Справа № 261/6781/13-ц

Провадження № 2/261/2294/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 18 грудня 2013 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Владимирська І.М., при секретарі Шашковій Ю.С., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернулась в суд з позовною заявою про стягнення з відповідача суми боргу за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 серпня 2013 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 10 000 тисяч доларів США, що еквівалентно 79 900 грн. За цим договором відповідач зобов'язався повернути суму боргу не пізніше 10 вересня 2013 р. без процентів. До теперішнього часу відповідач за укладеним договором гроші не повернув, під різними приводами ухиляється від виконання прийнятих на себе зобов'язань. Оскільки відповідач за договором позики не виконав зобов'язання, то позивач наполягає на стягненні з відповідача на його користь суми боргу за договором позики у розмірі 79 900 грн., а також 3 % річних за весь період прострочення зобов'язання, що складає 387 грн. 63 коп. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись у їх обґрунтування на обставини, викладені в позові, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, погодився з сумою боргу в 79 900 грн. та з сумою 3 % річних за період прострочення зобов'язання з даної суми.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів /суму позики/, або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей того ж роду та такої ж якості.

Стаття 1047 ЦК України визначає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Наданими позивачем письмовими доказами в судовому засіданні підтверджено, що між сторонами 21 серпня 2013 р. був укладений письмовий договор позики на суму 10 000 тисяч доларі США, що еквівалентно 79 900 грн. 00 коп., в якому вказано, що позичальник ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 вказану суму грошей та зобов'язується повернути її(а.с.5).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 до наступного часу не виконав зобов'язання за договором позики, доказів повернення боргу позивачу суду не надав, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що у відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми боргу за курсом, діючим станом на 21 серпня 2013 р., і позивач відмовився від зміни позовних вимог в цій частині, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу, розраховану за вищевказаним курсом.

Суд, враховуючи, що у відповідності до ст.526 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача:

- суму позики, яка була не повернута відповідачем, а саме: 10000 доларів США, що еквівалентно станом на 21.08.2013 року 79 900 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) грн.

- суму процентів за договором позики у розмірі 387 грн. 63 коп.

У відповідності зі ст. 79, 80-81, 88 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 802 грн. 88 коп., сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 625, 1046-1047 ЦК України, ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики - 79 900 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп., 387 (триста вісімдесят сім) грн. 63 коп. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання та 802 (вісімсот дві) грн. 88 коп. - сплачений судовий збір, а всього: 81 090 (вісімдесят одна тисяча дев'яносто) грн. 51 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Петровський райсуд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя І.М. Владимирська