Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/1274/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.01.2014р. селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Ревякіної О.В., при секретарі - Боковій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом, в якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_3, який заповів все своє майно позивачу - ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 Останній відповідною заявою, поданою нотаріусу, відмовився від прийняття спадщини. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, а саме житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1. Він як спадкоємець прийняв спадщину, однак нотаріально оформити право власності не може, оскільки за спадкодавцем не було зареєстроване право власності в органах БТІ на спадкове майно. Посилається на те, що 12 травня 1982 року укладений договір купівлі - продажу будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, проте в органах БТІ не зареєстрований. Позивач просить в судовому порядку визнати за ним право власності на будинок по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.
Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які приймають участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали спадкової справи померлого ОСОБА_3 суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_3 (а.с.7). Після його смерті відкрилася спадщина на майно, а саме будинок по АДРЕСА_1, власником якого ОСОБА_3 був на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.1982 року, укладеного між ним та ОСОБА_4 Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом Компаніївської державної нотаріальної контори, зареєстровано у реєстрі за № 186 та зареєстровано в Компаніївській селищній раді Кіровоградської області 12.05.1982 року за № 17 (а.с.13-14).
Відповідно до заповіту від 02.12.2009 року посвідченого приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 ОСОБА_3 заповів все свої майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6)
Спадкоємцями за заповітом померлого ОСОБА_3. є позивач ОСОБА_1, який прийняв спадщину шляхом звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори, та відповідач ОСОБА_2, який відповідною заявою нотаріусу відмовився від прийняття спадщини, що підтверджено матеріалами спадкової справи.
Постановою нотаріуса від 12.11.2013 року (а.с.4) позивачу відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину після смерті ОСОБА_3 через відсутність державної реєстрації права власності на спадкове майно.
Аналізуючи надані до суду докази, суд відзначає, що право власності спадкодавця - ОСОБА_3 на будинок по АДРЕСА_1 підтверджується договором купівлі-продажу від 12.05.1982 року, укладеного між ним та ОСОБА_4 Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом Компаніївської державної нотаріальної контори, зареєстровано у реєстрі за № 186.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно із ст. 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до пункту 4.15. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Згідно п.4.18 глави 10 розділу II вказаного Порядку, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення даного питання в судовому порядку.
Відповідно до ст. 210 ЦК України, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року (у редакції Мін'юсту від 28.07.2010 року № 1692/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445, право власності на нерухоме майно підлягало державній реєстрації в органах БТІ.
До 2002 року порядок державної реєстрації на об'єкти нерухомого майна регулювався Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебували у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 року № 121.
До прийняття вказаної Інструкції питання державної реєстрації об'єктів нерухомого майна регламентувалось Правилами державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року № 56. В усіх перелічених законодавчих та нормативно правових актах існувала вимога щодо реєстрації правовстановлювального документа на нерухоме майно у відповідному БТІ.
Обставини склалися так, що правовстановлюючий документ на житловий будинок з господарсько - побутовими будівлями по АДРЕСА_1, а саме: договір купівлі-продажу від 12.05.1982 року, посвідчений державним нотаріусом Компаніївської державної нотаріальної контори, зареєстрований у реєстрі за № 186 та зареєстрований в Компаніївській селищній раді Кіровоградської області 12.05.1982 року за № 17 на ім'я ОСОБА_3, не був зареєстрований у КООБТІ, у зв'язку з чим не було зареєстровано право власності на вказаний вище житловий будинок на ім'я ОСОБА_3, що підтверджується архівною довідкою № 77 від 15.07.2013 р. (а.с.22), виданою ОКП «КООБТІ, згідно якої державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за архівними даними реєстрових книг ОКП «КООБТІ» станом на 01.01.2013 року не проводилась.
Отже, за життя спадкодавець ОСОБА_3 не провів реєстрацію правовстановлюючого документа та не здійснив державну реєстрацію права власності на вищевказаний житловий будинок на своє ім'я відповідно до вимог діючого законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст. 16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Частина 1 ст. 328 ЦК України, передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Стаття 392 цього ж кодексу передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.
Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносин, суд вважає доведеним належність спадкодавцю на праві власності будинку по АДРЕСА_1.
Встановлено, що позивач є спадкоємцем померлого за заповітом, прийняв спадщину відповідно до вимог законодавства, а відтак має право на визнання права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом в судовому порядку.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 підлягають задоволенню.
В порядку ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі вважати по фактично понесеним стороною позивача, оскільки спір виник не з вини відповідача.
Керуючись ст.ст. 328, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Судові витрати по справі вважати по фактично понесеним стороною позивача.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії рішення.
Суддя Компаніївського районного суду
Кіровоградської області О.В. Ревякіна