підставі пп.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»мають включатися до складу валових витрат.

Щодо витрат на придбання тепловентилятора та жалюзі.

Відповідно до ст. 158 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

На підставі викладеного суд погоджується з твердженням позивача, що тепловентилятор та жалюзі були придбані для обладнання приміщень заводу і використовуються саме з цією метою. Відповідно до Закону України „Про охорону праці", Кодексу України про працю, колективним договором роботодавець зобов'язаний забезпечити здорові умови праці, в тому числі опалення приміщень та належний рівень освітлення. Так як централізованого опалення приміщень заводу немає, без додаткового обігрівання приміщень працювати на заводі неможливо. Жалюзі необхідні як додатковий засіб збереження тепла в приміщення та для захисту від прямих сонячних променів.

Таким чином, придбання тепловентилятора та жалюзі безпосередньо пов'язане з підготовкою та веденням виробництва та охороною праці, і витрати на їх придбання мають включатися до складу валових витрат на підставі пп.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, в акті перевірки зазначено, що підприємством зайво включено до складу валових витрат кошти, перераховані громадській організації роботодавців в сумі 2000 грн., в тому числі у III кварталі 2004 року - 1000 грн. та у II кварталі 2005 року –1000 грн.

ДЗЗВ ЗАТ "Дніпробуд" перераховано кошти громадській організації роботодавців м. Дніпродзержинська у III кварталі 2004 року в сумі 1000 грн. як безповоротна допомога та у II кварталі 2005 року в сумі 1000 грн. як фінансова допомога.

Виходячи з вищенаведеного, кошти, перераховані ДЗЗБВ "Дніпробуд" громадській організації роботодавців м. Дніпродзержинська не у вигляді вступних, членських та цільових внесків, а як безповоротна фінансова допомога.

Таким чином, підстави для включення до складу валових витрат фінансової допомоги в сумі 2000грн. відсутні.

Суд погоджується із вказаним висновком відповідача з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 5.2.17 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний рік.

ДЗЗВ ЗАТ "Дніпробуд" перераховано кошти громадській організації роботодавців м. Дніпродзержинська у III кварталі 2004 року в сумі 1000 грн. як безповоротна допомога та у II кварталі 2005 року в сумі 1000 грн. саме із формулюванням платежу як фінансова допомога. Виходячи з вищенаведеного, кошти, перераховані ДЗЗБВ "Дніпробуд" громадській організації роботодавців м. Дніпродзержинська не у вигляді вступних, членських та цільових внесків, а як безповоротна фінансова допомога згідно з протоколом зборів громадської організації роботодавців.

Порядок включення до складу валових витрат коштів, добровільно перерахованих неприбутковим організаціям, зокрема, у вигляді безповоротної фінансової допомоги передбачено підпунктом 5.2.2. пункту 5.2 статті 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пункт 50 статті 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»від 27 листопада 2003 року №1344-1У (далі - Закон №1344) дія п. 5.2.2 п. 2 ст. 5 Закону №283 призупинена.

Таким чином, підстави для включення до складу валових витрат фінансової допомоги в сумі 2000грн. відсутні.

На підставі викладеного, з врахуванням розгорнутого розрахунку податкових зобов’язань та штрафних санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням, наданим відповідачем, суд прийшов   до висновку що спірне податкове повідомлення-рішення слід визнати нечинним в частині визначення суми податкового зобов’язання за основним платежем в розмірі 7 387грн. 00коп. та штрафних санкцій в сумі 1970грн. 00коп.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

           Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0005172301/1/6359/10/23-1 від 10.03.2006р. Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську в частині визначення суми податкового зобов»язання за основним платежем в розмірі 7 387грн. 00коп. та штрафних санкцій в сумі 1970грн. 00коп.

В решті позову відмовити.

Присудити судові витрати у сумі 1грн. 70коп. з Державного бюджету України на користь  Закритого акціонерного товариства "Дніпробуд".

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

 Суддя                                                                                                             М.П.Кожан


Дата складення постанови у повному обсязі- 22.12.2006р.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація