Справа №2-10900/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2007 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Головіна В.О.,  при секретарі Коломоєць І.В.,  з участю позивача ОСОБА_1.,  представника відповідача Нечаєвської Л.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді про стягнення доплати по одноразовій страховій виплати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те,  що 24.05.1995 р. МСЕК м. Дніпропетровська встановила йому 50% втрати працездатності в зв'язку з виробничою травмою.

З вересня 2001 р. він знаходиться на обліку в відділенні виконавчої дирекції ФССНВ України у м. Павлограді та отримує страхову щомісячну виплату на підставі довідки МСЕК про встановлення 50 % втрати працездатності та третьої групи інвалідності.

26.01.2005 р. МСЕК м. Павлограда встановила йому 60% втрати працездатності безстроково.

Відповідно до постанови ВВД ФССНВ України в м. Павлограді від 17.05.2006 р. йому в зв'язку з встановленням 60% втрати працездатності була призначена щомісячна виплата з 18.11.2004 р. у сумі 894, 76 грн.

Відповідачем не нарахована одноразова виплата в зв'язку з збільшенням процентів працездатності з 50% до 60%.

Зарплата на момент встановлення йому 60% втрати працездатності складала 894.76грн.: 60% х 100%= 1 491, 27 грн.

Сума одноразової виплати складає - 1 491, 27 грн. х 10 = 14 912, 70 грн.

Позивач посилається на п.2 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності»,  де сказано,  що у разі встановлення стійкої втрати працездатності встановленої МСЕК,  ФСС проводить одноразову виплату потерпілому,  сума якої визначається із рахунку середньомісячної зарплати потерпілого за кожний відсоток втрати працездатності.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд стягнути на його користь 14912.00 гривень у відшкодування одноразової страхової виплати.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала посилаючись на ст.ст.13,  34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працезд атн ості».

Суд вислухавши пояснення позивача та представника відповідача,  вивчивши матеріали цивільної справи вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню за таких підстав.

З документів,  які надані позивачем з позовною заявою видно,  що позивачу 24 травня 1995 року при огляді у МСЕК була встановлена третя група інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом (а.с.2).

26.01.2005 року при огляді у МСЕК позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково та третя група інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом (а.с.2).

Як пояснив в судовому засіданні позивач,  він 11 червня 1982 року працюючи на шахті «Павлоградська» був травмований,  про що був складений відповідний акт по формі Н-1. Вперше втрата професійної працездатності йому була встановлена в вересні 1982 року,  в розмірі 60%. По той же травмі МСЕК 24.05.1995 року встановив йому 50% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності і 26.01.2006 року,  по той же травмі МСЕК встановив 60% втрати працездатності та третю групу інвалідності.

З постанови відділення ВД ФССНВУ в м. Павлограді №4736/16 від 17.05.2006 року видно,  що позивач отримує щомісячну страхову суму в розмірі 894, 76 гривень (а.с.5).

Відповідно до пункту 2 ст.34 Закону України «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання,  які спричинили втрату працездатності»,  у разі стійкої втрати професійної працездатності,  встановленої МСЕК,  Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому,  сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності,  але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу),  з якої справляються внески до Фонду. У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший,  вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності,  з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва,  пов'язаного з виконанням трудових обов'язків,  йому провадиться одноразова виплата,  сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК.

В судовому засіданні судом встановлено,  що первинно втрата професійної працездатності була встановлена позивачу ще в вересні 1982 року і в подальшому відсоток втрати професійної працездатності який встановлювався у МСЕК був пов'язаний з травмою 11 червня 1982 року.

Таким чином іншої професійної хвороби або іншого каліцтва,  пов'язаного з виконанням трудових обов'язків,  відповідачу не встановлювалося і одноразова виплата позивачу не може бути нарахована на підставі діючого законодавства.

Керуючись ст.ст.10,  60,  212 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді про стягнення доплати по одноразовій страховій виплати - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.