РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2007р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова М. І., при секретарі Дровозюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Поливанівської сільської ради про визнання права власності на спадщину- земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007р. до суду надійшла заява позивача до сільської ради про визнання права власності на спадщину: земельну ділянку. Посилаючись на те, що її мати ОСОБА_2 у віці 81 років померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на майно, яке належало той на праві власності. При житті мати ще 26 травня 1999р. подарувала їй житловий будинок. На день складання договору дарування, мати мала державний акт на земельну ділянку, на якій розташований дім. В зв'язку зі смертю матері відкрилася спадщина, але звернувшись до нотаріальної контори за оформленням спадщини, отримала лист, яким їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Прохає винести рішення, яким визнати право власності на земельну ділянку.

Представник сільської Ради в судове засідання не з'явився. Про день слухання сповіщено.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню.

26 травня 1999р. ОСОБА_2 у державній нотаріальній конторі уклала договір дарування доньки ОСОБА_1 житлового будинку / а.с. 8 /.

При житті ОСОБА_2 /а.с. 7/ отримала державний акт на право приватної власності на землю, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_2 від 16 квітня 1999р.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 у віці 81 років померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 11 свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1/, позивач звернувся до нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину. Але державний нотаріус 20 жовтня 2007р. відмовив у вчиненні нотаріальної дії з мотивів, що оформити спадщину неможливо.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 24 листопада 1965р. / а. с. 3 / у ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження - мати ОСОБА_2.

ОСОБА_33ареєструвала шлюб 24 листопада 1990р. / а.с. 4/, після чого було присвоєно прізвище ОСОБА_1.

Технічний паспорт /а.с. 6/, договір дарування /а.с. 8/, реєстраційна довідка / а.с. 9/, вказують на місце знаходження житлового будинку с. Поливанівка. Але витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, вказує, що місце знаходження земельної ділянки - АДРЕСА_1 /а.с. 12/.

Позивач рідна донька померлої, як спадкоємець першої черги має право на спадщину, після смерті матері, який на день смерті проживала у домі АДРЕСА_1.

Цивільний кодекс України який дії з 1 січня 2004р. застосовується тільки до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Тому по даній справі щодо цивільних відносин /спадщина на державний акт, який не було заповідано/, які виникли після ІНФОРМАЦІЯ_1, і продовжують діяти по цей час, тобто після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовується новий Цивільний кодекс України.

Спадкування здійснюється по даній справі по закону, що передбачено ст. 1217 ЦК України. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Позивач має право на спадкування в з в'язку з тим, що вона рідна донька померлої.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Додатково ст. 381 ЦК України стверджує, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарьсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціяґми, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд дійшов до висновку, що є усі підстави для визнання права власності на земельну ділянку, за позивачем, який звернувся до нотаріальної контори за свідоцтвом. З причини, що має місце помилки відносно міста розташування житлового будинку та земельної ділянки, необхідно задовольнити позов у повному обсязі.

На підставі вказаного, керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1225, 1297 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, право власності:

- на земельну ділянку площею 0.495 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території Поливанівської сільської ради АДРЕСА_1 Магдалинівського району, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку 0.250 га., ведення особистого підсобного господарства 0.2445 га., яка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5105 від 16 квітня 1999р., громадянину України ОСОБА_2 померлій у с Поливанівка Магдалинівського району Дніпропетровської області ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Справа №2-1045-07р.