ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2014 Справа №917/2289/13

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116

до Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз", провул. Героїв Бресту, 46, м.Кременчук, Полтавська область, 39601

про стягнення грошових коштів в сумі 941 716,99 грн.

Суддя Плотницька Н.Б.

Представники:

від позивача: Слюсар М.О. дов. №40/10 від 20.12.13,

від відповідача: Сиротенко В.В. дов. №19/1684 від 04.06.13.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно статті 85 ГПК України.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків в сумі 941 716,99 гривень за договором про закупівлю природного газу №06/10-1991 від 20.12.2010 року, з яких: 641 530,70 - пеня, 112 151,39 - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 188 034,90 - 3% річних за несвоєчасні розрахунки.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19 листопада 2013 року порушено провадження у справі №917/2289/13 та призначено до розгляду в засіданні на 3 грудня 2013 року на 10:30 год. у приміщені господарського суду Полтавської області.

02.12.2013 від позивача через канцелярію суду надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника (вх. №17146).

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №17220 від 03.12.2013) та заява про застосування позовної давності (вх. №17221 від 03.12.2013).

3 грудня 2013 року розгляд справи відкладено на 19.12.2013, в зв'язку з неявкою представника позивача.

19.12.2013 від позивача через канцелярію суду надійшло заперечення на відзив на позовну заяву та заяву про застосування строку позовної давності (вх. №18160). Розгляд справи відкладено на 14.01.2014.

11.01.2013 від позивача через канцелярію суду надійшло заперечення на відзив на позовну заяву та заяву про застосування строку позовної давності (вх. №155).

В судовому засіданні представник позивача виклав зміст позовних вимог (з урахуванням всіх заперечень на відзив) та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача заперечує проти нарахованої позивачем пені, посилаючись на те, що вона заявлена після спливу строку позовної давності, що регулюється ЦК України та просить суд відмовити в її задоволенні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

20 грудня 2010 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі - Позивач, Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Кременчукгаз" (надалі- Відповідач, Покупець) був укладений договір про закупівлю природного газу №06/10-1994 (далі Договір). Згідно з цим договором, Постачальник зобов'язувався поставити Покупцеві природний газ, а Покупець прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Свої зобов'язання згідно даного договору Позивач виконав, передавши Відповідачу в січні 2011 - вересні 2011 природний газ на загальну суму 34 893 791,91 грн., що підтверджується Актами приймання - передачі (копії в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов'язання виконав з порушенням, борг за поставлений природний газ перерахував з порушенням строків встановлених договором.

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу (п. 4.1 Договору).

Додатковою угодою №3 від 12 квітня 2011 року сторони змінили пункт договору щодо розрахунків.

Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з алгоритмом розподілу коштів, установленим відповідною постановою НКРЕ, та зараховується як оплата за газ, поставлений Продавцем Покупцю в тому ж місяці, у якому надійшли кошти (п. 6.2. Договору в редакції додаткової Угоди №3).

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків Покупця.

Як зазначає Позивач, на момент звернення з позовом до суду, Відповідач повністю розрахувався за поставлений природний газ, однак, протягом виконання договору, було допущено порушення строку перерахування грошових коштів.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відмові, до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до статей 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК).

Згідно з п. 7.1 та п. 7.3.1 Договору, п.7.2. Договору (в редакції додаткової Угоди №3) в разі порушення Покупцем умов п. 4.1 Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ВГСУ №01-06/85/2013).

У відповідності до п. 9.3. Договору строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.

Посилаючись на п. 7.1 та п. 7.3.1 Договору, п. 7.2. Договору (в редакції додаткової Угоди №3) статтю 232 ГК України Позивачем нараховано до стягнення з Відповідача пеню за період з 11.02.2012 по 10.04.2012 в сумі 641 530,70 грн.

Стосовно заявленої до стягнення пені суд зазначає наступне.

12 квітня 2011 року до вищевказаного договору Сторонами була підписана Додаткова угода №3 згідно якої, керуючись Законом України "Про засаді функціонування ринку природного газу, Постановою НКРЕ України від 10 лютого 2011 року "Про затвердження Типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу), статтею 179 ГК України прийшли до згоди викласти умові Договору в іншій редакції.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №3 від 12.04.2011, остання складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками.

Як встановлено судом та не заперечується Сторонами, Договір №06/10-1994 від 20.12.2010 викладений у новій редакції, не містить пункту яким строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності в частині стягнення з Відповідача пені за період з 11.02.2012 по 10.04.2012 в сумі 641 530,70 грн. Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав подану заяву та просить суд при прийнятті рішення у даній справі, на підставі ч. 3 статті 267 ЦК України застосувати спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки, згідно ч. 2 статті 258 ЦК України.

Згідно статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що позовна давність за Договором до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю 3 роки.

Як вже зазначалось, Договір №06/10-1994 від 20.12.2010 викладений у новій редакції, не містить пункту яким строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що Позивачем пропущено строк позовної давності стосовно стягнення пені за період з 11.02.2012 по 10.04.2012 в сумі 641 530,70 грн. (з відповідною вимогою Позивач звернувся до суду в листопаді 2013 року).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 Цивільного кодексу України).

За наведених обставин справи, приписів законодавства суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення пені за період з 11.02.2012 по 10.04.2012 в сумі 641 530,70 грн., відхиляє доводи Позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог та в запереченнях на відзив на позовну заяву в цій частині позову.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні нарахування в сумі 112 151,39 грн. за загальний період з лютого 2011 року по серпень 2013 року та 3% річних у сумі 188 034,90 грн. за загальний період з 11.02.2011 по 11.10.2013.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахував встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, відповідно до наданих розрахунків, Відповідачу обґрунтовано нараховані інфляційні в сумі 112 151,39 грн. за загальний період з лютого 2011 року по серпень 2013 року та 3% річних у сумі 188 034,90 грн. за загальний період з 11.02.2011 по 11.10.2013.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно частини другої цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі викладеного, оцінивши та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 112 151,39 грн. інфляційних, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 188 034,90 грн. та відмову в задоволенні вимог стосовно стягнення пені в розмірі 641 530,70 грн.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" (пров. Героїв Бресту, 46, м.Кременчук, Полтавська область, 39601, код 03351734, р/р 26030301436 в Ощадбанку №62 м.Кременчук, МФО 391139) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код 31301827, р/р №26002007367001 в Київській Філії ПАТ КБ "Південкомбанк" м.Київ, МФО 320876) 112 151,39 грн. інфляційних, 188 034,90 грн. 3 % річних та 6 003,72 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ на його виконання.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 16.01.2014.

Суддя Плотницька Н.Б.