ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 грудня 2013 року Справа № 5020-961/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Бакуліної С.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Добролюбової Т.В.

Плюшка І.А.,

Селіваненка В.П..

розглянувши заяву Арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 13.11.2013

у справі№5020-961/2012

за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт"

провизнання банкрутом

ліквідаторарбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 30.08.2012 порушено провадження у справі №5020-961/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт" (далі - Боржник, Товариство) за заявою останнього в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін).

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 17.10.2012, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013, Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Кириліна М.В.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 21.03.2013, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.07.2013, відхилено заяву кредитора Боржника - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним аукціону з продажу нерухомого майна Боржника, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А (металевого спорудження стенду (ангару), що являє собою двоповерхову металеву будівлю 1991 побудови, загальною площею 571, 50 кв. м) та протоколу проведення торгів № 9 від 28.12.2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2013 у даній справі постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 та ухвалу Господарського суду міста Севастополя від 21.03.2013 скасовано. Заяву кредитора Товариства - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задоволено, визнано недійсними результати аукціону з продажу майна боржника (металевого спорудження стенду (ангар) загальною площею 571, 50 кв. мбудівельний 2958,00 кв. м) та протокол проведення торгів №9 від 28.12.2012, що підписаний за результатами їх проведення.

Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович звернувся до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.11.2013 у справі №5020-961/2012, у якій просить скасувати дану постанову, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2008 у справі №6/108-08, від 29.11.2012 у справі №7499/3-30, від 05.02.2013 у справі №5002-22/4582.1-2011, від 14.11.2012 у справі №26/021-12, від 27.02.2013 у справі №5023/4517/11, на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 у справі №5023/4517/11 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 13.11.2013 у справі №5020-961/2012, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, дійшов висновку щодо задоволення заяви кредитора про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, оскільки використання ліквідатором боржника для продажу його майна висновків щодо оцінки, яка була проведена у досудовій ліквідаційній процедурі товариства ще до порушення провадження у справі, порушує порядок продажу даного майна.

Водночас у постановах від 29.11.2012 у справі №7499/3-30 та від 05.02.2013 у справі №5002-22/4582.1-2011, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів про відсутність підстав для задоволення скарги на дії ВДВС при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження через визнання боржника банкрутом, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що постанову про закінчення виконавчого провадження винесено в зв'язку з тим, що боржника було визнано банкрутом.

У постанові від 14.11.2012 у справі №26/021-12, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо припинення провадження у справі, оскільки спірні грошові вимоги не залежно від часу їх виникнення після визнання боржника (відповідача) банкрутом не можуть бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні, а повинні бути заявлені, розглянуті та підлягають задоволенню в межах ліквідаційної процедури у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, судом касаційної інстанції зазначено, що ТОВ "Телерадіокомпанія "НБМ" не є стороною спірних правовідносин і результат вирішення цього спору безпосередньо не впливає на її права та обов'язки.

У постанові від 27.02.2013 у справі №5023/4517/11 (з урахуванням ухвали від 06.03.2013 про виправлення описки), на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо затвердження ліквідаційного балансу, ліквідації підприємства та припинення провадження у справі, оскільки в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором виконані передбачені законом дії щодо виявлення кредиторів, виявлення та реалізації майна боржника, припинення юридичної особи. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження про проведену ліквідаційною комісією боржника оцінку всіх майнових активів підприємства, ліквідатором було надано висновок незалежного суб'єкта оціночної діяльності товариства про вартість майна товарно-матеріальних цінностей, в якому зазначено, що звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а недоліки, які він містить, не впливають на її достовірність.

У постанові від 05.08.2008 у справі №6/108-08, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції скасував ухвалу суду апеляційної інстанції в частині заборони ліквідатору боржника чи уповноваженим особам вчиняти будь-які дії щодо здійснення ліквідаційної процедури боржника, та повернув справу до апеляційного господарського суду, оскільки суд апеляційної інстанції задовольняючи клопотання заявника апеляційної скарги про забезпечення позову, порушив вимоги статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статті 99, 103 ГПК України, зупинив виконання постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, за межами повноважень, що відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

Колегією суддів не приймаються до уваги в якості доказів неоднакового застосування норм матеріального права постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 у справі №5023/4517/11, оскільки до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України, не належать судові рішення судів апеляційних інстанцій.

Відтак, відсутні умови, визначені статтею 11116 ГПК України, для допуску до провадження даної справи.

Керуючись статями 86, 11114, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Арбітражному керуючому Кириліну Михайлу Володимировичу у допуску справи №5020-961/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Бакуліна

СуддіТ.Данилова

Т.Добролюбова

І.Плюшко

В.Селіваненко