ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
про залишення адміністративного позову без руху
16 січня 2014 рокуСправа №827/110/14-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Александров О.Ю., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі, про визнання дій такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, заборону вчиняти певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі, про: визнання дій працівників такими, що суперечать вимогам чинного законодавства; заборону здійснювати будь-які заходи щодо відчуження (реалізації) належного йому на правах власності майна.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
В порушення вимог пункту 2 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем у позовній заяві не зазначено номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, відсутня й вказівка на їх відсутність.
За правилом пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В порушення пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України викладена позивачем у пункті 1 прохальної частини позову вимога не відповідає змісту позовних вимог, передбаченому частинами четвертою і п'ятою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, обидві заявлені позивачем вимоги викладено не конкретно - не вказано, які саме дії позивач просить визнати такими, що суперечать чинному законодавству, та не вказано, щодо якого саме майна позивач просить заборонити відповідачу здійснювати заходи з відчуження.
Пунктом 2 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що автомобіль відповідача був затриманий співробітниками Державтоінспекції МВС України та доставлений на спеціальний майданчик на підставі документів Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі, про які позивачу нічого не відомо.
Згідно з частиною другою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Таким чином, обов'язок надання доказів при зверненні з позовом до суду прямо передбачений нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Виконання цієї вимоги Кодексу адміністративного судочинства України необхідно для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Така позиція ґрунтується передусім на принципі змагальності сторін (стаття 11 Кодексу адміністративного судочинства України), відповідно до приписів якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
За визначенням пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Тобто, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
Отже, з метою оскарження дії, бездіяльності або акта суб'єкта владних повноважень, особа може звернутися до адміністративного суду лише, якщо ці дії, бездіяльність, рішення суб'єкта владних повноважень фактично були вчинені (прийняті) та порушують права, свободи та закони інтереси особи - позивача, тобто, особа - позивач та суб'єкт владних повноважень - відповідач є учасниками спірних правовідносин.
Позивач просить суд визнати такими, що суперечать чинному законодавству дії, та заборонити відповідачу вчиняти дії, за відсутності підтвердженого факту наявності якихось відносин з відповідачем, - докази звернення до відповідача зі спірного питання позивачем суду не надано, як і доказів знаходження у провадженні відповідача виконавчого провадження стосовно позивача.
В порушення вимог частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем до позову не додано доказів наявності правовідносин між ним та відповідачем щодо дій, які позивач просить визнати такими, що суперечать чинному законодавству та щодо інших обставин, з яких може випливати вимога про заборону вчиняти дії з реалізації майна. Також позивачем не надано жодного доказу (правовстановлювального документу, технічного паспорту тощо) належності йому на праві власності транспортного засобу.
Частиною третьою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.
З урахуванням викладеного позивачу необхідно надати суду докази звернення до відповідача щодо спірних відносин.
За правилом частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
В порушення вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позову ОСОБА_1 не додано копії всіх документів, що приєднані до нього, відповідно до кількості відповідачів.
Також за правилом частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
За визначенням частини першої статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору за подання позовів та заяв про забезпечення позову до адміністративного суду визначені пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
В порушення вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позову ОСОБА_1 доданий документ, за яким судовий збір за подання позову сплачений не у належному розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» станом на день подання позову (73,08 грн.), а документ про сплату судового збору за подання заяви (клопотання) про забезпечення позову, взагалі не доданий.
За таких обставин позов ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (пунктам 2, 4 частини першої, частинам другій, третій).
Згідно з частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись статями 105, 106- 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі, про визнання дій такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, заборону вчиняти певні дії, - залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 у строк до 04 лютого 2014 року усунути недоліки позову шляхом надання вказаних відомостей та документів безпосередньо до канцелярії суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 5 днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.Ю. Александров